10 вересня Православна Церква України вшановує мучениць Минодору, Митродору й Німфодору — трьох сестер із Віфінії, які жили наприкінці III — на початку IV століття. Цього дня також триває післясвято Різдва Пресвятої Богородиці.
За церковним житієм, сестри обрали усамітнене життя, присвячене молитві, а під час переслідування християн одна за одною відмовилися зректися віри. Їхня історія в церковній традиції стала розповіддю про сестринську єдність, витримку і вірність власному вибору.
Розповідаємо, яке сьогодні церковне свято за новим і старим календарями, що відомо про Минодору, Митродору й Німфодору, кого ще вшановують 10 вересня, чи потрібно постити, що не можна робити та хто святкує іменини.
Коротко про 10 вересня:
- День тижня: четвер.
- Головна пам’ять за новим календарем: мучениці Минодора, Митродора й Німфодора.
- Особливість дня: післясвято Різдва Пресвятої Богородиці; службу трьох мучениць поєднують зі службою післясвята.
- Свято за старим стилем: пам’ять преподобного Мойсея Мурина, Собор святих Києво-Печерських Дальніх печер, знайдення мощів преподобного Іова Почаївського, пам’ять праведної Анни та великомучениці Шушаніки.
- Піст: немає — день припадає на четвер і перебуває поза межами багатоденних постів.
Яке церковне свято 10 вересня за новим календарем
За офіційним календарем ПЦУ, 10 вересня вшановують мучениць Минодору, Митродору й Німфодору, преподобного Павла Послушного Києво-Печерського, апостолів від 70-х Аполоса, якого також називають Апелієм, Лукія і Климента, мученика Варипсава, благовірну Пульхерію, імператрицю Візантійську, та святителів Петра і Павла, єпископів Нікейських.
Водночас триває післясвято Різдва Пресвятої Богородиці. Це продовження літургійного святкування події, яку Церква урочисто відзначила 8 вересня. Богородичні піснеспіви звучать разом зі службою святих дня, нагадуючи, що зміст великого свята не обмежується однією датою.
Минодора, Митродора й Німфодора, за церковним житієм, були рідними сестрами з Віфінії — історичної області на північному заході Малої Азії. Вони вирішили не одружуватися та оселилися у відлюдному місці, присвятивши життя молитві й духовним подвигам.
Відомості про сестер походять із церковної агіографії, а не з незалежних документів тієї доби. Житіє розповідає, що звістка про них поширилася околицями, після чого правитель Віфінії Фронтон наказав привести жінок на суд.
Спочатку сестер намагалися переконати відмовитися від християнства, обіцяючи почесті й винагороди. Коли вони не погодилися, найстаршу Минодору піддали тортурам. Через кілька днів Митродорі та Німфодорі показали тіло сестри, сподіваючись залякати їх, однак вони також не зреклися віри.
Усі три сестри загинули мученицькою смертю. Церковна традиція датує їхню загибель періодом між 305 і 311 роками — часом останніх масштабних переслідувань християн у Римській імперії. За житієм, християни поховали мучениць біля теплих джерел у Піфії.
Історія сестер вирізняється їхньою внутрішньою єдністю. Вони не лише обрали спільний спосіб життя, а й підтримували одна одну перед загрозою смерті. Саме тому у богослужбових текстах Минодору, Митродору й Німфодору прославляють разом.
Преподобний Павло Послушний був ченцем Києво-Печерського монастиря у XIII–XIV століттях. Його мощі спочивають у Дальніх печерах. За житієм, Павло без нарікань виконував важкі монастирські послухи, а у вільний час працював біля жорен і молився. Прізвище Послушний у цьому разі є чернечим найменуванням, яке підкреслює головну рису його подвигу.
Апостоли Аполос, Лукій і Климент належать до числа 70 учнів Христа, пам’ять яких зберегла церковна традиція. Аполоса, або Апелія, пов’язують із проповіддю в Римі; його згадує апостол Павло у Посланні до римлян. Лукія не слід автоматично ототожнювати з євангелістом Лукою: у грецькій традиції це різні постаті. Климента вважають співпрацівником апостола Павла, але не Климентом Римським.
