Теперішній / Політика
Вистава абсурду ім. Аркадія Бабченка.
Дія перша. Рабин, який не відбувся
Дія перша. Рабин, який не відбувся
«Вбитий» два роки тому кількома пострілами в спину російський блогер зараз переховується в Ізраїлі і уникає фізичного контакту навіть зі старими знайомими
Інна Золотухіна
Інна Золотухіна
Теперішній /ПОЛІТИКА
Вистава абсурду ім. Аркадія Бабченка.
Дія перша. Рабин, який не відбувся
Дія перша. Рабин, який не відбувся
«Вбитий» два роки тому кількома пострілами в спину російський блогер зараз переховується в Ізраїлі і уникає фізичного контакту навіть зі старими знайомими
Інна Золотухіна
Інна Золотухіна
З Аркашею Бабченком ми познайомилися в 2014 році в придорожньому готелі «Сім вітрів» на трасі Ізюм — Слов'янськ. Під час облоги міста тут зупинялися всі журналісти, волонтери та політики, що приїжджали в АТО. З цього готелю було дуже зручно добиратись «на передок».
Пізніше Бабченко з родиною перебрався жити в Україну, став патріотичним блогером... а 28 червня 2018 року його вбили кількома пострілами в спину, коли він заходив у свою квартиру в Дніпровському районі Києва. Світові ЗМІ опублікували фото журналіста в калюжі крові. Але вже 30 червня Аркадій Бабченко воскрес.
Василь Грицак, тогочасний очільник СБУ, повідомив: смерть Аркадія була інсценуванням. Нібито саме завдяки згоді Бабченка взяти участь в операції спецслужбі вдалося запобігти вбивству цілого ряду українських і російських журналістів, яке планувало ФСБ.
Пізніше СБУ відрапортувала і про затримання організатора злочину — російського підприємця Бориса Германа.
Останній визнав свою провину і пішов на угоду зі слідством, надавши правоохоронцям всю інформацію про злочин. Замість чотирьох років він провів у в'язниці лише півтора і після звільнення поїхав до батька в Ізраїль. За іронією долі, поруч із замовником свого вбивства в Ізраїлі опинився і Аркадій Бабченко. Місце проживання він тримає у суворій таємниці, хоча і ухиляється від прямої відповіді на питання про те, хто може замахнутись на його життя знову.
Пізніше Бабченко з родиною перебрався жити в Україну, став патріотичним блогером... а 28 червня 2018 року його вбили кількома пострілами в спину, коли він заходив у свою квартиру в Дніпровському районі Києва. Світові ЗМІ опублікували фото журналіста в калюжі крові. Але вже 30 червня Аркадій Бабченко воскрес.
Василь Грицак, тогочасний очільник СБУ, повідомив: смерть Аркадія була інсценуванням. Нібито саме завдяки згоді Бабченка взяти участь в операції спецслужбі вдалося запобігти вбивству цілого ряду українських і російських журналістів, яке планувало ФСБ.
Пізніше СБУ відрапортувала і про затримання організатора злочину — російського підприємця Бориса Германа.
Останній визнав свою провину і пішов на угоду зі слідством, надавши правоохоронцям всю інформацію про злочин. Замість чотирьох років він провів у в'язниці лише півтора і після звільнення поїхав до батька в Ізраїль. За іронією долі, поруч із замовником свого вбивства в Ізраїлі опинився і Аркадій Бабченко. Місце проживання він тримає у суворій таємниці, хоча і ухиляється від прямої відповіді на питання про те, хто може замахнутись на його життя знову.
Борис Герман — колишній керівник спільного україно-німецького збройового підприємства «Шмайсер».
— Привіт! Через пару днів лечу до Ізраїлю. Може, вип'ємо кави?
— Ні, зустрітись з тобою я не можу. Хоча і заманливо. В еміграції нудно…
— Чому не можеш?
— Я сиджу «у бункері», не можу розкрити місце перебування... Давай по скайпу.
