У Збройних силах України завершується реорганізація структури військового управління — ЗСУ переходять на корпусну систему.
Таким чином в українській армії хочуть запровадити новий спосіб менеджменту на полі бою. Процес має завершитися у квітні 2025 року.
Chas News розповідає, як зараз побудовані ЗСУ, що таке корпусна структура і як вона може змінити управління військами на фронті.
Яка структура в ЗСУ зараз
В українській армія, як і в будь-якій армії світу є чітка ієрархія — від маленьких зʼєднань до великих. У ЗСУ вона починається з відділення і закінчується Генштабом — головним органом військового управління.
З кількох відділень складається взвод, з кількох взводів — рота, з кількох рот — батальйон, з кількох батальйонів — бригада та полк.
Головним військовим з’єднанням у ЗСУ станом на березень 2025 року є бригада. Саме бригадами воює українська армія. Полків у ній небагато — в основному це колишні батальйони, які проявили себе і отримали дозвіл розширитися.
Після розпаду СРСР, який мав велику армію, Україна отримала у спадок дивізії. Але позаяк такі великі структури були не потрібні, дивізії скорочували до бригад, а корпуси розформовували та перетворювали на оперативні командування.
Після початку широкомасштабної війни росії проти України у 2022 році ЗСУ знову почали розширюватися — так зʼявилися багато різних бригад. Тому нинішню структуру ЗСУ називають бригадно-батальйонною.
Кількість людей у військових з'єднаннях:
- відділення — 9
- взвод — 30
- рота — 100
- батальйон — 1 тис.
- полк — 2,5 тис.
- бригада — 5 тис.
- дивізія — 15 тис.
- корпус — 30 тис.
Що таке ОТУ і ОСУВ
Оперативно-стратегічні угруповання військ (ОСУВ) та оперативно-тактичні угрупованння (ОТУ) виникли з початком повномасштабної війни. Це тимчасові командні структури для керування військами під час війни.
Нові структури для управління великою кількістю військ були потрібні через більшення лінії фронту. Адже колишні штаб АТО чи командування Об’єднаних сил, які керували військами на Донеччині та Луганщині, не впорались би з великим навантаженням.
Наприклад, зараз ОСУВ «Хортиця» відповідає за всю ділянку фронту від півночі Харківщини до адміністративної межі Донецької та Запорізької областей. Воно має у своєму складі кілька ОТУ. А на Херсонщині та на Курщині військами керують інші ОТУ.
Усі ОСУВ та ОТУ підпорядковані Генштабу.
Чому українська армія переходить на корпусну структуру
Великою проблемою української армії спеціалісти називають хаос в управлінні військами. Про це, зокрема, говорили начальник штабу бригади Нацгвардії «Азов» Богдан Кротевич, колишній командир 53-й механізованої бригади, «кіборг» Анатолій «Купол» Козел і керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут.
Причина в тому, що ОСУВ та ОТУ — це непостійні структури. Офіцери, які служать у цих угрупованнях військ, зазвичай відбувають туди у відрядження на кілька місяців із різних командувань або бригад. Тому вони постійно змінюються, не встигають увійти в курс справ, не мають мотивації — але повинні керувати багатьма бригадами на фронті.
Корпуси ж стануть постійними структурами. В їхніх штабах працюватимуть не відряджені, а штатні офіцери. На відміну від західних країн українські корпуси складатимуться не з великих дивізій, а з менших бригад, а також допоміжних інженерних, розвідувальних та інших підрозділів.
Чому корпуси в армії ефективніші
Творцем армійських корпусів вважають Наполеона Бонапарта, який на початку ХІХ століття розділив свою армію на кілька постійних корпусів з власною кавалерією, піхотою та артилерією. Вони могли автономно маневрувати в рамках загальної стратегії дій всієї армії.
Під час обох світових воєн ХХ століття корпуси були опорною силою держав, що брали участь у війнах.
Сьогодні корпуси теж є в багатьох арміях, зокрема російській.
