У великих містах майже всіх міських голів переобрали на наступний п'ятирічний строк. Зокрема, в Києві та Харкові Віталій Кличко та Геннадій Кернес здобули перемогу вже в першому турі. Майже без проблем виграли свій другий тур Андрій Садовий у Львові, Геннадій Труханов в Одесі та Борис Філатов у Дніпрі. Кожен з них матиме власну фракцію в міській раді, проте, не більшість — тож доведеться шукати союзників за інтересами. На жаль, здебільшого це бізнес-інтереси, а не інтереси громади.
Столичні війни
2015 року Віталій Кличко йшов на вибори до Київради разом з Петром Порошенком. У підсумку це дало 52 мандати з 120 можливих. Для голосувань підключалися ситуативні союзники за інтересами. Врешті-решт ті самі інтереси згубили спочатку фракцію «Самопомочі», а пізніше і промерську «БПП-Солідарність». За результатами цьогорічних місцевих виборів перемогу отримала «Європейська Солідарність» на чолі з Мариною Порошенко — 31 місце, в «УДАРу» Кличка на один мандат менше. Поки що складно робити прогнози щодо конфігурації майбутньої більшості в Київраді, особливо враховуючи похолодання в стосунках між п'ятим президентом та Кличком. Більшість від «УДАРу» та «ЄС» виглядає досить оптимістично, проте зі «Слугами народу» — реальніше.
У столичного мера більш ніж довірливі стосунки з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Саме це дозволило Кличку залишитися на посаді голови КМДА в той момент, коли запущена оточенням колишнього голови ОП Андрія Богдана кампанія з дискредитації політика набирала обертів. Окрім того, заслугою Єрмака називають відсутність рейтингового кандидата «Слуги народу» на виборах міського голови Києва. Все це забезпечило комфортну перемогу Кличкові. Знову ж таки, на ймовірний союз зі «слугами» вказує і постать голови київського міського осередку партії нардепа Миколи Тищенка. Він є кумом Єрмака. Вочевидь, що головну лінію партії на голосуваннях в Київраді погоджуватимуть у «Велюрі». Окрім того, не варто забувати, що на розгляді у Верховній Раді знаходиться проєкт закону про столицю, який в разі ухвалення суттєво скоригує владні повноваження Кличка. За словами джерела Chas News в керівництві Офісу президента, від ідеї звільнити Кличка з посади голови КМДА не відмовилися. Але відклали це рішення до наступного року.
Цікаво, що досі жодна політична партія не зробила офіційних заяв щодо свого місця у Раді. Це означає, що йдуть торги. Беручи до уваги кількість представників будівельного бізнесу, що обралися до Київради, можна впевнено сказати, що домовляться. Розклад політичних сил такий, що Кличко може навіть опинитися у опозиції, адже до заповітних 60+ депутатів 14 членів майбутньої фракції «СН» не вистачить. Серед потенційних сателітів для більшості можуть бути «Єдність Олександра Омельченка» — в них 14 місць, ОПЗЖ та «Батьківщина» — по 12 місць та «Голос» — дев'ять. Однак вони можуть приєднатися і до «ЄС».
Першу сесію новообраної Київради заплановано на 1 грудня, ймовірно, після неї й зрозуміємо, хто з ким дружить.
Мертві душі
Геннадій Кернес, чинний мер Харкова, також переміг в першому турі виборів міського голови. Варто відзначити, що ця кампанія проходила фактично без його присутності, 16 вересня Кернеса літаком доставили до німецької клініки «Шаріте» з ускладненнями від коронавірусу. В якому стані він зараз та де взагалі знаходиться, досі невідомо. Втім, це не зашкодило чинному меру набрати більше 60% голосів харків'ян. А ось у міськраді справи у Кернеса так собі.
