15 січня Вікіпедія відзначає ювілей. Саме цього дня 20 років тому американці Ларрі Сенгер та Джиммі Вейлз запустили онлайн-енциклопедію, яка швидко стала найпопулярнішим інтернет-довідником. Станом на 15 січня 2021 року в ній нараховується більше 55 млн статей 316 мовами, у тому числі 1 млн 67 тис. — українською.
Історія української Вікіпедії розпочалася з Атома. Два речення про найменшу частку хімічного елемента вночі 30 січня 2004 року стали першою статтею українською мовою. А в ніч на 23 березня 2020 року світ побачила вже мільйонна стаття — про американську співачку і борчиню за громадянські права Одетту.
Зараз українська Вікіпедія займає 17 місце за кількістю статей та популярністю серед розділів іншими мовами. За рік її відвідуваність зросла на 21% та досягла 855,1 млн переглядів.
Антон Процюк, адміністратор української Вікіпедії та менеджер проєктів у «Вікімедія Україна», розповів Chas News, як редактори слідкують за якістю контенту та борються з вандалами, про дискусії щодо національного походження Миколи Гоголя та конкуренцію з російськомовною Вікі.
— Як працює українська Вікіпедія?
— Вікіпедію створюють волонтери. Вона поділяється на мовні розділи — їх більше трьохсот. У кожному є своя спільнота активних волонтерів. Ніхто їх не призначає. Просто якщо ти знаєш мову, готовий приділяти свій час і працювати за правилами, то можна долучитися. Більш досвідчені користувачі можуть стати патрульними. Їх обирають шляхом публічного обговорення, в якому може взяти участь будь-хто. Патрульний не є великим цабе, це просто людина, яка позначає статті як перевірені, тобто формально перевіряє внесок усіх інших дописувачів. В українській Вікіпедії більше 500 патрульних — хтось більш активний, хтось менш. І є адміністратори — користувачі з наступним шаром повноважень. Вони можуть видаляти статті, які порушують правила, можуть банити користувачів, які порушують правила. Адміністраторів обирають шляхом голосування. Їх більше 45 в україномовній Вікіпедії.
У Вікіпедії можна зберегти анонімність, ми не збираємо персональні дані всіх редакторів. Багато людей абсолютного різного віку долучаються. Наприклад, я долучився, коли мені було років 15. Є люди, яким далеко за 70. Якщо спробувати визначити найбільш характерні риси дописувачів, очевидно, головна — це інтерес до української мови. Якщо людина говорить в повсякденному житті російською мовою і не надто цікавиться українською, то, мабуть, вона не приділятиме вільний час розбудові енциклопедії українською мовою. Хоча є і винятки.
Є певний гендерний дисбаланс. Чоловіки більше редагують Вікіпедію, ніж жінки. Ми намагаємось боротися з цим, але він існує. Також в людини має бути певний рівень побутового комфорту, щоб вона могла приділяти час волонтерству. І тому тут більше представників умовного середнього класу.
На одну статтю витрачають від двох годин до безкінечності. Є багато різних факторів. Чи є ти експертом в цій сфері, наскільки складна тема, чи ти перекладаєш статтю з іншого мовного розділу, чи пишеш з джерел. Це може тривати і багато днів, і багато тижнів, але мінімум дві-три години в середньому.
— Розвитком Вікіпедії опікується «Фонд Вікімедіа», в нашій країні діє ГО «Вікімедіа Україна». Як ці організації впливають на роботу енциклопедії?
— «Фонд Вікімедіа» — це американська некомерційна організація, яка підтримує технічну інфраструктуру Вікіпедії. Це, в принципі, організація, яка володіє Вікіпедією. Проте на практиці вона не втручається в модерацію контенту. Фонд може втрутитися у крайніх випадках, наприклад, у разі явного порушення закону. Але Фонд не займається ні написанням статей, ні перевіркою статей, ні модерацією загалом.
«Вікімедіа Україна» — некомерційна українська організація, яка де-факто є партнером «Фонду Вікімедіа» в Україні. У нас немає технічного управління Вікіпедією і ми також не керуємо контентом. Ми займаємося підтримкою спільноти і популяризацією Вікіпедії. Найочевидніший приклад — проведення тренінгів, створення матеріалів на тему, як долучитися до Вікіпедії. Також ми проводимо конкурси статей у Вікіпедії та конкурси фотографій, щоб заохотити наповнення тем за певними критеріями. Ми підтримуємо спільноту, наприклад, можемо надати грант на купівлю книжки для написання статті чи грант на поїздку на тренінг.
— Популярність української Вікіпедії з кожним роком зростає, як і кількість статей. Як вплинула на цей процес пандемія коронавірусу та карантинні обмеження?
— Я би не сказав що пандемія радикально вплинула на українську Вікіпедію. Але, звичайно, дякуючи їй з’явились нові читачі, нові редактори.
Квітень — травень 2020 року були рекордні за відвідуваністю місяці для української Вікіпедії — завдяки локдауну загалом і завдяки шкільному навчанню онлайн. Так само і редактори отримали більше часу для редагування.
— Разом із зростанням кількості статей можна почути зауваження, що українська Вікіпедія за якістю значно поступається англомовній та російськомовній версіям. Чи можна вважати українську Вікіпедію авторитетним джерелом?
— Вікіпедія є меншою і менш ґрунтовною, ніж конкретно англійська Вікіпедія, навіть ніж російська в деяких аспектах, хоча і не в усіх. Але якщо порівнювати загалом, глобально, то українська Вікіпедія знаходиться серед лідерів. Існує понад 300 мовних розділів, українська на 17 місці за кількістю статей. Десь приблизно в такому порядку вона за популярністю та за ґрунтовністю публікацій. Є куди рухатись, але і не пасемо задніх.
