Напередодні зими 2024/25 керівництво України пообіцяло одноразову допомогу кожному громадянину у розмірі 1000 грн.
Доцільність такої роздачі грошей під час війни є дискусійною. Адже такі виплати зазвичай провокують стрибок інфляції. Та й прирівнювати пенсіонерів і заможних бізнесменів не надто справедливо. На одну людину сума у 1000 грн — незначна, проте загальний обсяг виплат буде чуттєвим для держбюджету. А ці кошти точно не були б зайві на зміцнення обороноспроможності держави.
Втім така «щедрість» від українських можновладців не є чимось новим. Chas News згадує, як і за що влада України роздавала гроші населенню.
2008 рік, «Юліна тисяча»
За що давали. У 2008 році прем'єр-міністр Юлія Тимошенко пообіцяла українцям компенсацію втрачених радянських вкладів. Політик заявляла, що за два роки її уряд поверне всім вкладникам «Сбербанку» СРСР їхні внески, втрачені після розвалу Союзу.
На отримання компенсації у реєстрі вкладників заощаджень зареєструвались 12,8 млн громадян. За оцінками економістів, для виплати боргу державі потрібно було від 50 до 120 млрд грн. Це була не підйомна для бюджету сума, враховуючи те, що у 2008 році світ охопила глобальна фінансова криза.
Тому Тимошенко скоригувала план і пообіцяла вкладникам Ощадбанку лише по 1000 грн, незалежно від розміру вкладу. В народі виплати прозвали «Юліною тисячею».
Держава виділила на виплати 6 млрд грн, але ці кошти швидко закінчились. Тож з січня по травень 2008 року отримати кошти змогли лише 6,4 млн громадян, тобто половина від усіх зареєстрованих.
Скільки це було в доларах. $200 (курс долара на початку 2008 року складав 5 грн/$).
На що можна було витратити. «Юліну тисячу» видавали готівкою, витрачати гроші можна було на будь що.
Критика. Експерти називали ініціативу Юлії Тимошенко «фестивалем популізму».
Державний бюджет втратив не лише на самих виплатах, але й на падінні гривні. Для виплати компенсацій Україна використала запозичені у 2007 році валютні кошти. У 2008-му долар зріс з 5 до 8 грн. Тобто по факту, щоб виплатити населенню 6 млрд грн, уряд витратив щонайменше 10,5 млрд грн.
Через роздачу людям грошей в Україні почала стрімко зростати інфляція — близько 16% за квартал.
2012 рік, «Вітіна штука»
За що давали. Все за те саме — як компенсацію за втрачені радянські вклади.
Невиконання у повному обсязі обіцянок Юлією Тимошенко стало одним з козирей Віктора Януковича під час президентських перегонів 2009 року. Він замахнувся не просто повторити «атракціон небаченої щедрості» Тимошенко, але й перевершити його.
Янукович пообіцяв повернути понад 6 млн українцям втрачені вклади з урахуванням інфляції за майже 20 років. Так «Юліна тисяча» перетворилася на «Вітіну штуку».
Янукович вибори виграв, але виконувати свої обіцянки не поспішав. Виплати розпочалися лише у червні 2012 року і мали тривати до кінця року.
Однак ці виплати не викликали такого широкого резонансу у суспільстві, як «Юліна тисяча». На отримання тисячі гривень від держави зареєструвалися лише 3,4 млн громадян — трохи більше половини потенційних претендентів на гроші, яких, нагадаємо, лишалось ще 6,5 млн.
Експерти називали кілька причин невисокої активності громадян. Деякі спадкоємці померлих вкладників махнули рукою на ці гроші. Літні самотні вкладники, особливо, в селах, мали труднощі з реестрацією. А хтось просто відклав справу з літа на кінець року.
Загалом на ці виплати уряд Януковича витратив 4,55 млрд грн.
Скільки це було в доларах. $125 (курс долара у 2012 році складав 8 грн/$).
На що можна було витратити. Гроші видавали готівкою, але за бажанням громадяни могли оформити на платіжну картку або зберегти на своєму депозиті і отримувати відсотки. Спрямування виплат не обмежували.
Критика. Виплати підгадали до парламентських виборів 28 жовтня 2012 року. І хоч за їх підсумками «регіонали» створили коаліцію, проте й отримати потужну опозицію. Отже замаскований підкуп виборців коштував бюджету 4,55 млрд грн, а спрацював так собі.
Щодо простих громадян, то їхні гроші знову ж таки швидко з’їла інфляція.
