404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Він знову тут? П’ять фільмів, в яких іронізують над Гітлером та знущаються з нього

Як виставити чорта дурнем? Так колись письменник Микола Гоголь описував свою головну мету у творчості. Здається, таким же принципом користуються багато кінематографістів. Правда, замість містичного чорта беруть образ найкривавішого диктатора ХХ століття — Адольфа Гітлера. Сьогодні, у його день народження, Chas News пропонує згадати п’ять фільмів, де з фюрера зловтішаються. І роблять це напрочуд талановито.   

«Великий диктатор» (The Great Dictator)

Дата виходу: 15 жовтня 1940 року

Жанр: драма, комедія, військовий фільм

Режисер: Чарльз Чаплін

У головних ролях: Чарльз Чаплін, Джек Оукі, Полет Ґоддар

Події сатиричного фільму розгортаються у вигаданій країні Томанії. Бідний єврей-цирульник (Чарлі Чаплін) після поранення, отриманого на Першій світовій війні, намагається повернутись до звичного життя. Однак зробити це непросто, адже владу в країні захопив ексцентричний диктатор — Аденоїд Хінкель (знову Чаплін), який видає укази про очищення нації від євреїв і готується до того, щоб почати нову війну.

Фільм ідеально балансує на межі абсурдної комедії та драми. Наприклад, у моментах палких промов Хінкеля про «величність нації» та необхідність знищення всіх євреїв металевий мікрофон не витримує і гнеться, наче  зів’яла квітка.

Стрічка Чапліна — уїдливий коментар про природу диктаторства і маніфест, що закликає «радіти людському щастю, а не наживатися на стражданнях». До речі, фінальний пацифістський монолог цирульника Чаплін вписав у сценарій вже після початку зйомок фільму, дізнавшись про жахливі події у Європі.

«Мій Фюрер — насправді найправдивіша правда про Адольфа Гітлера» (Mein Führer — Die wirklich wahrste Wahrheit über Adolf Hitler)

Дата виходу: 11 cічня 2007 року

Жанр: комедія, драма

Режисер: Дані Леві

У головних ролях: Гельґе Шнайдер, Ульріх Мюе, Сильвестр Грот

1944 рік. Гітлер (Гельґе Шнайдер) за порадою Йозефа Геббельса (Сильвестр Грот, котрий пізніше з’явиться в цій же ролі, але вже у стрічці Тарантіно), змушений звернутися за допомогою до Адольфа Грюнбаума (Ульріх Мюе), вчителя акторської майстерності — єврея. Фюреру потрібні уроки красномовства, аби підбадьорювати німецький народ.

Чи варто допомагати тому, хто винен у смертях і стражданнях стількох невинних людей? Чи можна отримати вигоду від ситуації, що склалася? Чи, може, взагалі варто скористатись моментом і вбити Гітлера?

І поки фюрер, який протягом фільму все більше втрачає віру у себе та божеволіє (наприклад, вчить вівчарку нацистького вітання), Грюнбаум намагається вирішити дилему для себе.

«Безславні виродки» (Inglourious Basterds)

Дата виходу: 20 серпня 2009 року

Жанр: комедія, пригоди, військовий фільм

Режисер: Квентін Тарантіно

У головних ролях: Бред Пітт, Крістоф Вальц, Мелані Лоран, Дайан Крюгер, Майкл Фассбендер

Творіння Квентіна Тарантіно переносить нас у часи Другої світової війни, результат якої, згідно з сюжетом, залежить від дій загону євреїв-месників, що знищують всіх нацистів на своєму шляху. Дізнавшись, що в одному з кінотеатрів пройде закрита прем'єра фільму «Гордість Нації» і на прем'єрі буде присутній Гітлер з усіма своїми наближеними, «виродки» розробляють план зі знищення верхівки Третього рейху.

Тарантіно пропонує поглянути нам на альтернативний хід історії, де герої, як і режисер, постають справжніми сінефілами, а доля старої Європи залежить саме від кіно (хоча, якщо точніше, від кіноплівки). 

«Безславні виродки» — стрічка наповнена унікальним авторським баченням Тарантіно. Чого лише варті «виродки», що знімають скальп з нацистських офіцерів. Всю жорстокість та іронію сюжету чудово втілює   ансамбль з більш ніж дюжини визнаних акторів. Від Бреда Пітта на чолі загону «виродків» до німецьких кінозірок, таких як Тіль Швайгер та Даніель Брюль.

«Він знову тут» (Er ist wieder da)

Дата виходу: 8 жовтня 2015 року

Жанр: комедія

Режисер: Давід Внендт

У головних ролях: Олівер Мазуччо, Франциска Вулф, Фабіан Буш

Берлін, наші дні. Невідомо звідки, як і чому з'являється Адольф Гітлер (Олівер Мазуччо). Ледве оговтавшись, він швидко починає освоюватися в новій реальності, вивчаючи стан справ сучасної Німеччини. І йому не дуже подобається, як змінилась країна. Він вважає, що лише йому під силу відновити міць Третього рейху. Втім, у XXI столітті фюрер обирає нові види комунікації з громадянами та стає зіркою в інтернеті та на телебаченні. Навіть створює YouTube-канал.

Сюжет фільму — шалений (Гітлер, який катається вулицями Берліну на сігвеї, — підривне видовище), ще шаленішим видається те, що хтось може підтримувати ідеї Гітлера. А що звучить дивніше і безумніше, ніж теза «Гітлер — суперзірка сучасності»? Фільм «Він знову тут» пропонує свою незручну відповідь на питання «Що було б, якби Адольф Гітлер жив у наш час?». Втім, попри серйозність теми, стрічка належить до комедійного жанру і її автори заграють з художньою подачею фільму «Борат», міксуючи дивакувату поведінку головного героя з псевдодокументальною зйомкою.

«Кролик Джоджо» (Jojo Rabbit)

Дата виходу: 18 жовтня 2019 року

Жанр: драма, комедія, військовий фільм

Режисер: Тайка Вайтіті

У головних ролях: Тайка Вайтіті, Скарлетт Йоганссон, Роман Гріффін Девіс, Томасін МакКензі

Нацистська Німеччина. Заключний етап Другої світової війни. У центрі сюжету — життя 10-річного німецького хлопчика (Роман Гріффін Девіс), який намагається знайти своє місце у світі після втрати батька. Він мріє стати великим арійцем, і у цьому допомагає уявний друг — Адольф Гітлер (Тайка Вайтіті). Щоправда, Гітлер тут саме такий, яким його може уявити десятирічна дитина: виглядає безглуздо та твердить, що євреї вміють контролювати розум інших людей.  

Ситуація ускладнюється після того, як головний герой дізнається, що його мама (Скарлетт Йоганссон) ховає в будинку єврейську дівчинку (Томасін МакКензі), видати яку він боїться.

Тайка Вайтіті обрав зовсім інший, діаметрально протилежний більшості воєнних фільмів, шлях зображення реалій Другої світової — через призму сприйняття дитини. У властивій режисерові комедійній, місцями навіть глузливій, манері. Тут тобі й абсурдно надмірна кількість нацистських вітань в одній сцені; карикатурний Гітлер, що стрибає у вікна; та офіцери СС, які не гребують помадою (з очевидним натяком на нетрадиційні міжособистісні відносини). Але не варто думати, що від подібного підходу фільм скочується в дешевий фарс. Тут є місце справжній драмі, а особистісна криза головного героя, якому навіть в досить юному віці потрібно обирати ціннісні орієнтири та нести відповідальність за свої вчинки, зображена талановито й винахідливо, але без зайвого пафосу.