У вересні 2016-го в центрі управління Європейського космічного агентства (ESA) панувала напружена атмосфера. Диспетчери скерували космічний апарат Rosetta на «смертельне» зіткнення з кометою.

Момент «прощання» запланували заздалегідь, адже дослідницька місія апарата вичерпалась. Та все ж знакова мить викликала у працівників ESA сум'яття почуттів — програма завершувала свою 30-літню історію.

О 14:19 за київським часом Rosetta зіткнулась з небесним тілом і її сигнал зник.

Чому ми згадали про це сьогодні? Річ у тім, що апарат розбився об комету, відкриту нашим співвітчизником, — астрономом Климом Чурюмовим і його таджикистанською колегою Світланою Герасименко. Знайшовши комету в 1969-му році, вони назвали її на свою честь.

Саме комета P67/Чурюмова — Герасименко зробила українського астронома відомим на весь світ. Ще б пак, адже ESA спорядила до неї дослідницьку місію вартістю 1,4 млрд євро. Чурюмов знаходився на космодромі Куру (Французька Гвіана) під час запуску Rosetta в 2004-му, а в 2016-му прощався з нею разом з усім світом. А незабаром, 15 жовтня 2016 року, астроном і сам пішов з життя.

В Україні багато його послідовників — дослідників-аматорів. І нехай спостереження за зірками для них всього лише захоплення, астрономи-волонтери мають багато спільного з професіоналами. Теж присвячують астрономії багато часу, розвивають цю науку і передають знання іншим. А часом навіть відкривають нові небесні тіла.

Приблизно 10 років тому з кількома товаришами по клубу він почав допомагати професіоналам спостерігати покриття зірок Місяцем. Це явища, під час яких супутник нашої планети закриває від спостерігача те чи інше віддалене світило, проходячи перед ним.

Спостерігаючи за покриттями, астрономи більше дізнаються про топографію Місяця (наприклад, про глибину його долин) і навіть знаходять подвійні зірки, розташовані настільки близько одна до одної, що можуть здаватися єдиним об'єктом.

Лашко займався цим близько семи років, але потім обрав іншу спеціалізацію. Зараз він стежить за покриттями зірок астероїдами, вважаючи, що це не тільки цікаве, а й корисне заняття.

«У Сонячній системі сотні тисяч астероїдів різних розмірів і за ними треба спостерігати, бо люди можуть догратися і не помітити наближення небезпечного об'єкта», — каже Лашко.

Лашко «оберігає спокій землян» як астроном-спостерігач в головній обсерваторії НАН України на громадських засадах.

Професійних астрономів у світі не так багато. У Міжнародному астрономічному союзі (IAU) — організації, яка об'єднує вчених 107 країн, — сьогодні зареєстровано понад 14 тис. членів. Спостерігати за зірками, досліджувати небесні тіла та викладати астрономію — основна робота астрономів-науковців. Порахувати аматорів складніше. Однак 16 років тому експерти Тихоокеанського астрономічного товариства припускали: тільки в США їх близько 200 тис.

Професіонали давно зметикували, що деякі завдання можна перекладати на «армію» аматорів.

За словами Михайла, ця традиція сягає корінням середини XIX ст. Її започаткував німецький астроном Фрідріх Аргеландер. Він спостерігав за змінними зірками — світилами, яскравість яких трансформується в результаті зміни маси, розширення і стиснення поверхневих шарів або ж через затемнення іншою зіркою. За часів Аргеландера вчені знали про існування лише декількох десятків таких зірок. Він вирішив виправити ситуацію і опублікував «Заклик до друзів астрономії». Цією роботою Аргеландер просив аматорів допомогти знайти нові змінні зірки.
Друзів у астрономії виявилося чимало. Протягом наступних десятиліть вони допомогли відкрити велику кількість нових світил, що змінюють яскравість.

Тож співпраця з аматорами вигідна професіоналам. Так вони отримують можливість вирішувати завдання, для яких бракує «професійних» рук.

Аматори також не залишаються обділеними. Зокрема, отримують шанс відкрити нове небесне тіло — комету чи астероїд — і подарувати йому своє ім'я.

