404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Велика чистка. Як українські стартапи допомагають оздоровити планету
Getty Images

Ніколи в історії люди не приділяли стільки уваги захисту навколишнього середовища, як сьогодні. Світові уряди намагаються скорочувати шкідливі викиди і забороняють використання пластикових виробів. Білл Гейтс, Ілон Маск і інші великі підприємці виділяють мільйони на розробки інноваційних технологій, здатних зупинити кліматичні зміни. А в лінійках автовиробників електромобілі дедалі активніше витісняють моделі з бензиновими і дизельними двигунами.

Тож турбота про екологію — світовий тренд як для можновладців, так і для представників бізнесу. В цей тренд вливаються і вітчизняні підприємці, які створюють продукти, здатні зробити нашу планету чистішою і викликають інтерес не лише в Україні, а й за її межами. Що ж це за продукти? Про це розповімо далі.

Щасливий випадок

Знаєте, що спільного у пеніциліну, мікрохвильових печей і картопляних чіпсів? Винахідники не планували створювати їх — всі ці продукти з'явилися на світ випадково. В українського стартапу FoodBIOPack, що спеціалізується на створенні біорозкладної упаковки, посуду і пакетів, складається схожа історія.

Як розповів нам Дмитро Бідюк, співзасновник ТОВ «Фудбіопак» і викладач Сумського національного аграрного університету, він працював над докторською дисертацією, а в процесі отримав склад на основі харчової сировини, придатний для виробництва тари. А далі сталася ще одна випадковість.

«Під час експериментів речовина вилилась на стіл, висохла і утворила плівку. Ми зрозуміли, що з цього можна робити пакети і упаковку і стали розвиватися в цьому напрямі», — згадує Бідюк.

Мета розробників продукції FoodBIOPack — потіснити пластикові аналоги, які можуть розкладатися десятки, навіть сотні років, забруднюючи планету. Український винахід зникає набагато швидше. Три роки тому журналісти «BBC News Україна» провели експеримент, закопавши пакет FoodBIOPack і поліетиленовий аналог. Вони місяць пролежали в землі, після чого журналісти викопали їх і побачили: звичайний пакет не змінився, а від його екологічного замінника майже нічого не залишилося.

Дмитро Бідюк

Втім, це не єдина перевага української розробки. «Її життєвий цикл не закінчується на сміттєвому полігоні», — зазначає Дмитро Бідюк.

За словами підприємця, переробляючи використану продукцію стартапу, можна отримувати добавки до кормів для тварин, добрива і навіть біопаливо. Інакше кажучи, одержувати з матеріалу, що відслужив своє, не шкідливі відходи, а корисні продукти.

Інтерес до FoodBIOPack виявляли не тільки ЗМІ. Бідюк розповідає, що кількість потенційних клієнтів стартапу мінлива, але рахунок іде на сотні. Здебільшого це представники ресторанного бізнесу, хоча пропозицією цікавились також представники сфери догляду за тваринами і ті, хто потребує упаковки для нехарчових товарів (одягу, взуття і т. д.).

Пакети FoodBIOPack

До стартапу також зверталися виробники традиційних пакетів і упаковки з України і навіть Європи. Пропонували придбати технологію. Однак колектив FoodBIOPack таку перспективу не розглядає, оскільки вірить, що здатен займатися виробництвом самостійно.

Щоправда, на цьому етапі не обійшлося без труднощів. Стартап існує вже близько трьох років, але так і не зміг налагодити випуск своєї продукції і вивести її на ринок. За словами Бідюка, проблема тут чисто технологічного характеру. «Не все, що вдається створити в лабораторії, можна зробити в промислових умовах. Доводиться змінювати параметри, проводити нові дослідження, а це ускладнює процес», — говорить він.

Не все, що вдається створити в лабораторії, можна зробити в промислових умовах. Доводиться змінювати параметри, проводити нові дослідження, а це ускладнює процес

Втім, подолання цих перешкод не за горами. На думку підприємця, протягом року біорозкладні вироби вийдуть на український ринок. І це лише перший етап. Проєкт FoodBIOPack має плани і з підкорення Європи, де днями по пластику буде завдано відчутного удару — з 3 липня в ЄС заборонять соломинки, контейнери для їжі і ще 8 різновидів одноразових виробів з цього матеріалу.

