Дочекались! Сьогодні, 11 червня, стартує футбольний Євро.
Його мали провести ще в минулому 2020 році і присвятити 60-річчю першого чемпіонату Європи, який відбувся у 1960-му. Турнір мав стати незвичним.
А через пандемію коронавірусу стане дуже незвичним.
Сhas News згадує, як за 60 років змінились чемпіонат Європи і сам футбол. І як півтора року пандемії вплинули на Євро-2020.
Власне, головна дивина в тому, що рік проведення чинного турніру змінився, але його офіційна назва — ні. У 2021 році проходить Євро-2020.
Пов’язано це з затвердженим лого, спонсорськими контрактами, брендуванням та виробництвом сувенірної продукції.
Товариство з обмеженою відвідуваністю
Вперше чемпіонат Європи триватиме не в одній чи двох країнах, а по усьому континенту — в 11 містах. Таку «фішку» вигадали спеціально до ювілею турніру. Пандемія погрожувала сильно поламати такі плани. Але зі списку міст-господарів через карантинні обмеження у своїх регіонах вибули лише два — ірландський Дублін і іспанський Більбао.
Матчі Євро-2020 приймуть Амстердам, Баку, Будапешт, Бухарест, Глазго, Копенгаген, Лондон, Мюнхен, Рим, Санкт-Петербург та Севілья.
УЄФА ухвалив принципове рішення проводити турнір лише із вболівальниками на стадіонах. Але їхня кількість буде обмеженою.
Лише Будапешт планує дозволити 100-відсоткову заповненість трибун. Санкт-Петербург і Баку відкриють стадіони на 50%, Амстердам, Бухарест, Глазго, Копенгаген, Мюнхен, Рим і Севілья пустять від 22% до 45% глядачів.
Лондон, де зокрема пройде й фінал, затвердив допуск 25% вболівальників на матчі групового етапу. Для вирішальної гри на «Вемблі», повна місткість якого — 90 тис., можуть зробити доступними до 50% місць.
Виходить, що у середньому трибуни стадіонів зможуть прийняти 30-40% максимальної аудиторії.
Для УЄФА недобір на квитках — головний удар по майбутніх прибутках від турніру.
На минулому Євро-2016 у Франції заробили €1,93 млрд. З них €1 млрд надійшов від продажу ТБ-прав, €450 млн — від спонсорів, решта €480 млн — від продажу квитків.
Трансляції Євро-2020, який переносили, нікуди не ділися. Спонсорські гроші — теж. Проте навіть приблизні підрахунки втрат від незаповнених трибун дають суму майже у €300 млн.
Також значно недорахуються прибутків готелі і ресторани у містах, де пройдуть матчі. Адже далеко не всі бажаючі зможуть подорожувати в умовах пандемії.
Учасники: від чотирьох до половини континенту
Зараз у фінальній частині Євро грає майже половина усіх європейських збірних — 24 з 55. Для визначення переможця протягом місяця, з 11 червня по 11 липня, зіграють 51 матч.
На турнірі грає і збірна України (ось її розклад на груповому етапі).
Євро все ще дуже престижний турнір, але вже не такий рафінований. Скажімо, у 1992 році, коли Україна вже здобула незалежність, на Євро грали лише 8 команд. Далі ж футбольні чиновники опанували просту логіку: чим більше матчів, тим більше прибутку.
Чемпіонат Європи 1960 року розіграли чотири збірні за п’ять днів. Матчі провели в двох містах — Парижі та Марселі.
Тоді навіть у відборі до турніру погодились взяти участь лише 17 європейських збірних. Уявляєте, їх ще вмовляти доводилось! Сильні збірні Англії, Бельгії, ФРН, Італії, Нідерландів та Швеції одразу відмовились.
Вже в чвертьфіналі Іспанія не захотіла грати з СРСР. Тренер піренейців Еленіо Еррера не зміг гарантувати диктатору Франко перемогу над класовим ворогом.
Таким чином, у фінальній частині ЧЄ-1960 компанію Франції склали східноєвропейські СРСР, Югославія та Чехословаччина.
Чемпіонами стали футболісти Радянського Союзу.
Екіпіровка: м’яч і форма дощу вже не бояться
Вирішальний м’яч у фіналі-1960 у додатковий час забив Віктор Понєдєльнік. Тоді дощило, поле було вологим, і шкіряний м’яч за час гри значно поважчав. Пізніше Понєдєльнік згадув, що переможний удар головою по м’ячу, що розмокнув, був досить відчутним.
Так само і форма футболістів, зроблена з натуральних матеріалів, швидко промокала.
За 60 років зовнішній вигляд екіпіровки гравців значно не змінився. Адже у 1960-му вже не одягали, наприклад, архаїчних шортів довжиною за коліно. Зате ігрова форма ХХІ століття виготовлена з синтетики, яка не промокає, і водночас дозволяє виводити від тіла тепло. Бутси стали майже невагомі. А м’яч не розмокає від води. Та ще й оснащений чипом задля автоматичної фіксації взяття воріт.
Судді: і «розумні», і красиві
З усіх учасників футбольного матчу час найбільше вплинув саме на роботу суддів. До їхнього «озброєння» додалися сучасні технології.
