.jpg)
«У нас безпечно». Сергій Трахачов, президент Української ресторанної асоціації, мріє, що вже найближчим часом наліпки з такими словами з’являться на дверях українських ресторанів. На цих наліпках буде зазначено відсоток вакцинованих співробітників та стояти логотип МОЗу — щоб гості розуміли: це не просто прикраса, і в цьому закладі ризик підхопити «корону» є мінімальним. Втім, поки що це лише мрія... Трахачов каже, що його ідею підтримали депутати, однак від самого МОЗу — відповіді жодної.
На жаль, часу на очікування рішення МОЗівських чиновників у рестораторів вже немає. Країна стрімко «червоніє». Станом на 11 жовтня, за даними МОЗу, «помаранчевому» рівню епіднебезпеки відповідало 16 областей країни. А за словами Дениса Шмигаля, прем’єр-міністра, днями деякі регіони можуть і «почервоніти». Це означає для ресторанів суттєві проблеми. Цього року уряд безпосередньо не забороняє роботу закладів громадського харчування у «червоній» зоні. Втім, влада вимагає, щоби 100% персоналу та гостей ресторанів пройшли повну вакцинацію. Інакше заклади можуть працювати лише на виніс або ж доставляти замовлення.
Тому власники закладів намагаються вакцинувати якомога більше працівників. Адже саме HORECA першою прийняла на себе удар попередніх локдаунів. «Весь минулий рік, за винятком невеликих «вікон», ресторани були закриті. Держава транслювала згубний меседж, мовляв, це найстрашніші місця», — скаржиться Сергій Трахачов.
Як умовити вакцинуватися тих, кому батьки це заборонили
У ресторані Євгена Клопотенка «100 років тому вперед» з гордістю розповідають, що у них вакциновані практично всі співробітники. При цьому колектив вакцинувався в індивідуальному порядку.
Втім, настільки свідомі працівники далеко не у всіх рестораторів. Наприклад, у мережі Lviv Croissants, що налічує 135 закладів у понад 30-ти містах, вакцинувалося лише близько половини співробітників. «Є заклади, в яких вакциновано понад 80%. Але ще кілька тижнів тому, наприклад, у Херсоні не було зроблено жодного щеплення», — розповідає Андрій Галицький, співзасновник мережі.
Галицький пояснює, що у його фастфудах працює доволі молодий персонал: середній вік — 20-30 років. Тому перед тим, як прийняти рішення про вакцинацію, працівники радяться з батьками. А потім починається боротьба із запереченнями: «Ні, ви не станете безплідними, і ніхто за вами не стежитиме».
З проблемою нерівномірності рівня вакцинації співробітників у різних регіонах стикаються й інші ресторатори. Наприклад, Олександр Савілов, співзасновник мережі Salateira, розповідає, що в середньому по його мережі показник вакцинації наближається до 80%. Але є заклади, де 100%, а є й ті, де не більше 20%.
Тому Тарас Середюк, співвласник MAFIA, вважає мотивування співробітників вакцинуватися одним з ключових завдань менеджменту своєї мережі. Він навіть встановив для керівників ресторанів новий KPI — кількість вакцинованих співробітників. Цей показник відстежують щотижня. «Колектив закладу, який швидше за всіх вакцинується, вирушає на корпоратив, а керуючий отримує в подарунок smart watch. Врешті-решт навіть у дорослому віці ми залишаємося дітьми, тому ніхто не скасовував прийоми гейміфікації», — розповідає підприємець.
З керівниками же закладів, які відстають від загальної статистики, проводять «роз’яснювальні бесіди». Бо механізм роботи з запереченнями працівників у MAFIA прописаний до дрібниць.
Якщо співробітники відмовляються щепитися, їм спочатку пояснюють, що у випадку «підвищення» зони ресторан, де працюють менше 80% або 100% вакцинованих, закриють, і вони залишаться без роботи.
Частину людей таке пояснення влаштовує, хоча з’являються і запеклі антивакцинатори, які розповідають про чипи Біла Гейтса та теорію всесвітньої змови. Тоді у ресторани MAFIA запрошують імунолога, який намагається довести дві прості речі: перша — щеплені практично не помирають від COVID-19; друга — на сотні тисяч щеплених хоч і є поодинокі випадки побічних ефектів, але це в тисячі разів менше, ніж смертність серед невакцинованих.
Завдяки методу батога та пряника в мережі Тараса Середюка понад 60% вакцинованих працівників. Хоча за відмову від щеплення нікого не звільняють. Під час попередніх локдаунів у сфері HORECA майже не залишилося професіоналів, тому з персоналом не поспішають розпрощатися і через більш вагомі непорозуміння.
