«Правил більше немає. Закону більше немає. Якщо невідомий патріот підпалить будинок голови Конституційного Суду Олександра Тупицького, я від нього прикурю і опублікую пост!», — такими словами Сергій Хаджинов, один із лідерів «Автомайдану», у листопаді закликав українців взяти участь у протесті під будинком голови КСУ в елітному котеджному селищі у Василькові. Через декілька днів більше ста машин «Автомайдану» попрямували від столичного стадіону «Динамо» до будинку Тупицького. Прибувши на місце, «автомайданівці» зажадали, щоб суддя якнайшвидше зібрав валізи і поїхав до Ростова-на-Дону. А також встановили біля його будинку шибеницю з повітряними кульками, яку привезли з собою на автомобілі з причепом.
Наприкінці мітингу учасники протесту заявили: якщо парламент не погодиться негайно змінити склад КС і ухвалити закон, який скасує рішення КС про неконституційність положень антикорупційного законодавства, наступного разу активісти поставлять шибениці і запалять «димовухи» вже під стінами Верховної Ради...
Влада, начебто, почула активістів. 4 грудня Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Хоча б у «кастрованому» вигляді — відтепер приховування активів у деклараціях буде вважатися не злочином, а кримінальним проступком — тобто дією, за яку не позбавляють волі. Відтепер, навіть якщо справа про умисне недекларування дійде до суду, покарання не буде занадто суворим. Втім, головне не це.
Не можна виключати, що демарш Конституційного суду був зрежисованою виставою Офісу президенту та ключових політсил країни. Кожен з цих гравців від конституційного колапсу отримав власну вигоду.
Як король виявився голим
Історія, через яку розгорівся скандал навколо Конституційного Суду, розпочалася в середині серпня. До суду звернулися 47 нардепів ОПЗЖ і «СН» з проханням розглянути конституційність окремих положень Закону «Про протидію корупції», Кримінального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та пов'язаних з ними законів. Незважаючи на те, що справи в КСУ лежать роками і суд сам вирішує, що і коли йому розглядати, це звернення парламентарів КСУ розглянув, на превеликий подив, швидко — в останніх числах жовтня провів закрите засідання. І відразу ж оголосив, що визнав неконституційними ряд положень антикорупційного законодавства.
Активісти звинуватили суддів у злочинній змові з Медведчуком і Коломойським (нагадаємо, що разом з нардепами від ОПЗЖ в суд звернулася і частина «слуг», яких пов'язують з цим олігархом), скасуванні працездатних антикорупційних структур та у державній зраді, бо парламентарі, які звернулися до суду, мали на меті посварити Україну з Заходом. Масла у вогонь підлила також інформація у соцмережах про те, що голова Конституційного Суду Олександр Тупицький оформив свою нерухомість у Криму за законами Росії.
Реакція Володимира Зеленського на скандал була блискавичною. Він назвав суддів КСУ «чортами з політичного пекла» (саме тривав Геловін) і повідомив, що подав до Верховної Ради законопроєкт про заміну всього складу КСУ. А заодно і пригрозив парламентарям достроковими виборами до ВР — якщо вони відмовляться голосувати за цей документ.
Однак спроби силового вирішення питання заблокували Венеціанська комісія і комітет «Групи держав проти корупції» (GRECO). Їх представники звернулися з відкритим листом до Дмитра Разумкова, спікера ВР, і нагадали йому, що, згідно з Конституцією України, суддів КС має право звільняти лише сам КС. «Припинення повноважень всіх суддів КС, навіть з поважної причини, — це кричуще порушення Конституції України і принципу поділу влади», — йдеться у зверненні. Тому законопроєкт Володимира Зеленського, на їх погляд, є неконституційним. Як то кажуть, «поганий закон — все ж закон».
Після цього погрози Володимира Зеленського розпустити ВР втратили для нардепів політичний сенс. Так, Ірина Верещук, нардеп від «СН», сказала, що за поданий гарантом документ не голосуватиме навіть президентська монобільшість. А Дмитро Разумков подав до парламенту свій законопроєкт, який передбачає повернення електронного декларування та відповідальність за недостовірні відомості в реєстрі.
