1 листопада закінчується термін дії заборони на імпорт електроенергії (е/е) з Російської Федерації та Білорусі. Схоже, що його не продовжать, а навпаки, навіть стимулюватимуть закуповувати енергію у ворога. Принаймні влада в інформаційному полі готує суспільство до цього, а опозиція погоджується з ситуацією, що склалася.
Минулого тижня Герман Галущенко, міністр енергетики, повідомив, що опалювальний сезон буде складним і проходитиме на тлі міжнародної енергетичної кризи.Проте уряд в щоденному режимі забезпечить стабільне ціноутворення на ринку електричної енергії.
Вітчизняні теплові електростанції — у кризовій ситуації. На складах немає запасів вугілля, необхідного для генерації. Попередньо, потреба для українських ТЕС на опалювальний сезон цього року становить близько 16,7 млн тонн вугілля.
За словами Олексія Кучеренка, народного депутата («Батьківщина»), який раніше займав посаду міністра ЖКГ, зараз на складах є всього 650 тис. тонн вугілля, при тому неналежної калорійності. «Вже зараз існує дуже висока вірогідність віяльних відключень. За моєю інформацією, облдержадміністрації вже роблять графіки відключень, насамперед це стосується промислового сектора», — уточнює Кучеренко. (Втім, наше джерело у Міненерго пояснює, що підготовка гіпотетичних графіків обмеження споживачів у разі настання форс-мажорної ситуації є стандартною процедурою, яку виконують щороку).
Так чи інакше, ситуація склалася патова: необхідну кількість вугілля до початку холодів Україна накопичити не зможе навіть у теорії — українські шахти не здатні за кілька тижднів збільшити видобування в рази, а все імпортне вугілля скуповує Китай. Атомна енергетика не здатна забезпечити пікове споживання. Великий спуск води на українських ГЕС взимку може призвести до екологічної катастрофи — загибелі біоресурсів водосховищ, до того ж ще невідомо яка кількість дощів випаде у листопаді і чи взагалі достатня кількість води буде. Газ, на якому можуть працювати частина блоків Центренерго, на біржах купувати сенсу немає — ціна захмарна, бо рідкий газ, знову-таки, скуповує Китай, а збільшувати транзит до Європи Росія відмовляється до запуску «Північного потоку – 2».
Все, що лишається Україні, — або просити у Росії дешевий газ (звичайно, в обмін на політичні поступки), або купувати у Росії безпосередньо електроенергію, нехай і без великої геополітики — просто надлишки по ринковим цінам. До слова, росіяне вже запевнили в готовності допомогти, якщо Україна звернеться.
Темна зрада
Питання дозволу чи заборони імпорту е/е належить до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Саме вона у травні 2021 року ухвалила рішення про заборону імпорту е/е з РФ до 1 жовтня, але у вересні продовжила його ще на місяць. За словами нардепа Михайла Волинця («Батьківщина»), все вказує на те, що з листопада це обмеження усунуть. Адже логічно було б продовжити заборону хоча б на пів року.
«Формально, щоб не було великих зрад, держава напряму не купуватиме електрику. Це зроблять державні підприємства, яких позбавлять обмежень та залишать перед вибором — відключення або імпорт», — пояснює механізм гіпотетичних закупівель у РФ Волинець.
Представники провладної фракції «Слуга народу» «зрадою» імпорт е/е з РФ чи Білорусі не вважають. Так, Юрій Камельчук, член профільного парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, вважає, що це питання не політики, а виключно здорового глузду та технологічного виживання електромереж.
«Ми не маємо достатньої кількості підключень, щоб імпортувати з Європи, тому доведеться купувати в РФ чи Білорусі. До 2017 року вони купували у нас, зараз ми вимушені купувати у них. Але чому купувати ТВЕЛи (паливо для АЕС) можна, а електроенергію — зрада? Як пояснити це сім'ї, котра увечері сидітиме в холоді і темряві? Тому давайте не будемо політизувати», — говорить Камельчук.
Більш за те, на профільному комітеті питання російської електроенергії для українських споживачів ще не розглядали. За словами Кучеренка, голова комітету Андрій Герус («Слуга народу») всіляко ігнорує цю проблематику. Крім того, саме Герус є одним з ініціаторів закупівлі енергоресурсів на Сході.
Варто зазначити, що нардепа Геруса пов’язують з Ігорем Коломойським, металургійним заводам останнього потрібна дешева енергія — нібито саме тому Герус послідовно лобіює дозвіл імпорту електрики зі Сходу, де ціна на ресурс нижча, ніж в Україні.
Chas News намагався отримати коментар Геруса, проте в нього не знайшлося часу для розмови з виданням.
Мовчання опозиції
Представники опозиції не підтримують вимушену необхідність купувати російську електрику, але розуміють безальтернативність ситуації. Так, нардеп Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») говорить, що в парламенті зареєстровано законопроєкт про повну заборону закупівлі енергоресурсів у РФ, але його не розглядає профільний комітет.
«Це проблема, що енергетику України довели до такого стану, а влада попри патріотичні заяви співпрацює з країною-агресором. Наша фракція проти цього, але що ми можемо зробити? Ми в опозиції», — зітхає Гончаренко.
Ймовірно, позиція Гончаренка в реальності означає, що політсила п'ятого президента не поспішає критикувати владу стосовно можливої енергетичної кризи, тому що Банкова без проблем знайде аргументи у відповідь. Петру Порошенку щомиті можуть пригадати торгівлю е/е та вугіллям з РФ та ОРДЛО, про яку стало відомо з «плівок Бігуса».
Народний депутат Олександра Устінова («Голос») запевняє, що неформальна група «Справедливість», в яку входить більшість представників фракції, вже цього тижня визначиться з планом дій щодо реакції на купівлю російської енергії.
А представники «Батьківщини» в розмові з виданням традиційно запевнили, що жодна критика вже не допоможе, — потрібна відставка уряду та позачергові парламентські вибори вже ближчим часом.
Втім, у Міністерстві енергетики заспокоюють: мовляв, не розглядають питання комерційного імпорту е/е з Росії та Білорусі для проходження опалювального сезону. В оприлюдненому 12 жовтня повідомленні відомство запевнило, що звернулося до НКРЕКП з пропозицією заборони імпорту з Росії та Білорусі. Полісімейкер галузі вважає, що питання добровільного або примусового обмеження споживачів взагалі не стоїть на порядку денному.