Про мученика Варипсава збереглося небагато надійних біографічних відомостей. Церковне передання називає його пустельником і мучеником, який жив у Далмації у II столітті.
Благовірна Пульхерія була донькою візантійського імператора Аркадія та співправителькою свого брата Феодосія II. Вона мала значний вплив на церковне і політичне життя Константинополя, підтримувала будівництво храмів та захищала рішення Вселенських соборів. Пульхерія померла 453 року, передавши значну частину свого майна Церкві й нужденним.
Святителі Петро і Павло були єпископами Нікеї. Про Павла відомостей збереглося мало. Петро жив у період іконоборчих суперечок, виступав на захист шанування ікон і зазнав переслідувань. Його листування зі святим Феодором Студитом свідчить, що він помер не раніше 823 року.
Яке свято 10 вересня за старим стилем
Для громад, які користуються юліанським календарем, 10 вересня 2026 року відповідає 28 серпня за старим стилем. Цього дня вони вшановують преподобного Мойсея Мурина, звершують Собор преподобних отців Києво-Печерських, чиї мощі спочивають у Дальніх печерах, і згадують знайдення мощів преподобного Іова Почаївського.
Також відзначають пам’ять праведної Анни, пророчиці, дочки Фануїлової, яка зустріла Ісуса Христа в Єрусалимському храмі, та великомучениці Шушаніки, яку також називають Сусанною, цариці Ранської.
До Собору Дальніх печер календар ПЦУ зараховує преподобного Феодосія Києво-Печерського та понад пів сотні печерських святих. Серед них — Мойсей Чудотворець, Лаврентій Затворник, Іларіон Схимник, Пафнутій Затворник, князь Федір Острозький, Іпатій Цілитель, Йосиф Багатохворобливий, Павло Послушний, Нестор Некнижний, Арсеній Працелюбний, Агафон Чудотворець, святитель Філарет, митрополит Київський, та інші подвижники різних століть.
Преподобний Мойсей Мурин жив у Єгипті в IV столітті. За житієм, у молодості він очолював розбійників, однак згодом покаявся, залишив попереднє життя і прийшов до пустельного монастиря. Мойсей став одним із відомих отців єгипетської пустелі, а його історію в церковній традиції наводять як приклад глибокої зміни людини.
Преподобний Іов очолював Почаївський монастир у першій половині XVII століття і помер 1651 року. Його мощі знайшли та перенесли до храму 28 серпня 1659 року. Саме цю подію згадують старостильні громади 10 вересня за сучасним цивільним календарем.
Праведна Анна згадана в Євангелії від Луки. Після смерті чоловіка вона багато років перебувала при Єрусалимському храмі. Коли Марія та Йосиф принесли туди немовля Ісуса, Анна разом із праведним Симеоном упізнала в Ньому обіцяного Месію.
Великомучениця Шушаніка жила у V столітті на Кавказі. Найдавніший опис її життя зберігся у грузинській пам’ятці «Мучеництво святої цариці Шушаніки». Вона відмовилася зректися християнства під тиском чоловіка, правителя Варскена, і померла після багаторічного ув’язнення.
Отже, 10 вересня новокалендарні парафії вшановують Минодору, Митродору й Німфодору та продовжують післясвято Різдва Богородиці. У старостильних громадах цього дня ще 28 серпня, а пам’ять трьох мучениць припаде на 23 вересня за цивільним календарем.
Які традиції існували 10 вересня
Церковна практика. Богослужбовий устав ПЦУ поєднує службу Минодори, Митродори й Німфодори з піснеспівами післясвята Різдва Богородиці. Під час літургії читають уривок із Послання апостола Павла до галатів та євангельську розповідь від Марка про нагодування п’яти тисяч людей.
Віряни можуть помолитися мученицям, відвідати богослужіння, згадати померлих і зробити посильну добру справу. Окремого посту на честь трьох сестер немає, а четвер, 10 вересня 2026 року, не є пісним днем.
Український народний контекст. Надійно зафіксованих загальноукраїнських обрядів саме на сучасну дату 10 вересня немає. Початок осені загалом належав до важливого господарського періоду між завершенням збирання врожаю та сівбою озимини.
