404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Жодних дірок. Лише дефіцит у 270 млрд грн і борг у 65% ВВП

Прийнятий у першому читанні проєкт бюджету зафіксував дефіцит на рівні 270 млрд грн при сумарних витратах 1,35 трлн грн. Іншими словами, в головному кошторисі країни закладена «дірка» розміром з 6% національного ВВП. Заробить бюджет України в 2021 році 1 трлн грн, що лише на 20 млрд грн більше, ніж у поточному році. Різницю начебто покриють іноземні позики.

Звідки такий оптимізм — щодо як джерел доходу, так і довіри зовнішніх кредиторів, розібрався Chas News.

Судячи з офіційної інформації, збільшення доходу державі повинні забезпечити, насамперед, прибутки банківського сектору та держкомпаній. Очевидно, йдеться про цінні папери на балансі НБУ та операційний прибуток «Нафтогазу», бо прибутковість держкомпаній загалом — «притча во язицех». До того ж, ситуацію загострила коронакриза. Наприклад, морські порти й аеропорти в умовах часткового локдауну та зниження трансконтинентальної торгівлі не здатні генерувати прогнозовані показники.

Найбільша стаття видатків — покриття дефіциту Пенсійного фонду (тобто дотації на виплату пенсій) — майже 204 млрд грн, що на 1,5 млрд грн більше, ніж цього року. Нагадаємо, борг Пенсійного фонду за казначейськими позиками зростає в середньому на 18 - 25% щороку. 

Розходимось, пенсії не буде?

Шалені суми Україна витрачатиме й на обслуговування державного боргу — понад 160 млрд грн, що на 17 млрд більше, ніж цього року. Більш того, у проєкті ще не врахували підвищення соцстандартів, яке депутати зажадали від Кабміну внести до другого читання. Таким чином, дефіцитну частину, ймовірно, збільшать ще на декілька десятків мільярдів.

При цьому, за даними Розрахункової палати, обсяг державного і гарантованого державою боргу зросте до 2,9 трлн грн, або майже 65% ВВП, що перевищить встановлену в Бюджетному кодексі межу.

Щоправда, у проєкті не враховані надходження від приватизації та врегулювання заборгованості на ринку електроенергії. Може, й добре, бо перше у нас системно провисає, а друге впирається у потужне енергетичне лобі «хіміків» та «металургів» у ВРУ.

Верховна Рада схвалила за основу держбюджет на 2021 рік. 275 нардепів підтримали законопроєкт №4000-П/GettyImages

На те, щоб врахувати додаткові статті доходу та видатки і підготувати проєкт бюджету до другого читання, Кабмінові, згідно регламенту, відведено до двох тижнів.

За запропонований Кабміном бюджет, судячи з усього, депутати проголосують. В першому читанні за нього проголосували навіть 3/4 фракції умовно опозиційної «Батьківщини», хоча Юлія Тимошенко, лідер фракції, з притаманною їй риторикою назвала проєкт бюджету «катастрофою».

Чим більше чиновників, тим «краще» для держави

Втім, справа не в риториці, а в маніпуляціях, які дозволили розробникам головного кошторису країни створити ефект оптимізму на тлі суцільного піке національної економіки. Адже 2020 рік для української економіки видався не просто кризовим  провальним. Показники ВВП за перше півріччя року просіли порівняно з 2019 роком на 11,4% Це перше від'ємне значення з 2016 року. До кінця року можемо отримати вдвічі більше провалля, про яке дізнаємося, щоправда, лише в квітні - травні 2021 року. Тут не до збільшення дефіциту бюджету, а, радше, до затягування пасків та скорочення апарату міністерств та відомств.

Натомість уряд й далі «штампує» нові органи влади. Так, декілька місяців тому створене Міністерство стратегічних галузей промисловості. Водночас під істотну оптимізацію видатків не потрапив жоден з центральних органів влади та жодна правоохоронна структура.

Зокрема, на утримання апарату Верховної Ради виділили 2,3 млрд грн, що на 240 млн грн більше, ніж цього року. На утримання Офісу президента — 1,3 млрд грн, що на 360 млн грн більше у порівнянні з поточним роком. Видатки парламенту і Держуправління справами загалом зростуть на понад 1,1 млрд грн,  до 5,5 млрд грн. У цю суму включено майже 200 млн збільшення бюджету на медичне забезпечення (лікарня «Феофанія» та інші елітарні заклади).

