Парламент у другому читанні ухвалив законопроєкт №5141, покликаний цілковито перезавантажити Агентство: з розшуку — на управління арештованими у кримінальних провадженнях активами (АРМА).
Розберемося, які першочергові зміни передбачаються, чим вони зумовлені і на які результати можна очікувати в разі імплементації нового закону.
Перше: відтепер продаж майна відбуватиметься лише в разі обвинувального вироку або рішення суду про спеціальну конфіскацію. Проте можуть бути винятки, як-от щодо рухомого майна.
Таке майно продаватиметься тільки якщо швидко псується або швидко втрачає свою вартість. Або в разі, якщо річні витрати на його зберігання становлять більше половини його ринкової вартості. Також рухоме та нерухоме майно можуть реалізувати з аукціону в разі нотаріальної згоди власника.
У решті випадків АРМА позбавили права на продаж майна без відповідної судової ухвали. Стара редакція закону про АРМА визначала «управління» майном і як його реалізацію, так і, власне, управління. Через те ухвали суду про «управління» нерідко сприймалися Агентством на власний розсуд.
Аналогічні агенції у країнах ЄС справді мають пріоритетне право реалізації. На цьому постійно наголошує, зокрема, Transparency International. На її думку, право продавати є запорукою ефективної роботи АРМА. У ідеальному світі — це так. Але у реальному команда українського АРМА зробила все, щоб законодавець право реалізації у них забрав.
Квінтесенцією подібних історій став минулорічний кейс одеського Auchan. Нагадаємо, ділянка площею 27 га з оціночною вартістю 432 млн грн, яку під Одесою купив Auchan, стала предметом кримінальних проваджень, з якими рітейлер не був пов’язаний. Втім, ділянку заарештували і передали її в управління АРМА. Агентство ж продало її підставній фірмі зі статутним капіталом в 5 тис. грн всього за 8,7 млн грн.
Тоді АРМА не лише не дочекалося вироку суду, а й не спробувало навіть зберегти актив через передачу в управління. Аби земля просто стояла, зусиль багато не потрібно. Тим більше, що керівництву Агентства ніхто не забороняв попередні консультації з силовиками й суддями, щоби переконатися у тому, що доведеться мати справу з напрочуд проблемним активом.
Як результат, державі завдали збитків на понад 4 млрд грн, позаяк Auchan врешті-решт відмовився від свого інвестиційного проєкту. З ухваленням законопроєкту №5141 поле для подібних хибних дій буде звужено до мінімуму.
Інше суттєве запровадження — підвищено поріг вартості активів, які передаються в АРМА. Було 100, стало 200 мінімальних зарплат. На поточний момент це мають бути активи вартістю не нижче за 1,2 млн грн. Із початку 2022 року — понад 1,3 млн грн.
Це зроблено, щоб не обтяжувати Агентство дріб’язком, витрати на управління яким не співмірні з потенційною вигодою для державного бюджету. Адже пряме завдання АРМА — заробляти, приносити гроші в держбюджет. До слова, керівництво АРМА намагалися продавити порогову вимогу аж у 500 мінімальних зарплат.
Зрештою, прямо зазначено: серед головних компетенцій Агентства — саме збереження активів. Це — також ліки від зловживань, коли керівники АРМА вдавалися до аукціонів під гаслами «У нас немає коштів на збереження». Тепер цей номер не пройде.
На які конкретні результати слід очікувати?
-
АРМА повинно навчитися досягати ефективності без кінцевої реалізації активів;
-
АРМА буде поставлено перед фактом радикальних кадрових змін;
-
АРМА матиме змогу сфокусуватися на самостійному виявленні й поверненні активів, а не тільки на управлінні тим, що виявлено правоохоронними органами.
Зрештою, АРМА зможе довести до логічного завершення епопею з такими знаковими об’єктами, як «Межигір’я» та «Труба Медведчука» (котру в лютому 2021 року забрали в компанії «Прикарпатзахідтранс» за рішенням РНБО). Усі ці активи мають реальні шанси приносити державі доходи. Головне — мати в основі якісний закон та вміти скористатися його нормативними важелями.
