«Весна прийде — саджати будемо» — один з ключових слоганів президентської кампанії Володимира Зеленського. Але за два повних роки його президентства ми так і не побачили гучних посадок. Окрім того, генеральні прокурори, — саме ті, від кого залежать ці посадки, є об’єктом постійної критики.
Наприклад, Руслан Рябошапка провів реформу прокуратури, через що структуру залишили тисячі кваліфікованих кадрів. Ірина Венедіктова, що зайняла посаду генерального прокурора в березні 2020 року, досі не відзначилася жодною резонансною кримінальною справою. Часом навіть жартують, мовляв, чи є на місці генеральний прокурор? Врешті, щоб нагадати про своє існування, Венедіктова підписала підозри, в, як зараз кажуть, «хайповій», справі — проти народних депутатів від ОПЗЖ Віктора Медведчука та Романа Козака.
По стопах Януковича
«Інформую суспільство про те, що сьогодні я поставила свій підпис на повідомленнях про підозру двом народним депутатам українського парламенту — М і К… За результатами вивчення зібраних матеріалів справи я дійшла висновку про необхідність взяти на себе відповідальність повідомити цим «парламентарям» про підозру», — написала Венедиктова на своїй сторінці в Facebook.
Згодом, на спільному брифінгу Генпрокуратури та СБУ, уточнили, що підозри оголосили за трьома епізодами. Перший — передача окупантам документів стосовно розвіданих запасів вуглеводнів у родовищі «Глибока» в Чорному морі, яке знаходиться у окупованому Криму. Вартість розвіданих запасів вуглеводнів цього родовища прокуратура оцінює в 38 млрд грн.
Другий — передача російським спецслужбам інформації про секретний підрозділ Збройних сил, коли той перебував в Росії. Третій — плани щодо створення в Україні російської агентурної мережі для проведення підривної діяльності.
За словами Миколи Голомші, колишнього першого заступника Генпрокурора, якщо такий обережний прокурор, як Венедиктова, підписала підозру, значить, підстави на це є стовідсотково.
«Населенню України вже сьомий рік зрозуміло і видно ці підстави. Згадані особи їздять на територію країни-окупанта, маючи статус державного службовця та доступ до державної таємниці. Вони мають зафіксовані бізнес-інтереси. Оприлюднені записи розмов Медведчука з одним з ватажків «ДНР», — говорить Голомша.
Він нагадує, що закон про статус народного депутата не надає парламентарям права представляти державу з питань, крім тих, що були делеговані Верховною Радою. У випадку ж Медведчука та Козака кидаються в очі відвідини політичних заходів, перемовин з керівництвом держави-агресора, спільні провокативні заяви.
Після Революції гідності звинувачувати політиків у державній зраді стало своєрідним трендом. Наприклад, в травні 2020 року Офіс генерального прокурора розпочав кримінальне провадження щодо п’ятого президента Петра Порошенка за підозрою в державній зраді.
Щоправда, до вироку дійшла лише одна справа. В січні 2019 року суд визнав винним у держзраді колишнього президента Віктора Януковича. Його засуджено до 13 років ув’язнення, які той досі не почав відбувати, оскільки знаходиться в бігах. Підозру президенту-втікачу оголосили заочно в листопаді 2016 року, судовий процес тривав 20 місяців.
А прокурори хто?
На думку Олексія Баганця, колишнього заступника генпрокурора, підписання підозри Медведчуку та Козаку виглядає як юридична підтримка санкцій, запроваджених проти політиків 19 лютого цього року рішенням РНБО.
За словами правника Валентини Теличенко, з урахуванням запровадження санкцій щодо Медведчука та Козака ще в лютому, повідомлення про підозру суттєво спізнилося. Вона зазначає, що Венедиктова відмовилася повідомити їм про підозру у фінансуванні тероризму, хоч про це ще в лютому ходили чутки у зв’язку з запровадженням санкцій.
Є також запитання до того, чому інформацію про притягнення до кримінальної відповідальності оприлюднено раніше, ніж вручено повідомлення про підозру принаймні Медведчуку.
«Все це свідчить або про низький фаховий рівень слідчих та прокурорів, або навмисні дії з метою імітації кримінального переслідування, а не справжньої роботи. Я не здивуюся, якщо і Медведчукові вдасться втекти від відповідальності за межі України. Якщо не залучать найкращих фахівців з досвідом та не забезпечать таємницю досудового слідства, то це кримінальне переслідування закінчиться ганьбою для українських правоохоронців, а санкції стосовно підозрюваних скасують», — говорить Теличенко.
Олексій Баганець також зауважує поганий стан органів досудового слідства, що були реформовані після перемоги команди Зеленського. «Реальний стан органів досудового слідства, їхня розбалансованість, переатестація, через яку прокуратура втратила кваліфікованих спеціалістів, — все це викликає певні сумніви в судовій перспективі», — говорить він.
Крім невисокої кваліфікації органів слідства, на перспективи справи буде впливати політична складова. Так вважає Голомша. За його словами, близькі зв’язки Медведчука і президента РФ Володимира Путіна можуть зіграти ключову роль в судовому процесі.