Мені нічого не залишається, окрім як погодитися. За кілька днів ми з Аркадієм зустрічаємося віртуально.
Мені нічого не залишається, окрім як погодитися. За кілька днів ми з Аркадієм зустрічаємося віртуально.
— Давай спочатку щодо твоєї смерті…
— Слухай, я вже п'ятсот разів все це розповідав... Це реально була історія про вбивство всіх російських журналістів в Україні. І купи українських…
Аркадія Бабченка вбили. Потім виявилось, що це спецоперація СБУ
— Чесно кажучи, досі не вірю, що Кремлю знадобилося витрачати стільки зусиль, щоб убити журналістів. За великим рахунком, ніхто з наших колег, згаданих СБУ, небезпеки для Кремля не представляють. Вони не мають серйозного впливу на широку російську аудиторію.
— Мені не доповідали ні Путін, ні Герман. Я знаю тільки те, що говорили в СБУ. Сам цього списку журналістів не бачив. Знаєш, як все почалося? Мені подзвонили з роботи (в той час Бабченко вів програму на кримськотатарському каналі АТР — Прим. ред.). І запитали, чи є змога під'їхати на годину раніше. Я думаю: може, зарплату дадуть? Приїжджаю. Тут зупиняється машина, з неї виходять двоє. Я на них дивлюся і розумію: блін, це до мене! Грошей точно не дадуть.
Ми зайшли в кабінет. Співробітники СБУ мовчки показали орієнтування на мене, що виявилось у кілера. Там був мій паспорт, фотографії, прописка в Росії — моя і дружини. А також фотографії будинків, де ми там жили, дані з військової частини, де я служив в РФ. «І що?», — кажу. А вони у відповідь – допоможи нам! «Ти не зобов'язаний, але ми тебе просимо. Давай спробуємо цих злочинців розкрутити, витягнути побільше інформації, добути докази».
Ми зайшли в кабінет. Співробітники СБУ мовчки показали орієнтування на мене, що виявилось у кілера. Там був мій паспорт, фотографії, прописка в Росії — моя і дружини. А також фотографії будинків, де ми там жили, дані з військової частини, де я служив в РФ. «І що?», — кажу. А вони у відповідь – допоможи нам! «Ти не зобов'язаний, але ми тебе просимо. Давай спробуємо цих злочинців розкрутити, витягнути побільше інформації, добути докази».
«Мені подзвонили з роботи і запитали, чи є змога під'їхати на годину раніше. Я думаю: може, зарплату дадуть? Приїжджаю. Тут зупиняється машина, з неї виходять двоє. Я на них дивлюся і розумію: блін, це до мене! Грошей точно не дадуть»
— І ти погодився?
— Відразу. Вони сказали: ти — пробна куля. «Після тебе будуть інші цілі». Що мені було робити? Якщо тобі кажуть: «Допоможи врятувати життя інших людей», не знаю, як можна відмовитися…
Ніхто не постраждав
— З моральної точки зору як ти оцінюєш цю ситуацію? Адже ті, хто вважав тебе другом... Та всі ті, хто просто був з тобою знайомий... Усім нам цей спектакль заподіяв біль. Інша сторона медалі — довіра суспільства до журналістів. Ти всіх обдурив…
— Яким чином я підірвав довіру до журналістів?! — від несподіваного питання Аркаша хапає ротом повітря по той бік екрану. — Журналісти тут при чому?
— Ти ж один з нас.
— А якби я був сантехніком, я би підірвав довіру до сантехніків?
— Сантехніки не впливають на суспільство…
— Стоп! Хто розробляв цю операцію? Я чи СБУ?
— У тебе був вибір, погоджуватися чи ні.
— Так, вибір був. Я тобі пояснив свою позицію. Як можна було не погодитися, коли приходять і кажуть: допоможи зловити козлів, які приїжджають в Україну вбивати людей?
