404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Вакцина, яку законтрактувала Україна, менш ефективна за аналоги?

18 січня Бразилія дозволила використання двох вакцин від коронавірусу — британської AstraZeneca та китайської CoronaVac. Останню планує закупляти і наш МОЗ. Україна підписала перший контракт на поставку вакцини CoronaVac від COVID-19 з фармвиробником «Лекхім», дистрибютором китайської компанії Sinovac Biotech, виробником CoronaVac. Нам нададуть 1,9 млн доз, перші поставки нібито можна очікувати вже до кінця першого кварталу цього року. Втім, важливий нюанс: офіційно китайська вакцина ще не має результатів останнього етапу клінічних випробувань. 

Але це не стало на заваді її контрактування українською стороною. За словами Володимира Зеленського, всі країни контрактують невипробувані вакцини, це нормальна практика. Логіка тут у тому, що попит надто високий і за вакцинами вже вишикувалась довга черга. 

Протягом новорічних свят посадовці почергово робили заяви щодо контракту на CoronaVac. У держпідприємстві «Медзакупівлі», яке підпорядковане МОЗу, натякнули, що «зелене світло» на контрактування вакцини дали надто пізно — аж 10 грудня. Питання лишилися і до процедури визначення постачальника — української фармкомпанії «Лекхім».

Втім, найбільше, що турбує пересічних українців — це ефективність китайської вакцини, яка нібито нижча, ніж у вакцин Pfizer та Moderna. Під час досліджень у Бразилії CoronaVac показала 50,4% ефективності. У той час як фармвиробники, вакцини яких законтрактували ЄС та США, заявляють про ефективність вище 95%. Чому так?

Чим нас «колотимуть»?

CoronaVac — інактивована вакцина. Простіше кажучи, її виготовляють за тією ж технологією, як і решту традиційних вакцин — від грипу, кору, сказу та ін. Вірус SARS-CoV-2 вирощують на культурі клітин, отриманих з нирки мавпи, а потім вбивають його хімічним шляхом. Вбитий вірус не здатний розмножуватися у організмі, але імунна система все одно розпізнає його і виробляє антитіла.

Масштабні дослідження CoronaVac проводили в Індонезії / Gettyimages

Під час досліджень на тваринах CoronaVac показала здатність виробляти нейтралізуючі антитіла до десяти штамів коронавірусу. На відміну від новітніх генетичних вакцин компаній Pfizer та Moderna, які до цього року масово ніде не використовували, інактивовані вакцини застосовують вже близько 100 років. До того ж, їх значно простіше зберігати — для цього необхідна температура від +2 до +8 oС, а не -70 oС (як для вакцини Pfizer) або -20 oС (у випадку Moderna).

Саме тому країни, що розвиваються, віддають перевагу інактивованим вакцинам. Наприклад, у Піднебесній вбиті вакцини від «корони» зараз розробляють шість виробників. Їх планують випускати також в Індії, Казахстані, Туреччині, В’єтнамі та Японії.

А самі китайці CoronaVac застосовують?

Наразі лише 8 вакцин у всьому світі дозволені до використання як засіб для «застосування у екстреній ситуації», якою і вважається пандемія. СoronaVac одна з них. Ще у жовтні минулого року цією вакциною щепили жителів китайського міста Цзясін. 14 січня застосовувати цю вакцину почали і в Туреччині. Одним з перших прищепився Реджеп Ердоган. До того ж, зараз масштабні клінічні дослідження проходять у Бразилії, Чилі, Туреччині та Індонезії.

А ось своїх військових Китай вирішив щепити іншою вакциною, виробництва CanSino Biologics. Препарат цієї компанії належить до ультрасучасних генетичних вакцин, як і вакцини Pfizer та Moderna.

З іншого боку, влада КНР має намір під час масової вакцинації використовувати дві вакцини, одна з яких якраз СoronaVac. Старт вакцинальної кампанії заплановано на середину січня та перші числа лютого, саме перед початком китайського Нового року. 

