22 листопада США остаточно вийшли з Договору про відкрите небо (ДВН).
Про намір відмовитись від раніше взятих домовленостей Вашингтон повідомив у травні 2020 року. Наступні шість місяців відбувались інституційні процедури припинення членства. Головною причиною цього рішення в США назвали зловживання Російською Федерацією правом здійснювати спостереження. У відповідь на це російська сторона відзначила, що безпека європейських союзників та самих США не виграють від такого рішення.
ДВН називають одним з базових міжнародних договорів у сфері європейської безпеки та контролю над озброєннями. Його підписали в березні 1992 року, але договір набув чинності лише за десять років — в 2002-му. Документ надає право державам-учасницям здійснювати авіаційні обльоти будь-яких територій одна одної. Кількість та відстань таких польотів регламентується відповідними квотами для кожної держави. Наприклад, для України дальність спостережного польоту складає 2,1 тис. км. Після виходу з договору США його членами залишаються 34 країни Європи. Договір є безстроковим та в разі виходу з нього однієї з країн продовжує діяти. Варто нагадати, що Грузія ще в 2012 році призупинила взаємодію з РФ по ДВН через окупацію територій Абхазії та Південної Осетії. А у квітні 2014 року США заборонили РФ прольоти над своєю країною.
Нові виклики
За словами авіаційного експерта Богдана Долінце, це рішення США має суто політичний характер та не призведе до великих практичних втрат Вашингтону. Натомість європейські союзники та зокрема Україна можуть стикнутися з проблемою отримання розвідданих.
«Для США інформація, яку вони отримували за ДВН, не є критичною, їхні супутникові можливості набагато ефективніші та оперативніші. Але їхній вихід з договору зменшує можливість для європейських країн здійснювати спільні польоти та отримувати моніторингову інформацію. Не всі володіють сучасним авіапарком та мають можливість доступу до супутникової розвідки. Особливо коли це стосується дій РФ», — пояснює експерт.
Долінце також зауважив, що літаки-розвідники, які США використовували за ДВН, застарілі та ближчим часом вимагали заміни. А слідом — проведення сертифікації повітряного судна, його обладнання відповідно до угоди. Це час і додаткові витрати, не співмірні з отримуваною інформацією.
Крім того, з часу підписання договору країни — члени НАТО домовилися про більш оперативний обмін розвідувальними даними, ніж це передбачає ДВН. До речі, цьогоріч Україна приєдналася до Програми розширених можливостей Альянсу (Enhanced Opportunities Partner), що надає нам змогу отримувати таку інформацію.
Але для нас розвідпольоти американських літаків були якою-неякою, але військовою, допомогою. Наприклад, в рамках зазначеного договору літак США задіяли для деескалації агресивних дій РФ в листопаді 2018 року в ході інциденту у Керченській протоці проти корабельно-катерної групи ВМС України.
Бездоговорні відносини
Разом з тим ДВН був одним з небагатьох досі чинних документів з контролю за військовою діяльністю між країнами НАТО та РФ. Сергій Галака, професор Інституту міжнародних відносин КНУ, відзначає, що суть подібних домовленостей — у зміцненні довіри та прояві відкритості через покращення механізмів контролю. Проте вже сьогодні можна говорити, що міжнародна договірна система контролю над озброєннями зруйнована.
«Договір про ракети середньої та малої дії вже не діє, США вийшли з ДВН, зараз на підході закінчення Договору про скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь з РФ. На початку лютого добігає його строк дії. Трамп вже не може його подовжувати, а чи встигне Байден — питання. Все йде до того, що має початися нова гонка озброєнь. Хоча не дуже віриться, що Кремль зможе її потягнути зі своїми фінансовими можливостями», — пояснює Галака.
Зазначимо, ще задовго до виборів президента США Дональд Трамп відхилив пропозицію Володимира Путіна про продовження терміну дії Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь мінімум на один рік без додаткових умов. Причиною стала розробка Росією нового типу ядерної ракети, що порушувало умови цього договору. До того часу Росія мала на озброєнні лише ракети, збудовані ще за радянських часів.
А в липні 2007 року Путін підписав указ про тимчасове зупинення РФ чинності Договору про звичайні збройні сили в Європі та пов'язаних із ним міжнародних договорів. Документ регламентував максимальну кількість звичайних озброєнь (бойові танки, бойові броньовані машини, артилерійські системи калібру понад 100 мм, бойові літаки та ударні вертольоти).
Але зупинка дії всіх цих документів ніщо у порівнянні з новою путінською Конституцією РФ. Документ визначає, що на території країни можуть діяти тільки ті вимоги міжнародних договорів, що не суперечать російській Конституції. Тому про зміцнення довіри чи прояви відкритості вже не йдеться.
Отже, як тільки закінчиться пандемія, варто готуватися до нової холодної війни і хизування м’язами найміцніших країн світу.