Очевидно, Вікіпедії не можна довіряти, як Святому письму. Це енциклопедія, яка створюється волонтерами і до якої може долучитися будь-хто. Але це не означає, що Вікіпедії потрібно сахатися. Звичайно, її можна використовувати як джерело інформації для подальшого дослідження. Просто, як і до будь-якого іншого джерела, треба ставитися критично.
Популярність української Вікіпедії поступово зростає в Україні, популярність російської — поступово падає. Тобто бачимо, що конкурувати цілком реально. Але при цьому російська Вікіпедія все одно залишається більш популярною в Україні і потрібно з цим працювати. З одного боку, потрібно розвивати українську Вікіпедію, з іншого, було б корисно, щоб українці менше цікавилися російським контентом загалом, не лише у вимірі Вікіпедії.
— Наскільки активні в українській Вікіпедії «вандали», що псують інформацію в статтях?
— Вандалізм поширений і часто трапляється. Але не є великою проблемою, бо легко виявляється і легко усувається. Є багато автоматичних фільтрів. Якщо я зараз піду в українську Вікіпедію написати серію найвідоміших нецензурних слів, то фільтр просто відхилить моє редагування і, можливо, ще й заблокує на пару годин. Якийсь більш витончений вандалізм пройде автоматичний фільтр, але все одно патрульні, адміністратори перевіряють нові редагування і цей вандалізм видаляють.
Наприклад, останні випадки вандалізму, який відкидав особисто я: один користувач прибрав опис сюжету фільму, бо образився, що у Вікіпедії є спойлери. Інша людина додала у статтю про організацію детальну скаргу на її роботу.
— Чи є у Вікіпедії «червоні лінії» при висвітленні поточних політичних подій або контроверсійних історичних тем? Хто у випадках, коли існують різні точки зору, виконує роль арбітра?
— Глобальний принцип — Вікіпедія прагне до нейтральності. Крім того, Вікіпедія прагне до перевіреності на противагу істинності. Ніхто не знає, що таке істина і де її шукати, але всі ми знаємо, що таке авторитетні джерела і як перевірити викладену там інформацію. Звичайно, це все так красиво працює в теорії. На практиці складно визначити, як нейтрально написати про Голодомор, якісь інші дискусійні теми. Наприклад, нещодавно я обговорював в англійській Вікіпедії, чи варто згадувати у вступі статті про Степана Бандеру його участь в терористичній діяльності. Наскільки релевантне для стислого опису його біографії у вступі те, що Бандера був засуджений польським урядом до смерті за участь у підготовці теракту.Такі дискусії виникають постійно і спільнота Вікіпедії намагається знайти баланс, нейтральну точку зору.
Війни редагувань насправді не трапляються дуже часто, тому що це явне порушення правил Вікіпедії і його просто зупинити. Статтю можна тимчасово заморозити від редагувань. У крайніх випадках можна заблокувати людей, які ведуть війну редагувань. Неоднозначні питання вирішують зазвичай дискусіями. У кожної статті є сторінка обговорення, де будь-хто може висловити думку про зміст статті. Зазвичай теми, найбільш дискусійні у суспільстві, викликають найбільші дискусії у Вікіпедії.
Наприклад, багато років йде суперечка, як характеризувати Гоголя. Чи російський він письменник, чи український, чи російсько-український чи українсько-російський — як правильно.
Якщо ми подивимося на список статей, найчастіше змінюваних за всю історію української Вікіпедії, туди потрапила стаття про кричалку «Путін – ху*ло!», а також статті про контроверсійних українських політиків: Віктора Януковича, Юлію Тимошенко, Петра Порошенка. Також до цього списку увійшла стаття про Українську повстанську армію.
— Наскільки помітний вплив користувачів з Росії на україномовну версію? Чи можна говорити про інформаційну війну на сторінках Вікіпедії?
— У нас немає детальної статистики про країну походження користувачів. Якщо ти зареєстрований у Вікіпедії, тобі не обов'язково вказувати свої персональні дані. Лише для незареєстрованих користувачів відображається IP-адреса. Однак загальні тренди ми розуміємо. Є користувачі з Росії, які редагують українську Вікіпедію і теоретично нічого поганого в цьому немає: якщо ти знаєш українську, якщо ти зацікавлений в покращенні україномовного розділу Вікіпедії, ми раді тебе бачити. Чи ти з Росії, чи ти з Японії (до речі перша стаття в українській Вікіпедії була створена в Японії) — не має значення. Усім раді.
Я би не сказав, що у Вікіпедії ведеться активна інформаційна війна сама по собі. Але Вікіпедія є одним із аспектів ширшої гібридної війни. Вікіпедія не є окремим полем битви, але ширша інформаційна війна не може не впливати на Вікіпедію. Ті ж суперечки про Гоголя і Бандеру — одні із прикладів.
— У листопаді минулого року Назар Токар, один з адміністраторів української Вікіпедії, опублікував список з 26 «пропагандистських сайтів», у тому числі і українських, при використанні посилань на які система видаватиме попередження. Чи прижилася ця практика та хто формує список таких ресурсів?
— Це не є якоюсь жорсткою забороною. Просто якщо ви хочете додати посилання на потенційно неякісний ресурс, система попередить, що цей ресурс може бути неавторитетним. І якщо ви вважаєте, що це джерело якісне і його варто додати, ви його додаєте. Але це спонукає ще раз задуматися, чи варто його використовувати.
У цьому випадку обмеження вніс Назар Токар, але базуючись на ширшому консенсусі спільноти. Було обговорення на вікіпедійному форумі. Список складають, спираючись на рейтинги українських організацій — медіа-аналітиків: «Детектору медіа», Інституту масової інформації, ще деяких компаній, які оцінюють авторитетність медіаджерел.
