Податок на посилки з-за кордону

Українці активно користуються міжнародними маркетплейсами, такими як Aliexpress, eBay і Temu. Часто товари там можна придбати значно дешевше, ніж в українських магазинах. І навіть тривале очікування відправлень не затьмарює відчутну економію.

Значною мірою цю економію забезпечує податкова пільга. Зараз посилки з-за кордону вартістю до €150 не обкладаються ПДВ і митом. Але цю пільгу хочуть скасувати.

У липні 2024 року у Міністерстві фінансів заявили про плани підвищення податків для збільшення фінансування оборони країни. Тому станом на жовтень у Верховній Раді закінчують підготовку законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок вартістю до €150.

Chas News розповідає, як в Україні планують оподаткувати міжнародні відправлення, незалежно від їх вартості. Також ми зібрали досвід інших країн і думки експертів.

Як зараз працює податкова пільга в Україні на посилки з-за кордону

На сьогодні товари, придбані на іноземних маркетплейсах вартістю до €150, можуть ввозитися в Україну без сплати ПДВ (20% від вартості) та мита (близько 10%).

Якщо ж вартість посилки перевищує цей ліміт, податки нараховуються лише на суму, що перевищує €150. Наприклад, для товару вартістю €200 податки необхідно сплатити з €50.

Цю податкову пільгу неодноразово намагалися скасувати або змінити. Остання така спроба відбулася в липні 2024 року, коли Міністерство фінансів запропонувало підвищення податків. Уряд запропонував скасувати пільгу, але зберегти винятки для некомерційних відправлень, зокрема від родичів з-за кордону. Для таких посилок планували запровадити ПДВ лише з вартості, що перевищує €45.

Така ініціатива викликала бурхливі обговорення, оскільки зміна оподаткування змінить умови для споживачів та ринку логістики.

оподаткування посилок з-за кордону

Як планують змінити оподаткування посилок з-за кордону

У липні 2024 року уряд вніс до Верховної Ради ресурсний законопроєкт №11416 «Про зміни до Податкового кодексу та інших законів України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану». Він передбачав зниження порогу для оподаткування ПДВ та імпортного мита на міжнародні поштові відправлення або партії вантажу від експрес-перевізника з €150 до €45. Однак цей пункт вилучили через сумніви щодо його реалізації на практиці.

Голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час заходу «Діалоги з NV про майбутнє. Бізнес і війна» заявив, що із законодавства взагалі треба виключити норма про несплату ПДВ при отриманні поштового відправлення з-за кордону вартістю менше €150.

Гетманцев  підкреслив важливість уникнення перекосів в оподаткуванні, оскільки це, за його словами, негативно впливає на ринки, а система податків повинна бути нейтральною. За його словами, поточна ситуація фактично підтримує іноземного товаровиробника.

«Наші підприємства, які виробляють продукцію — від легкої промисловості до харчових продуктів — сплачують ПДВ. Тим часом виробники, скажімо, в Китаї цього податку не платять. Це нонсенс з точки зору державної податкової політики. Ми шкодимо тим, хто створює робочі місця, сплачує податки та додає додаткову вартість, в інтересах невідомих людей з-за кордону», — зазначив Гетманцев .

Також чиновник розповів, що комітет отримав численні звернення від ритейлу та українських виробників різних галузей.

«Буде закон, і я особисто докладатиму зусиль, щоб усі його підтримали, адже це абсолютно правильне рішення, на яке ми вже давно запізнилися», — підсумував Гетманцев.

Перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк повідомив, що в першій половині 2024 року до України надійшло 33,9 млн посилок, з яких оподатковувалось лише 270,6 тис. на суму 27,7 млн грн, що становить лише 0,8% від загальної кількості. Железняк зазначив, що різке зниження ліміту безподаткових поштових відправлень може призвести до колапсу в галузі.

Попри це, Гетманцев спочатку підтримував пропозицію уряду. У середині серпня 2024 року він повідомив, що конструктивно обговорив її з керівниками «Укрпошти», Intertop Ukraine, інтернет-магазину modnaKasta, мережі «Аврора» та ГК MTI Group.

