Верховна Рада вирішила не чекати нового року і переформатувала склад Кабінету Міністрів. Восени першими з кандидатів на вихід називали міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка та міністра фінансів Сергія Марченка. Скласти їм компанію мав Максим Степанов, міністр охорони здоров'я. Але тоді політичні оглядачі запевняли, що в розпал бюджетного процесу ключових міністрів не чіпатимуть, а на крісло Степанова не було охочих. Врешті бюджетний процес призвів до урядових перестановок, але зовсім не тих міністрів, про яких всі говорили.
Парламент не без проблем проголосував за бюджет на 2021 рік. Щоби розглянути головний фінансовий документ країни, напередодні голосування у профільному комітеті ледве зібрався кворум. А для прийняття бюджету 15 грудня у сесійній залі довелося шукати голоси серед депутатських фракцій — сателітів монобільшості. Власне, фракція монобільшості вже давно формально не є такою — групи народних депутатів, на яких мають вплив певні фінансово-промислові групи та бізнесмени, все чіткіше вимальовуються в складі «Слуги народу». Саме з забаганками великого бізнесу і опозиційних політиків, можна припустити, і пов’язані зміни у складі Кабміну. Втім, нинішні перестанови — лише початок більш масштабного процесу.
З портфелем, але без міністерства
17 грудня парламент планував змінити декількох міністрів. Той-таки аграрний сектор очолив профільний чиновник в особі Романа Лещенка, колишнього голови Держгеокадастру. Його кандидатуру підтримали 242 народних депутати. Цікаво, що самого Міністерства аграрної політики та продовольства наразі не існує, відомство реорганізували і ввели до складу Мінекономіки. Тож уряду доведеться створювати його знову. За інформацією Chas News, Лещенко не пов'язаний з конкретними олігархами, але має гарні зв'язки в аграрному секторі.
«Важко назвати конкретні прізвища тих, хто стоїть за міністром. Скажімо так, він рівновіддалений від усіх, але разом з тим контактний зі всіма. Хлопець сам з аграрного бізнесу, в команду Зеленського прийшов ще в ході президентської виборчої кампанії. У нас завис ринок землі, завдання Лещенка — вирішити це питання, щоби добре було всім», — розповідає виданню «не під запис» один з представників пропрезидентської фракції.
Вплив на майбутнє
Для призначення Сергія Шкарлета міністром освіти без додатку «в. о.» ледве вистачило голосів — рівно 226 народних депутатів. Персона Шкарлета вже певний час є одіозною і скандальною, йому закидають «регіональне» минуле та суцільний плагіат в наукових роботах. Міністра не підтримав профільний парламентський комітет, а опозиційні депутати навіть повідомили про факти «кнопкодавства» під час голосування.
«Шкарлет — це типова російська тема, Кремль завжди цікавили два міністерства — освіти та оборони. З обороною вже не вийде, тому в освіті — а це підручники і шкільні програми — необхідна своя людина», — відзначає політичний експерт Денис Богуш.
Енергія протистояння
Ще більший скандал зчинився при голосуванні за кандидатуру першого віцепрем'єр-міністра та міністра енергетики Юрія Вітренка. Його підтримали лише 186 народних депутатів: «Слуга народу» — 153, «За майбутнє» — 18, «Довіра» — 12, позафракційних — три.
Головні протиріччя виникли через те, що другою за впливом в Кабміні людиною пропонували призначити Вітренка, якого вважають прямою креатурою Ігора Коломойського.
«Як казав відомий кіноперсонаж, «оцініть красу гри». Мало того, що прем'єр Шмигаль отримує свого першого зама, так ще й весь енергетичний комплекс відходить під контроль одній людині. Не варто нагадувати, що Шмигаль близький до Ахметова, котрий має яскраво виражений інтерес до енергетики. Логічно, що Вітренка збили, причому не стільки в інтересах Ахметова, скільки проти Коломойського. Фракцію навіть не намагалися вмовляти», — розповідає Chas News джерело в оточенні керівництва «Слуги народу».
Щоправда, Вітренкові все-таки вдалося потрапити до керівництва Міністерства енергетики. 21 грудня, пізно увечері, на екстреному засіданні, Кабмін відправив у відставку першого заступника міністра Ольгу Буславець. Наступним рішенням Вітренка призначили тимчасово виконуючим обов'язки міністра енергетики.
Цікаво, що після провалу голосування по Вітренку, Рада вирішила не розглядати постанову про звільнення міністра екології Романа Абрамовського, якого теж пов'язують з Ахметовим.
Втім, ВР спокійно і без скандалів звільнила міністра у справах ветеранів Сергія Бессараба, призначивши замість нього Юлію Лапутіну, — 248 голосів.
Вектор сили
За словами політолога Петра Олещука, ідея з призначенням Вітренка в Міненерго має підтримку на найвищому державному рівні. «Вітренко має досвід і добре знає галузь. Буславець пішла у відставку, тим самим міністерство залишилось без керівника. Я думаю, саме тому Вітренка вирішили призначити через Кабмін, а не чекати, коли Рада зможе проголосувати наступного разу», — пояснює Chas News кадрову лихоманку Олещук.
