Державний «Укрексімбанк» багато років залишався «річчю у собі». Його створили у 1992 році з метою підтримки промисловості і експорту. Але фактично фінустанова переважно займалася кредитуванням підприємств наближених до влади бізнесменів на, скажемо так, аж занадто пільгових умовах.
Тому те, що відбувалося в «Укрексімі», залишалося в «Укрексімі». Наприклад, про попереднього голову правління Олександра Гриценка, який керував банком у 2014 - 2019 рр, достеменно відомо хіба лиш те, що його у 2019 році затримало СБУ за підозрою у відмиванні грошей Сергія Курченка — виведенню з під арешту частини майна УМХ. Ну, може, ще й те, що у 2015 році, за часів його каденції, трагічно загинув колишній голова Наглядової ради банку Ігор Сотуленко — викинувся з вікна. Це все. За п’ять років жодного інтерв’ю чи взагалі появи на публіці. Лише чутки — наприклад, про те, що Гриценко входив до близького оточення Петра Порошенка та ексголови НБУ Валерії Гонтаревої.
Після перемоги Зеленського та скандалу з СБУ Гриценка зняли. У березні 2020 року новим головою правління «Укрексімбанку» став Євген Мецгер. Його дружина приятелює з Оленою Зеленською, а сам Мецгер у хороших відносинах з чинним головою НБУ Кирилом Шевченком — був його заступником у «Укргазбанку». «Укрексім» став головним кредитором «Великого будівництва». А ще у банку знов трапилася трагедія — викинулася з вікна співробітниця, яка займалася кредитуванням агропромислового комплексу, але звільнилася після приходу Мецгера. Коло замкнулося?
Сам Мецгер вважає, що насправді все по-іншому: нарешті у банку орієнтуються на закони ринку, а не на завдання влади. «Укрексімбанк» показує операційний прибуток і завойовує нові ніші. До того ж, фінустанова стала відкритою — новий голова правління відверто спілкується з журналістами і навіть планує облаштувати у холі open spase.
— До вас «Укрексімбанк» залишався найзакритішим банком країни. Пам'ятаю, неможливо було отримати не тільки коментар керівника, але навіть віднайти його фото. З чим пов'язана така секретність?
— У своєму питанні ви вже дали відповідь. Це був закритий банк. Нам ще належить багато чого знайти, щодня відкриваються якісь нові шафи і випадають нові скелети.
Але, як на мене, важливіше те, що тепер банк став відкритим. Зараз «Укрексімбанк» — нормальний комерційний банк. Так, можливо, він більш державний, ніж просто комерційний. Але у нас є стратегія, бачення, куди йти, в яких секторах економіки працювати.
А фото моїх попередників ви могли побачити в галереї перед моїм кабінетом. Нам з минулого приховувати нічого. Крім банківської таємниці, звісно.
— Можете окреслити основні проблеми, які ви побачили, прийнявши банк від Олександра Гриценка?
— В Україні багато років не було правильної конструкції корпоративного управління держпідприємствами, в тому числі банками. Банком керували трохи кулуарно. Ставилися певні завдання, вони виконувалися. Це не завжди було ефективно для самого банку, деякі рішення приносили збитки, якісь кредитні кейси ставали проблемними.
Спадщина
— Які саме завдання?
— Останні десять років банк працював у форматі формування резерву під кредитні операції. Розмір цих резервів був вищий, ніж операційний результат банку. Відповідно, щороку банк отримував збитки, які вимагали постійної докапіталізації за рахунок держави. Коли моя команда прийшла в банк, статутний капітал «Укрексімбанку» становив 38 млрд грн., а накопичені збитки — 31 млрд грн. Я вже озвучував список топових позичальників, які стали проблемними, — в принципі, це і є завдання, які ставилися. Сьогодні зі 110 млрд грн кредитного портфеля близько 50 млрд грн — проблемні, при цьому більше 16 млрд грн. ми вже списали. І це ще не все, ми ще рухаємося за інерцією: частина кредитів стають проблемними, частина ніби і реструктуризовані, але ніхто не збирається платити.
