16 вересня Православна Церква України вшановує великомученицю Євфимію Всехвальну, яка загинула в Халкідоні під час переслідувань християн на початку IV століття. Богослужіння святій поєднують із піснеспівами післясвята Воздвиження чесного Хреста Господнього.
Євфимія увійшла до церковної історії не лише як мучениця. У храмі над її могилою 451 року відбувалися засідання Четвертого Вселенського, або Халкідонського, собору. Пізніше церковне передання пов’язало мощі святої з утвердженням соборного вчення про Ісуса Христа.
Розповідаємо, яке сьогодні церковне свято за новим і старим календарями, що відомо про Євфимію Всехвальну, кого ще згадують 16 вересня, чому цього дня постять, що не можна робити та хто відзначає іменини.
Коротко про 16 вересня:
- День тижня: середа.
- Головна пам’ять за новим календарем: великомучениця Євфимія Всехвальна.
- Особливість дня: післясвято Воздвиження чесного і животворчого Хреста Господнього; службу Євфимії поєднують зі службою свята.
- Інші пам’яті: мучениці Севастіана, Мелітина і Людмила Чеська, мученики Віктор, Сосфен, Йосиф та Ісак, преподобний Дорофей і святитель Кипріан Київський.
- Свято за старим стилем: пам’ять священномученика Анфіма Нікомидійського та святих 3 вересня за юліанським календарем.
- Піст: так, звичайний одноденний піст середи; він стосується і новостильних, і старостильних громад.
Яке церковне свято 16 вересня за новим календарем
За офіційним календарем ПЦУ, 16 вересня вшановують великомученицю Євфимію Всехвальну, мучениць Севастіану і Мелитину, мучеників Віктора та Сосфена, преподобного Дорофея, пустельника Єгипетського, мученицю Людмилу, княгиню Чеську, мучеників-братів Йосифа й Ісака та святителя Кипріана, митрополита Київського і всієї Руси, чудотворця.
Цього ж дня вшановують ікону Божої Матері «Зглянься на смирення». У богослужінні триває післясвято Воздвиження: піснеспіви на честь Хреста Господнього поєднують із шестеричною службою Євфимії.
Євфимія жила в Халкідоні — місті на азійському березі Босфору навпроти Константинополя. Церковне житіє називає її батьками християн Філофрона і Феодосію та датує мученицьку смерть 304 роком.
За житієм, проконсул Приск наказав жителям міста взяти участь у святі на честь язичницького бога Ареса. Сорок дев’ять християн відмовилися виконати наказ і зібралися для молитви в одному з будинків. Серед них була молода Євфимія.
Громаду викрили та привели на суд. Після тривалих допитів інших християн відправили до імператора Діоклетіана, а Євфимію залишили в Халкідоні, сподіваючись, що на самоті вона відмовиться від своїх переконань.
Житіє розповідає про численні катування, після яких святу віддали диким звірам на арені. Одна з тварин завдала їй рани, від якої Євфимія померла. Батьки забрали її тіло та поховали неподалік міста.
Віктор і Сосфен були воїнами, яким наказали виконати один зі смертних вироків. За церковним переданням, побачене під час катувань Євфимії спонукало їх оголосити себе християнами. Обох також стратили, тому їхню пам’ять звершують разом із великомученицею.
Над могилою Євфимії згодом спорудили велику базиліку. Саме в ній 451 року відбувалися засідання Халкідонського собору, який сформулював вчення про Ісуса Христа як одну Особу у двох природах — божественній і людській.
За церковним переданням, представники двох сторін суперечки поклали свої письмові виклади віри до гробниці Євфимії. Після молитви соборних отців сувій із православним сповіданням нібито опинився в руці святої, а інший — біля її ніг. Окрему пам’ять цієї події відзначають 11 липня, тоді як 16 вересня згадують мученицьку смерть Євфимії.
Після руйнування Халкідона мощі святої перенесли до Константинополя. Нині вони перебувають у патріаршому храмі святого Георгія на Фанарі.
Мученицю Севастіану церковне передання називає ученицею апостола Павла. За житієм, вона постраждала в часи імператора Доміціана наприкінці I століття: після судів у Маркіанополі та Гераклеї її стратили за відмову зректися християнства.
