Все буде Україна. Вирок Стерненку викликає масштабні акції протесту

Володимир Зеленський не досягнув навіть «екватору» своєї каденції, а вже став лідером за кількістю протестів проти очолюваного ним політичного курсу. Ми вже бачили акції підприємців, «євробляхерів», противників зростання тарифів на комунальні послуги, рух опору капітуляції перед РФ, критиків Конституційного Суду... Зараз до президента прийшла праворадикальна частина суспільства. На суботу, 27 лютого, анонсовано проведення безстрокової акції протесту під стінами Офісу президента на Банковій. Приводом для неї стало засудження громадського активіста Сергія Стерненка до семи років і трьох місяців ув'язнення з конфіскацією половини майна. Такий вирок виніс 23 лютого Віктор Попревич, суддя Приморського суду Одеси.

Захист Стерненка стверджує, що в матеріалах справи міститься низка неточностей та процесуальних порушень. Готується апеляція. А сам активіст називає вирок політичним та заявляє про початок політичних репресій. «Єдине, про що прошу, — не мовчіть. Говоріть гучно! Суддю явно зламали, під тиском змусили переписати виправдувальний вирок та засудити мене», — написав Стерненко в листі, опублікованому його адвокатами.

В той же день на Банковій зібралися кілька тисяч активістів, місцями захід переходив в сутички з поліцією.

Проте ж аналогічний вирок суд виніс і соратнику Стерненка — Руслану Демчуку. Але протестувальники про останнього чомусь не згадують, хоча Стерненко й Демчук проходили по одній кримінальній справі. Нагадаємо, у вересні 2015 року правоохоронці затримали представників «Правого сектору» Стерненка, Демчука та главу одеського «Автомайдану» Євгена Рєзвушкіна. Активістам інкримінували викрадання депутата Комінтернівської райради Одеської області Сергія Щербіча.

Хто такий Стерненко?

Постать Стерненка дуже неоднозначна. З одного боку, громадський активіст, борець з проросійськими силами в Одесі. З іншого — має зв'язки з політиками та низку кримінальних справ. До слова, після затримання в у вересні 2015 року заставу за Стернека та Демчука вніс Геннадій Корбан, на той час бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського.

В 2017 році чергову заставу за Стерненка вніс очільник МОЗ Максим Степанов, що на той час обіймав посаду голови Одеської ОДА.

Тоді активіста затримали після сутичок з поліцією на акції проти забудови Літнього саду в Одесі.

У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього він смертельно поранив одного з нападників. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство. Сам Стерненко стверджує, що це був самозахист. В 2020 році матеріали справи передали з поліції до Служби безпеки України, яка оголосила підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.

Одразу після цих подій активіст переїхав з Одеси до Києва. Перебравшись до столиці, Стерненко став іншим: футболки з принтами радикальної тематики у його гардеробі змінились на піджаки та сорочки. Він отримав потужну медійну підтримку та завів зв'язки серед київських активістів. Минулого року за заявою Стерненка Вищий антикорупційний суд зобов’язав Національне антикорупційне бюро України відкрити справу за повідомленням про недекларування генпрокурором Іриною Венедіктовою майна. Народні депутати від фракції «Голос» брали активіста на поруки.

Чи можна назвати хоча б декілька подібних випадків по відношенню до інших борців за справедливість? Ймовірно, що ні.

Ми не можемо стверджувати, що акції на підтримку Стерненка мають замовний характер. Але є ряд запитань, на які зараз важко відповісти. Стерненко говорить про політичну мотивацію, але відводить удар від судді, припускаючи, що його «зламали під тиском та змусили переписати виправдувальний вирок». Для першого протесту обрано Офіс президента, а не Офіс генерального прокурора, Вищу раду правосуддя, Міністерство внутрішніх справ, чи навіть Майдан, що було б логічніше. Сам вирок оголошено в першій половині дня, хоча зазвичай подібні речі практикують ближче до вечора — згадаймо «кейс Антоненка — Кузьменко». Більший запас часу дає можливість запланувати і координувати дії у відповідь. Зауважимо, що навіть у популярному зараз Clubhouse проходила перекличка учасників вечірнього заходу на Банковій.

Лідер чи проєкт?

«Стерненко розкручена фігура, я не здивуюсь, якщо ближчим часом його висунуть кандидатом в народні депутати. Треба лише почекати, коли призначать нові довибори. З нього роблять жертву та нову політичну фігуру. За останній час він змінив імідж, активний в інформаційному полі, публічний. Думаю, що з'явилися зацікавлені, хто робить на нього ставку», — говорить Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента».

Політичні дивіденди від масштабних протестів можуть отримати всі — від опозиції до самої влади. Зараз президент намагається ініціювати судову реформу. Подані ним законопроєкти вже розкритикували правознавці та народні депутати. Але під тиском і вимогами вулиці цей процес можуть пришвидшити. Отримають зиск і проросійські сили та прихильники Петра Порошенка. В мережі вже з'явилися жарти про те, що у всіх негараздах винні Порошенко, Путін та Сорос.

«Протести вигідні різним політичним силам, в першу чергу, опонентам Володимира Зеленського. Але помилково буде говорити, що ці заходи організовані штучно. Це передусім самоорганізовані групи активістів, ветеранські організації, активісти Майдану. Люди вийшли захищати свого — це усталена практика подібних акцій. Ми ще неодноразово побачимо щось схоже», — відзначає Фесенко.

Втім, за словами політолога Ярослава Божка, український правий рух часто використовують в різних політичних схемах. А попередня взаємодія Стерненка з політиками і бізнесменами, які вносили за нього заставу, ще більше посилює підозру в керованості протестами.

«Ніхто не бачив матеріалів справи та навіть тексту самого вироку, щоб з впевненістю говорити, що її сфабрикували. Більшість взагалі думає, що це через вбивство / самооборону, бо ця історія найкраще висвітлена в ЗМІ. В активі ми бачимо одну й ту ж групу, що орієнтується на антикорупційні органи та організації. 23 лютого на Банковій ми почули заклики про відставку Авакова, в той час коли МВС на цій стадії не мала жодного стосунку до рішення судді. Можна припустити, що акції протесту вказують на переділ сфери впливу між правоохоронними органами», — припускає Божко.

Але, якою б не була природа протестів на підтримку Стерненка, ми вже побачили, що до акції долучилися різні суспільні рухи, навіть ті, що не симпатизують активісту. Це вказує на критичну недовіру суспільства до чинної влади та державних інституцій — в першу чергу, судів. Українці полюбляють ідеалізувати, щоби потім розчаровуватися. Так вже було з Надією Савченко, Семеном Семенченком, Володимиром Парасюком.

До речі, останній дуже швидко матеріалізувався на акції на Банковій. Тим самим дав підґрунтя для конспірологічних теорій про «руку олігархів» у протестах. Нагадаємо, свого часу Парасюка пов’язували з Ігорем Коломойським. Проте, вже за усталеною в українській політиці практикою, у політичних процесах зазвичай не буває одного акціонера. Ресурс забезпечують одразу декілька груп впливу.