— Але як взагалі працює така схема: взяти кредит і не платити по ньому? Я теж так хочу.
— Так я вам і скажу, як долучитися до цього клубу… За цим столом, де ми зараз сидимо, до вас сиділо багато топових клієнтів, які не соромилися прямо повідомляти: «Ви не зможете забрати об'єкт, продати його з аукціону, тому що я куплю все, я заберу справи, я через правоохоронні органи заважатиму і навіть через два - три роки ви не дійдете до об'єкту». Люди говорили це просто в очі.
Але ми включаємось в роботу і дуже напружуємо відносини. Люди бачать, що банк почав поводитися не так, як раніше. Тому деякі з них поверталися і говорили: «Ми розуміємо, почало відбуватися те, чого ніколи не було, очевидно, все потрібно гасити, ми готові». З кимось ми вже дійшли до торгів і продали об'єкти, щось продамо найближчим часом.
— За вашими оцінками, який відсоток проблемних кредитів вдасться повернути?
— На це питання однозначно відповісти не вийде. З 70 млрд грн, які ми визнали проблемними, застав — за ринковою вартістю — близько 20 - 30%. Десятиліття клієнту нараховували відсотки, він їх не платив. Плюс заставне майно погано охороняли, воно вже недоукомплектоване. Десь розтягли, десь ще користуються нашими заставами.
Ми будемо відкривати кримінальні справи на директорів компаній, які довели свої структури до банкрутств, кримінальні справи з приводу крадіжок. Шукатимем активи, які зникли, їхніх кінцевих бенефіціарів. Ряд кейсів ми вже почали, але поки важко оцінити результат цих дій.
— Серед проблемних позичальників банку — компанії Ахметова, Новинського, Бахматюка. У цих людей є свої медіа і політичний вплив. Ви не боїтеся, що якщо будете надто наполегливими, у «Укрексімбанку» просто вчергове зміниться голова правління?
— Люди, чиї прізвища ви називаєте, не завжди юридично власники цих кейсів. Ми про це можемо знати, здогадуватися, розуміти... Але працювати будемо тільки в юридичній площині, і з керівниками, і з кінцевими бенефіціарами де-юре.
Тільки бізнес...
— На початку нашої бесіди ви зазначили, що перед банком раніше ставили певні завдання. Зараз ви головний кредитор «Великого будівництва» Володимира Зеленського. Хіба це не завдання «уряду і партії»?
— Я був би щасливий, якби хтось сказав: «Є шматок бізнесу і ти можеш як банк на ньому заробити». Але це зовсім не так, так зараз не працює. Це вибір менеджменту, наша Наглядова рада підтримала цю угоду. Я нагадаю, у нас дев'ять членів Наглядової ради, шестеро з яких є незалежними. І «самодержавно» вплинути на їхню думку практично нереально.
Моя команда «виборола» право бути партнером «Великого будівництва» і це все набагато глибше, ніж виглядає в пресі. Ми не просто кредитуємо «Укравтодор». В «Укравтодора» багато підрядників, у них є субпідрядники, у субпідрядників свої субпідрядники — як у матрьошці...
Ми як основний партнер запропонували оферту всім гравцям автодорожнього ринку і більшість цих компаній обслуговується у мене в банку. Ми обслуговуємо гарантії, акредитиви, лізинг, техніку, кредити, оборотний капітал цього будівництва. Саме в цьому основний дохід банку, а не в тому, що я фінансую «Укравтодор». Цей бізнес я хотів, я за нього боровся.
— Коли ви ухвалюєте рішення про видачу кредиту, ви проводите комплаєнс позичальника, оцінюєте в тому числі корупційні ризики?
— А яку відповідь ви хочете почути? Звісно — так.
— Але не секрет, що найбільші підрядники «Укравтодору» — це картель. Було багато журналістських розслідувань про завищення вартості матеріалів, фактично корупційної ренти на будівництві доріг. Вас це все не бентежить?
