Джо Байден, президент США, та Ангела Меркель, канцлер Німеччини, досягли угоди щодо закінчення будівництва російського газопроводу «Північний потік-2». Про це стало відомо після переговорів двох лідерів держав у Вашингтоні.
«Якщо Росія спробує використовувати енергію як зброю або вчинить подальші агресивні дії проти України, Німеччина діятиме на національному рівні і закликатиме Європейський Союз до застосування ефективних заходів, включаючи санкції, щоб обмежити російський потенціал для експорту до Європи в енергетичному секторі, включаючи газ, або вжити ефективних заходів в інших економічно важливих сферах», — йдеться в поширеній декларації перемовин. Крім того, задекларовано, що в інтересах України і Європи буде продовжено транзит російського газу через українську ГТС і після 2024 року, коли закінчиться чинний контракт.
Чинний договір про транзит газу між Україною та Російською Федерацією підписали наприкінці грудня 2019 року. За умовами контракту РФ зобов'язується прокачувати українським газопроводом 65 млрд куб. м у 2020 році і по 40 млрд куб. м у 2021-2024 роках.
Що це за газопровід?
Про початок проєкту «Північний потік-2» оголосили 2010 року, а за п'ять років підписали договір про будівництво між російським «Газпромом» та п'ятьма європейськими енергетичними компаніями. Проєкт має стати розширенням вже функціонуючої гілки газопроводу через Балтійське море — під назвою «Північний потік». Його запуск надасть Російській Федерації можливість поставляти природний газ до країн Європи в обхід України. Заявлена потужність двох ниток газопроводу становить 55 млрд куб. м на рік.
Для порівняння — пропускна потужність української газотранспортної системи (ГТС) становить на вході 288 млрд куб. м на рік, на виході — 178,5 млрд куб. м на рік. Запуск газопроводу означатиме зменшення або повне припинення транзиту українською ГТС. Це у свою чергу призведе до фінансових втрат. Згідно офіційних даних, 2019 року «Газпром» поставив Європі близько 200 млрд куб. м газу. За транзит російського газу Україна отримує близько $2 млрд на рік.
Чому його так довго будували?
«Північний потік-2» мав запрацювати ще в 2020 році, але через накладені в 2019 році санкції США його будівництво тимчасово припинили. Підрядникам надали місяць для згортання робіт і техніки. На той момент газопровід був закінчений на 95%. Втім, як висловився один з американських конгресменів, «газопровід, побудований на 95%, — це газопровід, що працює на 0%». Адміністрація Трампа неухильно вимагала припинити будівництво та накладала все нові санкції.
Втім, на початку 2021 року Вашингтон повідомив уряд Німеччини, що санкції можe бути переглянуто у разі гарантії участі України в європейській газовій інфраструктурі та подальшому транзиті через вітчизняну ГТС. У травні 2021 року президент США Джо Байден заявив, що його адміністрація скасовує санкції щодо газопроводу «Північний потік-2». Це рішення мотивоване тим, що проєкт практично завершений і санкції зашкодять відносинам з європейськими союзниками. 21 липня домовленості було фіналізовано.
Чому завершення будівництва викликало в Україні таку бурхливу реакцію?
Для українських політиків рішення про завершення будівництва «Північного потоку-2» не мало стати громом серед ясного неба, всі розуміли, що до того йде. Але заява Байдена та Меркель викликала хвилю негативу у вітчизняних ЗМІ та потік «зради» в соціальних мережах. Гарантії, що надаються Україні з боку Німеччини та США, вже встигли охрестити «газовим Будапештським меморандумом», за аналогією з договором 1994 року про міжнародні гарантії безпеки для України.
Дещо дивно спостерігати заяви політиків, чиновників та дипломатів з закликами припинити будівництво газопроводу і забезпечити безпеку роботи вітчизняної ГТС. Незрозуміло, чому вся ця бурхлива діяльність не відбувалася в останні шість років, з початку будівництва.
США та Європа нас дійсно зрадили?
Опитані Chas News експерти вважають, що завершення будівництва «Північного потоку-2» є великою геополітичною грою світових лідерів, а не особистою перемогою Кремля. Як ми вже згадували, вперше санкції щодо «Північного потоку-2» застосувала адміністрація президента США Дональда Трампа, коли проєкт вже був на фінальній стадії. Новий американський лідер Джо Байден відверто говорив, що не зміг зупинити будівництво. Крім РФ в проєкті задіяно економічні інтереси Данії, Німеччини, Фінляндії та Швеції.
«Українська сторона повністю опиралася на стратегію, що США все зробить для нас. Через санкції та тиск. Українські політики говорять про США, але недооцінюють геополітичну роль Німеччини та її місце в європейській політиці. Той розклад, що стався, — це прагматичний інтерес Берліна отримати дешеві енергетичні носії. Байдену довелося йти на поступки, щоб Німеччина не йшла на подальше зближення з Китаєм — головну загрозу для США», — говорить Chas News політолог Ярослав Божко.
«Це велика геополітична гра, адміністрація Байдена йде на поступки, навіть проти власного американського інтересу газових поставок до Європи. Треба розуміти, що Німеччина є стратегічним партнером США, з яким Трамп зіпсував стосунки. Для адміністрації Байдена є стратегічним пріоритетом відновлення стосунків з європейськими партнерами, в тому числі по НАТО», — зазначає фахівець із зовнішньої політики США Сергій Галака.
Що робити тепер?
Вітчизняний МЗС активізував дипломатичну діяльність через рішення США та Німеччини по «Північному потоку-2». Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та його польський колега Збігнєв Рау виступили зі спільною заявою, що запуск газопроводу створює додаткові політичні, військові та енергетичні загрози для України і Центральної Європи. Дипломати обіцяють працювати над розробленням рішень для подолання безпекової кризи, підтримки країн в їхніх прагненнях стати членами західних демократичних інституцій, мінімізації загроз миру та енергетичній безпеці.
Оператор ГТС України також звертається до міжнародних партнерів та дипломатів з проханням протидіяти підсиленню монополії «Газпрому» на європейських ринках газу та забезпечити непорушні гарантії енергетичної і військової безпеки України. «Необхідно продовжувати перемовини з членами Європейської Комісії — щодо дотримання принципу енергетичної солідарності та застосування всіх вимог Третього енергетичного пакету до всіх без винятку учасників ринку газу ЄС та маршрутів постачання. До слова, українська ГТС працює відповідно до норм Третього енергопакету, на відміну від газопроводів-відгалужень північних і турецьких потоків», — нагадує Ольга Бєлькова, директор з питань взаємодії з держорганами та міжнародними організаціями ГТС України.
Втім, за будь-якого сценарію Оператор ГТС планує продовжувати модернізацію газотранспортної системи України. Якщо транзит російського газу припиниться, надлишкові потужності оптимізують для зменшення фінансового навантаження на бюджет.
