15 вересня Православна Церква України вшановує великомученика Микиту, якого називають Готським. Він жив у IV столітті на землях поблизу Дунаю та проповідував християнство серед своїх одноплемінників.
За церковним житієм, Микита відкрито виступив проти переслідування християн правителем Атанаріхом. Святого заарештували, катували, а близько 372 року стратили у вогні. Цього ж дня розпочинається післясвято Воздвиження чесного Хреста Господнього.
Розповідаємо, яке сьогодні церковне свято за новим і старим календарями, ким був Микита Готський, як актор Порфирій став християнином під час вистави, чи потрібно постити, що не можна робити та хто відзначає іменини 15 вересня.
Коротко про 15 вересня:
- День тижня: вівторок.
- Головна пам’ять за новим календарем: великомученик Микита Готський.
- Особливість дня: перший день післясвята Воздвиження чесного Хреста Господнього.
- Інші пам’яті: святитель Акакій Мелітинський, мученики Максим, Феодот, Аскліада і Порфирій, первомученик Стефан, преподобний Філофей, святителі Йосиф Алавердський та Симеон Солунський, Новомикитська ікона Божої Матері.
- Свято за старим стилем: пам’ять преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських та святих 2 вересня за юліанським календарем.
- Піст: немає — день припадає на вівторок і перебуває поза межами багатоденних постів. Піст свята Воздвиження завершився 14 вересня.
Яке церковне свято 15 вересня за новим календарем
За офіційним календарем ПЦУ, 15 вересня триває післясвято Воздвиження Хреста Господнього. Церква вшановує великомученика Микиту, згадує знайдення мощей святителя Акакія, сповідника і єпископа Мелітинського, та мучеників Максима, Феодота й Аскліаду, яку також називають Аскліпіодотою.
До святців дня також входять мученик Порфирій Ефеський, знайдення мощей первомученика архідиякона Стефана, преподобний Філофей, пресвітер у Малій Азії, святитель Йосиф, єпископ Алавердський, святитель Симеон, архієпископ Солунський, та Новомикитська ікона Божої Матері.
Микита жив у IV столітті серед готів — групи германських племен, частина яких оселилася на землях на північ від Дунаю. У цей період християнство вже поширювалося серед готського населення, однак нова віра мала як прихильників, так і впливових противників.
За церковним переданням, Микиту охрестив готський єпископ Феофіл, учасник Першого Вселенського собору 325 року. Новонавернений християнин почав проповідувати серед свого народу, підтримував інших вірян і власним прикладом переконував одноплемінників приймати християнство.
Готські землі в цей час переживали внутрішнє протистояння. Правитель Атанаріх дотримувався традиційних вірувань та розпочав переслідування християн, вбачаючи в поширенні нової релігії загрозу своїй владі й усталеному порядку.
Микита відкрито засуджував жорстокість правителя. За житієм, він продовжував проповідувати навіть після початку переслідувань, зміцнював християнську громаду та відмовився зректися віри після арешту.
Святого піддали катуванням, а потім кинули у вогонь. Церковна традиція датує його мученицьку смерть приблизно 372 роком. Житіє розповідає, що вогонь не знищив тіло Микити, а християнин на ім’я Маріан уночі забрав його та поховав у Кілікії.
Згодом частину мощей перенесли до Константинополя. Ще одна частина опинилася в сербському монастирі Високі Дечани. У церковній традиції Микиту вшановують як проповідника, який не залишив свій народ навіть під час переслідувань.
Пам’ять святого безпосередньо пов’язана з Новомикитською іконою Божої Матері. За житієм, ще до хрещення Микита побачив уві сні Немовля з Хрестом, а після пробудження знайшов у себе образ Богородиці з Христом. Саме цей переказ став основою історії ікони.
