Міжнародна космічна станція — верх інженерної думки людства, складна система, завдяки якій дослідники живуть і працюють на орбіті. Але навіть туди неможливо втекти від найпростіших побутових проблем. Наприклад, в минулі вихідні (24 квітня) космічний корабель SpaceX Crew Dragon доправив на МКС чотирьох астронавтів. Тепер на станції знаходиться 11 чоловік, хоча зазвичай їх там перебуває не більше шести. Орбітальна лабораторія перетворилася практично на комунальну квартиру, і астронавтам просто не вистачає спальних місць.
Це тимчасова проблема, і вже в середу, 28 квітня, частина екіпажу повернеться на Землю. Але поки що деякі астронавти змушені спати в кораблях Crew Dragon, які пристиковані до МКС, у місцевому «спортзалі» і навіть шлюзовому відсіку. Що поробиш, космос диктує свої умови життя — розкладачку тут не поставиш. А як ще астронавти облаштовують свій побут? Як зазвичай сплять, що їдять і роблять інші прості справи на орбіті? Якщо ви задавалися хоча б одним з цих питань, то зараз дізнаєтеся відповідь.
Сон
У повсякденній метушні ми рідко звертаємо увагу на зміну дня і ночі. Вони просто відбуваються, поки ми займаємося своїми справами або відпочиваємо. Але на МКС день і ніч — не настільки очевидні поняття. Кожні 90 хвилин станція робить повний оберт навколо нашої планети, а екіпаж зустрічає 16 світанків і заходів за земну добу.
В таких умовах космонавти повинні самі стежити за звичним добовим ритмом. На нічний відпочинок у них відведено 8 годин. Зазвичай дослідники сплять не в шлюзових відсіках, як зараз, але все ж таки їх апартаменти комфортними не назвеш.
Спальня являє собою тісну кімнатку розміром з душову кабіну. Головна зручність в ній — двері, за допомогою яких можна забезпечити собі трохи приватності. Всередині розташовується закріплений на стіні спальний мішок, в якому астронавти і відпочивають після роботи.
У таких ситуаціях, як зараз, коли окремих кімнат на всіх бракує, члени екіпажу можуть спати і в інших приміщеннях. Тільки спершу потрібно гарненько закріпити спальний мішок, інакше мікрогравітація спричинить незручності. Незакріплений астронавт цілком може прокинутися від зіткнення з решіткою вентиляційної системи, що спробує його засмоктати.
До речі, про вентиляцію. На ніч астронавтам варто розташовуватися ближче до неї. Адже на МКС тепле повітря, що видихається людиною, не піднімається вгору. Тож без вентиляції астронавт може прокинутися у бульбашці власного вуглекислого газу, як мінімум заробивши собі головний біль.
Ну а в іншому можна відпочивати спокійно, аби не мучили нічні кошмари або хропіння — так, від цього люди страждають і в космосі.
Особиста гігієна
Після сну саме час перейти до звичних ранкових ритуалів, наприклад, до чищення зубів. На МКС ці буденні справи теж мають свої особливості, пов'язані не лише з мікрогравітацією. Річ у тім, що вода на станції — вкрай дефіцитний ресурс. Частково вона доправляється на орбіту з Землі на космічних кораблях, але левова частка (близько 80%) H2O тут — перероблений піт, сеча і конденсат від дихання астронавтів, що осідає на стінках.
Тож навіть настільки простий процес, як чищення зубів, обростає хитрощами. Астронавти використовують буквально краплю води, аби змочити зубну щітку, а після чищення просто ковтають пасту. Ще трохи рідини витрачається на те, щоб сполоснути щітку прямо в роті.
При такій економії, звичайно, про душ можна забути. Тому для миття голови екіпаж станції використовує шампунь, який не потрібно змивати, а руки миє за допомогою спеціального розчину, залишки якого видаляються рушником. Астронавтам-чоловікам періодично необхідно голитися, але цей процес відбувається майже так само, як і на Землі, тільки без води. А електробритви навіть втягують волоски, щоб вони не літали по всій станції.
А як щодо стрижки волосся і нігтів? Адже від них теж залишаються дрібні відходи, що не повинні розлетітися по МКС. Для стрижки астронавти користуються спеціальними машинками, які підключають до пилососа, а нігті підрізають над вентиляційною сіткою, щоб потік повітря притискав їх до неї. Після цього по решітці проходяться пилососом.
Зате з пранням немає ніяких хитрощів — брудний одяг просто викидають.
Туалет
Коли Алан Шепард, астронавт NASA, готувався до космічного польоту в 1961 році, ніхто не розраховував, що його місія триватиме настільки довго, аби йому захотілося відвідати вбиральню. Однак запуск затримався на кілька годин. Весь цей час Шепард терпляче сидів на борту Mercury, поки у нього не виникла потреба сходити по-маленькому. Шепард попросив ЦКП ненадовго випустити його, але там вирішили, що більше гаяти час не можна — і дозволили астронавту сходити в скафандр. У такому стані перший американець і полетів у космос.