П'ять років тому він балотувався на посаду міського голови від партії «Відродження», а сама політична сила отримала в міськраді 57 мандатів з 84 можливих. Це забезпечило політикові комфортну роботу протягом всієї каденції. В 2019 році Кернес разом з мером Одеси Геннадієм Трухановим створили партію «Довiряй дiлам», проте пізніше їхні дороги розійшлися — команда харківського голови перереєструвала політичну партію «Унітарна європейська Україна» в «Блок Кернеса — Успішний Харків», з якою і пішла на вибори. Партія перемогла, але вже не з таким разючим успіхом: вона отримала всього 34 місця. Друге місце за кількістю мандатів у міськраді у ОПЗЖ — 19, по дев'ять — у «ЄС» та «СН», сім — у Шарія та шість — у «Блока Світличної «Разом».
За відсутності Кернеса перемовинами про об'єднання для отримання більшості займається Ігор Терехов, переобраний на цих виборах секретар міськради попереднього скликання. Для партії важливо зберегти за собою секретаря міськради, тому що за відсутності мера саме секретар виконує його обов'язки. На сьогодні найвірогіднішою виглядає більшість з «СН» або «ЄС», відносини з ОПЗЖ у Кернеса більш ніж натягнуті. «Блок Світличної» можна за замовчуванням записувати в союзники ОПЗЖ — партія є проєктом голови обласної організації політсили Ігоря Райніна, колишнього голови Адміністрації Порошенка. Позиції Шарія важко назвати золотою акцією, але свій зиск він може отримати в разі, якщо більшість формуватимуть з лояльних представників різних фракцій.
Перша сесія Харківської міськради запланована аж на 20 грудня. До того часу Кернес має повернутися до України і вступити на посаду. В інакшому випадку він може втратити крісло міського голови — якщо не з'явиться на сесії та не прийме присяги, як того вимагає закон. Однак, за словами Андрія Магери, колишнього заступника голови ЦВК, навіть у цьому випадку у нього шанси поновитися на посаді в судовому порядку дуже високі.
«Справді, бажано, щоб міський голова брав участь у першій сесії міськради. Але відсутність на засіданні допускається через поважні причини. А хвороба — більш ніж поважна причина. У випадку, якщо обраного міського голову позбавлять посади, у юристів буде достатньо аргументів у суді», — каже Магера.
Ймовірно, саме через судові засідання і затягується час до дня першої сесії. Суд вже скасував протокол Харківської міської ТВК про результати виборів депутатів до міськради та зобов’язав продовжити дії щодо встановлення результатів виборів. При цьому на сайті ЦВК інформація про результати вже зникла.
Золота акція Порошенка
Геннадій Труханов, міський голова Одеси, переобрався на посаду вже в другому турі, перемігши Миколу Скорика, кандидата від ОПЗЖ. Схожа ситуація і в Одеській міськраді. «Довіряй ділам» Труханова отримала 20 місць, у ОПЗЖ — на два менше. По десять у «СН» та «ЄС», шість — у Шарія. Для більшості потрібно не менше 33 голосів, що теж малює різні варіанти конфігурації у міськраді. Судячи з того, що ОПЗЖ та «Партія Шарія» до останнього саботували проведення першої сесії, серед союзників Труханова їх точно не буде. Із заяв місцевих політиків вже відомо, що крісло секретаря міськради пообіцяли «СН». Це означає, що Труханов вже має ситуативну підтримку. А ось «золота акція» знаходиться у депутатів місцевої «ЄС», бо їхні десять голосів стануть вирішальними у формуванні більшості.
Щоправда, представники партії можуть піти в глуху опозицію, тим самим загнавши міську раду в політичний колапс. Перша сесія Одеської міськради відбулася 24 листопада, жодних кадрових рішень на ній не приймалося — значить, пошук більшості ще триває.
Львівський компроміс
Андрій Садовий, мер Львова, керує містом ще з 2006 року. За цей час в країні змінилося три президенти, а він досі на посаді. Садовий теж мав президентські амбіції, та навіть більше, «боже просвітління», як казала його дружина. Проте з президентських перегонів зійшов швидко. Прискорив цей процес «сміттєвий скандал», що, подейкують, організували за вказівкою Олега Синютки, на той час голови Львівської облдержадмінінстрації.