— Якщо діяльність якоїсь компанії розслідують правоохоронні органи та суд винесе обвинувальний вирок, ця компанія потрапить у список небажаних клієнтів. Але я поки що не знаю про такі рішення.
— На яких умовах ви кредитували «Укравтодор»?
— Викуп п'яти серій бондів — на рік, два, три, чотири і п'ять років відповідно. З огляду на кеш-флоу «Укравтодору» і його можливість погашати бонди. Першу серію ми викуповували зі ставкою 10,5% річних. Серії, що залишилися, — по 9,99% річних.
— Україна без зовнішніх запозичень вже зараз не може виплачувати суверенні борги. Ви не боїтеся, що через п'ять років станеться дефолт по суверенних і квазісуверенних зобов'язаннях і бонди «Укравтодору» перетворяться на папір?
— Не боюсь з двох причин: перша — ми дуже ретельно аналізували «Укравтодор» як позичальника і розуміємо його кеш-флоу. Друга — всі 19,3 млрд бондів гарантовані державою.
— Ще нюанс: ви викупили бонди «Укравтодору», а потім банк дофінансував Кабмін як акціонер. У чому сенс такої угоди? Чому Кабмін не міг відразу виділити ці гроші «Укравтодору»?
— Це не зовсім так. І навіть зовсім не так. Розділимо на дві частини. Перша частина: якими грошима ми фінансували «Укравтодор»? Банк має власну ліквідність. Вартісні характеристики і довжина цих ресурсів дозволяли мені фінансувати «Укравтодор» за рахунок банку. Ми не брали рефінансування під всі серії бондів, частина з них була викуплена за рахунок ресурсів банку, за свої гроші.
Частину ресурсу, справді, ми взяли в форматі рефінансування НБУ, з використанням своїх інструментів, що мінімізувало і хеджувало наші процентні ризики. По одній із серій ми вже закрили це рефінансування власним ресурсом.
Тепер стосовно Камбіну. Що таке докапіталізація, 6,8 млрд грн, яку в пресі зв'язали з «Укравтодором»? Вони не пов'язані взагалі. Ми продіагностували кредитний портфель, ті 70 млрд грн, про які йшла мова, і зрозуміли, що портфель недорезервований. Відповідно, звернулися до Нацбанку і зробили стрес-тест банку. НБУ підтвердив, що банк необхідно докапіталізувати. З цим питанням ми звернулися до Наглядової ради, а Наглядова рада до власника — у Кабмін. Камбін ухвалив рішення докапіталізувати банк. Весь цей ресурс буде направлений на формування резервів, необхідних, щоби банк продовжував чітко працювати.
Ці гроші ми взяли у вигляді ОВДП, щоб витримувати нормативи НБУ, і ми їх нікуди не віддавали. Так, у цьому році через залучення цих резервів ми матимемо серйозний негативний фінансовий результат: мінус 5 - 7 млрд грн, хоча банк операційно вже прибутковий. У наступному році, упевнений, доформування резервів більше не буде. Ми нарощуватимемо якісний кредитний портфель, збільшуватимемо маржинальність і здешевлюватимемо ресурсну базу, тому закінчимо рік у плюсі.
Крім того, провели викуп бондів нашого банку з дуже високими вартісними характеристиками. (Йдеться про достроковий викуп «Укрексімбанком» $300 млн своїх бондів з терміном погашення у 2022 та 2025 роках у середньому на 4% вище номінальної вартості — Прим. ред.).
Там було майже 9,8% річних у доларах. Хоча на внутрішньому ринку можна взяти сьогодні ресурс під 2 - 3% річних у валюті. Утримувати ресурсний портфель з такими ціннісними характеристиками було нерозумно, тому ми викупили достроково власні бонди, що дало можливість заощадити більше $22 млн.
— Також ви активно кредитуєте муніципалітети. Наскільки банку це вигідно?
— Після децентралізації бюджетів муніципалітети та територіальні громади отримали власні кошти на розвиток. За наявності ресурсу будь-який клієнт стає набагато цікавіший.