Мелітина також жила в Маркіанополі, але пізніше — за правління імператора Антоніна Пія у II столітті. За житієм, вона відкрито проповідувала християнство, навернула дружину місцевого правителя і була страчена разом із нею.
Преподобний Дорофей походив із Фіваїди та близько 60 років прожив у Скитській пустелі Єгипту. Спогади про нього залишив Паладій, автор «Лавсаїка», який у молодості був учнем подвижника. Дорофей працював руками, будував келії для інших пустельників і плів кошики.
Людмила була дружиною чеського князя Борживоя та бабусею святого князя Вацлава. За церковним переданням, подружжя прийняло хрещення від святителя Мефодія і сприяло поширенню християнства в Чехії.
Після смерті сина Людмила брала участь у вихованні онука Вацлава. Через боротьбу за вплив при князівському дворі вона відійшла до замку Тетін, де її вбили за наказом невістки Драгомири. В офіційному календарі ПЦУ поруч із пам’яттю Людмили зазначено 927 рік, тоді як чеські історичні джерела датують її загибель 15 вересня 921 року. Розходження стосується року смерті, а не дати церковної пам’яті.
Брати Йосиф та Ісак жили на початку IX століття. За житієм, їхній батько був мусульманином, а мати-грузинка таємно виховала синів у християнській традиції. Брати відкрито заявили про свою віру правителю Феодосіополя і 808 року прийняли мученицьку смерть.
Святитель Кипріан був церковним діячем, дипломатом, перекладачем і книжником XIV століття. Він подвизався на Афоні, а 1375 року Константинопольський патріарх Філофей поставив його митрополитом Київським і Литовським.
Кипріан прагнув зберегти єдність Київської митрополії, яка охоплювала землі кількох князівств. Він редагував богослужбові книги, перекладав тексти з грецької та залишив послання, важливі для історії слов’янської писемності. Святитель помер 16 вересня 1406 року.
Ікону Божої Матері «Зглянься на смирення» церковна традиція пов’язує з Псковом і Кам’яним озером. Її появу відносять до 1420 року. Один із відомих списків образу зберігається у Флорівському монастирі в Києві.
Яке свято 16 вересня за старим стилем
Для православних громад, які користуються юліанським календарем, 16 вересня 2026 року відповідає 3 вересня за старим стилем. Головна пам’ять дня — священномученик Анфім, єпископ Нікомидійський, та мученики, які постраждали разом із ним.
Серед них календар називає священномучеників Феофіла і Мигдонія, дияконів, мучеників Дорофея, Мардонія, Петра, Індиса, Горгонія, Зинона й Євфимія та мученицю Домну.
Анфім очолював Нікомидійську Церкву під час переслідувань за імператорів Діоклетіана і Максиміана. За житієм, він переховувався на прохання громади, але продовжував надсилати вірянам листи із закликами не зрікатися християнства. Після арешту єпископа стратили разом з іншими членами громади.
Старостильні парафії також вшановують преподобного Феоктиста Палестинського, ігумена і співпосника Євфимія Великого, святу Фіву Коринфську, дияконису, мученицю Василісу Нікомидійську, священномученика Аристіона, єпископа Олександрії в Кілікії, та святителя Іоаникія, патріарха Сербського.
Фіва — одна з небагатьох жінок ранньої Церкви, безпосередньо згаданих у Новому Завіті. У Посланні до римлян апостол Павло називає її служителькою громади в Кенхреях і просить християн Рима допомогти їй, оскільки вона підтримувала багатьох людей.
До пам’ятей 3 вересня належить і Пісидійська Мироточива ікона Божої Матері, відома за письмовими свідченнями щонайменше з VI століття.
Отже, 16 вересня новокалендарні парафії вшановують Євфимію Всехвальну та продовжують післясвято Воздвиження. Старостильні громади звершують пам’яті 3 вересня, а Євфимію згадуватимуть 29 вересня за сучасним цивільним календарем.
Які традиції існували 16 вересня
Церковна практика. У храмах службу великомучениці Євфимії поєднують із піснеспівами післясвята Воздвиження. Винесений на свято Хрест може залишатися на центральному аналої для поклоніння до віддання, яке відбудеться 21 вересня.
