У суботу, 17 жовтня 2026 року, Православна Церква України згадує перенесення мощей праведного Лазаря Чотириденного, єпископа Кітійського. Також цього дня вшановують пророка Осію, преподобномученика Андрія Критського, мучеників-безсрібників Косму й Даміана Аравійських та їхніх братів.
Праведний Лазар відомий передусім з Євангелія від Іоана як друг Христа, якого Спаситель воскресив після чотирьох днів у гробі. Церковна традиція розповідає, що згодом Лазар став єпископом на Кіпрі, а 898 року його мощі перенесли з Кітіона до Константинополя.
Розповідаємо, яке сьогодні церковне свято за новим і старим календарями, які богослужбові особливості має день, чи потрібно постити, хто святкує іменини 17 жовтня, а також що не можна робити та які сезонні спостереження зберегла українська традиція.
- День тижня: субота.
- Головна пам’ять за новим календарем: перенесення мощей праведного Лазаря Чотириденного, єпископа Кітійського.
- Богослужбова особливість: служби пророка Осії та преподобномученика Андрія Критського поєднують із суботньою службою Октоїха; святкового знака день не має.
- Інші пам’яті: мученики-безсрібники Косма і Даміан Аравійські, Леонтій, Анфім і Євтропій, дві ікони Божої Матері.
- За старим стилем: пам’ять священномученика Ієрофея, єпископа Афінського, та інших святих 4 жовтня за юліанським календарем.
- Піст: посту немає.
Яке церковне свято 17 жовтня за новим календарем
Офіційний календар ПЦУ на 17 жовтня називає такі пам’яті:
- пророка Осії, який жив приблизно у VIII столітті до Різдва Христового;
- преподобномученика Андрія Критського, який загинув 767 року;
- мучеників і безсрібників Косми та Даміана Аравійських;
- їхніх братів, мучеників Леонтія, Анфіма та Євтропія;
- перенесення мощей праведного Лазаря Чотириденного, єпископа Кітійського, 898 року;
- ікони Божої Матері «До Різдва і після Різдва Діва»;
- ікони Божої Матері «Визволителька».
Як мощі праведного Лазаря перенесли до Константинополя
Про воскресіння Лазаря розповідає одинадцятий розділ Євангелія від Іоана. Лазар жив у Вифанії разом із сестрами Марфою та Марією. Коли він помер, Ісус прийшов до Вифанії та звелів відкотити камінь від гробниці. Після слів Христа Лазар, який перебував у гробі чотири дні, вийшов живим.
Саме тому церковна традиція називає його Лазарем Чотириденним. Події у Вифанії Церква окремо згадує в Лазареву суботу напередодні Входу Господнього в Єрусалим, тоді як 17 жовтня присвячене іншому епізоду — перенесенню мощей святого.
Подальше життя Лазаря не описане в Новому Завіті. За церковним переданням, через переслідування він залишив Юдею, прибув на Кіпр і став єпископом міста Кітіон, розташованого на місці сучасної Ларнаки. Традиція стверджує, що після воскресіння він прожив ще близько тридцяти років і помер уже на Кіпрі.
У IX столітті в Кітіоні знайшли поховання, яке церковна традиція пов’язала з Лазарем. На мармуровій гробниці був напис, що називав похованого Лазарем Чотириденним і другом Христа.
Візантійський імператор Лев VI Мудрий наказав перенести святиню до Константинополя. Це сталося 898 року. Мощі поклали у храмі, освяченому на честь праведного Лазаря. У Кітіоні натомість звели храм, який упродовж століть залишався важливим місцем християнського паломництва.
Пам’ять про перенесення мощей поєднує євангельську розповідь із церковною історією Візантії та Кіпру. У богослужбових текстах Лазар постає свідком влади Христа над смертю і проповідником воскресіння.
Пророк Осія: голос напередодні падіння Ізраїльського царства
Пророк Осія жив у Північному Ізраїльському царстві приблизно у VIII столітті до Різдва Христового — у час політичної нестабільності, суспільних конфліктів і поширення язичницьких культів. Він був сучасником пророків Ісаї, Амоса та Михея.
Його пророцтва збереглися у старозавітній Книзі Осії. У ній взаємини Бога та народу передано через образ подружньої вірності й зради. Особисте життя пророка стає частиною цього символічного оповідання: відступництво Ізраїлю Осія порівнює з невірністю, а можливість повернення — з прощенням і відновленням союзу.