Для нас це досить зрозумілий сегмент клієнтів, такий же комерційний клієнт, як і всі інші. Єдине — зі специфічною структурою управління, прийняття рішень. Образно кажучи, цю страву потрібно навчитися готувати, та не всі банки вміють це робити. Хоча ті ж Європейський банк реконструкції і розвитку і Європейський інвестиційний банк давно працюють з нашими муніципалітетами.
Ми теж кілька років тому усвідомили, що це дуже великий ринок, він вимагає фінансування. Інфраструктурні проєкти, комунальна сфера, котельні, тепловики, водоканали, транспортні рішення, об'єкти соціальної сфери... Маса проєктів, які необхідно фінансувати в містах. Раніше гроші бюджетів просто лежали на депозиті в банку. Але при додатковому фінансуванні міста отримують можливість щось зробити для людей.
По суті, ми зараз створюємо новий ринок — ЄІБ, ЄБРР, «Укрексімбанк», «Укргазбанк», якоюсь мірою «Ощадбанк». Вже і декілька приватних банків придивляються до цього ринку. Але коли комерційні банки масово прийдуть на нього, «Укрексімбанк» там займе все, що можна зайняти, і їм доведеться у нас клієнтів вигризати. Це наш ринок, ми його створюємо.
Особиста справа
— Це ваш другий прихід в «Укрексімбанк». Чому ви вирішили свого часу перейти в «Укргазбанк»?
— «Укргазбанк» збирав нову команду. Побувавши на кількох зустрічах з топменеджментом «Укргазбанку», я зрозумів, що хочу вийти з досить консервативного «Укрексімбанку», де все відбувалося дуже повільно і формалізовано. «Укргазбанк» в той момент був набагато динамічнішим, він вимагав розвитку.
Я йшов на проєкт з розвитку сегмента МСБ, але у мене в голові існує чітке правило — в житті у тебе рівно стільки повноважень, скільки ти готовий на себе взяти, а не стільки, скільки тобі посадовою інструкцією прописали. Відповідно, я просив нові проєкти і правління довіряло мені все більше і більше напрямів. Це мені дозволило зміцніти як менеджеру.
— Які у вас склалися в «Укргазбанку» стосунки з нинішнім головою НБУ Кирилом Шевченком? Ваша спільна робота впливає на стосунки з Шевченком вже як з головою регулятора?
— Стосунки, скоріше всього, склалися. Я пропрацював у команді Шевченка п'ять років, мені запропонували стати членом правління, ми розуміли, хто що робить, хто за що відповідає, і в принципі у нас був певний рівень довіри.
Чи допомагає це зараз? Не знаю. Напевно, це добре, коли ви з головою НБУ розумієте один одного. Крім того, я можу завжди поспілкуватися, озвучити проблеми державного банку. Це дає, скажімо так, додаткову гнучкість. Але ці стосунки винятково робочі, не більше того.
— Ви часто спілкуєтеся з Кирилом Шевченком?
— Якщо потрібно, буває, що і кожен день. Так і має бути.
— Як тільки ви подали документи на конкурсний відбір голови правління «Укрексімбанку», відразу ж з'явилися публікації про те, що ви досить багата людина. У вас з дружиною на рахунках близько €500 тис., кілька автомобілів, нерухомість в Іспанії... Звідки все це? Ви, як і ваша дружина, все життя працюєте найманими менеджерами в держбанках?
— Саме звідти, з роботи найманим менеджером. Десять років у «Укрексімбанку». Тоді праця тут була однією з найбільш високооплачуваних. Навіть на посаді начальника управління я отримував дуже високу зарплату.
Далі — п'ять років у «Укргазбанку». Там як член правління я теж отримував гідну заробітну плату і хороші річні бонуси в разі досягнення результатів.
Ви знаєте, якщо журналісти задаються питанням, звідки у мене гроші, я ставлю собі інше питання — куди вони поділися? Якщо підрахувати мою зарплату за роки роботи у банківській сфері, додати сюди все, що заробила дружина, вийде сума, яка значно перевищує активи, якими ми володіємо. Решту я, напевно, проїв, одягнувся, відпочив на них, в нас двоє синів...
