12 вересня Православна Церква України звершує віддання свята Різдва Пресвятої Богородиці. Це останній день особливого богослужбового періоду, який розпочався святом 8 вересня і продовжився кількома днями післясвята.
Віддання не є другим Різдвом Богородиці або прощанням зі святом у побутовому розумінні. Церква знову урочисто повторює головні піснеспіви свята, щоб підсумувати його зміст. Крім того, 12 вересня вшановують священномученика Автонома, який, за житієм, загинув під час літургії.
Розповідаємо, яке сьогодні церковне свято за новим і старим календарями, що означає віддання свята, ким був єпископ Автоном, кого ще згадують 12 вересня, чи потрібно постити, що не можна робити та хто святкує іменини.
Коротко про 12 вересня:
- День тижня: субота.
- Головна подія за новим календарем: віддання свята Різдва Пресвятої Богородиці.
- Особливість дня: субота перед Воздвиженням чесного Хреста Господнього.
- Святі дня: священномученики Автоном, Юліан із 40 мучениками, Федір Олександрійський і Корнут Нікомидійський.
- Свято за старим стилем: віддання Усікновення голови Іоана Предтечі, пам’ять трьох Константинопольських патріархів та інших святих 30 серпня за юліанським календарем.
- Піст: немає — субота перебуває поза межами багатоденних постів, а віддання свята окремого посту не передбачає.
Яке церковне свято 12 вересня за новим календарем
За офіційним календарем ПЦУ, 12 вересня відбувається віддання свята Різдва Пресвятої Богородиці. Також Церква вшановує священномученика Автонома, єпископа Італійського, священномученика Юліана, пресвітера, і 40 мучеників із ним, священномученика Федора, єпископа Олександрійського, та священномученика Корнута, єпископа Нікомидійського.
У церковному календарі великі свята часто тривають довше за один день. Після самої урочистості настає післясвято — період, протягом якого її тема залишається помітною у богослужіннях. Останній день цього циклу називають відданням.
У випадку Різдва Богородиці післясвято тривало з 9 до 11 вересня. На віддання 12 вересня знову звучать основні піснеспіви, тропар і кондак свята, а богослужіння повертає вірян до розповіді про народження Діви Марії та її місце в історії спасіння.
Богослужбові вказівки ПЦУ передбачають цього дня славослівну службу віддання. На ранній співають канони свята, величання «Величай, душе моя, преславне народження Божої Матері» та велике славослів’я. На літургії звучать тропар і кондак Різдва Богородиці.
Особливістю календаря 2026 року є те, що 12 вересня припадає на суботу перед Воздвиженням чесного Хреста Господнього. Тому апостольське та євангельське читання беруть саме для цієї суботи: уривок із Першого послання апостола Павла до коринфян і слова Христа з Євангелія від Матфея про вірність покликанню та відповідальність учнів.
Серед святих дня першим календар називає священномученика Автонома. ПЦУ вказує, що він був єпископом Італійським, а його мученицьку смерть датує 313 роком.
За церковним житієм, під час переслідувань християн, які розпочалися за імператора Діоклетіана, Автоном залишив Італію і переселився до Віфінії в Малій Азії. Він зупинився у місцевості Сореї в домі християнина Корнилія та почав проповідувати серед місцевих жителів.
Навколо єпископа поступово сформувалася християнська громада. Для неї збудували храм на честь архангела Михаїла. Корнилія Автоном спочатку поставив дияконом, потім пресвітером, а згодом — єпископом, передавши йому відповідальність за нову церковну спільноту.
Автоном проповідував також у Лікаонії та Ісаврії. Коли влада наказала його заарештувати, він на певний час відійшов до міста Клавдіополя на узбережжі Чорного моря, однак згодом повернувся до Сорей і продовжив служіння.
За житієм, конфлікт загострився після того, як новонавернені жителі зруйнували язичницьке святилище. Під час богослужіння противники християн увірвалися до храму архангела Михаїла. Автонома вбили біля вівтаря, а його тіло поховала диякониса Марія.
Церковне передання розповідає, що згодом над могилою священномученика збудували храм. Через багато років місце поховання відкрили, а мощі Автонома перенесли до нової святині.
Священномученик Юліан був пресвітером у Галатії в IV столітті. За житієм, він служив у печері неподалік давньої Анкіри, де разом із ним переховувалися 40 християн. Після арешту Юліан відмовився назвати місце перебування інших вірян і принести жертву язичницьким богам.
Пресвітера засудили до смерті. Коли його товариші довідалися про загибель Юліана, вони відкрито назвали себе християнами й також прийняли мученицьку смерть. Саме тому календар згадує священномученика разом із 40 мучениками, імена яких не збереглися.
Священномученика Федора офіційний календар ПЦУ називає єпископом Олександрійським. Докладних і несуперечливих відомостей про обставини його служіння збереглося небагато, однак церковна традиція вшановує його як архієрея, який загинув за християнську віру.
Священномученик Корнут був єпископом Нікомидійським у III столітті. ПЦУ датує його смерть періодом між 249 і 259 роками. За житієм, під час переслідувань він добровільно постав перед правителем, відкрито визнав себе християнином і після катувань був страчений.
Яке свято 12 вересня за старим стилем
Для православних громад, які користуються юліанським календарем, 12 вересня 2026 року відповідає 30 серпня за старим стилем. Цього дня завершується богослужбове святкування Усікновення голови пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана.
Також вшановують святителів Олександра, Іоана Посника і Павла Нового — Константинопольських патріархів, які очолювали Церкву в різні століття.