Водночас «Нова пошта» виступила проти цієї ініціативи.

Митні ліміти в інших країнах

У Євросоюзі посилки оподатковуються ПДВ з нульової вартості. Сплата ПДВ відбувається на етапі купівлі товару на закордонному маркетплейсі. Коли купується товар, продавець ідентифікує, з якої країни покупець, і нараховує на товар ПДВ за ставкою, яка діє в цій країні.

Для країн Євросоюзу, таких як Німеччина, Польща, Італія, Іспанія тощо міжнародні відправлення з оцінкою вартості товарів FOB до €150 не обкладаються митом, але обкладаються ПДВ. Міжнародні відправлення з оцінкою вартості товарів CIF вище цієї суми підлягають сплаті як мита, так і ПДВ. Також можливі додаткові нарахування за процедуру розмитнення. Для товарів, чия вартість перевищує €150 буде нараховуватися мито залежно від  країни.

Міжнародні відправлення до США вартістю до $800 (FOB) звільнені від сплати митних зборів. Посилки вартістю понад $800 обкладаються митом до 37,5% в залежності від категорії товару або його вартості. В середньому митний збір США складає близько 10%.

Для міжнародних відправлень до Канади безмитний ліміт складає $20 (FOB) з будь-якої країни. Для посилок, що відправляються між фізичними особами як подарунок встановлено ліміт $60. Для товарів, що імпортуються з США та Мексики встановлено безмитний ліміт у $150, причому:

  • з посилок вартістю до $40 не стягуються ні мито, ні податок;
  • вартістю від $40 до $150 стягується податок;
  • від $150 отримувач повинен сплатити і мито, і податок.

Для всіх посилок, які відправляються як комерційні, митниця Британії вимагає прикріплення інвойсу із зазначенням вартості товару.

Міжнародні відправлення вартістю до 135 фунтів (за FOB) не обкладаються митом, але отримувач має додатково сплатити ПДВ. Посилки дорожче 135 фунтів будуть обкладатися не тільки митом, але й податком на продаж. 

У країнах Азії, Південної Америки та Океанії також застосовуються ввізні мита та податки на міжнародні відправлення. 

  • Австралія: Безмитний ліміт становить до 1000 австралійських доларів (приблизно $639). Мито може складати до 10% (по FOB), а також стягується податок у розмірі 10%.

  • Бразилія: Безмитний ліміт для посилок між фізичними особами — до $50. Мито становить 35% (CIF), плюс податок у розмірі 17-19%.

  • Ізраїль: Безмитний ліміт становить до $75 — без мит і податків, до $500 — тільки сплата податку. Мито залежить від категорії товару, а податок становить 17% (CIF).

  • Китай: Безмитний ліміт — до 500 юанів. Мито може досягати 100%, середнє значення становить 13% (CIF), плюс 17% податок.

  • Об’єднані Арабські Емірати: Безмитний ліміт становить 1000 AED. Мито залежить від категорії товару і може сягати до 100%, в середньому — 5% (CIF).

  • Японія: Безмитний ліміт становить до 10000 японських єн (приблизно $68) за методом CIF.

Думки експертів стосовно зміни оподаткування посилок

Ідея скасування пільги на міжнародні відправлення не радує громадян. Це й не дивно, адже товари на іноземних маркетплейсах часто коштують у рази дешевше, ніж в Україні. Крім економії на податках під час пересилання покупець може заощадити й на націнках, які встановлюють дилери, пояснює старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський.

«Конкуренція спотворена практикою «авторизованих дилерів», яким власник бренду надає великі оптові знижки та вимагає дотримуватись монопольних цін. При цьому з маржі оплачуються витрати на рекламу. В результаті покупець може заощадити,  дилер не отримує надприбутку — ринкова справедливість тільки зміцнюється», — вважає експерт.