— Тобто начальнику управління в «Укрексімбанку» платять достатньо, щоб купити будинок в Іспанії?
— Це не будинок, це квартира в апартамент-холі.
— Напевно, ви скажете, що це все неправда, але ходять чутки, що ключову роль у вашому призначенні відіграло знайомство вашої дружини з родиною Зеленських. Як ви самі думаєте, неформальні зв'язки з близьким оточенням президента вплинули на вибір вашої кандидатури на посаду голови правління?
— Чому неправда? Все, про що ви говорите, — правда, просто вона інша. Я, як і моя дружина, бачилися з Зеленським або з його дружиною кілька разів у житті.
Як це могло вплинути на моє призначення? Президент або його дружина могли вплинути на HR-компанію з іноземним корінням, яка підбирала кандидатів? Могли підняти руки всіх всі дев'яти членів Наглядової ради банку і змусити їх вибрати мене з 51 кандидата на цю позицію? Ну, теоретично це можливо. Але насправді — нереально.
Швидше, 15 років роботи в держбанках і глибоке знання цього банку, його проблем дали мені можливість бути досить переконливим на відборі. Я говорив не про загальні речі, а про конкретні проблеми банку, і пропонував ідеї, як діяти. Напевно, це і зробило мою позицію більш виграшною.
— Коли Зеленський вам дзвонив з Хмельницького, він дзвонив на робочий телефон чи на мобільний?
— На мобільний.
— Звідки у нього ваш мобільний?
— Я вважаю, що дуже добре, коли у президента є мобільні телефони всіх керівників. Я ж не кажу, що ми не знайомі. Ми спілкувалися, я презентував йому один з проєктів за програмою «5-7-9». Я вважаю, що небайдужий президент, який комунікує з усіма топовими держкомпаніями, держбанками, всіма міністрами, — це нормально.
— Вас президент називає по імені і на «ти». Ви теж з ним на «ти»?
— Ні, звичайно, я називаю його по імені та по батькові. Але думаю, ми просто перейшли в сферу більш демократичних відносин, і по імені і на «ви», а не на ім'я і на «ти» — це комфортно, правильно і зручно. Ми і в правлінні спілкуємося, і багато посадових осіб в уряді спілкуються по імені, і це коректно.
— В одному з інтерв'ю ви говорили, що можливо, президент оцінив успіх програми «5-7-9». Якби ви на момент введення цієї програми працювали у приватному банку, як думаєте, ваш інвестор погодився б брати участь у програмі?
— Якби я був співробітником комерційного банку, я був би одним з перших, хто пішов би в цю програму. У кожному проєкті, як і у всьому новому взагалі, є кілька стадій — неприйняття, відторгнення, а потім уже сприйняття.
Коли хтось створив програму і тобі каже: «Тримай, ось програма, ось візьми в руки» — ти не розумієш її, ти її не відчуваєш. Тобі здається, що є якісь проблеми, каверзи, держава не буде компенсувати частину відсоткової ставки...
В «Укргазбанку» ми через все це пройшли, ми розуміли, що це спрацює. Ми розраховували, що в програму включаться всі топові комерційні банки, які працюють з сегментом МСБ, і це зараз відбувається. Вже є банки комерційні, які обганяють державні за обсягом видачі. І це прекрасно, так і повинно бути.
Однак я не вважаю, що програма «5-7-9» була тригером мого призначення, мене вибирала Наглядова рада. Наглядова рада та «5-7-9» — речі несумісні.
— Зараз в НБУ гострий конфлікт між правлінням і Наглядовою радою. Які у вас стосунки з останньою?
— У нас робочі відносини, немає ніяких конфліктів. Ми працюємо, чітко розподілені обов'язки та повноваження. Іноді так, в складних дискусіях ми намагаємося знайти «правду життя». Але це добре, коли є дискусія, ніхто ні над ким не може тяжіти.
Плани на майбутнє
— «Укрексімбанк» створювали як банк для підтримки експортно-імпортних операцій. Зараз ви кредитуєте експортні операції?