Осія застерігав співвітчизників від наслідків беззаконня та передбачав ассирійське завоювання. Водночас його книга містить заклик до покаяння і надію на відновлення. Християнська традиція бачить у деяких її рядках прообрази євангельських подій.
Андрій Критський, який виступив проти іконоборства
Преподобномученика Андрія Критського не слід плутати зі святителем Андрієм Критським, автором Великого покаянного канону. Святий, пам’ять якого припадає на 17 жовтня, жив у VIII столітті за правління імператора-іконоборця Костянтина V.
За житієм, Андрій був ченцем і відкрито виступив проти переслідування людей, які шанували ікони. У Константинополі він прилюдно звинуватив імператора в гоніннях на християн. Його ув’язнили, піддали катуванням і повели на страту. Докладні обставини смерті святого відомі з житійної традиції.
Шанування Андрія Критського утвердилося як пам’ять про захисника православного вчення щодо ікон. Церква наголошує, що пошана, яку виявляють священному зображенню, звернена не до матеріалу, а до зображеної особи.
Косма і Даміан Аравійські та їхні брати
Косма і Даміан Аравійські належать до святих безсрібників — цілителів, які, за церковною традицією, допомагали людям без плати. Їх потрібно відрізняти від інших однойменних пар святих Косми і Даміана, яких календар згадує в інші дні року.
За житієм, брати знали лікарське мистецтво, лікували хворих і водночас проповідували християнство. Разом із братами Леонтієм, Анфімом і Євтропієм вони постраждали під час гонінь наприкінці III або на початку IV століття.
Їхня пам’ять у церковній традиції пов’язана насамперед із милосердям, безкорисливою допомогою та відданістю своїй вірі.
Ікони Божої Матері, які вшановують 17 жовтня
Календар ПЦУ цього дня згадує образ «До Різдва і після Різдва Діва». Ікона належить до типу Одигітрії: Богородицю зображують із Христом-Немовлям, а сама назва нагадує про церковне вчення щодо приснодівства Діви Марії. Прославлення цього образу церковна традиція відносить до 1827 року.
Також вшановують ікону Божої Матері «Визволителька». Історію образу пов’язують з Афоном і грецьким схимником Мартиніаном, який у XIX столітті носив ікону із собою. Близько 1889 року образ передали до Новоафонського монастиря.
Згадка Богородичних ікон не означає, що 17 жовтня автоматично є іменинами всіх жінок на ім’я Марія. День ангела визначають за пам’яттю святого або святої з відповідним особовим ім’ям.
Богослужбові особливості 17 жовтня
У богослужбових вказівках ПЦУ зазначено, що служби пророка Осії та преподобномученика Андрія Критського не мають окремого святкового знака. Їх звершують разом із суботньою службою Октоїха.
На вечірні співають стихири пророка й преподобномученика, а на ранній читають їхні канони разом із мученичним каноном Октоїха. Богослужбовим кольором і змістом дня особливо виразно звучить пам’ять свідків віри.
На літургії передбачені читання з Другого послання апостола Павла до коринфян та Євангелія від Луки. Євангельський уривок розповідає про покликання митаря Левія і трапезу Христа з митарями та грішниками.
У суботній службі також звучать заупокійні піснеспіви. Водночас 17 жовтня 2026 року не є окремою вселенською або батьківською поминальною суботою.
Яке церковне свято 17 жовтня за старим стилем
У XXI столітті 17 жовтня за цивільним григоріанським календарем відповідає 4 жовтня за юліанським календарем. Тому православні громади, які зберігають старий стиль для нерухомих свят, цього дня вшановують святих, зазначених у святцях під 4 жовтня.
Головною пам’яттю є священномученик Ієрофей, єпископ Афінський. Церковне передання називає його членом афінського Ареопагу, якого навернув до християнства апостол Павло. Ієрофей був сучасником святого Діонісія Ареопагіта та одним із перших єпископів Афін.
Докладні відомості про його служіння походять переважно з церковної традиції. У житійних текстах Ієрофея характеризують як проповідника, богослова й наставника перших афінських християн.
Також за старим стилем 17 жовтня згадують:
- священномучеників Гая, Фавста, Євсевія та Херимона, дияконів;
- священномученика Петра Капітолійського, пресвітера;
- мученицю Домніну та її дочок Віринею, відому також як Вероніка, і Проскудію, або Просдоку;
- преподобного Амона Нітрійського;
- преподобного Павла Препростого;
- мученика Давикта, або Адавкта, та його дочку Калісфенію;
- благовірного князя Володимира Ярославовича, Новгородського чудотворця;
- преподобних Елладія й Онисима, затворників Києво-Печерських у Ближніх печерах;
- преподобного Аммона, затворника Києво-Печерського у Дальніх печерах;
- святого Стефана Щиляновича Сербського.
