Минулого року пандемія COVID-19 захопила увагу всього світу, посунувши на другий план інші важливі проблеми. Наприклад, глобальне потепління. Однак 2021-й повернув це питання до порядоку денного. І привід для цього виявився позитивним. У перші години після складання присяги новий президент США Джо Байден ініціював повернення країни до Паризької кліматичної угоди.

Мета міжнародного договору — скоротити обсяг викидів парникових газів, аби до кінця століття утримати підвищення глобальної температури в межах 1,5-2°C в порівнянні з доіндустріальним рівнем. У 2015-му році угоду підписало 197 держав, у тому числі і США. Однак в листопаді 2020-го Штати офіційно покинули договір з ініціативи колишнього президента Дональда Трампа, який називав глобальне потепління «обдурюванням» і «нісенітницею».

У перші години після складання присяги новий президент США Джо Байден ініціював повернення країни до Паризької кліматичної угоди

Це була велика поразка в боротьбі з кліматичними змінами, адже США посідають друге місце в світі за об’ємом шкідливих викидів. Тепер країна знову змінює курс, і варто зазначити, що цей розворот стався у вдалий час.

Щастя за біду зачепилося

Одним з перших ініціативу Байдена похвалив Білл Гейтс. У минулому році співзасновник Microsoft і філантроп став улюбленою жертвою конспірологів за допомогу в боротьбі з COVID-19, але проблеми клімату його теж турбують. «Втрачені життя і економічне лихо, спричинене пандемією, йдуть нарівні з тим, що відбуватиметься регулярно, якщо ми не усунемо шкідливі викиди», — написав Гейтс в своєму блозі.

Білл Гейтс інвестує у розробку вакцин від COVID. Він хоче стежити за нами та скоротити населення?

Він провів паралель з майбутнім, але COVID-19 вже вплинув на проблему глобального потепління. Парадоксально, та в цьому випадку найбільше лихо 2020-го зіграло на руку планеті. І не тільки тому, що через карантинні заходи викиди COістотно скоротилися (про це трохи пізніше).

За умовами Паризького угоди, країни-учасниці беруть на себе національні зобов'язання (NDC), спрямовані на скорочення шкідливих викидів. Раз на 5 років вони повинні оновлювати NDC, встановлюючи дедалі амбітніші цілі. Минулого року якраз настав час першого такого поновлення.

Країни мусили озвучити сміливіші цілі на міжнародній конференції зі змін клімату COP26, яка мала відбутися в листопаді в Глазго (Великобританія). Якби все пішло за планом, то на той час США вже встигли б вийти з угоди, позбавивши себе від зобов'язань. Однак через пандемію терміни проведення конференції переїхали на листопад 2021-го, і тепер у Штатів є час, аби підготувати нові NDC. Офіційний статус учасниці договору країна поверне через 30 днів.

Для решти світу відстрочка теж виявилася не зайвою. Незважаючи на перенесення COP26, світові уряди мали можливість озвучити нові цілі в боротьбі з глобальним потеплінням. Вони могли зробити це в рамках онлайн-саміту Climate Ambition Summit, що проходив в грудні 2020-го. Можливістю скористалася 71 держава.

Наздогнати планету

Як повідомляє CNN, посилаючись на власні джерела, команда Байдена озвучить нові цілі щодо скорочення шкідливих викидів не відразу. Спершу вона проведе переговори з профспілками, підприємцями, мерами міст і губернаторами. Але до старту COP26 нові цілі США точно стануть відомі.

На думку Майкла Манна, кліматолога з Університету штату Пенсильванія, вони мають бути досить амбітні. Адже за час президентства Трампа США «відстали на 4 роки» в боротьбі з глобальним потеплінням. «Це означає, що нам доведеться працювати ще сумлінніше», — підкреслює Манн.

За час президентства Трампа США «відстали на 4 роки» в боротьбі з глобальним потеплінням

І справді, дедалі більше країн заявляють про наміри досягти до 2050-го року вуглецевої нейтральності — стану, при якому викиди СО2 (діоксид вуглецю) не перевищують можливості океанів, лісів і ґрунту поглинати його. Наразі таку мету мають Японія, Південна Корея, Аргентина і країни Євросоюзу. Китай планує прийти до цього на 10 років пізніше.

Під час виборчої кампанії нинішній президент обіцяв, що США потраплять в цей клуб до 2050-го. Якщо країна зможе дотриматись цієї обіцянки, то планеті це явно піде на користь. Адже Сполучені Штати історично є головним забруднювачем атмосфери. За оцінками Our World in Data, з 1751-го року країна викинула в повітря 400 мільярдів тонн СО2. Це 25% шкідливих викидів, вироблених в світі з того часу. Сьогодні за рівнем вироблення вуглекислого газу вона поступається лише Китаю.

І цілого локдауна мало

До речі, про викиди. З початку минулого року, коли одна держава за іншої почала відправляти своїх громадян на локдаун, інтернет заполонили історії про те, як добре це позначилося на природі. У мегаполісах, на кшталт Лос-Анджелеса, Сан-Пулу і Сеула повітря почистішало. Кабани, пінгвіни, олені і навіть морські леви почали забрідати на порожні міські вулиці по всьому світу. Добові об’єми викидів СО2 впали.

Сьогодні видно, що темпи забруднення минулого року дійсно впали в через пандемією. За даними експертів Global Carbon Project, в 2020-му об’єм викидів СО2 скоротився на 2,4 млрд тонн в порівнянні з 2019-м. Це найбільший спад з часів Другої світової війни.

На жаль, це не справило помітного впливу на здоров'я планети. Вуглекислий газ продовжує накопичуватися в атмосфері. За попередніми оцінками, рівень його концентрації в минулому році склав 414 частин на мільйон (ppm). Для порівняння, в 2019-му цей показник становив 411 ppm, а в 2018-му — 408 ppm.

Тож світ продовжує нагріватись. На початку року Всесвітня метеорологічна організація зробила невтішну заяву: 2020-й розділив титул найжаркішого року в історії спостережень з 2016-м. А тоді на температуру сильно вплинув природний феномен Ель-Ніньйо, через який на планеті періодично стає тепліше. В середньому світова температура була на 1,2°C вище доіндустріального рівня.

До 1,5 градусів, закладених в Паризькій угоді, залишилося не так вже й багато. На думку Гевіна Шмідта, директора Інституту космічних досліджень NASA імені Годдарда, цю межу планета перетне дуже скоро. Можливо, вже до 2030-го року.

Кіберпанк відпочиває. Чому майбутнє людства може виявитись гіршим за будь-яку фантастику

Аби виправити ситуацію до кінця століття, на який орієнтується Паризька угода, залишиться ще багато часу, але експерти побоюються, що і його не вистачить для досягнення цілей міжнародного договору. За розрахунками фахівців ЮНЕП (Програма ООН з навколишнього середовища), заснованими на поточній ситуації з шкідливими викидами, до 2100-го року планета прогріється більш, як на 3°C.

Здавалося б, цифра зовсім не велика, але насправді це не так. За словами Шмідта, кращий спосіб усвідомити, наскільки грандіозні зміни обіцяє потепління навіть на 1,5 градуса, — «це згадати, що під час останнього льодовикового періоду температура була приблизно на 5°C нижче доіндустріального рівня». Ми вже пройшли приблизно чверть шляху до аналогічних показників, тільки в інший бік.

Словом, глобальне потепління продовжує висіти на людством дамокловим мечем, який кожного року опускається нижче. І те, що настільки великий гравець, як США, знову вступить в боротьбу з ним, є приводом сподіватись на краще майбутнє.