Дедалі частіше можна почути: «Вакцинуватися треба, але не хочу індійською CoviShield, почекаю на Pfizer — нормальну». Одна з жартівливих гіпотез пояснює таке ставлення тим, що суспільну думку у нашому світі здебільшого формують заможні чоловіки середнього віку, які багато працюють і часто нервують. А їм добре відома продукція Pfizer і вони неодноразово мали змогу переконатися у її ефективності та якості. Адже саме ця компанія випускає «Віагру».
Втім, відкладемо жарти вбік і спробуємо розібратися, про що 6 квітня Зеленський зі Степановим домовилися з Pfizer та чи ця вакцина від COVID-19 справді краща, ніж CoviShield. І що це взагалі значить — краща?
Що таке рамковий контракт?
6 квітня Офіс президента повідомив, що Україна уклала контракт на поставку 10 млн доз вакцини Pfizer. Про це ще у лютому домовилися Володимир Зеленський та Альберт Бурла, головний виконавчий директор компанії. Згодом на своїй сторінці у Facebook Максим Степанов, міністр охорони здоров’я, натякнув, що переговори з Pfizer вів саме він і уточнив, що договір про постачання вакцини є лише рамковим.
Залишимо за дужками, хто саме вів переговори з Pfizer, — Зеленський чи Степанов. Більш важливим є уточнення, що контракт є лише рамковим, простіше кажучи — меморандумом про наміри. Тобто сторони домовилися про постачання певної кількості товару, але графік поставок і кількость товару по кожній поставці вимагає подальшого узгодження. Варто нагадати, що 11 січня 2021-го «Лекхім» для уряду законтрактував 1,9 млн доз вакцини CoronaVac виробництва китайської компанії Sinovac Biotech. Згідно з контрактом перші 700 тис. доз вакцини мали прибути в Україну не пізніше 31 березня, решта — не пізніше 31 травня 2021 року. Фактично наразі Україна отримала лише 215 тис. доз CoronaVac, які ще не надійшли в обіг.
Наприкінці лютого Україна законтрактувала 2 млн доз вакцини CoviShield виробництва Serum institute of India. Поки що прибули лише 500 тис. доз. Хоча, за словами Максима Степанова, решта 1,5 млн доз CoviShield мали прибути до 31 березня.
Крім того, Степанов обіцяв, що наприкінці березня — на початку квітня в Україну прибуде 570 тис. доз AstraZeneca в межах програми COVAX. Цієї поставки теж не було.
Так коли ж буде Pfizer?
19 березня, відповідаючи на запитання депутатів у Верховній Раді, Степанов сказав, що до кінця травня Україна отримає 1,1—1,2 млн доз вакцини Pfizer в межах глобальної програми COVAX.
Втім, 6 квітня жодних конкретних дат ані Зеленський, ані Степанов не називали. До того ж, не зрозуміло, 10 млн доз вакцини, про які домовилися з Pfizer Зеленський зі Степановим, — це поставка у рамках COVAX, про котру міністр охорони здоров’я говорив раніше, чи окремий контракт? Як би там не було, чисельні зірвані поставки навчили українську владу більше не називати конкретних дат приходу месії. Тим більше, що в умовах ажіотажного попиту заздалегідь передбачити точні терміни поставок ще не законтрактованих вакцин об’єктивно неможливо.
Зараз у США активно йде вакцинальна компанія. Джо Байден, президент США, 3 березня пообіцяв, що до кінця травня від COVID-19 вакцинують всіх дорослих мешканців країни, тобто більш ніж 260 млн людей. Наразі, за даними Центру по контролю над захворюваннями США (CDC), першу дозу вакцини отримало 108 млн осіб (42% дорослої популяції), а повністю вакциновано 63 млн осіб (24% дорослої популяції). При цьому Pfizer у США застосовують найчастіше. Станом на 5 квітня у цій країні використали 86 млн доз Pfizer, 77 млн доз Moderna та 4 млн доз Johnson&Johnson.
Єврокомісія обережніша у прогнозах щодо термінів завершення масової вакцинації. Там зауважують, що нині вакцин не вистачає і влада робить все можливе, щоб забезпечити всім дорослим (а це 480 млн осіб) можливість вільного доступу до вакцин до кінця 2021 року.
В ЄС Pfizer також є найбільш масовою вакциною. Наприклад, станом на 5 квітня Німеччина використала 10,7 млн доз Pfizer, 2,9 млн доз AstraZeneka та 713 тис. доз Moderna.
У цілому за вже підписаними контрактами до кінця цього року Phizer повинен поставити 1,4 млрд доз вакцини: 500 млн у ЄС (з опцією можливості додаткового замовлення 100 млн доз), 300 млн у США, 144 млн до Японії, 30 млн для Великобританії та 450 млн для решти світу.