У відповідності з даними, відомими на сьогоднішній день, закуплена Україною вакцина досить безпечна. Серед побічних реакцій здебільшого спостерігали біль в місці уколу, і це минало за два дні. Лише в одному випадку введення вакцини викликало сильний дерматит, який вдалося вилікувати за три доби.

Але що з ефективністю?

Варто ще раз нагадати: офіційно результати останнього етапу клінічних випробувань вакцини ще не опубліковані. Проте станом на початок року було відомо, що у Туреччині CoronaVac показала ефективність у 91%, а в Індонезії — 97%. Бразилія ж досить довго не ділилася зі світом висновками щодо «тестових» щеплень. Ймовірно, не останню роль у цьому зіграло політичне протистояння Жаїра Болсонару, президента Бразилії, та Жоао Дорії, губернатора найбільшого штату країни Сан-Паулу, якого часто називають головним суперником нинішнього президента під час перегонів у 2022 році.

Якщо коротко, то Дорія як губернатор штату (Бразилія за держустроєм — федерація), замовив у Sinovac 60 млн доз вакцини з орієнтовним терміном поставки на кінець лютого. А Болсонару, попри те, що Бразилія — один з основних торгових ринків Китаю в Південній Америці, прагне налаштовувати міжнародні відносини зі США, які перебувають у складних відносинах з Піднебесною. Відповідно, наразі Бразилія не налаштована на поглиблене співробітництво з КНР. І на цьому фоні Болсонару пропонував придивитись радше до вакцини AstraZeneca, ніж до китайської CoronaVac. 

CoronaVac будуть використовувати і в самому Китаї / Getty images

Протистояння двох політиків, ймовірно, і вплинуло на постійні переноси дати публікації результатів 3-ї фази випробувань. Зрештою, 7 січня стало відомо, що в Бразилії вакцина показала 78% ефективності. Її зниження порівняно з даними з Туреччини та Індонезії, ймовірно, пов’язане з тим, що в Бразилії у випробуваннях брало участь і старше покоління, з ослабленим імунітетом. З-поміж 13 тис. учасників випробування 218 врешті-решт захворіли COVID-19. Разом з тим, серед тих, хто захворів після щеплення, не було випадків серйозного перебігу COVID-19.  

Але, як виявилося, зниження ефективності до 78% — тільки початок. Згодом науковці повідомили, нібито насправді ефективність CoronaVac становить 50,4%. В Україні ці новини сприйняли вкрай насторожено, адже в МОЗі після підписання контракту на постачання вакцини запевняли, що якщо її ефективність виявиться нижчою за 70%, Sinovac поверне гроші, а українська сторона від купівлі вакцини відмовиться.

Зрада?

Втім, ВОЗ встановлює «поріг ефективності» вакцин проти COVID-19 від 50%. Тобто якщо вакцина під час клінічних випробувань показала більше 50% ефективності, її можна застосовувати. Вже лунали думки, нібито такий «поріг ефективності» — занизький, а зробили його таким через надзвичайні умови — пандемію COVID-19. Втім, вакцини проти грипу стабільно показують лише 30—60% ефективності. 

Володимир Курпіта, ексголова Центру громадського здоров’я, пояснює, що мінімальна допустима ефективність вакцини пов’язана з таким параметром, як базове репродукційне число вірусу, простіше кажучи — заразністю інфекційної хвороби. Наприклад, у кору репродукційне число — 12—18. Це значить, що одна хвора на кір людина заражає 12—18 інших людей.

Найбільше репродукційне число у випадку SARS-CoV-2 свого часу зафіксували на лайнері Diamond Princess — 14,8. На сьогоднішній день серед європейських країн найбільше репродукційне число зафіксоване у Франції (6,32), а одне з найменших — в Іспанії (3,56). В цілому ж по світу репродукційне число SARS-CoV-2 становить близько 2,9. 

