3 січня 2022 року, у перший діловий день нового року, капіталізація Apple досягла $3 трлн — таких грошей в історії людства не коштувала жодна інша компанія. Це більше, ніж коштують Microsoft та Alphabet.
Для розуміння масштабу: якщо б Україна захотіла купити Apple, нам би довелося витратити на це сукупний ВВП, отриманий з моменту набуття незалежності ($2,9 трлн). Та що там Україна! Навіть Великій Британії, п’ятій за потужністю економіці світу, на Apple довелося би працювати цілий рік.
За ці гроші можна купити Tesla, Amazon та контрольний пакет акцій Coca-Cola на додачу.
Скептики заперечать: мовляв, капіталізація публічної компанії, тобто вартість її акцій на біржі, помножена на загальну кількість акцій, — величина доволі спекулятивна. Вона не враховує таких факторів, як співвідношення між доходом та прибутком, розміру боргових зобов’язань, потенціалу росту та безлічі інших чинників, які впливають на реальну ціну компанії у випадку продажу великого пакету її акцій.
Та й взагалі, Федеральна Резервна Система, у буквальному сенсі, заливає ринок ліквідністю, тому з біржовими котуваннями технологічних компаній США надувається чергова «бульбашка», відбувається щось подібне до переоцінки доткомів на початку 2000-х, і це все скінчиться дуже погано. Адже не може та ж сама Tesla коштувати більше, ніж решта автоконцернів разом взятих, хоча останні виробляють електромобілів більше, ніж Ілон Маск.
Це все так. Але капіталізація «надкушеного яблука» все ж таки залишається найкращим способом порівняти Apple з іншими подібними бізнесами. І це порівняння дивує. Що ж до $3 трлн — то всі аналітики в один голос стверджують: акції Apple, як і решти найбільших технологічних компаній світу з «банди MAANG», зростатимуть і далі. То ж краще не прив’язуватися до цифр, а просто дивуватися.
Злети та провали Стіва Джобса
Історія Apple описана та показана у фільмах безліч разів, адже це енциклопедійний приклад успіху стартапу, створеного в гаражі. Саме в гаражі у каліфорнійському містечку Лос-Альтос засновники Apple Стів Джобс та Стівен Возняк зібрали свій перший персональний комп’ютер Apple I. Він мав величезну перевагу перед конкурентами — у ті часи персональні комп’ютери здебільшого розглядали як «іграшку» для радіолюбителів, тому пристрої розробляли аматори та продавали їх у вигляді «супового набору» з порожньої плати і компонентів, які покупець повинен був самостійно спаяти згідно з інструкцією.
Apple I же одразу поставляли у вигляді звичної для нас материнської плати з вже розпаяними 30 мікросхемами і інтерфейсами вводу-виводу. Користувачу «всього лише» залишалося змайструвати корпус і знайти десь блок живлення, клавіатуру, монітор і пристрій для зв’язку комп’ютера з касетним магнітофоном.
Незважаючи на досить дивну ціну $666,66, на якій наполягав Стів Возняк, комп’ютери купували, тому 1 квітня 1976 року Возняк і Джобс зареєстрували компанію Apple Computer, Inc.
Втім, справжнім проривом виявився представлений у 1977-му новий комп’ютер Джобса та Возняка: Apple ІІ. Він мав інтегровану клавіатуру, дисковод та монітор, а головне — працював під управлінням графічної операційної системи Macintosh. Ніхто з конкурентів не пропонував нічого подібного. З 1977 по 1988 рік компанія випустила декілька мільйонів комп’ютерів цього типу і у 1980-му вийшла на IPO.
Хоча, звичайно ж, історія компанії не складалася з одних лише перемог. Випуск у 1980-му Apple ІІІ став повним провалом. Цей комп’ютер, як і його попередники, мав 8-бітову архітектуру. Але майже одночасно, у 1981-му, IBM випустила перший комп’ютер серії PS, який працював на 16-бітній архітектурі, тобто був набагато потужнішим, хоча і не мав вбудованого графічного інтерфейсу.
