2020-й перевернув наше життя шкереберть, але навіть цей злощасний рік не в змозі порушити традицію осінніх презентацій Apple. Так, цього разу вона пройде без гостей, повністю в онлайн-режимі, але новинки продемонструють все одно. Яким саме чином, поки не відомо. Apple, як завжди, помовкує, вміло нагнітаючи очікування. Скоріш за все, компанія покаже нові iPad і шості Apple Watch. Можливо, ще iPhone 12 з підтримкою 5G і процесором, який практично зрівняє смартфони з кращими MacBook'ами.
Точно все дізнаємося вже за кілька годин під час презентації. А поки є час, поставте собі питання: чи добре ви знаєте продукти Apple? Кілька фактів, викладених нижче, сприятимуть перевірці цих знань. Або ж збагатять їх.
Перший смартфон країни
Сильні світу цього люблять iPhone. Принаймні, нерідко стають його власниками. Наприклад, з минулого року колишній президент України Петро Порошенко користується iPhone 11 Pro Max, вподобаним після іPhone Х. Наступник на посаді Володимир Зеленський теж віддає перевагу 11 Рro. Але найбільш затятий шанувальник, схоже, живе по той бік Атлантики.
Щонайменше два роки тому у президента США Дональда Трампа було цілих три iPhone: два — захищених фахівцями АНБ (Агентства національної безпеки) і один особистий просто з магазину. Користувався Трамп мінімум двома. З одного дзвонив, з іншого постив свої славнозвісні твіти та читав на ньому новини. Що ж, з неофітами таке трапляється, адже до цього у Трампа був Android-смартфон.
Його попередник Барак Обама скромніший у виборі апаратів. Досить довго він користувався кнопковим BlackBerry, навіть коли звичні нам смартфони мав уже ледь не кожен школяр. Тільки в 2016-му, за рік до завершення президентства, Обама отримав сучасний ґаджет (ймовірно, Samsung Galaxy S4). Щоправда, з цим смартфоном господар не міг ані фотографувати, ані слухати музику, ані надсилати текстові повідомлення. Обама жартівливо нарікав на те, що пристрій мало чим відрізнявся від іграшки. Три iPhone Трампа на цьому тлі виглядають надмірністю, але, з іншого боку, Twitter сам себе не наповнить.
Пращур iPhone
Коли Apple створила свій перший телефон з сенсорним дисплеєм? Тут фанати випалять: у 2007-му. А обережні фанати спершу подумають, що це питання підступне і матимуть рацію. Перший такий ґаджет з'явився на світ у 1983-му.
У той час Apple співпрацювала з промисловим дизайнером Хартмутом Есслінгером, який допоміг компанії створити персональний комп'ютер Apple IIc. Окрім цього, Есслінгер розробив прототип міського телефону з сенсорним дисплеєм, яким управляли за допомогою стилуса.
Чому керівництво компанії загальмувало цей проєкт, зараз не так вже й важливо, адже на ринок та річ все одно не потрапила. А шкода. Як органічно такий телефон виглядав би в салоні машини часу з фільму «Назад у майбутнє» 1985 року! Можна навіть уявити, як док Браун говорить Марті: «Кнопки? Там, куди ми прямуємо, кнопки не потрібні».
Чого хочуть люди
Втім, Стів Джобс міг би посперечатися зі славетним кінонауковцем. Не дивуйтесь. Людина, котра подарувала світу iPhone, завдяки якому ваш смартфон сьогодні не обтяжений клавіатурою, не завжди вірила у сенсорні дисплеї. «Виявляється, люди хочуть клавіатури», — говорив Джобс в інтерв'ю 2003 року.
Тоді йшлося не про телефони. У Джобса запитували, чи не планує він створити кишеньковий персональний комп'ютер (КПК) — до появи смартфонів і планшетів це був модний девайс. Голова Apple ідею відкинув, але ненадовго. Вже в 2004-му компанія запатентувала пристрій з сенсорним екраном, що дуже нагадував iPad. А ще за три роки викотила iPhone. Може, він і не був першим смартфоном з сенсорним дисплеєм в історії, але саме після нього це стало стандартом, якого виробники дотримуються і сьогодні.
