Як виставити чорта дурнем? Так колись письменник Микола Гоголь описував свою головну мету у творчості. Здається, таким же принципом користуються багато кінематографістів. Правда, замість містичного чорта беруть образ найкривавішого диктатора ХХ століття — Адольфа Гітлера. Сьогодні, у його день народження, Chas News пропонує згадати п’ять фільмів, де з фюрера зловтішаються. І роблять це напрочуд талановито.
- Дата виходу: 15 жовтня 1940 року
- Жанр: драма, комедія, військовий фільм
- Режисер: Чарльз Чаплін
- У головних ролях: Чарльз Чаплін, Джек Оукі, Полет Ґоддар
Події сатиричного фільму розгортаються у вигаданій країні Томанії. Бідний єврей-цирульник (Чарлі Чаплін) після поранення, отриманого на Першій світовій війні, намагається повернутись до звичного життя. Однак зробити це непросто, адже владу в країні захопив ексцентричний диктатор — Аденоїд Хінкель (знову Чаплін), який видає укази про очищення нації від євреїв і готується до того, щоб почати нову війну.
Фільм ідеально балансує на межі абсурдної комедії та драми. Наприклад, у моментах палких промов Хінкеля про «величність нації» та необхідність знищення всіх євреїв металевий мікрофон не витримує і гнеться, наче зів’яла квітка.
Стрічка Чапліна — уїдливий коментар про природу диктаторства і маніфест, що закликає «радіти людському щастю, а не наживатися на стражданнях». До речі, фінальний пацифістський монолог цирульника Чаплін вписав у сценарій вже після початку зйомок фільму, дізнавшись про жахливі події у Європі.
- Дата виходу: 11 cічня 2007 року
- Жанр: комедія, драма
- Режисер: Дані Леві
- У головних ролях: Гельґе Шнайдер, Ульріх Мюе, Сильвестр Грот
1944 рік. Гітлер (Гельґе Шнайдер) за порадою Йозефа Геббельса (Сильвестр Грот, котрий пізніше з’явиться в цій же ролі, але вже у стрічці Тарантіно), змушений звернутися за допомогою до Адольфа Грюнбаума (Ульріх Мюе), вчителя акторської майстерності — єврея. Фюреру потрібні уроки красномовства, аби підбадьорювати німецький народ.
Чи варто допомагати тому, хто винен у смертях і стражданнях стількох невинних людей? Чи можна отримати вигоду від ситуації, що склалася? Чи, може, взагалі варто скористатись моментом і вбити Гітлера?
І поки фюрер, який протягом фільму все більше втрачає віру у себе та божеволіє (наприклад, вчить вівчарку нацистького вітання), Грюнбаум намагається вирішити дилему для себе.
- Дата виходу: 20 серпня 2009 року
- Жанр: комедія, пригоди, військовий фільм
- Режисер: Квентін Тарантіно
- У головних ролях: Бред Пітт, Крістоф Вальц, Мелані Лоран, Дайан Крюгер, Майкл Фассбендер
Творіння Квентіна Тарантіно переносить нас у часи Другої світової війни, результат якої, згідно з сюжетом, залежить від дій загону євреїв-месників, що знищують всіх нацистів на своєму шляху. Дізнавшись, що в одному з кінотеатрів пройде закрита прем'єра фільму «Гордість Нації» і на прем'єрі буде присутній Гітлер з усіма своїми наближеними, «виродки» розробляють план зі знищення верхівки Третього рейху.
Тарантіно пропонує поглянути нам на альтернативний хід історії, де герої, як і режисер, постають справжніми сінефілами, а доля старої Європи залежить саме від кіно (хоча, якщо точніше, від кіноплівки).
«Безславні виродки» — стрічка наповнена унікальним авторським баченням Тарантіно. Чого лише варті «виродки», що знімають скальп з нацистських офіцерів. Всю жорстокість та іронію сюжету чудово втілює ансамбль з більш ніж дюжини визнаних акторів. Від Бреда Пітта на чолі загону «виродків» до німецьких кінозірок, таких як Тіль Швайгер та Даніель Брюль.
- Дата виходу: 8 жовтня 2015 року
- Жанр: комедія
- Режисер: Давід Внендт
- У головних ролях: Олівер Мазуччо, Франциска Вулф, Фабіан Буш
Берлін, наші дні. Невідомо звідки, як і чому з'являється Адольф Гітлер (Олівер Мазуччо). Ледве оговтавшись, він швидко починає освоюватися в новій реальності, вивчаючи стан справ сучасної Німеччини. І йому не дуже подобається, як змінилась країна. Він вважає, що лише йому під силу відновити міць Третього рейху. Втім, у XXI столітті фюрер обирає нові види комунікації з громадянами та стає зіркою в інтернеті та на телебаченні. Навіть створює YouTube-канал.
Сюжет фільму — шалений (Гітлер, який катається вулицями Берліну на сігвеї, — підривне видовище), ще шаленішим видається те, що хтось може підтримувати ідеї Гітлера. А що звучить дивніше і безумніше, ніж теза «Гітлер — суперзірка сучасності»? Фільм «Він знову тут» пропонує свою незручну відповідь на питання «Що було б, якби Адольф Гітлер жив у наш час?». Втім, попри серйозність теми, стрічка належить до комедійного жанру і її автори заграють з художньою подачею фільму «Борат», міксуючи дивакувату поведінку головного героя з псевдодокументальною зйомкою.
- Дата виходу: 18 жовтня 2019 року
- Жанр: драма, комедія, військовий фільм
- Режисер: Тайка Вайтіті
- У головних ролях: Тайка Вайтіті, Скарлетт Йоганссон, Роман Гріффін Девіс, Томасін МакКензі
Нацистська Німеччина. Заключний етап Другої світової війни. У центрі сюжету — життя 10-річного німецького хлопчика (Роман Гріффін Девіс), який намагається знайти своє місце у світі після втрати батька. Він мріє стати великим арійцем, і у цьому допомагає уявний друг — Адольф Гітлер (Тайка Вайтіті). Щоправда, Гітлер тут саме такий, яким його може уявити десятирічна дитина: виглядає безглуздо та твердить, що євреї вміють контролювати розум інших людей.
Ситуація ускладнюється після того, як головний герой дізнається, що його мама (Скарлетт Йоганссон) ховає в будинку єврейську дівчинку (Томасін МакКензі), видати яку він боїться.
Тайка Вайтіті обрав зовсім інший, діаметрально протилежний більшості воєнних фільмів, шлях зображення реалій Другої світової — через призму сприйняття дитини. У властивій режисерові комедійній, місцями навіть глузливій, манері. Тут тобі й абсурдно надмірна кількість нацистських вітань в одній сцені; карикатурний Гітлер, що стрибає у вікна; та офіцери СС, які не гребують помадою (з очевидним натяком на нетрадиційні міжособистісні відносини). Але не варто думати, що від подібного підходу фільм скочується в дешевий фарс. Тут є місце справжній драмі, а особистісна криза головного героя, якому навіть в досить юному віці потрібно обирати ціннісні орієнтири та нести відповідальність за свої вчинки, зображена талановито й винахідливо, але без зайвого пафосу.