Почнемо з простого

Сьогодні в світі не знайдеться куточка, який не охопило б пластикове забруднення. Пластик можна знайти і на вершині Евересту, і на дні Маріанської западини. Деякі вчені навіть пропонують назвати на честь цього матеріалу поточний період в історії розвитку людства. Лише уявіть, що колись у нас була залізна і бронзова доба, а тепер — пластикова. Це й не дивно, враховуючи, що кожен рік на планеті виробляється стільки цього матеріалу, скільки важить дві третини населення Землі.

Ілля Кічук — один з тих, хто вирішив вплинути на ситуацію. Тривалий час він працював в сфері індустріального дизайну, допомагаючи створювати продукти на кшталт навушників або аксесуарів для смартфонів. Тоді йому впала в очі одна явна проблема: з плином часу більшість продуктів втрачають цінність. Виробники створюють нові версії, а що відбувається зі старими? Вони просто потрапляють у смітник. Кічук вирішив, що це нераціонально.

Ілля Кічук

«Ми беремо у планети ресурси, а віддаємо сміття, перетворюючись на суспільство споживачів, які купують лише заради того, щоб купити», — говорить він.

Тоді він поглянув у бік більш екологічних продуктів. Так народилася ідея для створення стартапу effa. Свою назву він отримав на честь метелика-одноденки (ефемери), який живе і вмирає за один день. Так само, як і продукти стартапу.

Сьогодні effa відомий завдяки одноразовій зубній щітці. За словами Іллі Кічука, за виробництво такого товару стартап взявся, бо щітки є одним з головних джерел пластикового забруднення разом з пляшками і пакетами. І справді, лише в США щорічно викидають близько 1 мільярда цих предметів особистої гігієни. Такої кількості щіток вистачить, аби обгорнути планету чотири рази.

Зубна щітка effa

Ручка effa зроблена з паперу та легко піддається переробці, а щетина складається з силікону. Кічук визнає, що силікон не так просто утилізувати, і для щетини можна було б підібрати екологічніший матеріал (наприклад, водорості), але це вплинуло б на вартість продукту.

Здавалося б, щітка — надто проста пропозиція в нашому одержимому інноваціями і високими технологіями світі. Однак, за словами співзасновника effa, це частина задуму. «За допомогою дуже простого продукту ми хочемо донести до людей те, що можна мислити раціонально і робити світ кращим», — зазначає Кічук.

Цей посил вже почули імениті закордонні бренди — серед клієнтів effa є стрімінговий гігант Netflix і готельна мережа Marriott. Втім, засновники стартапу спочатку і розраховували на іноземні ринки, де добре розвинена туристична галузь, де одноразові щітки — необхідний продукт.

Ми беремо у планети ресурси, а віддаємо сміття, перетворюючись на суспільство споживачів, які купують лише заради того, щоб купити

Що стосується України, то, «на жаль, тут клієнтів не так багато, як хотілося б», визнає Кічук. Однак стартапер не готовий заплющувати очі на вітчизняний ринок і розраховує, що екощітка з'явиться в українському рітейлі. За його розрахунками, відбудеться це до кінця року. Вартість продукту складе близько $1.

Наразі у підприємця за плечима три роки роботи, вкладені близько $600 тис. інвестицій. Однак робота effa ще далека від завершення. У планах стартапу — не лише вихід на вітчизняний ринок, а й розширення лінійки екопродуктів, які дозволили б відмовитися від пластикових виробів на зразок гребінців.

Спіймати Сонце

Людям не завжди вдається відразу роздивитись перспективи нових винаходів. З сонячними панелями був саме такий випадок. Ще в 1883 році американський винахідник Чарльз Фріттс сконструював перший подібний пристрій, встановив його на даху будинку в Нью-Йорку і почав перетворювати сонячне світло на електроенергію.