Святитель Олександр жив у IV столітті, брав участь у боротьбі з аріанським ученням та був одним із перших єпископів Константинополя. Іоан IV, якого називають Посником, очолював Константинопольську кафедру в 582–595 роках і залишив праці, присвячені покаянній дисципліні. Павло Новий став патріархом у VIII столітті, коли у Візантії тривали переслідування прихильників шанування ікон.
До старостильного календаря дня також входять преподобні Христофор Римлянин і Фантин Солунський, чудотворець, Собор Сербських святителів, преподобний Олександр Свірський та святитель Варлаам, митрополит Молдовський.
У Соборі Сербських святителів згадують архієпископів Саву І, Арсенія, Саву ІІ, Євстафія, Якова, Никодима і Даниїла, патріархів Іоаникія, Єфрема, Спиридона, Макарія і Гавриїла, а також єпископа Григорія. Це архіпастирі, які в різні періоди формували церковне життя середньовічної Сербії, підтримували монастирі, освіту та перекладання богослужбових книг.
Отже, 12 вересня новокалендарні парафії завершують святкування Різдва Богородиці та вшановують Автонома й інших священномучеників. Для старостильних громад цього дня ще 30 серпня, а віддання Різдва Богородиці вони звершуватимуть 25 вересня за сучасним цивільним календарем.
Які традиції існували 12 вересня
Церковна практика. У храмах звершують службу віддання Різдва Пресвятої Богородиці. За своїм змістом вона повертає громаду до головних піснеспівів свята, прославлення Богородиці та події її народження від праведних Іоакима й Анни.
Віряни можуть відвідати суботню літургію, помолитися перед іконою Різдва Богородиці, подякувати за близьких і попросити про злагоду в родині. Оскільки це субота перед Воздвиженням, богослужбові читання також готують до свята Хреста Господнього, яке ПЦУ відзначатиме 14 вересня.
Український народний контекст. Окремих загальноукраїнських обрядів, надійно прив’язаних саме до віддання Різдва Богородиці 12 вересня, етнографічні джерела не фіксують. Народна назва Друга Пречиста стосується самого свята Різдва Богородиці, а не дня його віддання.
Початок вересня належав до осіннього святково-господарського циклу, який дослідники окреслюють як період «від Іллі до Покрови». У цей час завершували обжинкові роботи, молотили зерно, відбирали насіння та сіяли озимину.
Звичаї Другої Пречистої етнографи записували переважно тоді, коли свято припадало на 21 вересня за цивільним календарем. Тому пов’язані з кінцем місяця погодні спостереження, повернення худоби з полонин та завершення окремих польових робіт не потрібно автоматично переносити на 12 вересня.
Що не можна робити 12 вересня
- Не слід сваритися, принижувати людей, лихословити та навмисно провокувати конфлікти.
- Не варто обманювати, пліткувати, бажати комусь зла або відповідати помстою.
- Не можна чинити жорстоко чи користуватися слабкістю іншої людини.
- Не слід відмовляти в посильній допомозі тому, хто справді її потребує.
- Не варто зловживати алкоголем і перетворювати день на надмірне застілля.
Церковні настанови. Спеціальних заборон на прибирання, прання, необхідну працю, подорожі, покупки або початок нових справ 12 вересня немає. Віддання свята радять провести з молитвою та увагою до його змісту. Посту в суботу немає.
Народні вірування. Підтверджених загальноукраїнських побутових заборон саме для 12 вересня не зафіксовано. Звичаї Другої Пречистої або старостильного свята Усікновення не варто видавати за правила дня за новим календарем.
Народні прикмети на 12 вересня
Для цієї дати доречно наводити загальні українські спостереження за вересневою природою, не пов’язуючи їх штучно з відданням свята:
- Ясну осінь вважали ознакою майбутньої холодної зими.
- Багато павутиння на рослинах обіцяло тривалу теплу погоду.
- Якщо добре вродив щавель, зиму очікували теплою.
- Посилення вітру під час дощу та зміна його напрямку проти годинникової стрілки віщували швидке потепління.
- Велику кількість грибів восени вважали ознакою слабшого врожаю наступного року.
У кого День ангела 12 вересня
Іменини за новим календарем:
- Автоном.
- Юліан.
- Федір.
- Корнут.
Ім’я Марія до цього списку не додають: віддання Різдва Богородиці є продовженням святкового богослужбового циклу, але саме по собі не визначає іменини. Імена 40 мучеників, яких вшановують разом із Юліаном, у календарі не названі.
Іменини за старим стилем:
- Олександр.
- Іоан.
- Павло.
- Христофор.
- Фантин.
- Сава.
- Арсеній.
- Євстафій.
- Яків.
- Никодим.
- Даниїл.
- Іоаникій.
- Єфрем.
- Спиридон.
- Макарій.
- Гавриїл.
- Григорій.
- Варлаам.
Олександр і Сава у списку наведені по одному разу, хоча старостильний календар згадує кількох святих із цими іменами. Іван — сучасна українська форма церковного імені Іоан.
Про що моляться Пресвятій Богородиці та священномученику Автономові
У день віддання Різдва Пресвятої Богородиці до Діви Марії звертаються з проханнями про заступництво, зміцнення віри, мир і взаєморозуміння в родині. Батьки моляться про дітей, мудрість у їхньому вихованні та злагоду між поколіннями.
Священномученика Автонома традиційно просять про мужність у складних обставинах, твердість у переконаннях і сили відповідально виконувати своє покликання. До нього також звертаються з молитвами про єдність церковної громади та підтримку людей, які несуть пастирське служіння.
Завершення святкового циклу спонукає ще раз подякувати за близьких і добрі зміни в житті. Пам’ять Автонома нагадує про відповідальність за створену спільноту, підтримку однодумців і вірність справі, яку людина вважає своїм служінням.
