Ми живемо в епоху стрімкого розвитку технологій. Чи не щодня з'являються новини про чергове ноу-хау, завдяки якому побут перевернеться з ніг на голову. Але часом важко сказати, що саме перед нами, — наступний прорив або «пшик». Аби з'ясувати, яка з технологій, що сьогодні зростають, докорінно змінить життя кожної людини в найближчі 30 років, ми звернулися до Яна Пірсона, британського футуролога з 30-річним стажем, винахідника і письменника. Ось які інновації обіцяють людству швидкі і найбільші зміни, на його думку.
Це одна з найбільш суперечливих технологій, над якими сьогодні працює людина. З одного боку, ШІ обіцяє полегшити нам життя і прискорити прогрес, а з іншого — лякає перспективою поневолення людства розумними машинами. Подібні побоювання відчувають не тільки голлівудські кінороби, а й мислителі і новатори на кшталт Ілона Маска і Стівена Гокінга. Та якими б райдужними чи страшними не були перспективи, ШІ вже на порозі.
«На початку моєї кар'єри, до того, як запрацював Google, я шукав інформацію в бібліотеках», — згадує Ян Пірсон.
Це заняття забирало багато часу, але після запуску пошуковика стало істотно легшим. Досить проста форма ШІ скоротила час на це завдання з декількох годин до лічених хвилин, підвищивши продуктивність роботи Пірсона.
«Те ж саме штучний інтелект зробить в майбутньому і з іншими професіями», — пояснює британський футуролог.
На його думку, в кожній професії знайдуться завдання, які ШІ дозволить автоматизувати, звільнивши від них людину. Втім, не варто хапатися за голову, побоюючись, що машини залишать нас без роботи. Йдеться здебільшого про автоматизацію окремих завдань.
Три роки тому аналітики інституту McKinsey Global Institute вивчили понад 800 професій і понад 2000 пов'язаних з ними робочих завдань. Вони намагалися з'ясувати, наскільки можлива їхня автоматизація. Виявилося, що лише 5% професій можна повністю передати під контроль штучного інтелекту. Але в більшості випадків (60% професій) автоматизувати можна лише третину робочих завдань.
Ось сучасний приклад. Сьогодні охорона здоров'я вважається однією з галузей, що найбільше виграє від розвитку штучного інтелекту. ШІ дедалі активніше застосовується в діагностиці. Наприклад, сучасні системи навчилися досить ефективно шукати ракові пухлини на знімках. Цю функцію з людей можна буде зняти, але хто з пацієнтів захоче отримати невтішний діагноз через автоматичне повідомлення в смартфоні замість того, щоб почути його від лікаря, здатного проявити співчуття?
З цим пов'язана і ще одна зміна життя людей, на яку вказує Пірсон з огляду на розвиток ШІ. «Професії, засновані на взаєминах людей, що вимагають емоційних навичок і особистих контактів, процвітатимуть», — зазначає британський футуролог.
Тобто, як би парадоксально це не звучало, бездушні машини підштовхнуть нас виявляти і розвивати свою людяність. На думку Пірсона, згодом ШІ може навчитися і тонкощам взаємин з людьми. Однак для машин це складніше завдання, аніж аналіз і обробка інформації.
Як приклад футуролог наводить чат-бота Replica, що імітує живе людське спілкування. Розробники стверджують, що з ним можна створити емоційний зв'язок, як з другом, романтичним партнером або наставником. Однак, за словами Пірсона, Replica не так вже й відрізняється від того чат-бота, якого він власноруч написав у 1983-му році на старому комп'ютері. Він так само робить розбір речень, шукає ключові слова, дає прості відповіді, створюючи враження, ніби розуміє співрозмовника.
«ШІ вже добре проявив себе в деяких сферах, таких, як розпізнавання облич, але в тих галузях, де йому доводиться стикатися з емоційними навичками, він прогресує досить повільно», — каже Пірсон.
Незалежно від того, наскільки людяним буде ШІ, ця технологія безумовно стане The next big thing, яка змінить наше життя. Такої думки дотримується не лише Пірсон, але і його колега-футуролог з Інституту досліджень майбутнього і оцінки технологій (IZT) в Німеччині Андре Уль.
«Я гадаю, ШІ стане однією з основних рушійних сил, що докорінно змінять наше життя в наступні десятиліття», — сказав він Chas News, додавши, що ця технологія проникне в усі сфери побуту — від охорони здоров'я до шопінгу і знайомств.
Тож машини йдуть, і, будемо сподіватися, що з миром. Але чого ще очікувати від прийдешніх 30 років?
«Транспорт — одна з тих галузей, які можуть зазнати найбільших змін у найближчі п'ять років», — вважає Ян Пірсон.
Автомобільна індустрія дійсно стрімко еволюціонує. Авто з двигуном внутрішнього згорання (ДВЗ) поступово віддають частку ринку електромобілям, з транспортного засобу машини перетворюються на «комп'ютери» на колесах, а виробники експериментують з моделями бізнесу, впроваджуючи системи підписки на свої моделі, як у Netflix. Однак найцікавішим трендом, мабуть, є автоматизація автомобілів.
Машини, здатні пересуватися без допомоги людей, існують вже сьогодні. Автономні автомобілі Waymo вже не один рік їздять дорогами Каліфорнії і Аризони, близько 2 тис. власників Tesla просто зараз випробовують нову фірмову систему повного автопілота, та й кількість розробників машин-безпілотників продовжує зростати.
