Соціальне життя геймерів по всьому світу закінчилось. Польська компанія CD Projekt RED, яка розробила культову серію відеоігор «Відьмак», випустила новий проект Cyberpunk 2077. Гравці поринуть у світ могутніх і безкарних корпорацій, високих технологій, які викривляють людську природу, і суспільства, що в’яне в кам'яних джунглях брудних мегаполісів. Приблизно таке майбутнє диктують закони жанру кіберпанк. Та якою моторошною б не виглядала ця перспектива, реальний світ вже до середини століття може виявитися набагато страшнішим. Навіть 2077-го чекати не доведеться.
Цього року Крістіана Фігерес і Том Ріветт-Кернек, чиновники ООН, яких називають архітекторами Паризької кліматичної угоди - 2015, випустили книгу із змалюванням картини світу, котрий пустив глобальне потепління самопливом. Автори стверджують: вже в 2050-му ми ризикуємо опинитися на планеті, де люди живуть по коліно у воді, задихаються від кашлю через брудне повітря і знемагають від 40-градусної спеки. Держави відчайдушно намагаються зберегти внутрішні ресурси, перекриваючи кордони, їжа — задоволення для багатих, а геноцид і хвороби — настільки звичне явище, що про них навіть не згадують в новинах.
«Зникнення людського виду обговорюється частіше. Багатьом невідомо лише те, як довго ми витримаємо, скільки ще поколінь побачать світло дня», — підкреслюють автори книги « Майбутнє, яке ми вибираємо: пережити кліматичну кризу».
Це не наукова фантастика, а радше резюме реальних прогнозів, які будують вчені з усього світу. Ось деякі з цих передбачень.
Море по коліно
Повені — найбільш згубний вид природних катастроф. За даними Центру досліджень епідеміології стихійних лих, в XXI столітті від них потерпіло більше людей, ніж від засух, пожеж, землетрусів та інших катаклізмів. Тільки в 2018-му кількість постраждалих склала 34,2 млн осіб. Та через глобальне потепління, що спричиняє підвищення рівня моря, лише за 30 років це число може вирости майже в 10 разів.
Такий невтішний прогноз дали в минулому році фахівці Climate Central, американської некомерційної організації, що займається дослідженнями клімату. За їхніми оцінками, сьогодні близько 300 млн людей мешкає на території, яка до 2050-го опиниться під загрозою щорічних повеней. І це навіть за умови, що світові уряди досягнуть певних успіхів у зниженні шкідливих викидів.
Мегаполіси опиняться на межі загибелі. Хошимін, Мумбай, Бангкок, Шанхай, Барселона, Джакарта — ці та інші міста зіткнуться з перспективою часткового затоплення до середини століття.
Щодалі, то сильніше загострюватиметься ситуація. У другій половині XXI століття періодичні повені посиляться і океан почне забирати ділянки суші назавжди. За прогнозами Climate Central, до 2100 року земля, на якій зараз мешкає 200 млн людей, опиниться під водою. До того часу не тільки міста на кшталт Венеції, але й цілі держави (Мальдіви, Тувалу) можуть знелюдніти.
Життя у духовці
До середини століття вигляд міст кардинально зміниться. І не тільки тому, що в них перебуватиме майже 70% населення планети. Кліматичні умови теж кардинально різнитимуться. Минулого року науковці Швейцарської вищої технічної школи Цюріха представили дослідження, що показало, на які саме зміни чекати.
У містах Північної півкулі значно потеплішає — їх ніби перенесуть на 1 тис. км на південь. Наприклад, клімат Лондона нагадуватиме сучасну Барселону, а міланці зрозуміють відчуття мешканців Далласа. Зміни відбудуться і в Україні. У Києві середньорічна температура збільшиться на 3°C, а найспекотніший місяць року потеплішає майже на 7°C. За кліматом українська столиця нагадуватиме сучасну Канберру. Та Києву принаймні є з чим порівнювати. За оцінками швейцарських вчених, більш як сотня великих міст світу опиниться в таких кліматичних умовах, яких зараз навіть немає на планеті.
Життя в містах стане дуже спекотним. «Якщо ви живете в Парижі, то щоліта страждаєте від спеки до 43,8°C. Ця подія вже не потрапляє на перші шпальти, як 30 років тому», — пишуть Фігерес і Ріветт-Кернек про життя в 2050-му.