Я не міг інакше. А як розробляла цю операцію СБУ, це вже питання до них. Те, що їх вчили проводити контртерористичні операції, але не вчили робити піар-операції, напевно, правда.
З погляду піару ця операція супроводжувалася не дуже добре. Проте мети досягла. Один з ланцюжків обрубаний і розкритий. Показано, звідки йшли гроші. Здобута інформація про те, як намагаються розхитувати ситуацію в Україні і хто це фінансує.
Говорити, що мені може бути зараз з моральної точки зору соромно... На мій погляд, я виконав свій обов'язок перед державою, яка мене прихистила.
Я не міг інакше. А як розробляла цю операцію СБУ, це вже питання до них. Те, що їх вчили проводити контртерористичні операції, але не вчили робити піар-операції, напевно, правда.
З погляду піару ця операція супроводжувалася не дуже добре. Проте мети досягла. Один з ланцюжків обрубаний і розкритий. Показано, звідки йшли гроші. Здобута інформація про те, як намагаються розхитувати ситуацію в Україні і хто це фінансує.
Говорити, що мені може бути зараз з моральної точки зору соромно... На мій погляд, я виконав свій обов'язок перед державою, яка мене прихистила.
Голова СБУ Василь Грицак та журналіст Аркадій Бабченко
— На якому етапі зараз знаходиться розслідування? Справа вважається розкритою або все ще йдуть слідчі дії? СБУ з тобою зв'язується?
— Ніхто зі мною не зв’язується. Я проходжу по цій справі як свідок. Всі чомусь вважають, що тепер у мене в СБУ повно своїх людей. Мені дзвонять колеги і просять дізнатися якийсь інсайд.
Друзі мої, зрозумійте! Вони зробили свою роботу, я — свою. Моя частина роботи тривала місяць. Я її виконав.
Як я не був до цього пов'язаний з СБУ, так і не пов’язаний після цього. Ми потиснули одне одному ручки і розійшлися.
Друзі мої, зрозумійте! Вони зробили свою роботу, я — свою. Моя частина роботи тривала місяць. Я її виконав.
Як я не був до цього пов'язаний з СБУ, так і не пов’язаний після цього. Ми потиснули одне одному ручки і розійшлися.
Перипетії долі
— Борис Герман тепер живе, за чутками, в Ізраїлі... ви обидва тут. Тебе цей збіг обставин не дивує?
— Мені на Германа плювати. У мене до цієї людини немає жодних почуттів. Це приблизно так: якщо тебе хочуть вбити молотком, ти ж не будеш ненавидіти молоток?
Якби не він, був би інший. На волі він, здох він, яка мені різниця? Мені наплювати. У мене в житті багато інших проблем, щоби ще й думати про гівно, яке моє життя отруювало.
Якби не він, був би інший. На волі він, здох він, яка мені різниця? Мені наплювати. У мене в житті багато інших проблем, щоби ще й думати про гівно, яке моє життя отруювало.
«Мені на Германа плювати. У мене до цієї людини немає жодних почуттів. Це приблизно так: якщо тебе хочуть вбити молотком, ти ж не будеш ненавидіти молоток?»
— Після твоєї «смерті» прозвучали дві версії про те, навіщо чинній на той час владі знадобилась ця вистава. Перша — напередодні президентських виборів нагадати українському суспільству про загрозу з боку Росії і згуртувати людей навколо Петра Порошенка. Друга — налякати великий пул російських журналістів в Україні, які останнім часом дозволяли собі критику на адресу української влади. Ти не вважаєш, що в цих версіях є логіка?
— У мене є третя версія. Я чув її від таксиста. Він сказав, що це проклятий Держдеп все організував і проплатив, щоб посварити братські народи. Тобі це теж прокоментувати? Ти передаєш мені якісь версії бабусь біля під'їзду. Я не джерело цієї інформації. У її авторів і питай.
Ізраїльський бранець
— Добре. Ти — герой, не сперечатимемось. Як ти в Ізраїлі опинився?
