У понеділок, 2 травня, російські наукові інституції відключать від всесвітніх наукових мереж Web of Science и Scopus. Образно кажучи, Scopus та Web of Science — це Google та Facebook наукового світу: гіганти, які контролюють більшу частину серйозної наукової періодики. Їхні датабази — мільйони статей, оригінальних даних, якісна робота рецензентів, редакторів і фактчекерів. Це океан інформації, набагато об’ємніший за будь-яку московську бібліотеку.
У науковому середовищі відключення росіян від цих сервісів викликало бурю емоцій: від віковічного «А нас-то за что?!» в росії до «Санкції не працюють, їх легко обійти» в українській науковій спільноті.
Обидва твердження хибні. Санкції працюють. За що ізолювати російських дослідників від решти світу, теж є.
Російська наука управляється кремлем, тому давно перестала бути наукою. Вплив на науковців ФСБ чи іншого подібного «монстра» вбиває сам сенс незалежної науки. Так само, як релігія в Середньовіччі.
Поцікавтесь, за останні 10 років на керівних посадах у російських інститутах скільки ще залишилися вчених? А скількох замінили колишні офіцери охранки?
Наукові бази обмежили доступ до своїх даних росіянам. Чому це важливо?
Внаслідок такого обмеження російська наука відкотиться у радянські часи, коли науковцям СРСР практично не були доступні роботи західних колег. Усі наукові видавництва випускають журнали, у яких публікують експериментальні статті та розробки — це робочі документи науки. Крім того, наукові бази каталогізують і систематизують всі роботи, що дає доступ до аналітики та big-data-матеріалів.
Доступ до цих баз даних вченим необхідний для ефективної роботи так само, як біржовим гравцям термінал Bloomberg (який, до речі, також відправив росію в бан). Тому наукові видавництва зазвичай продають гуртом підписки для наукових установ — приблизно так само, як кабельні оператори продають пакети телеканалів. З 2 травня у російських наукових установ можливості купити підписку не буде.
Простіше кажучи, світ науки вводить проти рф власні санкції.
Російські вчені відтепер взагалі не зможуть отримувати останні наукові дані?
В теорії, доступ до робіт західних колег у росіян залишиться. Якщо потрібна конкретна публікація, завжди можна написати автору статті, і він залюбки її надішле.
Також в росії існує піратській сайт SciHub, де викладають безкоштовно платні видання. Є безліч безкоштовних журналів: від пристойних до «сміттєвих». Врешті-решт, в індивідуальному порядку можна купувати доступ до свіжих публікацій за $20-30 за статтю. Але в «один клік» отримувати десятки статей з методичними деталями новітніх технологій у росіян вже не вийде.
А вченим іноді доводиться опрацьовувати сотні наукових статей за день. Тому якщо система доступу до наукової інформації ускладнюється, це відразу повертає темпи роботи майже до часів Михайла Ломоносова.
Після відключення від баз даних російські вчені зможуть публікувати свої роботи у міжнародних журналах?
Офіційно такої заборони немає. Але є нюанс.
Будь-яке поважне наукове видання проводить ретельну перевірку поданих наукових робіт з участю рецензентів. Практично завжди роботу потрібно допрацювати, і немає жодної гарантії, що рецензенти приймуть дороблену версію. Відхилити роботу також дуже просто — це може зробити редактор чи один з рецензентів.
Маніпулювання даними та «боярська» грубість давно стала нормою для російських команд. Неправильний формат подачі, погана англійська, дуже слабкі результати та роздуті до гомеричного сміху висновки — це типові «гріхи» російської науки, які і раніше не дозволяли нормально публікуватись більшості наукових команд.
Згадаємо хоча б сумнозвісні публікації по клінічних дослідженнях вакцини Sputnіk. Вони показали, що топові наукові команди росії:
— не мають уявлення про правила і структуру експериментальної доказовості нових препаратів;
— неочікувано грубо відповідають на серйозні питання спеціалістів;
— загалом демонструють, що роботою керують не вчені, а «партійно-наказова система».
Зараз публікуватися росіянам стане ще важче: рецензенти і редактори — це живі люди, які дивляться на звірства, які чинить російська армія в Україні і ототожнюють ці дії з російськими науковими інститутами. Кнопка «бан» — їхній посильний вклад у придушення рашизму!
Яким чином відключення від наукових баз даних позначиться на репутації російської науки у світі?
Зіпсована репутація — ще один з наслідків відключення мереж Web of Science и Scopus.
Росіяни надзвичайно пишались, коли в 2018 році Scopus відкрив для їхньої країни свою підписку.
Для нації, яка упивається власною величчю, виштовхування з наукової еліти — серйозний удар по репутації. Це відповідь побудованій путіним науковій системі: ми вас не підтримуємо, отямтеся!
Відключення від Web of Science и Scopus: «чорна мітка» російській науці. Образно кажучи, це намагання докричатися до «хороших русских вне политики»: зараз потрібно думати не про публікації та експерименти, а про те, як врятувати свою країну від самогубства.
Росія воює забороненими з часів Чингісхана методами! Тому всі росіяни: бізнес-аналітики, вчені, артисти, циркові акробати, турменеджери — всі вони мають зайнятись своєю країною. Саме вона зараз руйнує основи нашої цивілізації! Поки «пацієнти» цього не зрозуміють, світ буде все далі і далі перефразовувати шлях воєнного корабля.
У нашому випадку: «Русский ученый, иди на*уй».
