1 січня українські школи перейшли на нове меню, яке розробив кухар Євген Клопотенко, а активно підтримувала його впровадження дружина президента Олена Зеленська. Відтепер із раціону учнів зникли сосиски та ковбаса, натомість стало більше овочів та фруктів. Одночасно зменшили дозволений рівень солі та цукру у стравах.
Нове меню покликане зробити шкільні обіди більш поживними та корисними, однак сподобалось воно не всім. Багато батьків скаржаться, що нові страви недосолені та мають неапетитний вигляд, тому діти відмовляються їх їсти і приходять додому голодними.
Клопотенко ж, зі свого боку, радить батькам самостійно перевіряти якість харчування у школах і, якщо вона не відповідає прийнятим нормам, звертатися до контролюючих органів. А Chas News тим часом розповідає, як організовані шкільні обіди в різних країнах світу.
Євген Клопотенко — не перший відомий кухар, який очолив боротьбу за реформу шкільного харчування. В 2005 році аналогічний хрестовий похід проти шкідливої їжі у Великій Британії розпочав ресторатор Джеймі Олівер. Особливий гнів у нього викликали дуже популярні серед школярів Turkey Twizzlers — спіралі з індичкою.
Індичатина в них складала лише 37%, а решта — свинячий жир, крохмаль, фарбники та інші нездорові інгредієнти. В результаті кампанії більшість шкіл відмовилась від них, а уряд Тоні Блера виділив 280 млн фунтів на зміну раціону та переоснащення шкільних їдалень.
Однак проблема остаточно так і не зникла. Зараз кожен п'ятий школяр у віці 10-11 років страждає від ожиріння, а в багатьох закладах і досі пропонують не дуже корисну для дітей їжу — картоплю фрі, піцу, нагетси тощо.
Фінляндія в 1948 році першою у світі запровадила безоплатні обіди для усіх учнів і з того часу є лідером у питаннях шкільного харчування.
Їдальні працюють за принципом шведського столу. Дітям пропонується виключно здорова їжа. Смажені страви заборонені, натомість застосовують запікання. Меню змінюється щодня.
Акцент робиться на вегетаріанських стравах, свіжих овочах та салатах. У випадку подачі м'ясних страв обов'язково є і вегетаріанська альтернатива. Солодощі та напої з додаванням цукру заборонені, а на день народження забороняється приносити торти.
Для дітей навіть розробили інструкцію, як правильно наповнювати тарілку: половина відводиться під овочі та фрукти, четвертина — під картоплю, кашу або макарони, і ще четвертина — під білкові страви (боби, рибу, яйця, птицю чи інше м'ясо).
Відповідно до рекомендацій Німецького товариства харчування основу шкільного раціону мають складати овочі, м'ясні страви треба давати не частіше двох разів на тиждень, а рибу — як мінімум один раз. При цьому меню не може повторюватися частіше одного разу на місяць. Щоправда, цих рекомендацій дотримується меншість шкіл.
Зазвичай обід складається з трьох страв — салату, основної страви та десерту. У переліку є як загальнопоширені страви, на кшталт відварної картоплі чи макаронів, так і національні, наприклад, копчені ковбаски.
Шкільні обіди в Японії — одні з найкорисніших у світі. Вони включають супи з овочами та тофу, локшину, рис, салати, овочеві гарніри, основні страви з риби чи м'яса, фрукти, чай та молоко. Меню постійно змінюється і однакова комбінація страв подається дуже рідко.
У більшості шкіл відсутні їдальні. Натомість учні обідають прямо у класах. При цьому вони самі виконують роль офіціантів — привозять із кухонь на візках їжу, роздають її однокласникам, а потім прибирають. Така система працює як у старших класах, так і в молодших.
Китай — величезна країна і шкільне харчування в різних її частинах значно відрізняється. Найгірше з ним справи у найбідніших гірських районах, де ще й досі багато дітей страждають від недоїдання. Для подолання цієї проблеми уряд у 2011 році запустив програму фінансування безкоштовних обідів у школах.
За 10 років на неї витратили $22 млрд, середній зріст школярок при цьому виріс на 1,69 см, а хлопчиків — на 1,54 см. Годують у таких школах стравами традиційної кухні, головними інгредієнтами якої є рис та овочі.
В Індії діє наймасштабніша у світі програма безоплатного шкільного харчування, яка охоплює близько 1,2 млн шкіл з 120 млн учнів. Особливо важлива вона у сільській місцевості, де багато малозабезпечених родин.
Крім боротьби з дитячим голодом та підвищенням відвідуваності шкіл програма має ще одне важливе завдання — подолання кастової системи, адже у школах усі діти їдять разом.
Звичайна трапеза складається з рису, далу (індійський гороховий суп), тушкованих овочів та коржика. М'ясо, молоко та яйця видають дітям лише в невеликій кількості державних шкіл.
Корисна їжа — загальносвітовий тренд. В 2020 році в Новій Зеландії стартувала програма Ka Ora, Ka Ako, спрямована на забезпечення безкоштовними та здоровими обідами школярів з найбільш вразливих верств. На сьогодні вона охоплює 921 школу з 211 тисячами учнів (приблизно четвертина від загальної кількості).
Програма не передбачає єдиного для країни меню. Експертами складається лише великий перелік страв із чотирьох груп продуктів: овочі та фрукти; хліб та крупи; молоко та молочні продукти, а також нежирне м'ясо, морепродукти, яйця, боби та горіхи. А вже із загального списку школи обирають бажаніші варіанти відповідно до уподобань учнів.
В США близько 30 млн учнів (кожен другий) молодшої та середньої школи отримують обіди безкоштовно чи за пільговими цінами відповідно до урядової програми. Для інших ланч коштує $2-$3.
У більшості випадків страви готують у спеціалізованих закладах, а у шкільних їдальнях їх лише розігрівають. Меню сильно відрізняється в залежності від штату та навчального закладу, однак переважно становить собою поєднання корисної їжі з такою, що подобається дітям — бургерами, картоплею фрі чи ход-догами.
Програму шкільного харчування в Бразилії запровадили в 1955 році для вирішення проблеми дитячого голоду та підвищення відвідуваності учбових закладів. В 2009 році цю систему реформували. В шкільному меню збільшили кількість овочів та фруктів, заборонили газовані напої та печиво, ввели гранично допустимий рівень цукру та солі у стравах. Крім того, школи зобов'язали закуповувати не менше 30% органічних продуктів у місцевих фермерів.
Зараз у Бразилії новий тренд — більш раціональне використання харчів, оскільки близько 30% з них у країні викидається. Так, в 2020 році однією з переможниць конкурсу на найкращий шкільний рецепт стала шеф-кухар початкової школи Лусіана Пінейру. Перемогу їй приніс рис із куркою та овочами, зокрема з листям буряка та шкіркою гарбуза, які зазвичай відправляють у смітник.
Проблеми з дитячим харчування спостерігаються в більшості країн Африки. Так, у Беніні, за даними ООН, кожна третя дитина віком до 12 років страждає від хронічного недоїдання. Тому школи з їдальнями користуються великою популярністю та мають вищий відсоток відвідуваності учнями.
Щоправда, навіть одноразове харчування є не у всіх закладах та фінансується здебільшого міжнародними організаціями та благодійними фондами. Основу шкільного раціону складає акасса (місцева каша з кукурудзяного борошна), боби, рис, овочі та риба.
