.jpg)
Українські збройні сили зірвали план путіна повторити на Донбасі баталії часів Другої світової війни — з розтягнутим на сотні кілометрів фронтом і тисячами танків. Втім, Україні треба приготуватися до запеклих боїв, чергових зруйнованих міст і численних жертв.
Вночі 18 квітня російські окупаційні війська на Донбасі розпочали артпідготовку по всій лінії зіткнення. Керівництво України оголосило, що почалася битва за Донбас. Ця військова операція має стати визначальною у гарячій фазі конфлікту, який почався 24 лютого, або й взагалі у російсько-українській війні, що триває з 2014 року.
Росіяни зазнали значних втрат при спробі штурму Києва із півночі, втім, все ще мають багато сил. Відповідно до даних Пентагону, зараз на Донбасі знаходиться 76 батальйонних тактичних груп ворога.
Про те, як розвиватиметься ситуація на Донбасі, кореспондент Chas News поговорив із Михайлом Самусем, заступником директора з міжнародних питань в Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння.
— Для битви за Донбас росіяни стягнули всі наявні ресурси — військових запасу, мародерів і ґвалтівників з Бучі, мобілізовану професуру з консерваторій. Наскільки таке угрупування є боєздатним?
— Я б не займався шапкозакиданням і не казав би, що на боці росіян воюють лише якісь покидьки. Коли йдеться про перегрупування сил і відновлення боєздатності, то це не значить, що в одному батальйоні будуть солдати з консерваторії, в іншому — досвідчені бійці, а в третьому — щойно мобілізовані новобранці.
Є кістяк батальйону, є командування. Якщо якісь частини були знищені, їх доукомплектують військовими та військовою технікою. Так, якість особового складу і техніки при подібних доукомплектуваннях зазвичай досить низька. Але це не означає, що такий батальйон не зможе воювати. Тож я б не говорив, що у росіян якісь кульгаві підрозділи. Вони цілком боєздатні.
Крім того, зараз йдеться не про окремі підрозділи, а про масовану операцію. Росіяни планували наступати з півночі і з півдня широким охопленням і вийти аж на місто Дніпро. Інший, менший, формат охоплення — оточення українських сил ООС з напрямків Ізюм — Краматорськ — Слов’янськ і з Маріуполя на північ.
Те, що загарбникам поки що не вдається втілити ці плани, стається не через проблеми з їхнім особовим складом, а через те, що ЗСУ діють успішно. Українська армія не дала росіянам сконцентрувати в певних районах сили, достатні для проведення військових операцій, характерних для Другої світової війни — з розтягнутим фронтом і величезною кількістю техніки.
Зараз окупанти намагатимуться розхитати українську оборону. Якщо у них це вийде, вони отримають можливість наростити масштаб наступу. Але поки що вони не можуть почати наступ, бо той захлинеться.
На півдні їхні сили все ще сковує Маріуполь, і, я думаю, у росіян буде дедалі більше із ним проблем. На півночі російські війська намагаються пройти через Ізюм, але українці вже почали контрнаступ. Замість того, щоб готуватися до наступу, аби встигнути до сакральної для путіна дати — 9 травня, росіяни змушені реагувати на українські контрнаступи.
Я прогнозую, що скоро почнуться запеклі бої, але росіяни вже не досягнуть цілей, які перед собою ставили. Прорвати фронт на 200 км у них, принаймні у найближчий час, точно не вийде. Все, що вони намагатимуться робити, — це зафіксувати захоплені території на півдні, аби відрізати Україну від моря. І тут важливо, аби українські сили провели контрнаступальні операції, і на півдні в тому числі.
— Посилення обстрілів українських міст — це підготовка до великої битви за Донбас?
— Думаю, тут є декілька причин. Перша — це справді підготовка до широкомасштабного наступу на Донбасі і півдні. Росіяни намагаються завдавати максимальної шкоди українській військовій інфраструктурі, передусім силам та засобам протиповітряної оборони і авіації.
У той самий час, масований удар по Львову може бути пов’язаний з тим, що наші партнери оголосили про початок поставок чергової партії зброї. Росіяни намагалися вдарити по залізничній інфраструктурі, аби перешкодити руху вантажів.
Не можна відкидати і психологічний аспект — помсту за потоплений крейсер «Москва».
Керівництво росії хоче продемонструвати, що коли Україна буде і надалі завдавати удари по військових кораблях, які є гордістю путіна, росія почне бити по мирних українських містах.
— Тобто тим, хто виїхав з великих міст, краще туди поки що не повертатися?
— Крилаті ракети можуть бити по всій території України і навіть по всій Європі. У ракет повітряного базування дальність 3-5 тис. км., у морських — 1,5-2 тис. км.
Я впевнений, що у планах путіна є в тому числі і застосування ядерної зброї. Тож поки міжнародне співтовариство не зрозуміє, що путінський режим треба знищити, ні в Україні, ні в Європі не буде цілком безпечних місць.
— Зараз повідомляють про запеклі вуличні бої у Кремінній Луганської області. Чим це місто важливе?
— Так, окупанти намагаються захопити Кремінну, але з карти видно, що українські сили вже заходять їм у тил, намагаються охопити ізюмське угруповання. У росіян є єдиний шлях з півночі на Донбас: через Куп’янськ іде дорога з росії. Тому вони намагаються нарощувати зусилля на ізюмському напрямку і просуватися на Слов’янськ.
У них це не виходить. Тож ніякої трагедії у тому, що росіяни просунулися на Кремінну, немає — ЗСУ зараз просуваються на інших напрямках, ставлячи під загрозу російське угруповання.
Одне село захопили, інше втратили — це тактика. Звісно, це погано для місцевого населення. Адже ми говоримо не про віртуальні речі, а про людей. На жаль, через цю агресію ми зазнаємо і руйнувань, і смертей цивільного населення. Але у будь-якому разі українські Збройні сили робитимуть все можливе.