А чи був Беня?
На перший погляд таки може здатися, що Володимир Зеленський став жертвою спільної акції Медведчука і Коломойського. Мовляв, рішення КСУ було для президента повною несподіванкою. Через молодість і недосвідченість він погарячкував. Хотів показати високу ступінь впливу на парламент. Але, сам того не бажаючи, продемонстрував усім, що не відає про події у президентській фракції (адже саме «слуги» разом з ОПЗЖ подали горезвісне звернення в КСУ). І не бажає розуміти, що монобільшість вже давно йому не підкоряється.
Але насправді все не так просто. По-перше, парламентарі звернулися в КСУ ще влітку і президент не міг не знати, яке рішення готує суд. «У президента в КС є представник. І він має величезні повноваження. Крім того, є представник ВР і в КС — це депутат від «Слуги народу» Ольга Совгиря. Нарешті, Антикорупційний комітет ВР теж очолює представниця фракції СН — Анастасія Радіна. Це три потужних інструмента влади в руках Зеленського. Всі ці особи ще з серпня, як мінімум, знали, що є таке подання і що КС його розглядає. Знали і не діяли!», — пояснює ексглава СБУ і народний депутат Валентин Наливайченко.
По-друге, судді КСУ, звичайно, усвідомлювали наслідки свого рішення і не ухвалили б його, знаючи, що самі можуть наразитися на велику небезпеку. Серед чиновників такого рангу камікадзе не буває. А хабар або шантаж (навіть якщо припустити, що через них парламентарі могли вплинути на рішення суду) не може виправдати ризик втрати настільки блискучої кар'єри. Можливо, судді отримали якісь гарантії безпеки?
«Я не бачу жодного кримінального провадження — ані СБУ, ані НАБУ. Секретар РНБО, який зараз, за новим законом про нацбезпеку, має надзвичайно великі повноваження, лише зробив заяву... Але жодний правоохоронний орган не відкрив кримінального провадження щодо суддів КС», — підкреслює Наливайченко.
Що вирішив суд?
Щоб відповісти на це питання, необхідно розібратися в рішенні КСУ. Перш за все, суд вніс зміни до статті Кримінального кодексу про складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів і прибрав з неї одне слово — «завідомо». «Юридичною мовою слово «завідомо» є неозначеною нормою права, яка, по суті, недовідна», — пояснює Володимир Василенко, професор-юрист та колишній представник України в Раді ООН із прав людини. Юрист пояснює, що через цю норму в судах розвалюються сотні справ проти корупціонерів. Бо довести, свідомо чиновник не задекларував майно чи просто забув унести його в декларацію, неможливо.
По-друге, суд скасував електронне декларування та кримінальну відповідальність за незаконне збагачення для самих суддів КСУ, мотивуючи це тим, що виконавча влада (в даному випадку мова йде про Нацагентство з запобігання корупції) не має права контролювати достовірність декларацій членів Конституційного Суду. Нібито це вплив на судову гілку влади.
«По суті, КСУ взяв із звернення народних депутатів від ОПЗЖ і «СН» тільки маленьку частину, не більше 10%», — уточнює Роман Безсмертний, один із творців української Конституції. При цьому, за його словами, КС розглянув виключно питання, яке регулюється вітчизняним законодавством і підписаними Україною міжнародними угодами. Чи розглядатиме суд інші пункти депутатського звернення, достеменно не відомо. «Не вірте, якщо вам скажуть, що через рішення КСУ Антикорупційний суд скасовує вироки. Насправді влада просто повинна закінчити конституційну реформу і усунути всі непорозуміння в Основному законі. Це її прямий обов'язок. Інакше у нас постійно будуть виникати подібні конфліктні ситуації», — пояснює Безсмертний.
Безсмертний вважає, що в Конституції необхідно чітко прописати склад антикорупційних органів та їх повноваження. Зараз в Основному законі цього немає.