Етнографічні матеріали описують час «від Іллі до Покрови» як тривалий осінній цикл польових робіт. У різних регіонах господарі молотили зерно, відбирали насіння для сівби, впорядковували запаси та готували обійстя до холодного сезону.
Звичаї, які етнографи пов’язували з Другою Пречистою наприкінці вересня за колишнім цивільним календарем, не слід переносити на 10 вересня. Після календарної реформи змістилися церковні дати, але природний і господарський ритм залишився прив’язаним до місцевих сезонних умов.
Що не можна робити 10 вересня
- Не слід сваритися, принижувати людей, лихословити й навмисно загострювати конфлікти.
- Не варто пліткувати, обманювати або бажати комусь зла.
- Не можна відповідати жорстокістю чи помстою на чужий недобрий вчинок.
- Не слід відмовляти в посильній допомозі людині, яка справді її потребує.
- Не варто зловживати алкоголем.
Церковні настанови. Спеціальних заборон на прибирання, прання, працю, покупки, подорожі або початок нових справ 10 вересня немає. День радять провести без сварок, знайти час для молитви й уважніше поставитися до близьких. Посту в четвер немає.
Народні вірування. Підтверджених загальноукраїнських побутових заборон, пов’язаних із Минодорою, Митродорою та Німфодорою, етнографічні джерела не фіксують. Популярні твердження про заборону працювати, брати до рук гострі предмети чи виходити з дому не є церковними правилами.
Народні прикмети на 10 вересня
Для 10 вересня доречно наводити загальні українські спостереження за природою на початку осені, не приписуючи їх пам’яті трьох мучениць:
- Якщо ліщина рясно вродила горіхами, чекали сніжної та суворої зими.
- Мало грибів восени — взимку очікували багато снігу й морозів.
- Великі «подушки» на мурашниках вважали ознакою холодної зими.
- Шишки ростуть переважно внизу ялини — до ранніх морозів, а ближче до верхівки — до пізніх.
- Що тепліший і сухіший вересень, то пізніше, за народними спостереженнями, приходить зима.
У кого День ангела 10 вересня
Іменини за новим календарем:
- Минодора.
- Митродора.
- Німфодора.
- Павло.
- Аполос.
- Лукій.
- Климент.
- Варипсав.
- Пульхерія.
- Петро.
Апелій — альтернативна форма імені апостола Аполоса, а не ім’я іншого святого. Павла у списку подають один раз, хоча 10 вересня вшановують і Павла Послушного Києво-Печерського, і святителя Павла Нікейського.
Іменини за старим стилем:
- Мойсей, Феодосій, Лаврентій, Іларіон, Пафнутій, Мартирій, Федір, Афанасій, Діонісій.
- Феофіл, Зинон, Григорій, Іпатій, Лукіан, Йосиф, Павло, Сисой, Нестор, Памва.
- Софроній, Панкратій, Анатолій, Аммон, Мардарій, Піор, Руф, Веніамин, Касіян.
- Арсеній, Євфимій, Тит, Ахила, Паїсій, Меркурій, Макарій, Пимен, Леонтій, Геронтій.
- Захарія, Силуан, Агафон, Ігнатій, Лонгин, Акиндин, Амфілохій, Даниїл, Досифей.
- Євлогій, Ісидор, Тимофій, Філарет, Іов, Анна, Шушаніка.
Імена Мойсей, Федір і Мартирій наведено по одному разу, хоча до календаря цього дня входять кілька святих із такими іменами. Сусанна — інша форма імені великомучениці Шушаніки, тому її також не виділяють як окрему святу.
Про що моляться мученицям Минодорі, Митродорі й Німфодорі
До Минодори, Митродори й Німфодори традиційно звертаються з проханнями про твердість у вірі, мужність перед тиском та здатність не зраджувати своїх переконань у складних обставинах.
Оскільки святі були рідними сестрами і разом пройшли випробування, їх також просять про любов, взаємну підтримку та примирення між братами й сестрами. Моляться про те, щоб родинна близькість не руйнувалася через суперечки, заздрість або давні образи.
Пам’ять трьох мучениць спонукає просити про терпіння, внутрішній спокій і мудрість під час важливого вибору. Їхня житійна історія нагадує про силу єдності та відповідальність людини за рішення, які вона ухвалює.