В українських Збройних силах корпуси розформували у 2000-х, і до початку повномасштабної війни з росією наше військо підійшло зі структурою управління, відповідною мирному часу або бойовим діям малої інтенсивності, як АТО.
Бригадний генерал Євгеній Острянський називає головні переваги корпусної структури управління:
- гнучкість та адаптивність: завдяки делегуванню повноважень на нижчі рівні командування, що дозволяє швидко реагувати на зміни в бойовій обстановці, адаптуючи стратегії і тактики відповідно до нових умов);
- ефективне управління ресурсами: завдяки централізованому управлінню та чіткому плануванню корпус може вчасно та доцільно розподіляти між своїми підрозділами ресурси — боєприпаси, паливо, медичні засоби — та уникнути їх дефіциту в критичних ситуаціях завдяки тому, що корпуси матимуть сили та засоби логістики;
- покращена координація: корпус забезпечує кращу координацію дій між різними підрозділами завдяки чіткій командній вертикалі, що визначає підпорядкованість та відповідальність за прийняття рішення;
- підтримка та підсилення: корпус може надавати підтримку підпорядкованим бригадам: створювати резервні підрозділи, які можуть бути залучені до бою у разі потреби; надавати вогневу підтримку ракетними ударами, артилерією, реактивними системами залпового вогню, застосуванням безпілотників; а також посилювати інженерні підрозділи для облаштування укріплень, понтонно-мостових переправ та мінування місцевості;
- розширенні можливості розвідки.
Які корпуси вже є в Україні та як відбуватиметься перехід
На папері в українській армії вже є кілька корпусів. Це 9-й і 10-й армійські корпуси, які створювали для контрнаступу на півдні України влітку 2023 року.
До складу 9-го корпусу увійшли 3-тя штурмова бригада, а також 33-тя і 47-ма механізовані. До 10-го увійшли 116-та, 117-та та 118-та механізовані бригади.
До повномасштабної війни також існував Корпус резерву. Він складався з бригад, які мали лише командування і у разі повномасштабного нападу були готові швидко набрати людей та вступити у бій. Зараз Корпус резерву перетворився на 11-й армійський корпус. Також є інформація про створення 12-го армійського корпусу.
Також існують Корпус морської піхоти і Корпус швидкого реагування у складі Десантно-штурмових військ (ДШВ).
Корпус морської піхоти зараз він виконує лише адміністративні функції, тому що бригади морської піхоти воюють у різних місцях фронту. Він залишиться, а у ДШВ замість одного корпусу створять два.
За даними журналіста Юрія Бутусова, загалом українське командування планує створити до 20 корпусів, а ОТУ та ОСУВ розформувати.
Один корпус триматиме ділянку фронту до 150 км і складатиметься із 4-5 бригад. Формувати корпуси почнуть на базі найкращих бригад ЗСУ.
14 березня 2025 року Третя окрема штурмова бригада (3 ОШБр) оголосила, що офіційно стала Третім армійським корпусом, а його командиром став Андрій Білецький. Той зазначив, що їхня мета — змінити принципи війни і тим самим змінити хід самої війни на користь України.
Також Бутусов каже, що корпус створять і на базі 92-ї штурмової бригади.
Зміни у структурі торкнуться не лише ЗСУ, а й Нацгвардії. Там, за даними журналіста, планують розгорнути два корпуси: навколо бригад «Азов» і «Хартія».
У чому складність переходу армії на корпусну систему
Голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут каже, що для того, щоб воювати корпусами, українській армії доведеться переміщати бригади по всій лінії фронту. Але робити це під час наступу росіян, які часто проривають оборону саме під час ротацій українських бригад, буде важко.
Ще одне з головних питань — хто стане командирами корпусів і наскільки ефективно вони зможуть керувати. За словами президента Володимира Зеленського, «це мають бути найбільш підготовлені, найбільш перспективні офіцери з бойовим досвідом і сучасним мисленням».
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