— Банк справді створювали для підтримки експортерів і імпортерів. Але десь по дорозі ми трішки захопилися і стали універсальним банком, залучаючи на обслуговування роздрібних клієнтів, МСБ і т. д.
Зараз повертаємося на наші рейки. Нова стратегія, яка вже затверджена Наглядовою радою і відправлена в Кабмін на затвердження, говорить про те, що ми фокусуємося на великих клієнтах, на експорті та імпорті, на імпортозаміщенні, на фінансуванні муніципалітетів і меншою мірою — на роздробу. Це те, що стосується нашої функції як експортно-імпортного банку.
Більш того, у нас в країні з'явилося експортно-кредитне агентство, яке готується до повноцінного запуску. Ми разом з ним працюємо над продуктами. Там поки що невеликий статутний капітал — всього 200 млн, це той розмір, який вони можуть покрити страховками, тому сьогодні лише близько 10 кредитних кейсів у нас в роботі.
Це середній бізнес, підприємства з виручкою до 300 млн грн, кейси ми поки визначили сумою до 5 млн грн. Тобто це відносно невеликі для банку компанії, перші проби, образно кажучи, промислова експлуатація пілотного продукту. Зараз всі чекають, що експортно-кредитне агентство отримає додаткову докапіталізацію, і вони зможуть працювати в великих обсягах, покривати більше кредитів своїм страхуванням. Відповідно, ми почнемо кредитувати великі кейси.
— Тут знову потрібно повернутися до питання про корупційну складову української економіки. Експортно-кредитне агентство так довго не могли запустити через ризик видачі гарантій під фіктивні експортні контракти. Зараз з'явилися якісь запобіжники?
— Ми аналізуємо клієнта за всіма нашими методиками як позичальника. По суті, клієнт бере кредит на виробництво і експорт продукції. І коли йому потрібна підтримка експортно-кредитного агентства, ми звертаємося туди і покриваємо частину контракту їх експортною страховкою. Це звичайний ризик-менеджмент.
— Ви плануєте істотну реорганізацію банку. Вас влаштовує кадровий потенціал чи буде велика чистка?
— У головному офісі реструктуризацію ми вже пройшли. Провели оцінку персоналу і по ряду співробітників (таких небагато) прийняли рішення, що вони не відповідають займаній позиції. Ми звернулися на ринок і знайшли кандидатів на ці посади.
Але левова частка співробітників — хороший, ефективний персонал. Ми посилили наші структури підрозділами, які займуться питанням мотивації, тому що без правильно вибудованої мотивації навіть ідеальні співробітники не є ефективними.
Зараз будемо оцінювати ефективність співробітників на рівні мережі відділень. У нас дуже низька ефективність на операційному рівні, тому оптимізація — неминучий процес.
— У всіх на слуху випадок із самогубством співробітниці банку. Вона викинулася з вікна нібито через звільнення. Що сталося?
— З цією співробітницею ми не планували розлучатися, вона отримала нову позицію і працювала на ній. Потім кадрова служба мені доповіла, що працівниця написала заяву за власним бажанням. Їй видали такий же бонусний пакет при звільненні, як і всім співробітникам, які залишають роботу. Трагедія сталася через кілька днів після звільнення. Більше я нічого не знаю. Що в реальності відбулося, сподіваюся, розповість слідство.
— Цього літа Fitch знизив рейтинг «Укрексімбанку» до переддефолтного ССС+. Що це означає і наскільки реально підняти рейтинг хоча б до рівня B-?
— Є дві основні причини, чому рейтинг банку може впасти. Перша — суверенні рейтинги: ми як банк ніколи не можемо бути вище, ніж рейтинг суверенної України. Друга — збитки банку, які виникли за рахунок дорезервування і слабкої операційної діяльності.
Але вже у жовтні нам підвищили рейтинг. Докапіталізація сталася, є підтримка держави, ми збільшуємо клієнтську базу і якісний кредитний портфель. Думаю, найближчим часом побачимо позитивну динаміку по рейтингах в тому числі.