Святитель Акакій був єпископом Мелітинським у III столітті. Під час переслідування за імператора Декія його заарештували та катували за відмову зректися християнства. Акакій вижив, згодом був звільнений і помер своєю смертю, тому Церква називає його сповідником. 15 вересня згадують знайдення його мощей.
Максим і Аскліада, за житієм, були заможними жителями Маркіанополя, які відкрито сповідували християнство. Коли правитель наказав їх катувати, Феодот публічно засудив його жорстокість і також був заарештований. Усіх трьох після тривалих випробувань стратили на початку IV століття.
Незвичайна житійна історія пов’язана з мучеником Порфирієм Ефеським. Він був актором і 361 року брав участь у виставі, яка мала висміяти християнське хрещення.
За церковним переданням, під час сценічного занурення у воду Порфирій пережив духовну зміну. Вийшовши з води, він уже не продовжив виставу, а відкрито назвав себе християнином. Імператор Юліан наказав катувати та стратити актора.
Знайдення мощей первомученика архідиякона Стефана церковна традиція датує 415 роком. За переданням, священнику Лукіану було відкрито місце поховання Стефана, Гамаліїла та Никодима. Знайдені мощі урочисто перенесли до Єрусалима.
Преподобний Філофей жив у X столітті у Віфінії в Малій Азії. Він був одруженим священником, виховував дітей, служив парафії та допомагав нужденним. Житіє особливо наголошує на його гостинності й турботі про голодних.
Святитель Йосиф Алавердський належав до групи сирійських подвижників, які у VI столітті прибули до Грузії. Він оселився в Алавердській долині, проповідував місцевим жителям і став засновником монастирської громади, навколо якої згодом виріс відомий Алавердський монастир.
Симеон Солунський очолював Церкву міста Солунь на початку XV століття, коли місто перебувало під постійною загрозою завоювання. Він помер 1429 року, незадовго до захоплення Солуня османським військом.
Симеон залишив богословські праці та докладні пояснення православного богослужіння. Його тексти стали важливим джерелом для вивчення пізньовізантійської літургійної традиції.
Післясвято Воздвиження триватиме до 20 вересня, а 21 вересня ПЦУ звершить віддання свята. Службу великомученика Микити 15 вересня поєднують із піснеспівами на честь Хреста Господнього.
Яке свято 15 вересня за старим стилем
Для громад, які користуються юліанським календарем, 15 вересня 2026 року відповідає 2 вересня за старим стилем. Головна пам’ять дня — преподобні Антоній і Феодосій Києво-Печерські.
Також старостильні громади вшановують мученика Маманта, його батька Феодота і матір Руфіну, преподобного Іоана Посника, патріарха Константинопольського, та 3628 мучеників, які, за церковним переданням, постраждали в Нікомидії у III–IV століттях.
Антонія і Феодосія вважають основоположниками чернечого життя Руси-України. Антоній народився близько 983 року в Любечі, прийняв чернецтво на Афоні, а після повернення оселився в печері на київських пагорбах.
Навколо Антонія поступово сформувалася громада ченців. Феодосій упорядкував її життя, запровадив спільножитний монастирський устав і став ігуменом Києво-Печерської обителі. За нього монастир перетворився на важливий духовний та освітній осередок.
Мученик Мамант жив у III столітті. Його батьків, Феодота і Руфіну, ув’язнили за християнську віру. За житієм, Мамант народився у в’язниці, рано залишився сиротою, а згодом також загинув під час переслідувань.
Преподобний Іоан Посник був патріархом Константинопольським у 582–595 роках. До обрання патріархом він працював золотарем, а згодом присвятив життя церковному служінню. Його прізвисько пов’язане із суворою особистою стриманістю.
Отже, 15 вересня новокалендарні парафії вшановують Микиту Готського та продовжують післясвято Воздвиження. Старостильні громади цього дня відзначають пам’яті 2 вересня, а великомученика Микиту згадуватимуть 28 вересня за цивільним календарем.