На 2 млрд грн збільшили і фінансування Офісу генерального прокурора України  до 7,6 млрд грн. Рекордно збільшені видатки і на відомство вічно «тимчасового» міністра Арсена Авакова  до 98,3 млрд грн, що на 4,9 млрд грн більше, ніж цього року, включно з 1,3 млрд грн на Державну прикордонну службу. Це лише на 20 млрд грн менше, ніж бюджет Міноборони, на якому (єдиному з усіх!) вирішили заощадити 0,1%.

Рекордно збільшені видатки і на відомство вічно «тимчасового» міністра Арсена Авакова/ УНІАН

Незначне скорочення фінансування на тлі замороженої модернізації та реформи контрактної служби  не дуже добрий знак. Скидається на те, що загроза від «внутрішніх ворогів», з точки зору Кабміну, є майже тотожною збройній агресії проти України ззовні.

Щоправда, на 23%, до 14,9 млрд грн, зросте бюджет СБУ. А бюджет Служби зовнішньої розвідки  на 69,5%, до 4 млрд грн.

Слідкуйте за руками

Втім, головне питання до бюджету — навіть не зростання видатків на силові відомства і пенсії у скрутні часи. А те, чому уряд вирішив збільшити граничну дефіцитну планку бюджету до 270 млрд грн, 6% ВВП. Притому, що МВФ в рамках програми stand-by вимагав не більше за 5,3%.

Формальним приводом для збільшення дефіциту бюджету України стало ситуативне зростання його доходів у жовтні 2020-го на 6 млрд грн  8,5% порівняно з показником 2019-го. Бінго! Якщо доходи зростають навіть на тлі кризи, чому б не очікувати зростання у подальшому, задекларувавши збільшення доходів у 2021-му на 20 млрд грн?

І це притому, що навіть у докоронакризовий період доходи держбюджету у 2019 році скоротилися на 70,2 млрд грн порівняно з попереднім роком, не враховуючи інфляцію.

Насправді жовтневий «стрибок» не мав жодних економічних передумов. Бюджетну статистику врятувала банальна затримка з відшкодуванням ПДВ підприємцям. За даними Мінфіну, обсяг відшкодування ПДВ у жовтні 2020 року склав 11,9 млрд грн, що на 10,7% менше, ніж в жовтні минулого.

За підрахунками експертного пулу Case Ukraine, «економія» на відшкодуванні ПДВ становила майже половину зростання доходів держбюджету за перші 10 місяців 2020 року. Жодного реального поштовху для економіки. Винятком є лише окремі галузі, де спостерігається стабільне зростання,— фармацевтика, хіміндустрія та виробництво будматеріалів.

Ще одне «безперебійне» джерело доходів Кабмін знайшов у Нацбанку, який має збільшити відрахування у бюджет на 4%, до 45 млрд грн. Але тут халепа  сам НБУ визначив прогнозований обсяг його перерахувань до держбюджету вдвічі меншою цифрою, водночас попередивши про ризики невиконання бюджетом дохідної частини на 65 млрд грн.

Євген Дубогриз, фінансовий аналітик, вважає, що додатковий прибуток може бути генерований за рахунок переоцінки вартості фінансових інструментів, які перебувають на балансі регулятора: «Така переоцінка відбулася навесні 2020 року на 76 млрд грн. Проте цей прибуток, радше, «паперовий», а не операційний». Ба більше  фінансові результати НБУ за 2020 рік лише наступного року будуть підтверджені незалежним аудитором, що надасть право декларувати конкретні цифри, резюмував експерт.

Митниця у січні - жовтні отримала на 28,4 млрд грн менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Сукупний показник імпорту продукції у грошовому еквіваленті у серпні 2020 року просів на 15,7% порівняно з минулорічним. Українці просто не мають за що купувати атрибути не першої необхідності, прокоментували в Асоціації ритейлерів України. Експорт просів менше, але теж показово  на 7%.

Чому «оптимізм» загрозливий?

Переоцінка потенціалу зростання національної економіки може спровокувати виникнення двох системних проблем.