— Давай згадаємо, з якими гаслами Володимир Зеленський йшов на вибори. За що проголосувала країна. Гасла ці були як мінімум наполовину капітулянтськими. Мир, дружба, жуйка, подивитися Путіну в очі, випити з ним пляшку горілки, зустріч в Парижі, перед якою було вже все розподілено і домовлено…
Якщо вірити главі МВС Арсену Авакову, він цю зустріч зірвав. І екскуратор «українського напряму» в Кремлі Владислав Сурков кричав і тупотів ногами...
Якщо вірити главі МВС Арсену Авакову, він цю зустріч зірвав. І екскуратор «українського напряму» в Кремлі Владислав Сурков кричав і тупотів ногами...
Заступник голови Уряду Російської Федерації (2011—2013), керівник апарату Уряду Російської Федерації (2012—2013). Перший заступник керівника Адміністрації Президента Росії (2008—2011).
— Але до чого тут ти?
— Я подивився на все це і зрозумів, що не хочу брати участь в експерименті, де ви домовитеся посередині. Не хочу спостерігати, на якій стадії зупиняться ці мир, дружба, жуйка. І чи дійде до стадії взаємної екстрадиції політичних біженців.
Я вважав за краще взяти сім'ю під пахву, виїхати і десь постояти за парканчиком. Подивитися збоку, чим все закінчиться.
Я вважав за краще взяти сім'ю під пахву, виїхати і десь постояти за парканчиком. Подивитися збоку, чим все закінчиться.
Сергій Стерненко — керівник НГО «Небайдужі», колишній член проводу та очільник одеського обласного осередку «Правого сектора», один із засновників «Народної люстрації». У 2018 році на Стерненка скоїли три напади. Під час останнього він смертельно поранив одного з нападників —Івана Кузнецова.11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Riffmaster — Андрій Антоненко, поет, музикант, засновник і фронтмен однойменного гурту. Андрія звинувачують у вбивстві журналіста «Української правди» Павла Шеремета. Наразі Антоненко знаходиться у СІЗО.
— Але тему висилки політичних біженців з України у владі ніхто жодного разу не порушував! Може, «у страху очі великі»?
— Так, до стадії висилки політичних біженців не дійшло. Але коли я дивлюся, як Стерненка викликають у перший, п'ятий і двадцять п'ятий раз... То вручають папірець про те, що він свідок, то підозру... Коли я бачу, як сидить Riffmaster начебто за вбивство Шеремета, думаю, що зробив правильний вибір.
Я встав і сказав: «Все, ми купуємо квитки» після заяви Ігоря Баканова, нового керівника СБУ. Він повідомив ЗМІ, що СБУ перевірить справу Бабченка. І якщо вона там чомусь не буде відповідати, справу переглянуть. Чекати цього я не став. Поїхав я з України, здається у жовтні. Вже десять місяців минуло.
Я встав і сказав: «Все, ми купуємо квитки» після заяви Ігоря Баканова, нового керівника СБУ. Він повідомив ЗМІ, що СБУ перевірить справу Бабченка. І якщо вона там чомусь не буде відповідати, справу переглянуть. Чекати цього я не став. Поїхав я з України, здається у жовтні. Вже десять місяців минуло.
Фінбаланс
— На яких підставах ти знаходишся в Ізраїлі?
— Підстави прості. Приїжджаєш в Ізраїль і кажеш: чуваки, мене хотіли вбити, дайте мені притулок. Вони кажуть: ні-і-і, ні хріна ми тобі не дамо. Я такий — ну, подам на вас до суду. Вони — ну подавай! І ти подаєш до суду, і вся ця тяганина довго триває. Ти весь цей час ходиш без паспорта, працювати не можеш, нічого не можеш. Це стандартна дорога біженця. Я нею і йду.
— Скільки часу громадяни РФ можуть без візи і посвідки на проживання знаходитись в Ізраїлі?
— Стільки, скільки триває суд.