Сучасники пройшли повз ноу-хау, але сьогодні ситуація докорінно змінилася. В усьому світі з'являються масштабні сонячні електростанції, всіяні мільйонами сонячних панелей. Вони покликані скоротити залежність людства від викопного палива. Але щоб отримувати енергію нашого світила, не обов'язково будувати таку грандіозну споруду. Адже Сонце буквально світить в кожне вікно. Український підприємець і засновник компанії SolarGaps Євген Ерік навчився використовувати цю ситуацію.

Євген Ерік

«Одного спекотного дня я вирішив приклеїти звичайні сонячні елементи на вікно, щоб отримувати енергію», — згадує він.

Однак результат підприємця не влаштував. Панелі робили вікно непрозорим, а ефективність отримання енергії була невисокою. Ерік продовжив експериментувати і з часом зрозумів, що оптимальним рішенням стануть жалюзі. Вони дозволяють не затемнювати приміщення назавжди. Окрім того, їх можна виставляти під різним кутом до Сонця, аби вироблення енергії відбувалось з максимальною ефективністю. Так з'явилися сонячні жалюзі SolarGaps, здатні підтримувати тінь в приміщенні і живити побутову техніку, наприклад, ноутбуки або кондиціонери.

«У 2017 році ми почали активне просування продукту, коли сформували його бачення, усунули «дитячі болячки» і зняли питання, пов'язані з його роботою в різних погодних умовах і сезонах», — розповідає підприємець.

Тоді стартап заявив про себе за межами України. Спершу SolarGaps побував на щорічній виставці споживчої електроніки CES в Лас-Вегасі, а потім запустили збір коштів на краудфандинговій платформі Kickstarter. Озираючись назад, Ерік зазначає, що останнє стало неоднозначною сторінкою в історії стартапу.

Жалюзі SolarGaps

З одного боку, SolarGaps зібрали понад $100 тис — вдвічі більше запланованої мети. З іншого, за словами Еріка, це вимагало створення жалюзі різних розмірів, які треба було доставити в різні точки планети. «Часто доставка коштувала дорожче, ніж власне продукт», — каже підприємець, додаючи, що зрештою Kickstarter поглинув більше коштів, ніж приніс.

Однак це був досвід, який підштовхнув SolarGaps до того, щоб працювати не з окремими покупцями, а з цілими компаніями. І хоча Євген Ерік не готовий відсікати рядових споживачів від свого продукту, він зізнається: «Нам набагато простіше виробити 1000 метрів жалюзі одного розміру, ніж зробити 1000 установок різних розмірів. Ключ до успіху полягає в тому, щоби робити не на одне-два вікна, а на цілі будинки».

До цієї думки підприємця підштовхнув і досвід, отриманий на європейській арені. У 2019 році SolarGaps заслужив грант від Єврокомісії на 1 млн євро в рамках програми Horizon 2020. За словами Еріка, стартап претендував на нього чотири рази і спершу пояснював це бажанням відкрити кожне вікно для зеленої енергії, зробити її загальнодоступною. Однак грант вдалося отримати лише після обіцянки переключитися на обладнання сонячними жалюзі цілих будинків.

Як видно, SolarGaps вже заявив про себе в світі, але як щодо України? Ерік зазначає: пишається тим, що його продукт походить з нашої країни, але все ж орієнтується в першу чергу на Європу. На Іспанію та Італію, де більше сонця, або Німеччину, де тарифи на електроенергію вище.

Одного спекотного дня я вирішив приклеїти звичайні сонячні елементи на вікно, щоб отримувати енергію

«Мені б хотілося мати більше клієнтів (в Україні — Прим. ред.)», — розповідає засновник SolarGaps. За його словами, вітчизняний ринок зрозумілий і цікавий, та й фабрика компанії (поки єдина) розташована тут, але люди лише починають приходити до концепції розумного споживання, яка закладена в основі сонячних жалюзі.

Втім, як видно, для українських екостартапів орієнтування на зарубіжні ринки — спільна риса. І мабуть, в цьому не варто вбачати недолік, адже намагаючись зробити світ чистішим, про кордони не обов'язково думати перш за все.

Літаючий автомобіль здійснив 35-хвилинний переліт містами Словаччини
Мільярдер Річард Бренсон може раніше Джеффа Безоса полетіти у космос
Творець Всесвітньої павутини продав NFT її вихідного коду за $5,4 млн