У технології великі перспективи. Та якими будуть автономні автомобілі майбутнього? За словами Яна Пірсона, є два способи їх створення. Перший: взяти за основу порівняно дороге авто і оснастити його всілякими сенсорами і системою ШІ. У підсумку виходить дуже розумний автомобіль, здатний самостійно пересуватися по місту. Це традиційний спосіб, до якого звертаються всі сучасні автовиробники. Але у нього є альтернатива.
«Другий спосіб — створити дуже дурний автомобіль. По суті, коробку з колесами, яка має лише пересуватися», — розповідає Пірсон.
В такому випадку обчислювальна апаратура і датчики знаходяться не всередині авто, а зовні. Розумна дорожня інфраструктура відповідає за побудову маршруту, а також контролює рух машини, вказуючи, де їй потрібно повернути, зупинитися чи їхати прямо. Їй можна навіть довірити функцію зарядки транспортного засобу, якщо припустити, що працюватиме він на електротязі.
На початку минулого десятиріччя в Південній Кореї побудували дорогу з інтегрованою системою бездротової зарядки, по якій курсували електричні автобуси. Пізніше аналогічні дороги з'явилися в Ізраїлі та Швеції. Таке рішення дозволяє зменшити розмір батареї електричного транспортного засобу, відповідно знизивши його вагу. В майбутньому подібні дороги можуть живити ті самі «коробки на колесах».
Пірсон відзначає, що такі автономні авто коштували б набагато дешевше тих, що ми бачимо сьогодні, але саме тому малоймовірно, що автомобільні компанії займуться їх створенням. «Автовиробники прагнуть заробити грошей, тому хочуть робити дорогі машини, а не дешеві пластикові коробки», — підкреслює британський футуролог.
На його думку, аби ситуація змінилася, у «дурних» безпілотників має з'явитися сильний союзник. Наприклад, талановитий підприємець на кшталт Ілона Маска який повірить в інший підхід до технології. На жаль, передбачити появу такої людини неможливо.
Сучасній людині складно уявити життя без смартфонів. Вони допомагають нам і працювати, і розважатися, і вбивати час в очікуванні якої-небудь зустрічі чи події. Але ці девайси можуть потрапити у категорію «минуле століття» задовго до закінчення самого століття. Більш того, за словами Яна Пірсона, вони вже мали б туди потрапити.
«15 років тому в одному з виступів я казав, що в 2025-му році користувачів мобільних телефонів вважатимуть динозаврами», — говорить він.
Цей прогноз трохи застарів, але технології, які мусять прийти на зміну нашим вірним електронним супутникам, давно маячать на горизонті. Перший потенційний нащадок — активні контактні лінзи, що працюють на основі технології доповненої реальності.
З ними користувачеві не знадобиться дисплей смартфона — вся необхідна інформація просто спливатиме перед очима. Звичайно, лінза надто мала і для її роботи знадобиться обчислювальний блок. Але, за словами британського футуролога, він цілком може розміщуватися окремо. Наприклад, кріпитися до поясу, браслета на зап'ясті або намиста.
Пірсон власноруч розробив концепцію активної лінзи ще в 90-х роках минулого століття. За задумом, крихітний пристрій мав складатися з трьох лазерів і системи мікроскопічних дзеркал і створював би проекцію на сітківку ока. Футуролог вважав, що технологія цілком реалістична, і прототипи вже з'явились би на світ до 2010-15 років, а до 2020-го — стати порівняно звичним явищем.
Але вона трохи запізнюється. У минулому році компанія Mojo Vision анонсувала розумну контактну лінзу, але цей проєкт ще перебуває в стадії розробки. Про терміни запуску продукту на ринок Mojo поки не говорила.
«Я все ще вірю в цю технологію. Вона б дозволила позбутися усіх ґаджетів: телевізора, шоломів віртуальної реальності, смартгодинників, і звичайно, смартфонів. Думаю, це і є майбутнє персональних девайсів», — говорить Пірсон.
Але є і конкуруюча технологія — електронна шкіра. «На початку 2000-х я побачив, що мініатюризація стрімко розвивається, і, можливо, скоро ми зможемо створювати пристрої розміром з клітини шкіри», — згадує футуролог.
Вбудовані в тіло, ці мініатюрні пристрої можуть виконувати безліч функцій. Наприклад, вимірювати пульс, тиск, рівень кисню і цукру, тобто виконувати роботу фітнес-трекерів і смартгодинників. Якщо піти далі, то можна уявити, як з них створюються відеотатуювання або повноцінні дисплеї сенсорних комп'ютерів, вбудованих в руку.
Забезпечити роботу імплантованих девайсів можуть ті самі хімічні сполуки, які насичують наш організм енергією, або просто тепло тіла. За словами Пірсона, для функціонування сенсорів, які мають активізуватися лише на короткий час для проведення вимірювань, цього достатньо. Для відеотатуювань або дисплеїв може знадобитися зовнішнє джерело живлення, яке, наприклад, кріпитиметься до поясу.
Сьогодні такі прогнози можуть здатися занадто оптимістичними або навіть фантастичними. Але ж і високі технології, які ми вже приймаємо як належне, насправді досить молоді. Всесвітня павутина (World Wide Web), яку багато хто має на увазі, кажучи про інтернет, існує лише 32 роки. Супутникова система GPS працює 28 років. А смартфони в сучасному розумінні цього слова з'явилися лише в 2007-му. Тож майбутнє настає швидше, ніж нам здається.
