Скільки мегапікселів у камері вашого смартфона? Не відповідайте. Адже вона у будь-якому випадку здасться убогою «мильницею» на тлі тієї, що наведуть на зоряне небо в обсерваторії імені Віри Рубін в Чилі. Камера здатна робити знімки роздільною здатністю 3,2 тис. мегапікселів. Щоби показати таку світлину у повному розмірі, потрібно 378 4K-телевізорів. Розміри «зоряного фотоапарата» також вражають — 1,65 м у висоту і 3,73 у довжину — приблизно як хетчбек Skoda Fabia з шашечками, що іноді забирає вас під під'їздом чи офісом.
Наразі вчені лише тестують камеру, ще не роздивляючись зірки, а фотографуючи головки броколі. Науковці кажуть, що хитромудра структура овоча дозволяє оцінити детальність знімків. Перше світло (так астрономи називають перше використання телескопа для отримання зображення) пристрій побачить в 2021-му. І гігантська камера — не єдина цікавинка обсерваторії.
Хто така Віра Рубін?
Ви, напевно, чули про темну матерію. Ту, з якої складається приблизно чверть Всесвіту. Темна матерія не відбиває, не поглинає і не випромінює світла, тому ми її не бачимо. Але вона має гравітаційний вплив на видиму матерію. Зокрема, на зірки, планети і навіть цілі галактики. З цього впливу вчені і роблять висновок про темну матерію. В її існування вірить безліч науковців по всьому світу. А почалося все з роботи американського астронома Віри Рубін.
Навіть сьогодні наука залишається переважно чоловічим клубом. Рубін працювала у 60-х роках минулого століття, коли жінці потрапити до лав учених було ще складніше. Ось приклад: в Паломарській обсерваторії, де астроном у майбутньому зробить сенсаційні відкриття, жінок навіть не підпускали до обладнання. Знаходили зачіпку — мовляв, в установі немає відповідних убиралень. Рубін все ж вдалося пробитися в обсерваторію і побачити на небосхилі дещо дивне.
Спостерігаючи за галактикою Андромеди, науковиця виявила: зірки в центрі скупчення обертаються з тією ж швидкістю, що і по краях. Це здивувало, адже, за законами гравітації, ближче до країв обертання повинно проходити повільніше, ніж в центрі. Рубін звернула увагу й на інші галактики, але знову і знову виявляла ту ж саму дивину. Напрошувалося пояснення, що таким чином дає знати про себе матерія, яку люди не бачать.
До того моменту концепція темної матерії вже існувала — в 1930-х цю теорію проголосив астрофізик Фріц Цвіккі. Спостереження Рубін підтвердили концепцію, а сьогодні наукове співтовариство невпинно веде пошуки темної матерії. Схоже на досягнення, гідне Нобелівської премії! Але ні.
Повз премію
Віра Рубін померла у 2016-му році, так і залишившись без найпрестижнішої наукової нагороди. Це стало приводом для суперечок. Дехто стверджував, що відкриття Рубін не тягне на премію, адже темна матерія так і залишається в теорії. З іншого боку, в 2011-му «Нобеля» отримали троє астрофізиків, які з’ясували, що швидкість розширення Всесвіту зростає. А відбувається це під впливом темної енергії, що існує для землян теж поки що теоретично.
Навіть якщо темна матерія перестане бути гіпотетичною, нагороду Рубін все ж не отримає. Нобелівські премії не вручають посмертно. Таке рішення Фонд Нобеля ухвалив в 1974-му. Та й до цього відзнакою посмертно нагороджували лише двічі: Дагу Хаммаршельду (Премія миру, 1961 рік) і Еріку Акселю Карлфельдту (Премія з літератури, 1931 рік). Ще був випадок з американським імунологом Ральфом Стайнманом. Його оголосили лауреатом, а потім з'ясувалося, що за три дні до анонсу вчений помер. Як виняток, премію залишили за ним.
Тож замість премії іменем астронома назвали обсерваторію. До речі, вивчення темної матерії входить в перелік завдань майбутньої установи. О, і ледве не забули розповісти, — у обсерваторії вчені стежитимуть, щоби на Землю раптово не припхався астероїд.
Нічна варта
Імовірність того, що він все ж прилетить до нас, мала (але, пам'ятаймо: надворі 2020-й рік, отож, може трапитись що завгодно). Наприклад, вчені вважають, що падіння 400-метрового небесного кавалка можливе лиш раз протягом 100 тис. років. Але наслідки такого «візиту» катастрофічні, адже навіть метеорит діаметром 140 м здатний знищити яку-небудь європейську країну.
Тож знати про наближення об'єкта краще заздалегідь, аби спробувати уникнути згубної зустрічі. В обсерваторії Віри Рубін є відповідне обладнання. З його допомогою вчені можуть розгледіти 140-метровий астероїд навіть за орбітою Марса. Що вже й казати про більші небесні тіла? Астрономи хваляться: з їхніми інструментами можна виявити до 90% потенційно небезпечних об'єктів. Як відбиватися від них — друге питання, про це розповімо іншим разом.
Таємниці дев'ятої планети
Чотири роки тому вчені з Каліфорнійського технологічного інституту здивували світ. Вони припустили: за орбітою Нептуна ховається ще одна планета. А оскільки своїми очима її поки ніхто не бачив, то на цьому перелік теорій щодо таємничого об'єкту не закінчився. Минулого роки дослідники висловили думку про те, що за Нептуном нас чекає не планета, а чорна діра. Тільки дуже і дуже маленька — радіусом всього 5 см, але з масою, що уп’ятеро перевищує масу Землі.
Астрономи вважають, що перевірити цю теорію допоможе обсерваторія Рубін. Можливостей телескопа в Чилі повинно вистачити, щоби підтвердити або ж спростувати теорію чорної діри. Втім, якщо з маленькою дірочкою не складеться, потужності обсерваторії використають для пошуків «Планети 9». Так чи інакше, вони стануть у нагоді, щоби розібратися, що відбувається на задвірках Сонячної системи. Як тобі таке, Ілон Маск?
Геній, мільярдер, перешкода
До речі, про Маска. Одні можуть вважати його провидцем. Інші — шарлатаном. Астрономи знають його як людину, котра заважає їм працювати. У 2019 році Маск запустив перші супутники мережі Starlink, яка мусить забезпечити інтернет-покриття на всій планеті. Навіть після перших запусків, коли рахунок апаратів йшов на десятки, астрономи почали бити на сполох: яскраві об'єкти в нічному небі перешкоджатимуть наземним спостереженням за зірками.
Маск неодноразово запевняв, що вирішить цю проблему, але продовжував запускати супутники на низьку навколоземну орбіту. Сьогодні їх 700. В планах 42 тис.
В обсерваторії Віри Рубін без захвату оцінюють таку перспективу. Кажуть, що майже кожен знімок, зроблений у сутінках, матиме хоча б один слід від супутника. Зайві елементи з фотографій реально прибирати, але редагування збільшить ризик помилок при вивченні небесних тіл.
За словами директора установи Стіва Кана, робота над вирішенням проблеми триває. І Маск — не найбільша загроза. Значно небезпечнішим є майбутнє сузір'я OneWeb — компанії, яка теж вирішила займатися супутниковим інтернетом, потім збанкрутіла, а тепер повертається до справи. Розташування її апаратів може стати більш згубним для астрономії, ніж у Starlink, і, на відміну від Маска, керівництво OneWeb не так охоче йде на контакт.