На додаток у 1985-му між Стівом Джобсом, якій керував компанією, та радою директорів Apple розгорівся конфлікт. Джобс наполягав на збільшенні рекламних бюджетів для просування операційної системи Macintosh — яку вважав головною конкурентною перевагою продукції компанії, а рада директорів вважала це неможливим: Apple накопичував збитки. Стіву довелося піти з компанії.
Але заміна СЕО не допомогла. Проблеми наростали, як лавина, що котиться з гори. Вихід на ринок конкурентів, невдала спроба випускати фотокамери, інші помилки керівництва призвели до того, що у 1996-1997 році збиток Apple наблизився до $2 млрд.
В результаті 1997 року Джобс повернувся в Apple. Компанія почала відновлювати своє реноме інноватора та розробника найбажаніших гаджетів. Серед них — iPod (2001), запуск онлайн-магазину iTunes Store (2003), iPhone (2007), відкриття App Store (2008).
Як і в ранні роки існування компанії, ідеї Джобса часто випереджували час і здавалися незрозумілими. Наприклад, коли Стів презентував перший iPhone, багато критиків сумнівались у тому, чи потрібен комусь телефон з сенсорним екраном. До того ж всі пам’ятали, як на початку 2000-х Білл Гейтс намагався виводити на ринок кишенькові комп’ютери з сенсорним екраном, але ідея зазнала фіаско. Втім, на цей раз все вийшло інакше.
Джобс за роки «вигнання» зрозумів, як переконувати людей в своїй правоті. Його головною зброю стали харизма, яскраві презентації нових продуктів, які можна вважати справжнім мистецтвом, та атмосфера секретності, яка супроводжує всі розробки Apple.
Наприклад, після того як журналіст видання Gizmodo опублікував фото iPhone 4, знайшовши прототип гаджету, загублений після вечірки одним з інженерів, співробітника фірми звільнили, а редакцію Gizmodo перестали акредитувати на презентації Apple.
Життя після смерті
Після відходу Стіва Джобса у 2011 році багато експертів та бізнесменів знову пророкували Apple занепад і забуття. Так, Ларрі Еллісон, керівник Oracle, публічно заявляв: «Ми бачили Apple з Джобсом. І ми бачили Apple без Джобса», натякаючи, що на дітище Стіва знову чекають важкі часи.
Особливе роздратування у профільних журналістів та «внутрішньої опозиції» у компанії викликало призначення новим гендиректором Тіма Кука, хоча його як свого наступника рекомендував сам Стів Джобс.
На відміну від винахідника Джобса, Кук був «професійним» бізнесменом, який думав лише про гроші, і у нього не було і крихти харизми засновника Apple.
Втім, побоювання не виправдалися. За часів Тіма Кука Apple дійсно почала випускати менше гаджетів, аніж в епоху Стіва Джобса. Проте кожен з нових пристроїв незмінно ставав лідером у своєму сегменті ринку. У цьому сенсі особливо показовими є Apple Watch чи AirPods, які буквально «підім’яли» під себе конкурентів, ставши символом епохи. Окрім того, Apple почав не лише випускати гаджети, але трансформувався у сервісну компанію, створивши декілька успішних інтернет-платформ, найбільш відома серед яких Apple TV Plus.
Можна сказати, що Тім Кук, у повній відповідності зі вченням про 36 стратегем китайського полководця Сунь Цзи, зміг перетворити свою слабкість на силу. Мислення прагматичного бізнесмена, головне завдання якого — витискати зі всього гроші, допомогло Куку створити навколо гаджетів Apple замкнуту екосистему.
Заставити користувачів ідентифікувати себе з Apple, відбити у них бажання купувати девайси конкурентів. Якщо ти придбав iPhone, скоріш за все, невдовзі у тебе з’являться і Apple Watch з AirPod. Бо як таке взагалі можливо — тримати у руці iPhone, і мати в вухах навушники Xiaomi чи Huawei?! Хтось взагалі може щось подібне уявити?
