Наприкінці вересня влада індійського штату Раджастан вимкнула доступ до інтернету. У такий спосіб чиновники вирішили забезпечити чесність майбутніх вчителів під час іспиту.
Списування, мабуть, існуватиме стільки, скільки існуватимуть учні та студенти. Відповіддю стала поява спеціальних інструментів цифрового спостереження за студентами під час іспитів. Такі інструменти отримали назву систем онлайн-прокторінгу.
Ці системи, до прикладу, можуть записувати аудіопотік у приміщенні студента, знімати на відео його самого та приміщення, де проходить іспит. Іноді інструменти для онлайн-прокторінгу працюють як просунуті кейлогери, тобто можуть фіксувати всі натиснення клавіш і всі дії, які виконує студент. Більш просунуті рішення можуть навіть аналізувати швидкість натиснення на клавіші та спостерігати за поглядом студентів і на основі цих даних оцінювати ймовірність того, що студент списує.
Втім, масове онлайн-спостереження за студентами, яке в багатьох американських шкіл запровадили під час пандемії, стало справжньою проблемою. Масове використання подібних інструментів не лише під час іспитів чи уроків, але й у позанавчальний час створює небезпечний прецедент легітимізації практично необмеженого онлайн-спостереження в навчальних закладах.
Про застосування подібних інструментів повідомили 80% вчителів, що взяли участь у недавньому опитуванні на цю тему. А інше опитування, яке провів проєкт Educause, показало, що 54% навчальних закладів використовували віддалені інструменти контролю, а 23% планували це зробити найближчим часом.
Використання подібних сервісів під час пандемії мало певне логічне пояснення. Проте зараз, коли студенти та школярі повертаються в аудиторії, виявилось, що навчальні заклади не готові повністю відмовитись від таких методів. Особливо якщо вони, окрім спостереження, виконують іншу, більш корисну, задачу — обмеження доступу до небезпечних сайтів.
Стеж та керуй!
Один з найбільш відомих у світі розробників інструментів для навчальних закладів — компанія GoGuardian. Вона позиціонує свій продукт як «універсальний пакет для ІТ-управління навчальним закладом» і додає, що її рішення об’єднують інструменти фільтрації, психічного здоров’я та управління роботою школи, водночас створюють безпечне середовище для студентів. Останнє є предметом найбільшої гордості GoGuardian. Завдяки інтелектуальним системам аналізу даних GoGuardian може визначити студента, який планує завдати шкоди собі чи товаришам. У США, де практично щороку фіксують випадки стрілянини в школах, ця опція може стати додатковим аргументом для керівництва щодо купівлі GoGuardian для свого навчального закладу.
Саме тому GoGuardian є одним з найпопулярніших інструментів Student Activity Monitoring Software і його використовують більш ніж 10 тис. американських шкіл. Понад тисяча з них долучились до безкоштовної пробної версії GoGuardian за перші місяці 2020 року.
Вчителі високо цінять GoGuardian — до прикладу, вони можуть не лише бачити в режимі реального часу, які сайти переглядають слухачі під час уроку, але й після кожного заняття отримувати звіт з круговими діаграмами, який відображає активність аудиторії, що покращує викладання в цілому.
Проте батьки учнів деяких шкіл, де використовують GoGuardian, відзначили, що інструмент починає працювати навіть тоді, коли школярі та студенти входили з домашніх комп’ютерів у свої шкільні акаунти. Це викликало протести і в деяких школах відмовилися від цього сервісу.
Правозахисники з Electronic Frontier Foundation (EFF) — організації, яка займається захистом цифрових прав, розповідають про численні петиції та протести студентів різних університетів, обурених вимогою примусової інсталяції систем онлайн-прокторінгу. Серед них — студенти університету штату Каліфорнія, які пояснюють: «Ми впевнені, що для університету є недопустимим аналізувати наші натиснення клавіш та отримувати доступ до камер наших комп’ютерів, які знімають нас в наших квартирах, і, що особливо важливо, використовувати системи штучного інтелекту не лише для аналізу того, що відбувається навколо, але й для визначення того, наскільки підозріло ми виглядаємо».
Патова ситуація
Університети та школи опинились в незавидній ситуації. З одного боку, вони несуть відповідальність за те, чи студенти засвоїли курс. І у прийнятті рішень вони повинні покладатися на віддалені технології та на середовища, які вони не в змозі контролювати. Саме тому пандемія та перехід на онлайн-навчання сприяли появі систем онлайн-прокторінгу і сервісів аналізу онлайн-активності школярів та студентів.
Водночас ці інструменти порушують право студентів на недоторканність їх приватного життя. Особливо коли інструменти віддаленого спостереження встановлюють на особисті пристрої, і це є обов’язковим для продовження чи завершення навчання.
Проте ефективність таких інструментів все одно викликає запитання. По-перше, сама їхня присутність може негативно впливати на академічні результати через відчуття пресингу та невидимого спостерігача, який може невірно трактувати абсолютно тривіальні дії. Водночас навіть найбільш просунуті інструменти контролю не заважають особливо винахідливим студентам перехитрити систему.
Використання систем прокторінгу та спостереження за студентами ставить під питання ефективність самої системи оцінювання. Можливо, більш творчі завдання з відповідями, які неможливо зазубрити, або активніше залучення відкритих тестів (питань без варіантів відповідей) може допомогти в організації онлайн-навчання. Проте такі трансформації можливі не на всіх етапах і не для всіх навчальних курсів. Але й масове використання сервісів спостереження в навчальному процесі не є виходом.
Пошук оптимального співвідношення між спостереженням та приватним життям студентів у навчальному процесі є таким самим болісним, як спроби захистити приватність користувачів сучасних онлайн-сервісів у світі капіталізму спостережень. Хаотичні поодинокі успіхи досягаються завдяки крокам регуляторів та діям окремих техногігантів, які зрозуміли, що приватність та турбота про своїх користувачів трансформується у додану вартість для електронних продуктів. Схоже, освіті доведеться йти тим самим шляхом із більшим залученням регуляторів та пошуком компромісів між свободою та спостереженням.
