У 2016 році італієць Леонардо Фабретті написав листа Тіму Куку, генеральному директору Apple, з проханням розблокувати смартфон його 13-літнього прийомного сина, який нещодавно помер. На телефоні зберігались фотографії та листування хлопця, але пристрій було заблоковано. Чоловік просив топменеджера допомогти у вирішенні ситуації та наголошував, що Apple повинна оновити свою політику конфіденційності, в якій би враховувалися різні випадки, в тому числі такі, як у Леонардо. Ця ж проблема показана у серії «Уламки», другому епізоді п’ятого сезону серіалу «Чорне дзеркало», де одна з героїнь півтора року марно намагається підібрати пароль до акаунту своєї померлої дочки.
Лише через п'ять років, у листопаді 2021-го Apple повідомила про запуск спеціальної функції під назвою «Цифрова спадщина» (Digital Legacy). Тепер власники Apple-пристроїв можуть вибрати до п’ятьох людей, які матимуть право доступу до їхніх iCloud-акаунтів після смерті власників гаджетів. Щоби функція Digital Legacy спрацювала, в компанію потрібно надати копію свідоцтва про смерть та код доступу. Наразі ця функція доступна обмеженій кількості користувачів бета-версії iOS 15.2 — в налаштуваннях користувачі цієї операційної системи можуть вибрати людей, які стануть їхніми «цифровими спадкоємцями».
Контент, живіший за власника
Проблема акаунтів померлих є доволі актуальною для будь-яких онлайн-сервісів, та для соціальних мереж — особливо. Ще у 2019 році дослідники підрахували, що орієнтовно через 50 років у Facebook буде більше акаунтів мертвих користувачів, аніж живих.
Проблема цифрової спадщини актуалізувалась у пандемічний період, який супроводжує зростання смертності. В останні роки соціальні платформи та інші онлайн-сервіси пропонують певні кроки для її вирішення. Проте цьому передувало багато історій, коли дані щезали, а спадкоємці виявлялись безправними щодо даних рідних їм людей.
Не менш важливим є питання, чи хочуть люди, щоби після їхньої смерті акаунти залишались доступними. До прикладу, проведене в листопаді 2018 року опитування YouGov показало, що лише 7% людей погодились би на таке.
Онлайн-заповіт
Цифровою спадщиною можна назвати всі цифрові активи, які належать людині. Це акаунти в соцмережах, файли на хмарних сховищах, підписки на онлайн-контент, в тому числі платні. Якщо цифровою спадщиною не займатися, то вона може зникнути або стати об’єктом крадіжки зловмисників, наприклад, через злам або витік паролів.
Тому платформи пропонують користувачам заздалегідь призначити цифрових спадкоємців. Окрім того, у більшості з платформ є механізми — простіші чи складніші — що описують, яким чином можна отримати доступ до акаунту близької людини.
До прикладу, Facebook пропонує на вибір можливість видалити акаунт чи зробити його меморіальним (тобто опубліковані за життя користувача записи будуть зберігатися, проте доступ до такого акаунту обмежений). Окрім того, кожен користувач соцмережі може у своїх налаштуваннях задати ім’я іншого користувача, свого цифрового спадкоємця — так званий Legacy Contact. Ця людина зможе управляти акаунтом після смерті його власника. Отримати доступ цей контакт може, подавши заявку через довідковий центр Facebook, та підтвердивши факт смерті й власні повноваження щодо управління цифровою спадщиною.
У Twitter можна надіслати запит на видалення акаунту померлого, надавши певний комплект документів. Щоб видалити профіль у LinkedIn, потрібно вказати дані людини, відносини з нею та посилання на її некролог. Схожа політика діє у Google, проте в компанії не приховують, що передають дані родичам лише після ретельної перевірки.
Пам’ятай про смерть!
Іншими кроками, які спростять життя близьких, буде створення файлу з паролями до акаунтів або використання менеджера паролів, до якого доступ мають інші члени сім’ї (або придуманий механізм того, як вони отримають цей доступ).
Останні дві ситуації можуть бути корисними не лише як кроки щодо планування цифрової спадщини, але й в інших складних ситуаціях — зокрема коли людина опинилась в лікарні, а близькі не можуть отримати гроші до банківських рахунків.
Перекласти турботи про цифрову спадщину можна і на спеціальні компанії, які, так би мовити, виконують функції нотаріусів у віртуальному світі. До прикладу, на GoodTrust. Серед її послуг — відписка від платних сервісів, закриття непотрібних акаунтів, створення меморіальної сторінки Facebook. Усього сервіс може працювати з більш як сотнею сайтів. А вартість послуг починається з $40.
Серед своїх переваг у GoodTrust називають уміння працювати не лише з такими публічними даними як Twitter чи Facebook, але й з криптовалютними чи інвестиційними рахунками, відкритими, наприклад, у Coinbase чи Robinhood.
Втім, не все так просто. Наприклад, на початку осені цього року зловмисникам вдалось заблокувати Instagram‑акаунт бізнесмена Адама Мосері, пославшись на фейковий некролог, який один з користувачів надіслав модераторам сервісу. Сторінку швидко відновили, але, як то кажуть, неприємний осад залишився.
З одного боку, простота прийняття рішень щодо акаунтів померлих людей час від часу виливається в дивні історії. З іншого — складність в отриманні та розпорядженні цифровою спадщиною може призвести до того, що люди не будуть перейматися цими питаннями і акаунти або існуватимуть, поки їх не видалять платформи через неактивність, або, що гірше, зможуть потрапити до рук зловмисників. І ця проблема все ще далека від вирішення.