30 вересня у присутності Володимира Зеленського Кабінет Міністрів, НАК «Нафтогаз України» і Асоціація міст України підписали меморандум, згідно з яким до кінця опалювального сезону тарифи на тепло та гарячу воду для населення не повинні зростати.
«Я вважаю, що це велика перемога», — сказав президент, зауваживши, що зростання тарифів не станеться попри будь-які коливання цін на ринку. А Денис Шмигаль, прем’єр-міністр, розповів, що уряд розробив план з п’яти кроків, які дадуть змогу стабілізувати тарифне питання та спокійно пройти опалювальний сезон цього року.
Але вже на початку грудня Мінекономіки переглянуло так званий консенсус-прогноз.
Згідно з ним, у 2022 році тарифи на газ зростуть на 20%, на електроенергію — на 17,5%, на опалення і гарячу воду — на 16%.
Зараз газ для населення від НАК «Нафтогаз України» коштує 7,96 грн за куб. м, вартість 1 Гкал тепла від «Київтеплоенерго» (головний постачальник тепла у Києві) — 1654,41 грн, а за електрику більшість побутових споживачів платить 1,44 грн за кВт.
Тобто за консенсус-прогнозом у 2022 році за газ будемо платити близько 9,5 грн за куб. м, за тепло — 1,9 тис. грн за 1 Гкал, а за електрику — близько 1,7 грн за кВт.
Втім, за декілька днів з сайту Мінекономіки консенсус-прогноз зник. А замість нього з’явилося розтиражоване слово в слово численними ЗМІ пояснення про те, що консенсус-прогноз — лише усереднені значення припущень низки експертних та фінансових установ, що можуть і не справдитись.
У Мінекономіки пояснюють, що прогнози фахівців стосовно зростання цін у 2022 році не враховують цільових програм та конкретних дій уряду. Зокрема йдеться про те, що уряд підписав меморандум з місцевими органами влади, чим забезпечив продаж газу для населення від «Нафтогазу» за ціною у п’ять разів нижче за ринкову.
Тому Мінекономіки прогнозує підвищення тарифів у 2022-му, згідно з прийнятою у травні Кабінетом Міністрів постановою №586. У цьому документі зокрема зазначено, що зростання ціни на опалення у 2022-му буде на рівні 6%, на воду — 11%, на електроенергію — 0%, на газ — 13%. Допустимий коридор ± 3%.
Так підвищать тарифи чи ні?
Ринкова динаміка цін на енергоносії невтішна. Ціни на газ у Європі протягом цього року зросли в декілька разів і зараз становлять близько $1,4 тис. за тис. куб. м (тобто у 5 разів більше, ніж «Нафтогаз» продає підприємствам теплокомуненерго).
Зростання цін на блакитне паливо було спровоковане кількома факторами. Так, «Газпром» обмежив поставки російського газу в Європу. Росіяни відмовляються підписувати додаткові контракти до введення в експлуатацію «Північного потоку-2», тим самим лобіюючи сертифікацію нового газопроводу. Наприклад, 15 грудня «Газпром» відзвітував, що вже виконав транзитний контракт з Україною на 2021 рік, прокачавши через українську ГТС 40 млрд куб. м газу.
Крім того, світова економіка почала інтенсивно відновлюватися після коронакризи 2020-го і у світі стрімко виріс попит на китайські товари. Їхнє виготовлення, у свою чергу, вимагає енергоносіїв. Тому Китай скуповує рідкий газ з США та Азії. Це потягнуло угору ціни у світі. Тобто зараз для Європи особливої альтернативи російському газу немає.
Поки що «Газпром» продає населенню і ТЕЦ газ, накопичений у підземних сховищах газу (ПСГ), — українського видобутку, на собівартість якого світові ціни безпосередньо не впливають, та імпортований ще на початку року, до стрімкого зростання цін на газ.
Втім, на зиму газу з ПСГ, ймовірно, не вистачить. Запаси газу в ПСГ знаходяться на найнижчому за два останні роки рівні. Так, станом на 13 грудня 2021-го, у сховищах було 15,3 млрд куб. м (для порівняння — рік тому на ту ж дату запаси становили 25,2 млрд куб. м).
Проблему поглиблює і те, що Україна практично не накопичила на опалювальний сезон вугілля. 15 грудня Міненерго винесло на розгляд Кабінету Міністрів таке собі «Розпорядження про допоміжну послугу для теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей із закупівлі газу».
Якщо перекласти бюрократичну фразу з попереднього абзацу людською мовою — ТЕЦ планують дозволити закуповувати газ за неринковими цінами у разі браку вугілля на них.
Втім, так до нескінченності продовжуватися не може. Рано чи пізно Україні доведеться купувати газ за ринковими цінами. І якщо уряд почне його продавати в Україні за неринковими, заниженими, цінами, це неминуче викличе спротив Міжнародного валютного фонду.
Тобто уряду доведеться або підвищувати тарифи на газ і тепло, або шукати механізм компенсації різниці між ринковою ціною на газ та заниженими цінами для паливно-енергетичного комплексу.
За словами Володимира Кличка, мера Києва, такого механізму ще немає. «Проблемним питанням залишається обмеження НАК «Нафтогаз України» обсягів газу для підприємств теплопостачання, відсутність на сьогодні бюджетних компенсаторів для відшкодування стриманих органами місцевого самоврядування тарифів. Для вирішення проблеми НАК «Нафтогаз України» має внести зміни до договорів на постачання природного газу та відкоригувати обсяги природного газу для населення та бюджетних установ, враховуючи фактичні об’єми спожитого газу в жовтні 2021 року», — заявив 13 грудня Кличко.
А що у МВФ кажуть?
Неринкові ціни на газ завжди були однією з головних проблем у комунікації української влади з МВФ. Починаючи з 2015 року щоразу при підписанні меморандумів про співпрацю МВФ вимагав підвищення тарифів на газ до ринкового рівня.
Останній меморандум з МВФ, підписаний у листопаді цього року, не став винятком. «Меморандум містить намір «продовжити захищати вразливі верстви населення через достатні асигнування на соціальні програми». Маються на увазі субсидії. Не те що підвищення тарифів немає, навпаки — є заходи, спрямовані на підтримку населення в період підвищення світових цін на газ», — прокоментував зміст меморандуму агентству «Інтерфакс-Україна» Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
Бюджет 2022 року передбачає на виділення субсидій 38,4 млрд грн. Це менше, ніж реально знадобилося у 2021 році, — 47 млрд грн. Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що кошти, які в бюджеті на 2022 рік закладені на субсидії, повністю покриють потреби громадян.
Втім, Олексій Гончаренко, народний депутат від «Європейської солідарності», вважає, що цих коштів не вистачить. «Будь-яке фінансове планування вам скаже, що не вистачить 38 млрд грн... нам доведеться додавати. Влада каже, що нічого страшного, ми додамо. Тоді за цією логікою навіщо бюджет взагалі?», — говорить він.
Однак навіть якщо припустити, що влада розрахувала потреби у поточному рівні субсидій правильно, необхідність субсидіювати зростаючі ціни на газ неминуче потребуватиме пошуку додаткових джерел грошей.
Таких джерел у реальності може бути два. Або додаткова емісія гривні, яка викличе зростання інфляції. Або зростання суверенного боргу.
Тобто так чи інакше українцям доведеться більше платити за газ та тепло. Єдине, поки що не зрозуміло, чим саме: або знеціненням заощаджень, або економічним зростанням у майбутньому. Але нічого безплатного у світі не буває. А газу так точно.