Які традиції існували 15 вересня
Церковна практика. У храмах продовжують богослужбове святкування Воздвиження. Піснеспіви на честь Хреста поєднують зі службою великомученика Микити. Винесений на свято Хрест у багатьох храмах залишається на центральному аналої для поклоніння до віддання.
Віряни можуть відвідати літургію, поставити свічку, помолитися перед Хрестом Господнім та іконою великомученика. Окремого посту на честь Микити немає, а післясвято Воздвиження не продовжує одноденних харчових обмежень попереднього дня.
Український народний контекст. Надійно підтверджених загальноукраїнських обрядів, пов’язаних саме із сучасною датою пам’яті Микити 15 вересня, етнографічні джерела не фіксують.
Середина вересня загалом належала до осіннього господарського циклу. У цей час завершували роботи в садах і на городах, збирали картоплю, молотили зерно, впорядковували запаси та продовжували сівбу озимини.
Пам’ять Микити до календарної реформи припадала на 28 вересня за цивільним календарем. Тому сезонні звичаї, записані етнографами наприкінці місяця, не варто автоматично переносити на 15 вересня.
Що не можна робити 15 вересня
- Не слід сваритися, лихословити, принижувати людей і навмисно провокувати конфлікти.
- Не варто обманювати, пліткувати, бажати комусь зла або відповідати помстою.
- Не можна чинити жорстоко чи використовувати довіру та слабкість іншої людини.
- Не слід відмовляти в посильній допомозі тому, хто справді її потребує.
- Не варто зловживати алкоголем.
Церковні настанови. Спеціальних заборон на прибирання, прання, необхідну працю, подорожі, покупки, подарунки або початок нових справ 15 вересня немає. День не є пісним: одноденний піст на Воздвиження завершився напередодні.
Народні вірування. Загальноукраїнських побутових заборон, надійно пов’язаних із Микитою Готським, не зафіксовано. Твердження про заборону працювати, обрізати дерева чи виходити з дому не належать до церковних правил.
Народні прикмети на 15 вересня
Для цієї дати доречно наводити загальні українські спостереження за природою у вересні, не приписуючи їх пам’яті великомученика Микити:
- Вологе літо і тепла осінь віщували довгу зиму.
- Щедрий урожай горіхів на ліщині вважали ознакою суворої та сніжної зими.
- Якщо осінь була бідною на гриби, взимку очікували багато снігу й морозів.
- Якщо павуки продовжували плести павутиння під час дощу, опади мали невдовзі припинитися.
- Хмари рухаються проти вітру — погода може погіршитися.
У кого День ангела 15 вересня
Іменини за новим календарем:
- Микита.
- Акакій.
- Максим.
- Феодот.
- Аскліада.
- Порфирій.
- Стефан.
- Філофей.
- Йосиф.
- Симеон.
Аскліпіодота — інша форма імені мучениці Аскліади, а не окрема свята. Ім’я Марія через вшанування Новомикитської ікони Божої Матері до списку не додають.
Іменини за старим стилем:
- Антоній.
- Феодосій.
- Мамант.
- Феодот.
- Руфіна.
- Іоан.
Іван — сучасна українська форма церковного імені Іоан. Імена 3628 Нікомидійських мучеників у календарі не перелічені, тому визначити за ними додаткові іменини неможливо.
Про що моляться великомученику Микиті
До великомученика Микити традиційно звертаються з проханнями про твердість у вірі, мужність перед тиском і здатність не відмовлятися від своїх переконань у складних обставинах.
Святого просять про мудрість у спілкуванні з людьми, терпіння та силу переконувати особистим прикладом. Оскільки Микита проповідував серед власного народу, йому також моляться про взаєморозуміння з близькими та примирення у громаді.
Перед іконою великомученика моляться про добробут і захист дітей, подолання страху та внутрішньої слабкості. Пам’ять Микити нагадує про вірність обраному шляху й відповідальність за людей, які довіряють твоєму слову.