2021 рік, «ковідна тисяча»
За що давали. У 2021 році в Україні ще не було повномасштабної війни, але вирувала епідемія COVID-19. І «слуги народу» на чолі із президентом Володимиром Зеленським проводили активну кампанію за вакцинацію населення.
Всім повнолітнім українцям за проходження повного курсу щеплення запропонували отримати по 1000 грн. Виплати розпочали у грудні 2021 року. Кошти могли отримати громадяни України, які досягли 18 років та мали у застосунку «Дія» зелений COVID-сертифікат вакцинації.
Цю виплату неформально назвали «ковідною тисячою» або «Вовиною тисячею».
Скільки це було в доларах. $36 (курс долара у 2021 році складав 27,20 грн/$).
На що можна було витратити. Реєстрація у програмі «єПідтримка» відбувалась через застосунок «Дія». Кошти переказували на спеціальну картку «єПідтримка», яку необхідно було відкрити у своєму банку.
Окрім стимулювання людей до вакцинації уряд країни прагнув підтримати сектори економіки, які найбільше постраждали від карантинних обмежень. Тому витратити «ковідну тисячу» можна було лише на певні товари та послуги.
Спочатку «ковідну тисячу» можна було витратити на:
- книжки;
- квитки у кіно чи театру;
- візит до музею чи картинної галереї;
- абонемент у спортклуб;
- квитки на потяг чи літак в межах України.
Згодом кошти за щеплення почали видавати українцям від 14 років, а до переліку товарів і послуг додали:
- оплату комунальних послуг;
- ліки;
- передплату газет та журналів;
- оплату освітніх послуг;
- оплату проживання в гуртожитку; харчування в закладах освіти; дитячі позашкільні гуртки;
- перебування в літньому чи спортивному дитячому таборі;
- спортивні товари;
- канцтовари;
- шкільне приладдя.
Виплати «ковідної тисячі» через «єПідтримку» припинили у березні 2022 року після початку повномасштабної агресії росії. Тоді найманим працівникам та ФОПам з областей, де точилися найактивніші бойові дії, почали виплачувати одноразову допомогу у розмірі 6500 грн.
Критика. Окрім традиційного закидання у популізмі програму «єПідтримка» критикували за необхідність реестрації в «Дії» і виключно безготівкові отримання/витрати коштів. Адже це унеможливлювало отримання грошей літніми людьми без смартфонів і банківських карток. В уряді обіцяли згодом розробити систему виплат «єПідтримки» готівкою, але через війну до цього не дійшло.
2024 рік, «Вовина тисяча» №2
За що даватимуть. На третьому році війни з росією і перед черговою непростою зимою уряд України з 1 грудня 2024 року запускає нову програма фінансової підтримки громадян.
Вона передбачає, що кожен українець незалежно від віку і соціального статусу зможе отримати єдиноразову виплату у всі ті ж 1000 грн (щоправда, вже за зовсім сумного курса долара). На ці виплати з держбюджету планують витратити близько 35 млрд грн.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що програма має три основні цілі:
- матеріально підтримати українські родини;
- активізувати внутрішній попит на українські послуги;
- «продемонструвати єдність українського суспільства для нашої стійкості та перемоги».
Підхід до нового проєкту нагадує «ковідну тисячу» з низкою відмінностей. Для того, щоб отримати кошти, потрібно через «Дію» відкрити віртуальну картку «Національного кешбеку», а нараховані на неї гроші можна буде витратити протягом трьох зимових місяців.
Скільки це в доларах. $24 (курс долара на кінець жовтня 2024 року складає 41,5 грн/$).
На що можна витратити. «Зимову тисячу» українці зможуть витратити на:
- комунальні послуги,
- ліки,
- транспорт,
- мобільний звʼязок,
- купівлю українських книг,
- інші послуги,
- підтримку української армії.
Критика. У той час, коли держава значно підняла податки для бізнесу та населення, а в держбюджеті не вистачає коштів для покриття військових потреб, влада вирішила витратити 35 млрд грн з бюджету на досить символічну допомогу. Адже зараз 1000 грн — це лише $24.
І хоча для бідних людей і пенсіонерів навіть такі гроші не будуть зайвими, політологи знову говорять про популізм на фоні зниження рейтингів влади.
А економісти вказують, що подібне «вкидання» грошей в обіг гарантовано спровокує новий стрибок інфляції.
Також користувачі у соцмережах вибудовують свої конспірологічні теорії щодо виплат. Одні припускають, що це підготовка електорату до виборів у 2025 році. Інші вказують, що за допомогою обов'язкової реєстрації можна буде підрахувати реальну кількість виборців. А заодно — змусити «засвітитися» тих, хто ухиляється від мобілізації.