До речі, конкуренти Apple тоді скептично поставилися до ідеї виготовлення телефону без кнопок. Наприклад в компанії RIM, як тоді називався виробник комунікаторів BlackBerry, вирішили, що покупці не звернуть увагу на такий апарат. Принаймні, не всі. А те, що з ним ще і в інтернет заходити зручно, —фішка не для солідних людей, які купували BlackBerry. Час показав, хто правий, а хто ні. Виявилося, що люди все-таки не хочуть клавіатури.
Просто, як протонний суперсинхротрон
У ЦЕРНі, Європейській організації з ядерних досліджень, де вчені намагаються осягнути таємниці Всесвіту за допомогою Великого адронного колайдеру (ВАК), це зрозуміли вже давно. Саме тут в 70-х винайшли сенсорні екрани. В ті роки ЦЕРН готувався до запуску протонного суперсинхротрону — прискорювача, в якому сьогодні проводиться попередній розгін частинок перед тим, як вони потрапляють у колайдер.
Френк Бек, британський фахівець у сфері обчислювальних систем, у цьому проєкті відповідав за центральний пульт управління прискорювача — пристрій, щедро пересипаний всілякими кнопками, важелями і перемикачами. Роздивляючись його, Бек дійшов висновку, що усього цього треба позбутися. Звернувся до данського інженера Бента Стампе і за кілька днів той прийшов з ідеєю. Стампе запропонував змайструвати сенсорний дисплей з певною кількістю «кнопок», призначення яких можна було за необхідності перепрограмувати. Ідея сподобалася Беку і незабаром вони разом зі Стампе зібрали прототип, а в 1973-му створили і робочу модель.
ЦЕРН поділився ідеєю з промисловцями. Як наслідок, сьогодні сенсорні дисплеї можна побачити на кожному розі. До слова, в ЦЕРНі оригінальні екрани Стампе пропрацювали аж до 2008 року. Такій надійності можна лиш позаздрити.
iPad на $4 мільйони
Будь-якому продукту, що претендує на популярність, потрібне відповідне ім'я. Бажано унікальне, щоб не плутали з іншими товарами. У компанії Apple, напевно, хотіли, щоб iPad було саме таким ім'ям. Але бажане отримали не відразу. Незабаром після презентації планшета в 2010-му виявилося, що у нього є тезка, та ще й не один.
Німецька компанія Siemens називала так невеликі мотори. Канадська фірма Coconut Grove Pads випускала вставки для бюстгальтерів і підплічники iPad. Але суперечка у Apple сталася тільки з японською компанією Fujitsu.
На початку 2000-х та випускала портативний девайс iPad, який допомагав продавцям відстежувати товар на складі. Для творіння Apple японський виріб, звісно, не конкурент, але розлучатися з ім'ям Fujitsu не захотіла. Принаймні, одразу. За пару місяців американці переконали японців продати назву. Подейкують, що заплатили за нього $4 млн.
Угода виявилася дуже вигідною. Першого ж дня після виходу iPad Apple продала 300 тис. планшетів. Базова модель тоді коштувала $499. Тож, за найскромнішими підрахунками, новинка принесла компанії $150 млн.
Гра не за правилами
Під час запуску Apple Watch у компанії таких проблем не виникло, але це не означає, що з цим ґаджетом вона нікому не перейшла дорогу. Можливо, швейцарські виробники годинників вже створюють машину часу, щоби вирушити в минуле і придушити ідею створення девайса у зародку.
Годинник — одна з візитівок маленької альпійської країни. Історія промислу місцевих майстрів сягає XVI століття. Аби називатись швейцарським, годинник повинен відповідати певним стандартам. Механізм має бути вироблений, встановлений і перевірений саме в цій країні. І це не просто негласне правило. Ці та інші вимоги прописані в законодавстві Швейцарії. Самі бачите — тут дуже серйозно ставляться до годинників. Аж раптом з’являються Apple Watch і за якихось п’ять років забирають популярність у своїх механічних співбратів.
Минулого року американська компанія продала 31 млн смарт-годинників. Швейцарська індустрія з усіма її правилами і історією змогла спокусити трохи більше 21 млн покупців.
Ні, навряд чи Apple Watch вб'є виробництво швейцарських годинників, адже телебачення не змогло вбити театр. Але місцевим бізнесменам варто сподіватися, що в Купертіно — а саме у цьому каліфорнійському місті знаходиться штаб-квартира Apple — не надумають випускати багатофункціональні ножі.