До сьогодні питання «Як астронавти ходять в туалет?» користується популярністю у широкої аудиторії. Звичайно, екіпажу МКС не доводиться стикатися з тими ж незручностями, яких зазнав Шепард або його колеги ранніх років космічної ери.
На борту станції передбачено окреме приміщення. Космічний туалет трохи нагадує земний, але зі своїми особливостями. Для малої потреби передбачена трубка, на кінці якої кріпиться насадка-воронка (насадки у всіх астронавтів свої). Конструкція нагадує пилосос, та й діє приблизно за тим же принципом. Сеча всмоктується в трубку, а потім йде на переробку. Астронавти часом жартують з цього приводу, кажучи, що «сьогоднішня кава — це завтрашня кава».
Для випорожнення по-великому тут є сидіння, як і на Землі, тільки меншого розміру, щоб забезпечити відсутність зазорів між ним і людиною. Замість води також використовується повітряна витяжка, завдяки якій відходи втягуються в пластиковий мішок. Надалі вони часом відправляються на Землю для досліджень, але здебільшого їх завантажують у вантажні кораблі, які потім згоряють в атмосфері.
Наостанок зазначимо, що настільки незамінний в побуті пристрій коштує аж ніяк не дешево. Минулого року NASA представило нову модель космічного туалету, на розробку якого пішло $23 млн.
Їжа
А ось і ще один аспект життя астронавтів, який хвилює земних спостерігачів. Коли йдеться про космічне харчування, багато хто уявляє собі тюбики, наповнені їстівною пастою. На зорі космонавтики такий формат харчування дійсно існував, але сьогодні в подібній упаковці на МКС можна знайти хіба що соуси.
Здебільшого астронавти харчуються сублімованою їжею. Це може бути цілком звична страва, на зразок омлету або супу, яку спершу заморозили, а потім видалили вологу в умовах вакууму і помістили в герметичний пакет. У такому вигляді їжа може зберігатися довго, а щоб приготувати її, досить додати холодної або гарячої води.
Особливою популярністю користуються різні соуси, на кшталт кетчупу або гірчиці. І не тому, що сублімована їжа все ж таки відрізняється від свіжої. Річ у тім, що перебування в космосі грає злі жарти зі сприйняттям смаку.
Це пов'язано з розподілом рідин в організмі в невагомості. На Землі гравітація притягує їх вниз, але коли людина потрапляє в космос, ситуація змінюється. Рідини прямують вгору, через що у астронавтів набрякає обличчя і закладає ніс. А оскільки нюх грає важливу роль в сприйнятті смаку, то і їжа не приносить звичайного задоволення. Згодом організм адаптується, але все ж на станції присутні запахи (наприклад, природні «аромати» тіл), які можуть притупляти смак.
Делікатесами на МКС вважаються свіжі фрукти і овочі, адже скуштувати їх вдається не часто. Їх доставляють на вантажних кораблях, які періодично причалюють до станції, і космонавти майже відразу з'їдають плоди, тому що зберігати їх ніде — холодильника на станції немає. Часом тут споживають овочі, вирощені на борту в рамках експерименту. Наприклад, в кінці минулого року екіпаж зібрав перший урожай редиски, а до цього там вирощували салат латук.
Час від часу астронавтам доправляють невеликі порції, так би мовити, особливих страв — на кшталт піци, суші, тістечок-макаронів або сате. Їх посилають в особливих випадках (наприклад, на честь дня народження) і, як і фрукти, надовго вони не затримуються.
Астронавти харчуються тричі на день в обов'язковому порядку, але рідко роблять це разом. У кожного члена екіпажу є свій графік робіт, і час прийому їжі часто не збігається. Виняток становлять неділі, коли екіпаж насолоджується вихідним, і отримує можливість зібратися разом і розділити трапезу.
Спорт
Незважаючи на те, що в найближчому майбутньому на МКС потягнуться туристи, це зовсім не курорт. Перебування в космосі не кращим чином впливає на тіло людини. Перш за все це проявляється у втраті м'язової маси. Та й серце слабшає, адже йому не потрібно боротися з гравітацією, перекачуючи кров.
Аби обмежити згубний вплив космічних експедицій на здоров'я екіпажу, станцію обладнали тренажерами. Вибір в місцевому спортзалі невеликий. Велотренажер, силовий тренажер і бігова доріжка — ось і все, що мають астронавти, але все одно до двох годин на день вони приділяють вправам. Це не розважальна фізкультура, а обов'язковий пункт у графіку екіпажу.
Втім, деякі гості МКС вигадують, як зробити рутинні тренування азартнішими. Наприклад, в 2016-му році астронавт ESA Тім Пік пробіг лондонський марафон на борту МКС. Тобто поки тисячі бігунів рухалися вулицями британської столиці, Пік, пристебнутий до бігової доріжки, намотував кілометри на орбіті. Необхідні 42,2 км він подолав за 3 години, 35 хвилин і 21 секунду. Пік потрапив в книгу рекордів Гіннесса як перша людина, що пробігла марафон у космосі.