Можливо, рекомендація Стіва Джобса зробити своїм наступником Тіма Кука була останнім з його прозрінь, у якому винахідник, як завжди, осягнув те, що решта зрозуміє лише через роки.
Приватні справи
Однак стверджувати, що компанії вдалося створити замкнуту екосистему своїх гаджетів лише завдяки переконанню користувачів у тому, що Apple — це стильно і трендово, буде неприпустимим спрощенням.
У Apple активно монетизують потребу користувачів у відчутті безпеки при використанні гаджетів. Принципова позиція компанії не розблоковувати смартфон терориста із Сан-Бернардіно утвердила реноме Apple як захисника даних користувачів. Тім Кук підкреслював: «Ми живемо в золотому віці стеження. Про всіх нас онлайн є багато інформації, набагато більше, ніж десять або п'ять років тому. Ви залишаєте цифрові сліди. Всюди. [Ми] несемо відповідальність за захист ваших даних та вашої конфіденційності. Ми не уникнемо цієї відповідальності».
Подібна позиція компанії виглядає надзвичайно виграшно на фоні численних повідомлень про шпигунський софт у телефонах, що працюють на Android. Особливо коли у скандали потрапляють девайси китайських компаній. І особливо в часи, коли звинувачення Huawei у встановленні в телекомунікаційному обладнанні бекдорів стало одним з важливих векторів зовнішньої політики США.
Більш за те, Apple почала попереджати політактивістів про стеження з боку держави
Останніми роками позиція Apple як головного захисника приватності користувачів додатково утвердилася завдяки технічним рішенням, які впроваджує компанія. Це, до прикладу, так звані Privacy-етикетки — інформація у App Store для кожного мобільного додатку про те, як він працює з даними та яких дозволів потребує. Але найголовніше — нові функції iOS щодо блокування відстежень дій користувачів мобільними додатками. Впровадження цих правил коштувало Snapchat, Facebook, Twitter та YouTube майже $10 млрд виручки від реклами, яку вони недоотримали завдяки новим правилам Apple.
Втім, технологічним монстрам з рішенням Apple довелося змиритися. Адже єдиною альтернативою було взагалі відмовитися від застосунків під iOS. Серйозно таку можливість ніхто не розглядав.
Хмарне майбутнє
Наприкінці жовтня Apple опублікувала фінансовий звіт за III квартал 2021 року. Хоча фінансові показники зросли у порівнянні з попереднім кварталом, вони не дотягнули до планових. У звіті компанія повідомила, що недоотримала $6 млрд через дефіцит чипів, який триває уже більше року і негативно впливає на багато високотехнологічних виробництв.
Проблема з чипами — типовий «чорний лебідь», поява якого пов’язана зі збігом багатьох не пов’язаних одна з іншою причин. Це і пожежі на фабриках з виробництва мікросхем на Тайвані, і торнадо в Техасі, яке викликало блекаут цілих районів минулої зими, і зростання потреби в побутовій електроніці та медичній техніці під час пандемії. Одним словом, причин багато, тому важко прогнозувати, коли ринок урівняє пропозицію чипів з потребою в них. Проте в контексті Apple цікаво інше.
Можна передбачити, що проблема з чипами прискорить завершення трансформації Apple з продуктової компанії у сервісну. Онлайн-сервіси щороку займають все більшу частку у структурі доходу техногіганта.
Хоча iPhone все ще продовжує забезпечувати компанії основну частку доходу (більше 46%), друге місце в структурі прибутків займають саме онлайн-сервіси, які приносять біля 25%. Далі йдуть доходи від продажу ноутбуків, комп’ютерів, портативних пристроїв, аксесуарів та домашніх гаджетів.
На фоні тривалих обговорень планів Apple, пов’язаних з віртуальною та доповненою реальністю і готовністю представити уже найближчим часом AR-гарнітури, це наштовхує на думку, що вже у не такому далекому майбутньому Apple почне заробляти переважно на онлайн-сервісах. А гаджети перетворяться лише на модний аксесуар, який відкриває вхід у віртуальні світи Apple.
