404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Уся його велич і жах за 60 років від різдва Дієгова

Помер Марадона. До новини, що миттю облетіла планету, можна більше нічого не додавати. Всі знають, хто це, —  навіть далекі від футболу.

Легендарний і скандальний футболіст пішов у вічність 25 листопада 2020 року. Або 60-го року від різдва Дієгова, як рахують у «Церкві Марадони». Її заснували в Аргентині у 1998-му. І хто скаже, що лише жартома? Адже Марадона — ідеальний кумир.

Справа не лише в тому, що він був фантастичним гравцем. Так, цей патлатий коротун з низьким центром тяжіння мав унікальну техніку, разючий удар лівою, тонкий пас та чудове бачення поля. Його називають чи не найкращим футболістом в історії. Хоча порівняно з іншими Марадона виграв зовсім мало великих трофеїв: один чемпіонат світу, два чемпіонати Італії, один — Аргентини, Кубок УЄФА.

Залежно від того, в який час і де саме захопила людину пристрасть до футболу, вона може до хрипоти доводити, що №1 усіх часів — Пеле, Кройф чи Платіні. Або Мессі, Роналдо чи Рональдіньо...

Проте Марадона мав убивчі козирі щодо збирання армії прихильників. Він походив з бідної родини і приводив до перемог команди з бідних південних регіонів — збірну Аргентини та італійський «Наполі». А їхні гарячі фанати за таке готові обожнювати фанатично.

Ну і скандальність — ще одна запорука шаленої популярності у нашому шаленому світі. Зв’язки з мафією, проблеми з законом, позашлюбні діти, допінг, наркотики, алкоголь. Зрештою, останні і призвели до смерті зірки лише в 60. Що лише додає скандальної слави Дієго.

Майбутній бог горщики випалював

Дієго Армандо Марадона народився в місті Ланус у передмісті Буенос-Айреса. Він став п’ятою дитиною в сім’ї (і першим хлопчиком), а згодом мати народила ще трьох. Батько по дві зміни працював на млині. Дієго разом з іншими дітьми доводилось ліпити глиняні глечики для квітів, продавали їх на ринку. Всі гроші віддавали матері. Пізніше він казав: «Якщо мої батьки попросять у мене місяць, я зроблю все, аби його дістати».

Після перемоги Аргентини на ЧС-86 Марадону з матір’ю запросили на аудієнцію до Папи Римського Івана Павла II. Той подарував футболісту і його матері однакові чотки. Але сказав, що у Марадони чотки особливі. Це зачепило Дієго, він запитав Папу, у чому різниця. У відповідь понтифік лише посміхнувся і потиснув аргентинцю руку. Марадона потім згадував, що сприйняв це як повну неповагу.

Треба бути Марадоною, щоби народитися у країні, де католицизм має дуже міцні позиції, і публічно критикувати Папу. З Ватиканом у футболіста не склалося не лише через чотки. Марадона розповідав, як приїхав до Ватикану і побачив дах з золота. «А потім почув, як Папа говорить про те, що церква піклується про бідних дітей. Але ж, дідько, ну так продай дах і зроби що-небудь!».

З Папою Римським Франциском у Марадони склалися більш теплі стосунки ніж з Іваном Павлом II / Getty Images

Стосунки Марадони зі Святим престолом потеплішали лише останніми роками, коли Папою став уродженець Аргентини і палкий футбольний вболівальник Франциск. Дієго брав участь у благодійному матчі, що організував Ватикан, і подарував Франциску футболку збірної Аргентини зі своїм номером «10» і іменем Francisco.

«Рука Бога» і «відрізані ноги»

Марадона апелював до Бога і в момент своєї найбільшої слави. Звісно, слави зі смаком скандалу.

22 червня та сама «Церква Марадони» шанує як «Пасху», адже в цей день у 1986 році Дієго на чемпіонаті світу в Мексиці забив два переможні м’ячі збірній Англії. Два м’ячі, які стануть найвідомішими голами в історії мундіалей.

Хто ж не знає про «Руку Бога»! Хоча мало хто пам’ятає, що за чотири роки до того Англія і Аргентина воювали за Фолклендські острови. Тобто антураж того чвертьфіналу чемпіонату світу був ще той.

Марадона забив рукою, випередивши воротаря. Суддя не помітив і гол зарахував. Після гри Марадона скаже, що він не грав рукою, а то була «рука Бога».

А за три хвилини потому аргентинець забив вдруге, і це взяття воріт досі називають найкращим голом в історії футболу. Марадона отримав м’яч на своїй половині поля, обіграв чотирьох суперників, воротаря та відправив м’яч у сітку. Аргентина на ЧС-86 дісталася фіналу і стала чемпіоном світу.