У компанії заявляють, що до кінця року зможуть виробити 2,5 млрд доз вакцини. Втім, до виконання вже існуючих контрактів навряд чи є сенс говорити про планові поставки до України, принаймні до осені цього року. З іншого боку, у глобальному розрізі 10 млн доз — зовсім небагато. Тому в Україну можуть завезти невелику кількість вакцин у разі операційних проблем з логістикою — наприклад, якщо якась з країн попросить відтермінувати доставку замовлених вакцин через брак потужностей для зберігання (Pfizer потрібно зберігати при -70 °С). Але, повторимось, передбачити це неможливо.
Ще одне питання — наскільки ефективними виявляться наявні вакцини щодо штамів SARS-Cov-2, які будуть циркулювати наприкінці цього року та у 2022-му. Про AstraZeneka відомо, що її вакцини у випадку «південноафриканського» штаму лише у 10% випадків дають захист.
При цьому Pfizer запевняє,що його вакцина здатна захистити від цього штаму. Втім, навіть якщо подальші дослідження покажуть, що Pfizer недостатньо добре працює з новими лініями вірусу, надія на їхнє подолання є. Адже у BioNTech вже заявили, що для коригування вакцини вистачить 6 тижнів.
Так чи інакше, зараз фармацевтичні компанії активно працюють над полівалентними вакцинами проти COVID-19, тобто такими, що захищають від різних штамів. Про це вже заявили GlaxoSmithKline, CureVac та південнокорейська SK Bioscience. Скоріш за все, майбутнє саме за полівалентними вакцинами.
Чи справді Pfizer кращий за AstraZeneka?
Критерії, як «кращий» чи «гірший», до ліків не можна застосовувати. Скоріше, має йтися про «ефективність», «безпечність» та співвідношення між ризиком та користю, яке різне для кожного випадку.
Pfizer заявляє, що введення двох доз його вакцини дозволяє запобігти захворюванню на COVID-19 у 91% випадків та запобігти важким формам хвороби у 95—100% випадків (в залежності від методології оцінювання).
Натомість AstraZeneka говорить про 76% ефективності своєї вакцини в цілому і 100% — проти важких форм захворювання.
В обох випадках мова йде лише про попередні дані, які можуть бути істотно скориговані з часом. Варто нагадати, що будь-які існуючі вакцини проти COVID-19 дозволені лише для екстреного використання. Тобто дослідження ще тривають і можуть продовжуватися декілька років.
Наприклад, якщо повернутися до ефективності Pfizer щодо «південноафриканського» штаму, то дослідження, результати якого дозволили компанії заявити про 100% ефективності вакцини, базувалося на спостереженні за 800 добровольцями, половина з яких була прищеплена, а половина — ні. Серед прищеплених під час проведення дослідження не виявили жодного випадку «корони», а серед контрольної групи виявили 9 випадків, з яких 6 — викликаних «південноафриканським» штамом. Питання, чи можна ці результати екстраполювати на масштаби всього світу, — риторичне.
Як пояснює медичний журнал Lancet, дані про ефективність вакцин — це математичне очікування зниження ризику в окремій популяції. Їх не можна безпосередньо переносити на реальне життя, тому що дуже багато залежить від структури населення та рівня захворюваності у конкретному місці та в конкретний час.
Не так все просто і з безпечністю. Офіційні дані CDC стверджують, що під час клінічних досліджень більша частина побічних ефектів після введення вакцини Pfizer була помірною і лише у невеликій кількості випадків препарат викликав непрацездатність протягом дня. Також регулятор згадує про незначну кількість людей, які потрапили у лікарню чи померли після введення вакцини, зазначаючи, що подібних випадків було більше у контрольній групі, що отримала плацебо.
У випадку ж AstraZeneka відомі поодинокі випадки утворення тромбів після застосування вакцини. Так, у Великобританії серед 18 млн людей, що отримали цей препарат, тромби утворилися у 30 осіб.
«Європейська медична агенція» фактично підтвердила зв’язок між вакцинацією цим препаратом та можливістю тромбозу, хоча його причини наразі невідомі.
Втім, варто зазначити, що саме AstraZeneka є найбільш поширеною вакциною проти COVID-19 у світі. Станом на березень цього року у світі замовлено 3 млрд доз AstraZeneka (включно з індійською CoviShield), 1,4 млрд доз вакцини індійського виробництва Novovax, 1,2 млрд доз Pfizer, 800 млн доз Moderna та 2,7 млрд доз інших виробників.
І, нарешті, щодо співвідношення ризик / користь. За офіційними даними, з початку пандемії в Україні від COVID-19 померло 36,7 тис. осіб. А вчора Україна вийшла на перше місце у Європі за кількістю виявлених за добу випадків «корони».
Тому у наших реаліях будь-яка вакцина, якою можна прищепитися, — краще, ніж вакцина, яка в теорії демонструє більш високу ефективність та безпечність, але якої немає та невідомо коли буде.