Володимир Сулим, програміст із Сум, один з тих, кому випав шанс залишити своє ім'я в історії. Кілька років тому він з групою однодумців співпрацював з International Astronomical Search Collaboration (IASC). Це громадська організація, яка пов'язує аматорів з провідними дослідницькими організаціями, такими, як NASA. Сулима з товаришами вона звела з Pan-STARRS — проєктом Інституту астрономії на Гаваях з пошуку навколоземних об'єктів.

Вивчаючи знімки, зроблені Pan-STARRS, українські аматори відкрили п'ять нових астероїдів. Так вони завоювали право подарувати небесним тілам свої імена. Щоправда, поки цього не сталося. Аби назвати астероїд своїм ім'ям, недостатньо його просто відкрити. Він ще повинен отримати постійний номер, котрий надають лише після 100-відсоткового уточнення орбіти.

Життя Володимира Кажанова пов'язане з наукою про зірки — він лектор у Харківському планетарії. У вільний час проводить спостереження, займається астрофотографією та керує астрономічним гуртком для молоді. Протягом 12 років плідної праці Володимира кілька його підопічних обрали шлях професійних вчених.

«Дехто обрав фізичний факультет, дехто — аерокосмічний. Можна сказати, що я готую нове покоління науковців», — радіє Кажанов.

Чи заважає світло міста займатись астрономією? І так, і ні. Розглядати Місяць і ближні планети можна хоч у себе з балкона. Ліхтарі на заваді не стануть. А от щоб стежити за зоряними скупченнями або галактиками, доведеться виїхати за місто, де панує темрява.

Звучить як чудовий привід влаштувати пікнік з розважальною програмою. Але не поспішайте шукати шампури. «Виїзні спостереження не схожі на пікнік», — каже Володимир Сулим. Багаття — теж джерело світла і нашкодить спостерігачам. Тож шашлики скасовано.

Але споглядання за зоряним небом дає інший тип задоволення.

«Це хобі допомагає відволіктися від усього земного і знайти нових цікавих друзів», — вважає Володимир Кажанов.

Якщо така перспектива здається досить привабливою, то вже не так важливо, чи трапився вам у дитинстві відповідний підручник, як у випадку Лашка. Хоча без вивчення «матчастини» не обійтися.

Астрономи-аматори, з якими ми поспілкувалися, одностайно радили: для початку треба ознайомитися з зірками і планетами, дізнатися, де вони знаходяться і як рухаються.

Потрібної інформації вистачає в мережі. Або ж можна встановити спеціальний застосунок, на кшталт Stellarium або SkyView. З ним досить навести смартфон на небо і програма підкаже, які об'єкти є в полі зору. На деякі застосунки доведеться витратити трохи грошей, та аматору-початківцю варто підготуватися до витрат. Всі наші герої запевняють: астрономія — дороге хобі.

«Ціна телескопа варіюється від декількох тисяч до сотень тисяч гривень», — зазначає Михайло Лашко. Тому він рекомендує не купувати дорогу техніку одразу. Це вбереже аматора від зайвих витрат, якщо тому швидко набридне хобі.

Загалом для вирішення складних питань початківцям-астрономам Сулим і Лашко рекомендують звертатися в аматорські клуби — такі є в більшості великих обласних центрів України. Там і щодо моделей техніки підкажуть, і корисну літературу порадять.

А далі залишається лише знаходити вільний час, щоби спостерігати за зірками. І сподіватися, що Ілон Маск придумає, як зробити інтернет-супутники Starlink менш помітними. Підприємець запустив ці пристрої минулого року і з тих пір на його адресу посипалися скарги від астрономів-професіоналів. Мовляв, супутники заважають вести наземні спостереження за космосом. Наші аматори підтвердили: для них масківські апарати також завада.

Зрештою, для самих зірок не важливо, чи працюєте ви в обсерваторії, або ж просто проводите дозвілля у себе на балконі. Щоб спостерігати за ними, необов'язково бути першовідкривачем небесного тіла, гідним місії космічного агентства. Хоча… Хто знає: раптом десь в небесній темряві мчить астероїд, який чекає саме вашого погляду?