З одного боку, покриття бюджетного дефіциту у 270 млрд грн профінансують за рахунок грошової емісії, чого не сталося навіть у провальний 2020 рік  і це запустить маховик споживчої інфляції в кращому випадку. У гіршому  в Україні можливий «венесуельський сценарій» знецінення національної валюти. В обох випадках це підірве довіру до України з боку зовнішніх кредиторів, без допомоги яких буде важко уникнути дефолту.

«Ситуація критична — потрібно друкувати гроші та йти на локдаун». Милованов виступив з гучною заявою

«Сумарне недофінансування держбюджету навіть у цьому році може становити 150 млрд грн. Цей дефіцит просто перенесуть на 2021 рік, сподіваючись, що ситуація зміниться. Як результат, щоб звести кінці з кінцями, наступного року доведеться шукати вже близько 500 млрд грн дофінансування»,  зазначив Дмитро Боярчук, виконавчий директор Case Ukraine.

Чи лякає така перспектива уряд? Аж ніяк. Чиновники заклали у проєкті бюджету отримання від МВФ $1,5 млрд  так, начебто рішення про це уже прийняте. 

Заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован відмовився коментувати статус перемовин з урядом. Проте менш ангажовані співрозмовники Chas News одноголосно стверджують, що шансів отримати цей кредит довіри уряду Шмигаля обмаль. І причина цього  не лише критичний дефіцит бюджету.

Співрозмовники Chas News одноголосно стверджують, що шансів отримати цей кредит довіри уряду Шмигаля обмаль/ УНІАН

«Коронакриза змусила багато країн збільшувати видатки. Якби це було поодиноке питання, уряд і МВФ знайшли б компроміс. Але є засадничі розбіжності, як-от тиск на НБУ чи демарш Конституційного Суду, що підриває довіру до України з боку МВФ»,  вважає Павло Яворський з Київської школи економіки.

«Шанси є, але МВФ наполягатиме на припинені саботажу реформ, які здійснювали в рамках програм фонду», вважає Сергій Фурса, інвестбанкір Dragon Capital. Проте в цьому діалозі давно немає конструктиву, про що вже давно заявляють на Банковій. Причини кризи у президента шукають в «окремих людях», а не у системі, що неспроможна в наявних ринкових умовах дати Україні розвиватися.

Чи є альтернативи?

Зрештою, на поверхню спливає ще один кризовий чинник — політичний. Адже пропрезидентська парламентська більшість переважно програла місцеві вибори в жовтні 2020 року на користь регіональній політичній еліті. Це сприятиме новій «феодалізації» України й, очевидно, реалізації земельної реформи за сценарієм місцевих «баронів».

Кожен камінь, кинутий у бік земельної реформи, для іноземних кредиторів є очевидним аргументом не давати Україні коштів на покриття дефіциту держбюджету. А це, за підрахунками Case Ukraine, не багато не мало — 500 млрд грн.

Можна було б віднайти приховані ресурси економіки. Приміром, конвертувати багатства надр України на вагомий інвестиційний актив, тобто розвивати державно-приватне партнерство, або продати гарантовану ООН національну квоту України на розробку океанського шельфу, — вважає Сергій Чекальський з Foundation for Future. «Це б могло істотно мінімізувати зовнішні позики за рахунок прямих іноземних інвестицій. Але для цього в державі немає системного стратегічного бачення. Все, чого ми навчилися в рамках глобальної економіки, це позичати гроші, перекладаючи зобов’язання на майбутні покоління українців», — каже він.

Без рожевих окулярів

Якщо відкласти «рожеві окуляри», то на наступний рік намалювався доволі несприятливий економічний сценарій: виплата боргу, під який, очевидно, доведеться просити спеціальний транш, виплата відсотків за боргом та виплата пенсій.

Усі три проблеми несуть реальні загрози дефолту. І цю тему штучно актуалізуватимуть у політичному дискурсі впродовж 2021 року  попри те, що в Білий дім повернулися відносно лояльні до проблем України демократи.

Найкраща мораль, яка з цього випливає, сформульована колись героєм Ільфа і Петрова: «Спасение утопающих  дело рук самих утопающих». Найменше потерпатиме від бюджетного недофінансування приватний сектор, передусім  малий та середній бізнес, практично не зав’язаний на держзамовленні. Якщо той, звісно, не піддаватимуть черговим економічним тортурам.