У парижан все буде не так погано, як у жителів країн Перської затоки. За розрахунками американських вчених, до кінця століття спека 45°C стане літньою нормою для міст регіону, а часом вона сягатиме 60°C.
Більш того, Перська затока страждатиме від теплових хвиль, коли вологий термометр показуватиме 35°C. Такий метод вимірювання враховує і температуру, і вологість повітря, тому показники здаються нижчими. Та нехай це не вводить вас в оману. Межа в 35°C на вологому термометрі смертельна для людини, оскільки в таких умовах тіло втрачає здатність охолоджуватися природним шляхом через потовиділення. За відчуттями це ніби 73°C. Подібні умови поставлять під сумнів придатність регіону Перської затоки для проживання.
Повсталі з льоду
Пандемія COVID-19 показала, що людина — не цар природи. Та навіть до того, як весь світ кинувся на боротьбу з коронавірусом, давній ворог людей — бактерії — вже підіймав голову.
Відкриття антибіотиків у 20-х роках минулого століття завдало по мікробах серйозного удару. Однак останнім часом люди зловживають цією зброєю. Наприклад, у Великій Британії та США 20 - 25% рецептів на антибіотики виписують без особливої потреби. Це один з головних чинників, що призвели до виникнення бактерій, стійких до антибіотиків. Їх ще називають супербактеріями.
У 2014-му британський економіст Джим О'Ніл проаналізував ризики, пов’язані з появою таких мікроорганізмів. Дослідження показало: сьогодні їхня стійкість до ліків позбавляє життя 700 тис. людей на рік. До 2050-го супербактерії вбиватимуть до 10 млн людей щорічно.
Втім, вчених хвилюють не тільки не вразливі до ліків істоти. Глобальне потепління спричиняє танення вічної мерзлоти, якою укрита чверть території Північної півкулі. Можливо, до 2050-го половина цієї холодної землі відтане. Разом з цим прокинуться бактерії і віруси, що сплять в ній. Це можуть бути як «давні знайомі» на кшталт Bacillus anthracis (збудника сибірської виразки), так і не відомі науці види, здатні спричинити нові захворювання.
Паперові тварини
Якщо шкідливим для людей мікроорганізмам нинішнє століття обіцяє світанок, то для масивніших живих істот Сонце заходить. Сьогодні на Землі існує близько 8 млн видів рослин і тварин. З них мільйон знаходиться під загрозою вимирання. Для деяких видів зникнення — питання декількох десятиліть. Така оцінка експертів ООН.
Леви, тигри, горили, носороги і інші представники сучасної мегафауни планети ризикують не дожити до XXII століття. І це вже не кажучи про численні види комах. Тільки уявіть, що ваші онуки чи правнуки читатимуть про них в книгах, як ви читали про динозаврів і мамонтів. Та зникнення видів загрожує не тільки колективними муками совісті.
Близько 75% світових сільськогосподарських культур залежить від природних запилювачів, таких, як бджоли. Зникнення цих помічників призведе до щорічних втрат урожаю на суму до $577 млрд. І не варто забувати про морських мешканців. Згідно з деякими прогнозами, до середини століття людство може вичерпати промисловий запас риб.
І це притому, що людська популяція планети стрімко зростає. Згідно з прогнозами ООН, до 2050-го року на Землі мешкатиме 9,7 млрд людей. Аби прогодувати їх, до того часу обсяги виробництва їжі повинні вирости на 25 -70%. Втрачати урожай і морські ресурси в таких умовах небезпечно.
Все це — лише частина песимістичних прогнозів учених. Майбутнє загрожує посиленням ураганів, масовою міграцією з непридатних для життя регіонів, перетворенням дощових лісів Амазонії, що виробляють 6% світового кисню, на пожежонебезпечну савану і іншими трагічними наслідками. Якщо людство не кинеться скорочувати шкідливі викиди, планета, м’яко кажучи, стане менш приємним для життя місцем.
І хоч все це звучить гнітюче, є шанси уникнути кліматичної антиутопії. У своїй книзі Фігерес і Ріветт-Кернек описали і позитивний сценарій, в якому людство усвідомило: від добробуту планети залежить власний добробут. І побудувало безпечний, квітучий і людяніший світ, де боротьба з апокаліпсисом відбувається лише в іграх.