Теоретично, якщо вакцина показує ефективність у 40%, вона вже може формувати популяційний імунітет

«Від базового репродукційного числа залежить формування популяційного імунітету. При репродукційному числі 18, як при кору, необхідно, щоб імунітет був у 95% населення, а якщо ми говоримо про коронавірус, для якого базове репродукційне число становить 2—3, то колективний імунітет починає формуватися при 40%. Тобто теоретично, якщо вакцина показує ефективність у 40%, вона вже може формувати популяційний імунітет», — пояснює Курпіта.

Що ж до вимог МОЗу щодо 70% ефективності вакцини, Курпіта розводить руками — каже, можливо, у міністерстві просто взяли за основу результати вакцин Pfizer та Moderna, зіставили їх з клінічними випробуваннями CoronaVac в Туреччині і вивели ті самі 70%. Зрештою, підсумовує Курпіта, зазвичай ефективність вакцин оцінюють за тривалими спостереженнями. Можливо, через рік, коли відбудеться масова вакцинація, показники ефективності всіх вакцин геть зміняться.

Контракт «Україна — «Лекхім» — Китай»

«Присмак» від закупівлі Україною вакцини проти «корони» радше викликає не її ефективність, а непрозорість контракту. Невдовзі після підписання умови з китайською компанією Арсен Жумаділов, директор «Медзакупівель», натякнув на нібито затягування переговорів з виробниками вакцин з боку міністра охорони здоров’я Максима Степанова, адже МОЗ уповноважив «Медзакупівлі» на контрактування вакцин тільки 10 грудня. Ціна питання, до слова, становила 504 грн за дозу. Це близько 960 млн грн за 1,9 млн китайських вакцин. У той же час 23 грудня на сайті Кабміну з’явилася постанова, якою уряд безповоротно надав МОЗу 1,4 млрд грн на закупівлю вакцин проти коронавірусу з Фонду боротьби з COVID-19.

Також не до кінця зрозумілим залишається вибір компанії «Лекхім» як єдиного дистриб'ютора вакцин з Китаю. За словами Жумаділова, Степанов «фактично сам визначив постачальника», що вплинуло на ціноутворення. Адже якби МОЗ до процесу визначення постачальника долучило «Медзакупівлі», дистриб'юторів могло б бути декілька. А це, у свою чергу, могло б знизити ціну вакцини щонайменше на $1 за дозу. 

Степанов же, зі свого боку, запевняє: на цьому наполягла китайська сторона. «Це було вимогою Sinovac, що свої поставки вони будуть здійснювати через підприємство «Лекхім». Тому з ним [МОЗ] і підписав договір», — каже міністр охорони здоров’я. Закиди ж, нібито «Лекхім» певним чином пов’язаний з колишньою очільницею МОЗ Раїсою Богатирьовою, і нібито саме цим обумовлений вибір дистриб'ютора, Степанов просто назвав «гучними заявами».

Так чи інакше, контракт вже підписано. До того ж, додає Степанов, досі ведуться переговори з іншими виробниками вакцин, наприклад, з AstraZeneca. Ще до Нового року міністр обговорив передконтрактні умови, терміни та логістичні питання з представником компанії та запевнив, що Україна «повністю готова до прийому вакцин». «У нас повністю розроблено план вакцинації населення», — додав насамкінець Степанов. 

У підсумку поки що маємо 1,9 млн вакцин від Sinovac та гіпотетичні 8 млн вакцин за програмою COVAX. Цього вистачить, аби вакцинувати приблизно 5 млн громадян. Залишилось законтрактувати ще близько 64 млн вакцин з двократною ін’єкцією — саме стільки потрібно, аби щепити решту — 32 млн громадян України.

Білл Гейтс інвестує у розробку вакцин від COVID. Він хоче стежити за нами та скоротити населення?
«До літа можливо все». В уряді Японії вже не впевнені, що Олімпіада відбудеться і в цьому році