На наступному мундіалі від «руки Бога» постраждали вже наші. Збірна СРСР з кістяком з київських динамівців грала з Аргентиною у групі. Після удару киянина Олега Кузнєцова Марадона на лінії воріт відбив м’яч рукою. Суддя пенальті не призначив, в результаті наша команда програла 0:2. А аргентинці знову грали у фіналі, проте там програли німцям (0:1).

Останнім для Марадони чемпіонатом світу став турнір 1994 року в США. На той час кар’єра і життя зірки вже з гуркотом летіли у прірву. Вже були 15-місячна дискваліфікація за допінг, яким виявився кокаїн, умовний строк за зберігання наркотиків, прощання з «Наполі», бійка з тренером у «Севільї».

Марадона, як у найкращі часи, почав ЧС-94 майже божественно, всі були у захваті. А після другої гри допінг-тест показав в організмі Дієго коктейль з п’яти заборонених препаратів. Дискваліфікація. І реакція Марадони: «Мені відрізали ноги».

Більше за збірну Дієго не грав, у нього залишилась 91 гра за Аргентину і 34 голи. Тому на чотках в «Церкві Марадони» саме 34 камінці.

«Найгірша ідея у житті»

«Спробувати наркотики було найгіршою ідеєю в моєму житті», — казав Марадона. Він сам все розумів. «Наркотики зробили мене поганим футболістом. Якби не вони, я б залишався тим гравцем з чемпіонату світу в Мексиці протягом багатьох років. Проте я втратив контакт з реальністю. Я не був хорошим сином, батьком і чоловіком», — згадував футболіст. Він багато разів лікувався у клініках на Кубі та в Швейцарії. Проте зривався і зрештою підірваний організм не витримав.

Футболіст вперше спробував наркотики ще у Барселоні, де грав у 1982-84 роках. Кажуть, з легкої руки свого агента. Проте серйозно підсів вже у Неаполі. За чутками, цьому посприяли місцеві мафіозі, які хотіли контролювати зірку, в котру вклали свої гроші.

Марадона і мафія — окрема складова легендарності гравця, овіяна ореолом таємниць. За однією версією, саме неаполітанська каморра виклала рекордні на той час відступні за футболіста — 14 млрд лір (близько $7,6 млн). Інша красива історія розповідає, що ці гроші збирали по всьому Неаполю, і навіть бідні віддавали скільки мали, щоб забезпечити улюбленій команді прихід месії. Третя легенда уточнює, що ці побори були не такі вже добровільні, а проводились через переконливе вмовляння з боку мафіозі.

Хай там як, але точно відомо, що Марадона був вхожий в «сім’ю», якій важко було відмовити в увазі. У відповідь на участь Марадони в хрестинах чи просто обіді у колі «друзів» ватажки мафії казали: «Матимеш проблеми — приходь».

Щонайменше одного разу Марадона таки звернувся за допомогою до мафії. Коли вкрали його золотий м’яч найкращого гравця та ще кілька коштовних годинників. Мафіозі знайшли винуватців — з іншого клану. Проте ті встигли переплавити трофей. А от годинники вдалося повернути.

У Неаполі Марадона привів «Наполі» до двох титулів чемпіона Італії — перших і поки що останніх в історії клубу — і купався у народній любові. Причому не лише фігурально. ЗМІ приписували йому безліч романів, а з роками жінки почали знайомити Дієго з його позашлюбними дітьми.

Футболіст вів розкішне життя і не дуже переймався сплатою податків. Він заборгував Італії десятки мільйонів доларів, які влада країни намагалася хоч якось відбити, коли Марадона вже по закінченні кар’єри прилітав на Апенніни.

У 2006 році прямо в аеропорту у нього вилучили два годинники Rolex. Адже Марадона за кордоном завжди надягав по годиннику на кожну руку. Казав, що це не примха, а просто на одному місцевий час, а на другому — аргентинський.

З Фіделем на короткій нозі / Getty Images

Ліві ідеали великого лівоногого 

Дієго відомий не лише критикою церкви та зв’язками з мафією. Він дотримувався лівих поглядів і товаришував з багатьма опальними світовими лідерами. Заявляв, що ненавидить США «всім серцем». Підтримував Чавеса і Мадуро. Ще за життя Фіделя Кастро демонстрував йому татуювання на своїй нозі з зображенням кубинського революціонера. А на руці аргентинця був набитий Че Гевара. Марадона казав: «Я ношу його на плечі, але ще глибше — в своєму серці. Він був бунтівником, як і я».

Тепер бунтівник Дієго знайшов спокій. Проте відео його фінтів ще довго бентежитимуть уяву вболівальників. Хвала ютубу, чи як там кажуть в «Церкві Марадони»?

Кастро з нами! Допоки з нами живуть його ідеологічні нащадки