Наприкінці грудня минулого року, окрім новорічних привітань, мені в «директ» посипалися звернення від українських друзів — мовляв, прочитали, як у Швеції всі напрочуд розчаровані у суто шведській моделі карантинних обмежень. Як шведи шкодують про те, що не запровадили тотального локдауну, як в інших країнах. І навіть посилання на думку монарших осіб з цього приводу.
На перші пару запитів я ретельно відповідала, намагаючись донести, що це виключно «монохромний» погляд. Далі — більше. Оскільки вмикати «ігнор» в таких ситуаціях не вмію, вирішила просто написати про це з розрахунку на ширше коло інтересантів.
Отже, цей текст — про те, як насправді шведська система охорони здоров’я зустріла другу хвилю європейських локдаунів і як до цього ставляться самі громадяни.
Подзвони на 1177
Почну з того, що переважну більшість інформації про протидію пандемії шведи, на відміну від українців, отримують не з соціальних мереж, а з сайту 1177 Vårdguiden (шведською — «керівництво по догляду») та однойменного мобільного застосунку.
1177 — це інформаційний хаб, що включає, зокрема, поради щодо здоров’я, профілактики хвороб та вживання ліків. На цьому хабі також реєструються на прийом до лікарів та отримують рецепти на препарати.
Тут же можна записатися на безкоштовний тест на коронавірус. У приватних клініках ПЛР-тест на COVID-19 коштує €130—170. Але ця опція лише для тих, кому потрібний міжнародний сертифікат для закордонних подорожей.
Перше, що впадає у вічі, коли потрапляєш на сайт 1177.se, це цілковита баналізація всіх порад — дуже просто, покроково, а головне — без депресивних ноток і залякувань.
Ось розділ «Що я можу для себе зробити, якщо у мене COVID-19». Поради зводяться до того, щоби пити багато рідини, підняти підголів’я ліжка для полегшення дихання, провітрювати приміщення, робити дихальну гімнастику та подібного. Попереджають навіть про такі деталі: в разі заміни постільної білизни її не потрібно струшувати, а просто скласти і прати при 60—90 градусах.
Вказані вище поради видаються банальними, проте в стані страху чи стресу ми часто забуваємо навіть про елементарні речі.
Ну дуже необтяжливий карантин
Звісно, наведені вище схеми дій описують ідеальну історію пацієнта в Швеції. Мої знайомі, які захворіли на коронавірус, скаржились на кількаденну затримку можливості здати ПЛР-тест. На те, що медичного персоналу критично бракує, і це не вирішується так ефективно, як хотілося б.
У такої ситуації є об’єктивні причини. Станом на 22 січня від коронавірусу померло більше 10 тис. шведів. Це найбільший серед скандинавських країн рівень смертності. Але, як не дивно, й це не призводить до посилення у Швеції обмежувальних заходів.
З початком другої хвилі європейських локдаунів у Швеції продовжили бан на продаж алкоголю після 20-ї години в барах і ресторанах (у супермаркетах тут його взагалі не продають, а спеціалізовані магазини в цей час і так закриті). Також 24 грудня ухвалили так званий «пандемічний закон», що дозволяє примусово регулювати діяльність бізнесів — наприклад, торговельних центрів чи тренажерних залів, а також культурних закладів та музеїв. На цьому практично все…
Але й це було великим контрастом для шведів, які звикли до цілковитої незалежності у прийнятті рішень і невтручання держави в їхні повсякденні справи.
Проте й за таких косметичних обмежень уряд оперативно ухвалив рішення щодо матеріальної підтримки приватних підприємців. Прийнятий в листопаді 2020 року кризовий пакет (kris stödpaket) включив додаткові €150 млн дотацій.
Моя подруга, власниця салону з прокату вечірнього одягу, стала однією з тих, хто зміг скористатися державною допомогою через різке зменшення кількості клієнтів. Вона з нетерпінням чекає на масову вакцинацію, кінець пандемії та повернення до нормального життя з вечірками, весіллями та свободою пересування.
Проте більшість бізнесів — навіть мікросегменту — продовжували працювати і за першої, і за другої хвилі. Навіть доводилося спостерігати величезні черги в «годину пік» напередодні Різдва, що точно вибивалося з загальноєвропейського тренду. Щоправда, за даними видання Svenska Dagbladet, більшість різдвяних подарунків цього року все одно купували онлайн.
Небуденна буденність
Попри відсутність радикальних обмежувальних заходів та власне локдауну було б помилкою вважати ставлення шведів до ковіду легковажним. Станом на середину січня 2021 року шведський медперсонал вакцинував майже 100 тис. осіб. На це пішла половина з завезених у країну доз вакцини. Другу дозу введуть пацієнтам до кінця лютого 2021 року. У шведів великі сподівання на колективний імунітет в найближчому майбутньому і мені на очі не траплялося жодного факту саботажу вакцинації.
Одним словом, ставлення до епідемії у шведів ніяк не легковажне — скоріше, якесь буденне. Найкраще про це свідчить те, що одним із головних наслідків року коронакризи шведи назвали розширення свого лексикону на 39 неологізмів, пов’язаних із новим ритмом життя.
Наприклад, шведи запровадили такі лінгвістичні інновації:
Coronaanpassa — підлаштувати себе до вимог обмеження поширення коронавірусу. Зокрема, вітатися доторком ліктів замість рукостискання.
Hobbyepidemiolog — щось подібне до українських «диванних експертів», проте ці люди «спеціалізуються» переважно на питаннях, пов’язаних з вірусом, включаючи економічні наслідки чи вакцинацію.
Hälsolitteracitet — буквально «грамотність у питаннях здоров'я», неологізм, що визначає людей, які здатні адекватно сприймати та оцінювати медичну інформацію у інтернеті. Зокрема, вони можуть відрізнити справжніх експертів від «хоббі-епідеміологів».
Zoombombning — ситуація, коли людина, не запрошена на зустріч в Zoom, раптово приєднується і спонтанно долучається до дискусії.
Simp — людина, яка за допомогою емодзі і смайликів намагається викликати романтичний чи сексуальний інтерес у співрозмовника/ці. За умов соціальної дистанції така практика набула поширення у Швеції.
Одним словом, шведи усвідомлюють, що, як не крути, станом на початок січня 2021 року більше 57 млн людей в світі одужали від коронавірусу. І це більш переконливий аргумент, ніж кількість померлих. Адже життя триває…