Знову Садовий та Синютка перетнулися вже на виборах мера Львова, які чинний міський голова не без проблем виграв у другому турі. В свою чергу, «ЄС», від якої балотувався Синютка, взяла реванш у Львівській міській раді — 26 мандатів з 64 можливих. У «Самопомочі» Садового — 17, у «Голосу» — вісім, партії «ВАРТА» — сім та у «Свободи» — шість.
На перший погляд, це все проукраїнські політичні сили, що здатні до конструктивної співпраці. Але на ділі зовсім не так. «ЄС», «Свобода» та «ВАРТА» вже підписали спільний меморандум про співпрацю, тим самим заявивши про утворення ситуативної, опозиційної до мера, більшості у 39 голосів. На скандальній першій сесії 24 листопада у невідремонтованій Ратуші більшість вже заявила про претензії на крісло секретаря міськради та посаду голови бюджетної комісії. А крім того, позбавила Садового повноважень чинного мера. Втім, сам Садовий каже, що вже порозумівся з депутатами і зараз з’ясовує, хто саме організував демарш частини депутатів міськради.
За словами Олексія Роговика, голови аналітичного центру Free Voice IAC, політичні позиції Садового у міськраді погіршилися у порівнянні з минулим скликанням. Зараз відбувається процес перерозподілу влади у місті, а нова опозиція більшості чекає від мера відповідних дій. «Демонстративні політичні кроки, як на мене, є радше сигналами Садовому з закликом до переговорів. Усі чудово знають, що Садовий має великий досвід досягнення компромісів навіть з нібито політичними опонентами навіть в умовах відсутності більшості. Слід очікувати збереження конфронтації, яка буде супроводжуватись кулуарними перемовинами», — каже експерт.
Роговик прогнозує, що, окрім ситуативної більшості, у Львівській міськраді буде формуватись ще багато ad hoc більшостей, коли мова доходитиме до земельних, бюджетних питань чи комерційних інтересів, які мають депутати усіх фракцій. Проте політичну логіку диктуватиме ситуація в країні і місті та зміщення «маятника» політичних важелів і ресурсів.
Дніпровська пропозиція
Борис Філатов отримав впевнену перемогу у другому турі виборів голови міста — більше 80% голосів. Гарні результати у нього і в Дніпровській міськраді. Створена напередодні місцевих виборів партія «Пропозиція» Філатова провела 22 депутати з 64 можливих. Також до ради увійшли: ОПЗЖ — 13 мандатів, «СН» —дев'ять, «Громадська сила» Загіда Краснова — вісім, «ЄС» — сім, «Блок Вілкула «Українська перспектива» — п'ять. До слова, в міськраді попереднього скликання більшість мандатів розділяли між собою дві політичних сили — «Опозиційний блок» та «УКРОП». Обидві партії вже пішли у політичне небуття. Першу сесію новообраної міськради запланували на 27 листопада, за її результатами стане зрозуміла конфігурація майбутньої більшості.
Проте, за словами Станіслава Жолудєва, голови правління Комітету виборців України, переможці виборів до Дніпровської міськради фактично є представниками місцевих проєктів, що вже взаємодіяли з Філатовим у попередні роки. Це означає, що міський голова матиме підтримку, не дивлячись на політичні кольори депутатів. «Буде постійний пошук компаньйонів та альянсів, але до міськради обрали ту ж саму кон'юнктуру. Навіть депутати від ОПЗЖ підтримували Філатова на виборах мера. Не думаю, що в нього виникнуть якісь проблеми. Хіба що центральні офіси партій, наприклад, «СН» будуть грозити своїм депутатам імперативним мандатом. Я б хотів нагадати сесії, які відбувалися влітку цього року. Попри строкатість у складі ради, ініціативи міського голови підтримувалися стовідсотково», -- стверджує Жолудєв.
Одним словом, місцеві вибори 2020 року довели, що виборець голосує за конкретні результати на місцях — дороги, сквери, розвиток інфраструктури, а не за гучні гасла політичного десанту парламентських партій чи одноразових проєктів. Ця сама електоральна логіка зумовить і ухвалення рішень міськрадами міст-мільйонників. Звичайно ж, з корективами на владні бізнес-інтереси еліт.