Ольгу Буславець також називають близькою до бізнесмена Рината Ахметова. Напередодні кадрових голосувань в Раді Національне антикорупційне бюро оприлюднило фрагмент розмови ніби-то одного з топменеджерів Ахметова та неназваної «іноземної особи» про посаду глави Міненерго. У цій розмові йшлося про про призначення на посаду очільника Міненерго енергійної жінки, яку один зі співрозмовців назвав «останньою надією». Нібито йшлося саме про Буславець, хоча прямих доказів цьому немає.
Головне питання — чому НАБУ вирішило опублікувати цю розмову лише наприкінці року, хоча сама розмова відбулася ще навесні. Близькі до Кабміну джерела видання кажуть, що останнім часом на Буславець чинили тиск, щоб вона добровільно пішла з посади.
Варто нагадати, що 23 листопада Кабмін несподівано позбавив Буславець посади тимчасово виконуючої обов’язки голови міністерства і призначив на цю посаду іншого зама Міненерго — Юрія Бойка. Втім, Бойко на публіці практично не з'являвся і не приймав значущих рішень. Скоріш за все, його місією було «притримати крісло» для наступного очільника міністерства.
Серед гіпотетичних причин відставки Буславець називають її конфлікт з керівництвом Енергоатому, яке, ніби то, наближене до Ігора Коломойського. У листопаді цей конфлікт навіть вийшов у публічну площину. Міненерго та Енергоатом обмінялися взаємними звинуваченнями. Енергоатом звинуватив Буславець у зменшені долі атомної енергії у енергобалансі на користь теплової генерації (тобто ДТЕК Ріната Ахметова). Міненерго на це відповіло звинуваченням Енергоатому у зірванні термінів ремонтних робіт на енергоблоках по причині проведення непрозорих тендерів.
В експертному середовищі вважають, що спроба призначити віцепрем'єр-міністра, котрий, до того ж, контролюватиме енергетичні питання, — це боротьба за вплив на президента Володимира Зеленського та його команду.
«Всі ці кадрові зміни говорять про посилення тиску на Зеленського. Відомо, що прем'єр-міністр є «людиною Ахметова», на противагу йому Коломойський хоче завести Вітренка. Отримати такий собі контрольний пакет», — відзначає Денис Богуш.
Своєю чергою, політолог Євген Магда вважає, що Вітренко може повторити шлях Шмигаля до крісла прем'єр-міністра України.
«Такі хитрі комбінації щодо Вітренка говорять лише про те, що його готують на прем'єра аналогічно до того, як ним став Шмигаль, зайшовши в уряд Гончарука. Зараз Рада не підтримала, але, думаю, в січні — лютому буде чергове голосування. Вітренко має пройти обкатку в уряді, а далі шукатимуть голоси. Те, що після прийнятого бюджету почали міняти міністрів, говорить лише про відсутність більшості в парламенті, за необхідні голоси суттєво виросли ціни», — каже Chas News Магда.
Найцікавіше попереду
Про то, що уряд Шмигаля — ненадовго, почали говорити майже одразу після його призначення. Парламент показово відмовився приймати програму дій уряду, цим самим не надавши йому річний імунітет про відставки.
Головна проблема Зеленського у відсутності кадрового резерву, фахові чиновники або не хочуть з ним працювати або ставлять занадто високі вимоги.
Джерела Chas News в Офісі президента розповідають, що на посаду майбутнього прем'єр-міністра розглядали колишнього очільника уряду Арсенія Яценюка. На його користь говорить зв'язок з новообраним президентом США Джо Байденом, з адміністрацією якого зараз намагаються налагодити діалог на Банковій. Але не домовилися.
Можна припустити, що на Банковій саме у Вітренко бачать фігуру, здатну домовлятися з керівництвом США та МВФ. Під час роботи у Нафтогазі у нього склалися хороші стосунки з ключовими партнерами країни. У будь-якому випадку, на заході будуть з повагою сприймати людину, яка «перемогла Путіна» у Стокгольмському арбітражі.
Втім, рокірування у Кабміні, в українських реаліях зводяться до перерозподілу впливу великого бізнесу на державну політику. Політолог Олексій Голобуцький вважає, що Зеленський намагається грати в ігри з олігархами, однак вже давно програв їх. Президент залежний в медіапідтримці, кадрах, підтримці у кризовій ситуації, що набирає обертів. Крім того, відсутній контроль за пропрезидентською фракцією, за жодне рішення «Слуга народу» вже не в змозі проголосувати самостійно.
«Зеленський втратив момент, коли можна було розірвати з олігархами. Рік тому він міг це зробити ціною рейтингу, а сьогодні він втрачає рейтинг і без цього. Сумно, але ми можемо тільки констатувати повний хаос у кадровій політиці, коли головна вимога — лояльність до оточення президента, а не професіоналізм. Подивіться, майже за рік прем'єрства Шмигаля його не знає половина населення. А Офіс президента став головним центром рішень», — резюмує Голобуцький.
Опитані Chas News експерти вважають, що в новому році Зеленському доведеться стикнутися з політичною кризою, яку йому створять у Верховній Раді народні депутати, орієнтовані на певні фінансово-промислові групи. В такому випадку доведеться йти або на поступки, або на перевибори. На перевибори Банкова навряд чи погодиться. Доведеться йти на поступки — одною з яких і буде зміна прем’єра.