Якщо вся справа в незавершеній конституційній реформі, через що ж розгорівся скандал? Чому Володимир Зеленський публічно наполягав на тому, щоб Верховна Рада проголосувала за законопроєкт про повну заміну складу КСУ? Ймовірно, сценаристами цієї вистави стали відразу кілька політичних сил. Причому у кожної свої інтереси.
«Я думаю, що кум президента Росії Путіна — Медведчук робить все можливе, щоб Європа перестала фінансово підтримувати Україну. І щоб наша країна залишилася з російською агресією один на один. А Коломойський, ймовірно, сподівається «знести» частину повноважень Фонду гарантування вкладів фізосіб», — вважає Віталій Шабунін, голова громадської організації «Центр протидії корупції».
Він теж не виключає, що Медведчук мріє спровокувати дострокові вибори в парламент. Нагадаємо, що на місцевих виборах ОПЗЖ показала досить хороші результати (наприклад, у столиці їхній кандидат Олександр Попов був другим на виборах міського голови). І тепер вони хочуть провести в парламент більше «багнетів», маючи надію посилити вплив на процеси, що відбуваються в державі.
«Зверніть увагу. Через скандал з КС президент вже ледь не оголосив дострокові вибори», — зазначає Бесмертний. — «Хоча йому це і не вигідно. Адже він перший глава держави в історії України, у якого є монобольшість».
У скандалі навколо КС не менше Медведчука зацікавлений і Коломойський. «Складно судити, чи був «договірняк» між Медведчуком, Коломойським і Зеленським», — говорить наше джерело в ВР. — «Швидше за все, коли Офіс президента дізнався про звернення нардепів в КСУ, просто вирішили використати цю ситуацію у своїх цілях».
Які ж цілі можуть переслідувати глава держави і його оточення? «Президенту потрібно призначити своїх суддів в КС, щоб зробити виконавчу владу повністю підконтрольною», — упевнений Василенко. — «Крім того, він розраховує таким чином не допустити розгляду в КС закону про відкриття ринку землі. Мабуть, в Офісі президента розуміють, що в КС земельну реформу вважатимуть неконституційною».
Не виключає, що скандал з КСУ був розіграний, немов спектакль, і Роман Безсмертний. «Ця ситуація, безумовно, була розіграна за сценарієм. Чому саме зараз знадобилося рішення КСУ підняти на щит, якщо вся ця історія розпочалася ще в серпні?», — запитує він.
У свою чергу, нардеп Валентин Наливайченко розширює спектр питань, в яких може бути зацікавлена влада: «Земельна реформа, закон про азартні ігри (зараз навіть створюють комісію з розвитку азартних ігор — не з боротьби з пандемією, а з розвитку азартних ігор). Ці питання на порядку денному в Конституційному Суді».
Побічно підтверджують версії про зацікавленість Офісу президента в скандалі і деталі мітингу під будинком Тупицького у Василькові, про який йшлося вище. Спочатку прохід у вузьку вуличку біля будинку Тупицького перекривали два ряди поліцейських. Але в певний момент вони розступилися перед учасниками акції і спокійно дозволили їм встановити шибеницю і запалити «димовухи». «Згідно з Кримінальним кодексом, дії «автомайданівців» — це хуліганство», — пояснює наш співрозмовник з правоохоронних органів. — «Але тут договірняк. Тому мітингувальників ніхто не каратиме за правопорушення».
Прийнятий Верховною Радою закон, безумовно, заспокоїть пересічних українців — мовляв, зради немає, хоч погані люди і намагалися повернути корупцію, все під контролем... Депутати та чиновники можуть спокійно спати — навіть якщо вони вляпаються у гучний скандал, за незадекларовані маєтки реальної відповідальності не буде. В Офісі президента можуть бути впевнені, що Конституційний Суд не заблокує непопулярні рішення влади — продаж землі та дозвіл грального бізнесу. Суцільна Win-Win стратегія.