— Але чому саме Ізраїль?
— Я єврей по бабусі, але не можу це довести. Документи згинули в 1913 році. Річ у тім, що прабабуся була занадто розумною і записала мою бабусю росіянкою, а не єврейкою. Якби я міг довести своє єврейське коріння, вже давно був би рабином в Єрусалимі.
«Якби я міг довести своє єврейське коріння, вже давно був би рабином в Єрусалимі»
— В Україні існує версія, що виїхати в Ізраїль тобі допомогло оточення Петра Порошенка. Саме за те, що ти виконав головну роль у виставі «вбивство Бабченка». З чуток, тісні зв'язки з Ізраїлем має близький до оточення Порошенка бізнесмен Олександр Грановський. Може бути, він твій виїзд і проживання в Ізраїлі і профінансував?
— Що значить «Хто тобі профінансував виїзд?»?! — майже зривається на крик Бабченко. — Я повія чи що? Я ось зрозуміти не можу! Що значить «Хто оплачував?»?! Мені виїзд профінансувала моя кредитна картка, з якої я купив квиток. У мене немає олігархів, які мене фінансують.
І, взагалі яка тобі різниця?! Я відкриватиму цю інформацію?! Розумієш, це моя інформація! Вона нікого не стосується більше. Це питання моєї безпеки. Хочеш, щоб я зараз на весь світ це сказав? Ні, я не скажу.
І, взагалі яка тобі різниця?! Я відкриватиму цю інформацію?! Розумієш, це моя інформація! Вона нікого не стосується більше. Це питання моєї безпеки. Хочеш, щоб я зараз на весь світ це сказав? Ні, я не скажу.
— Не секрет, що багато блогерів в Україні заробляють на політичних замовленнях. Не хочу тебе звинувачувати в цьому. Але ти дуже популярний…
— Скільки я не пишу, мені жодного разу ніхто грошей не пропонував. Ніде серед моїх знайомих немає теми, що хтось комусь платить. Жодного разу не виникало.
— Коли я читаю твої пости про Володимира Зеленського, виникає відчуття, що ти сприймаєш його як особистого ворога.
— На світі дуже мало людей, яких я сприймаю як особистих ворогів. Ненависть — занадто енерговитратне почуття. Більш того, до Зеленського як до особистості у мене дуже негативних почуттів немає. Їх не можна назвати і позитивними, але відкритої агресії я до нього не відчуваю. Ти ж не вважатимеш особистим ворогом повінь або селевий потік.
Ось сталося таке природне явище, як Володимир Зеленський. До слова, не такий вже відкритий ворог України і не прихильник Росії.
Я щиро вірю, що він дійсно хоче зробити так, як буде краще для України. Просто його особистісні якості не дозволяють йому приймати правильні рішення.
Я думаю, що Володимир Олександрович матиме для України катастрофічні наслідки. Але вважати його особистим ворогом я не можу. І питання у мене не до нього. А до 73% виборців, які зробили такий вибір, незважаючи на те, що їм рік до цього говорили: ви що робите? Буде повна дупа! Ось повна дупа і настає. Отже, я можу сказати: вас попереджали.
P.S. Незабаром читайте продовження інтерв'ю.
Ось сталося таке природне явище, як Володимир Зеленський. До слова, не такий вже відкритий ворог України і не прихильник Росії.
Я щиро вірю, що він дійсно хоче зробити так, як буде краще для України. Просто його особистісні якості не дозволяють йому приймати правильні рішення.
Я думаю, що Володимир Олександрович матиме для України катастрофічні наслідки. Але вважати його особистим ворогом я не можу. І питання у мене не до нього. А до 73% виборців, які зробили такий вибір, незважаючи на те, що їм рік до цього говорили: ви що робите? Буде повна дупа! Ось повна дупа і настає. Отже, я можу сказати: вас попереджали.
P.S. Незабаром читайте продовження інтерв'ю.
Фото: УНІАН, Getty Images