У чому різниця між Києвом та Дніпром?
Втім, щоб швидко вакцинувати персонал ресторанів, одного бажання власника замало. «У ресторанному бізнесі задіяно близько 500 тис. осіб, яких потрібно імунізувати «на вчора». Проблема в тому, що у великих містах більшість співробітників — жителі передмість. Вони повинні їхати в своє місто, де у них укладена декларація з сімейним лікарем, і робити щеплення там», — пояснює Ольга Насонова, директор компанії «Ресторанний консалтинг».
Простіше за все вакцинувати персонал, викликавши до себе мобільну бригаду. Олександр Савілов розповідає, що у Києві діє аж три мобільних бригади, які виїздять у ресторани. Єдина проблема в тому, що такі бригади є лише у першій та нинішній столицях. «У Києві та Харкові маємо можливість запрошувати мобільні бригади. У Дніпрі немає мобільних бригад, і хоча в центрі міста мало не на кожному розі є пункти вакцинації, але люди все одно туди самостійно не доходять», — говорить Тарас Середюк.
Загалом ресторатори скаржаться, що влада накладає жорсткі обмеження на роботу закладів громадського харчування, але не робить нічого, щоб ресторани мали можливість відповідати епідеміологічним нормам. Сергій Трахачов розповідає, що його асоціація ще на початку року просила владу включити співробітників громадського харчування у число пріоритетних груп вакцинації, за прикладом США та ЄС. «Якщо ви першими закриваєте ресторани як небезпечні місця, то чому б не включити сферу громадського харчування в першу хвилю вакцинації?!», — вигукує Трахачов. Втім, персонал HORECA так і не включили до жодної з пріоритетних груп.
Більш за те, за словами Трахачова, на прохання рестораторів впровадити обмеження карантинних зон, за яких заклади громадського харчування все ж таки б змогли працювати, влада погодилася лише після того, як працівники HORECA одномоментно провели мітинги в 24-х українських містах.
А що з інкогніто гостей під час перевірок?
«Жовтою» зоною рестораторів вже не налякаєш. Зараз в цілому по країні діють стандартні карантинні обмеження, які ніхто і не скасовував. Всі вже звикли до чотирьох осіб за столом, відстані між столиками 1,5 м, температурного скринінгу персоналу і маскового режиму.
«Поки що перевірки карантинних норм практично відсутні. Інспекторам немає чого вишукувати в ресторанах», — пояснює Ольга Насонова.
«Проблема полягає в помаранчевій зоні. Вона хоч і має менші обмеження, ніж червона, але дозволяє місцевій владі посилювати їх. І з огляду на попередній досвід є припущення, що введення помаранчевої зони в тому чи іншому регіоні може призвести до її «почервоніння». Мери, нібито піклуючись про здоров'я населення на тлі проваленої вакцинації, просто візьмуть і перетворять помаранчеві зони в червоні, а ресторани за давнім звичаєм закриють», — пояснює Сергій Трахачов.
Є у рестораторів і побоювання щодо корумпованості правоохоронців та міських чиновників. Наприклад, розроблений наприкінці 2020-го штабом з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації КМДА лист-опитувальник з дотримання суб’єктами господарювання протиепідемічних заходів «жовтої» зони містить аж 34 пункти, частина з яких залишає простір для «фінансової творчості».
Досі незрозуміло і як відбуватиметься перевірка сертифікатів вакцинації у клієнтів. «Бувають ситуації, коли в ресторан люди приходять відпочити інкогніто. А тут раптом перевірка поліції: пред’явіть документи і довідки про вакцинацію. Як це виглядатиме?», — задається питанням Ольга Насонова.
За словами Андрія Галицького, нам у цьому випадку варто було б перейняти систему, яка діє у США. «Відвідувач приходить до фастфуду або закусочної, замовляє страви. В момент розрахунку його питають: тут чи з собою? Якщо з собою, питань немає. Якщо ж у залі, то просять пред’явити підтвердження вакцинації. Якщо йдеться про ресторан з фулсервісом, то там хостес зустрічає відвідувачів на вході і питає про щеплення. Так чи інакше, без нього ніхто в зал не зайде. Це доволі толерантно і ненав’язливо», — розповідає Галицький.
Втім, на його думку, головне — щоб влада більше не закривала заклади харчування. Можливість не змінювати звичний спосіб життя навіть під час посилення карантинних обмежень може стати непоганою пропагандою необхідності вакцинації.