На літургії читають уривок із Послання апостола Павла до галатів про підтримку одне одного та Євангеліє від Марка про те, що людину оскверняють злі наміри й учинки, а не зовнішні обставини. Окремі читання великомучениці взято з Другого послання до коринфян та Євангелія від Луки.
Оскільки 16 вересня 2026 року припадає на середу, віряни дотримуються одноденного посту. Післясвято Воздвиження і пам’ять Євфимії не скасовують посту середи.
Український народний контекст. Середина вересня належала до першої частини осіннього господарського циклу «від Іллі до Покрови». У цей період завершували обжинкові роботи, молотили зерно, працювали в садах, упорядковували запаси та продовжували сівбу озимини.
Пам’ять Євфимії до календарної реформи припадала на 29 вересня за цивільним календарем. Тому звичаї та сезонні спостереження, записані етнографами наприкінці місяця, не варто автоматично переносити на сучасну дату 16 вересня.
Що не можна робити 16 вересня
- Не слід сваритися, лихословити, принижувати людей і навмисно загострювати конфлікти.
- Не варто обманювати, пліткувати, бажати комусь зла або відповідати помстою.
- Не можна чинити жорстоко чи використовувати довіру та слабкість іншої людини.
- Не слід відмовляти в посильній допомозі тому, хто справді її потребує.
- Не варто зловживати алкоголем.
- Тим, хто дотримується церковного уставу, не слід без причини порушувати піст середи.
Церковні настанови. Спеціальних заборон на прибирання, прання, необхідну працю, подорожі, покупки, подарунки або початок справ 16 вересня немає. Піст пов’язаний із середою, а не з особливою забороною на честь Євфимії.
Народні вірування. Побутові твердження про заборону шити, користуватися гострими предметами, працювати в саду чи вирушати в дорогу не є церковними правилами. Надійно зафіксованих загальноукраїнських заборон саме для сучасної дати пам’яті Євфимії немає.
Народні прикмети на 16 вересня
Для цієї дати доречно наводити українські спостереження за вересневою природою, не приписуючи їх штучно пам’яті великомучениці:
- Багато павутиння, а шпаки не поспішають відлітати — осінь буде тривалою.
- Опалий лист лягає долілиць — чекали теплої зими та доброго врожаю наступного року.
- Якщо добре вродив щавель, зиму очікували теплою.
- Кілька веселок після дощу вважали ознакою грибної пори.
- Що теплішим і сухішим був вересень, то пізніше чекали приходу зими.
У кого День ангела 16 вересня
Іменини за новим календарем:
- Євфимія.
- Севастіана.
- Мелітина.
- Віктор.
- Сосфен.
- Дорофей.
- Людмила.
- Йосиф.
- Ісак.
- Кипріан.
Ім’я Марія до переліку не додають: вшанування ікони Божої Матері «Зглянься на смирення» саме по собі не визначає іменини 16 вересня.
Іменини за старим стилем:
- Анфім.
- Феофіл.
- Мигдоній.
- Дорофей.
- Мардоній.
- Петро.
- Індис.
- Горгоній.
- Зинон.
- Євфимій.
- Домна.
- Феоктист.
- Фіва.
- Василіса.
- Аристіон.
- Іоаникій.
Дорофей є серед іменинників за обома календарями, але йдеться про різних святих: за новим календарем згадують єгипетського пустельника, а за старим — Нікомидійського мученика.
Про що моляться великомучениці Євфимії Всехвальній
До Євфимії Всехвальної традиційно звертаються з проханнями про твердість у вірі, мужність перед тиском і здатність не відмовлятися від своїх переконань у складних обставинах.
Святу просять про терпіння під час випробувань, захист від наклепів і мудрість у суперечках. Її зв’язок із Халкідонським собором став підставою молитися про єдність церковної громади, подолання ворожнечі та відповідальне ставлення до власних слів.
Перед іконою великомучениці також моляться про примирення з близькими, внутрішній спокій і силу не відповідати злом на несправедливість. Євфимію просять допомогти зберегти гідність, чесність і вірність обраному шляху.