Проте така ситуація характерна не для всіх товарів, а лише для брендованого одягу та гаджетів. Водночас виробники більшості товарів з китайських платформ, таких як Temu чи Aliexpress, завойовують клієнтів доступністю, але це часто позначається на якості товарів. Саме на китайські маркетплейси скаржаться українські підприємці. Деякі з них непублічно кажуть, що можуть не витримати конкуренції і збанкрутувати.

Чи не найбільше нарікань в українських компаній викликане маркетплейсом Temu, який вкладає млн доларів в агресивний маркетинг у США, ЄС та Україні.

«Українським компаніям складно конкурувати з Temu. По-перше, ми сплачуємо всі податки в Україні, а по-друге, працюємо в умовах відключень електроенергії, дефіциту працівників та постійних військових ризиків, яких у Китаї немає», — зазначають представники мережі магазинів «Аврора».

За їхь словами, така ситуація може призвести до релокації частини українських виробництв за кордон та продажу товарів в Україну дрібними партіями, використовуючи згадане звільнення від податків.

Співвласник «Нової пошти» Володимир Попершнюк вважає, що у разі впровадження нових зборів на міжнародні посилки можна очікувати логістичний колапс та шалені затримки у доставленні.

«На тлі катастрофічних для економіки зростань податків та нових регулювань ідея обкласти зборами міжнародні посилки — найгірша серед усіх, які можна було б придумати», — вважає він.

Перша причина — це відʼємний фіскальний ефект від оподаткування посилок.

«Зараз держава витрачає більше коштів на митно-податкові процедури, ніж отримує їх з оподаткування посилок. Причина у співвідношенні собівартості митних процедур та вартості самих посилок. І це ще йдеться про «дорогі» посилки від 150 євро. А після зниження податкового порогу в митний конвеєр потраплять ще дешевші посилки, тому збитки для бюджету зростуть», — зазначив Поперешнюк.

Друга причина — це логістичний колапс та шалені затримки у доставленні посилок.

У підсумку він підкреслив, що, щоб збільшити доходи бюджету без нанесення суттєвої шкоди для економіки, треба робити прямо протилежне — збільшувати безмитний поріг та спрощувати митні процедури.

Колишній віцепрем'єр-міністр України Павло Розенко в блозі для видання Oboz описує, що в уряді та митниці не розуміють, як можна проконтролювати понад 50 млн посилок на рік.

«Буде, як завжди. Позаяк проконтролювати таку кількість посилок фізично неможливо, митниця підійде до питання «творчо». Когось буде оглядати за повною програмою, а на «потрібні» партії масштабного товару, як і раніше, закриватиме очі. Ясно, що не «бєзвозмєздно», — прогнозує Розенко.

Він також нагадує, що українці замовляють дешевші товари за кордоном через погіршення матеріального стану та інфляцію. На думку Розенка, урядовці не враховують соціальну складову проблеми і не прогнозують наслідки таких змін.

Економічний аналітик Олексій Кущ ставить риторичне питання: чи буде варто нарахування мита та ПДВ на посилку ціною від $1 з AliExpress величезних витрат на адміністрування цих податків?

«Технічно це, напевно, заблокує саму систему через величезні затримки. З іншого боку, втрачається будь-який сенс підвищення податків для збільшення надходжень до бюджету. Адже ніяких додаткових надходжень не буде — збір та адміністрування таких податків коштуватимуть дорожче, ніж сама додаткова сума зборів», — написав експерт в блозі для сайту Коментарі.

Кущ також нагадав про соціальні наслідки підвищення податку на посилки та закликав голову Мінфіну і Гетманцева долати «схематоз» у бізнесі, а не затискати мільйони українців.

«Міністр підкреслює, що держава в особах міністерств, відомств, митниці та правоохоронних органів не спроможна проконтролювати роботу «сірого» бізнесу та, зрештою, витягнути його з «тіні». Тому, на думку міністра, потрібно взятися за посилки простих українців. Якась занадто дивна логіка», — підсумовує Кущ.

Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.

Розмитнення авто для військових: в якому випадку можна ввезти машину без сплати мита
Податкова почала автоматично отримувати інформацію про рахунки українців за кордоном