На ЧЄ-1960 гру обслуговували троє суддів — головний та два бокових. З 1991-го у футболі з’явився четвертий, резервний. Він працює за межами поля, може за потреби замінити головного, дає йому підказки, спостерігає за поведінкою лав запасних та тренерів.
Протягом еволюції футболу пробували додавати ще двох арбітрів на лінії воріт, але це виявилось невиправданим.
Зате нещодавно у головного арбітра з’явився VAR — відеоасистент рефері. Щоб уникнути результативних помилок суддів, запровадили систему відеоповторів, яка допомагає розібратися, чи був гол, чи треба ставити пенальті, вилучати гравця з поля або фіксувати положення поза грою. Якщо не можуть розібратися віддалені помічники, до монітору біля поля може підбігти головний рефері та сам передивитися повтор. Усі судді спілкуються між собою по раціях.
Розрахувати та намалювати на екрані проєкцію м’яча чи лінію офсайду допомагає комп’ютерна графіка.
У 1960-му таке було важко собі уявити — тоді людина ще у космос не літала.
Систему VAR на чемпіонатах Європи застосують вперше. До речі, необхідність її запровадження у футболі показав, зокрема, епізод на «нашому» Євро-2012 під час матчу України з Англією. За рахунку 0:1 угорський суддя Кашшаї не помітив, як м’яч перетнув лінію воріт англійців...
А ще з 1960 року арбітри стали не лише «розумнішими», але й красивішими. Довгий час судді вдягали виключно чорну форму. Їх так і називали — люди в чорному. Але з 1994 року для них на прохання телевізійників запровадили кольорові футболки — жовті, сині, малинові, зелені.
До речі, жовтих і червоних карток у суддів ЧЄ-60 теж ще не було.
Проте головне, що за 60 з лишком років від першого Євро у футболі змінились навіть правила!
Правила: замін, яких не було у 1960-му, тепер п’ять
Звісно, м’яч, як і раніше, круглий, ворота прямокутні, а поле здебільшого рівне.
Проте навіть кількість гравців, які можуть взяти участь у матчі, значно збільшилась. На Кубку Європи 1960 року замін гравців фактично не було. Їхнє впровадження тільки починалось. Для початку домовились, що можна міняти лише травмованих — одного гравця в полі та воротаря. Але за всі матчі ЧЄ-1960, включаючи відбірні, провели лише одну заміну. Та й то не у фінальному турнирі, а в кваліфікаційному матчі Чехословаччини та Ірландії за попередньою домовленістю команд.
На Євро-2020 можна проводити одразу п’ять замін. Взагалі-то чинні правила футболу дозволяють по три заміни в кожній з команд. Але з початком пандемії дозволили тимчасово проводити п’ять замін і поширили це правило й на Євро-2020.
Тому якщо на ЧЄ-1960 року в одному матчі брали участь 22 гравці, то на Євро-2020 зможуть зіграти 32!
Через це хотіли розширити і загальну заявку команди на турнір, але залишили списки з 23 футболістів. На ЧЄ-60 в заявці було по 17 гравців.
Що ще помітного змінилося у правилах з 1960 року?
Воротарю не можна брати м’яч в руки після пасу ногою від свого гравця. Не можна тримати м’яч в руках довше шести секунд. Зате можна спробувати забити супернику прямим ударом від своїх воріт — тепер такі голи зараховують.
Від воріт взагалі дозволено розігрувати по-новому: партнер тепер може приймати м’яч в межах штрафного майданчику.
Нападник зараз не вважається в положенні поза грою, якщо в момент передачі знаходиться на одній лінії із захисником. Чинне й поняття «пасивного офсайду»: коли формально перед гравцем команди, що атакує, немає двох суперників, але той не бере участь в епізоді і не впливає на його перебіг.
І ще про «красу»: з 2006 року футболістам заборонено грати з будь-якими прикрасами — ланцюжками, кільцями або сережками.
Хоча заробити на такі можливість є.
Преміальні: від $200 на пиво до €275 тис.
Гравцям збірної СРСР за перемогу на першому чемпіонаті Європи ще у Франції видали по $200. Їх футболісти витратили на прогулянку по нічних барах Парижу та купівлю дефіцитних дрібничок для своїх сімей.
«Золотих гір», які обіцяли після повернення додому, радянські футболісти не дочекались.
Для порівняння: кожен гравець збірної Португалії, яка перемогла на минулому Євро-2016, отримав по €275 тис. А федерації футболу цієї країни УЄФА перерахував за турнір €25,5 млн.
Загальний преміальний фонд Євро-2020 збільшився ще на €70 млн і складає €371 млн.
Лише за вихід на Євро кожна збірна (України, зокрема) отримає по €9,25 млн.
На груповому етапі кожна перемога коштує €1,5 млн, нічия — €0,75 млн. Далі передбачені бонуси за прохід у кожну наступну стадію змагання. Вихід в 1/8 фіналу — €2 млн, в 1/4 — €3,25 млн, у півфінал — €5 млн. Фіналіст гарантовано отримає €7 млн, переможець турніру — €10 млн.
Максимально чемпіон може заробити €34 млн — якщо виграє усі свої матчі.