Отже, новокалендарні парафії 17 жовтня вшановують святих, чиї пам’яті припадають на цю дату за новоюліанським календарем, зокрема пророка Осію та праведного Лазаря. Старостильні громади святкують пам’яті юліанського 4 жовтня, передусім священномученика Ієрофея.
Традиції та звичаї 17 жовтня
Церковна практика
Цього дня віряни можуть бути присутніми на літургії, подати записки за здоров’я і за упокій, поставити свічку та помолитися перед іконами святих. Пам’ять Лазаря нагадує про воскресіння, а служба пророка Осії — про повернення, прощення і відновлення порушених стосунків.
Богородичні ікони дня можуть вшановувати молебним співом, якщо така практика існує у конкретній парафії. Загального обов’язкового обряду, пов’язаного саме з цими образами, календар не встановлює.
17 жовтня 2026 року не припадає на багатоденний або одноденний піст. Це субота, тому загальних харчових обмежень немає.
Український сезонний контекст
Надійно зафіксованої окремої народної назви для церковних пам’ятей нового календаря 17 жовтня немає. Традиції, колись пов’язані з іншими святами на попередніх цивільних датах, не слід автоматично переносити на нинішній день.
У традиційному українському побуті середина жовтня була періодом завершення польових робіт і підготовки господарства до холодів. На Поліссі восени запалювали посвіт або каганець, після чого домашня робота та молодіжні зібрання поступово переміщувалися до оселі. Обробляли льон і коноплі, пряли нитки, лагодили господарські речі та готували запаси на зиму.
Що не можна робити 17 жовтня
Церковний календар не встановлює для цього дня спеціальних побутових заборон. Загальні християнські настанови радять:
- не сваритися, не провокувати конфліктів і не лихословити;
- не принижувати людей та не користуватися їхньою слабкістю;
- не обманювати, не поширювати пліток і неперевірених звинувачень;
- не відмовляти без причини в посильній допомозі;
- не чинити зла у відповідь на образу;
- не зловживати алкоголем.
Спеціальної церковної заборони на прибирання, прання, рукоділля, покупки, подарунки, необхідну працю, подорожі чи початок нових справ 17 жовтня немає. Якщо людина відвідує богослужіння, справи зазвичай планують так, щоб вони не витісняли молитву та участь у літургії.
Побутові перестороги, які іноді приписують цьому дню в популярних календарях, не слід називати церковними правилами. Підтверджених українських обрядових заборон, безпосередньо пов’язаних із пам’яттю Лазаря або Осії на новій календарній даті, не зафіксовано.
Народні прикмети та сезонні спостереження
В українській традиції для другої половини жовтня збереглися загальні спостереження за природою, не прив’язані до конкретного святого:
- якщо з вишень ще не опало листя, перший сніг довго не пролежить і зміниться відлигою;
- якщо дуб і береза скинули листя повністю, очікували м’якшої зими; листя, що довго залишалося на гілках, вважали знаком суворішої;
- пізні гриби в лісі пов’язували з пізнім установленням снігового покриву;
- якщо польові миші влаштовували гнізда високо в копицях, чекали мокрої й тривалої осені, а якщо низько — сухішої погоди;
- грім у жовтні вважали провісником малосніжної зими.
Іменини 17 жовтня за новим календарем
- Осія;
- Андрій;
- Косма, сучасна форма імені — Кузьма;
- Даміан;
- Леонтій;
- Анфім;
- Євтропій;
- Лазар.
День ангела 17 жовтня не святкують Марії лише на підставі того, що календар згадує Богородичні ікони. У переліку новокалендарних святих цього дня немає окремої святої на ім’я Марія.
Іменини 17 жовтня за старим календарем
- Ієрофей;
- Гай;
- Фавст;
- Євсевій;
- Херимон;
- Петро;
- Домніна;
- Віринея, альтернативна форма — Вероніка;
- Проскудія, альтернативна форма — Просдока;
- Амон і Аммон — церковні форми одного імені, представлені цього дня різними святими;
- Павло;
- Давикт, альтернативна форма — Адавкт;
- Калісфенія;
- Володимир;
- Елладій;
- Онисим;
- Стефан.
Про що молитися 17 жовтня
У день перенесення мощей праведного Лазаря моляться про зміцнення надії, мужність у складних обставинах і вірність Христу. Приклад Лазаря у церковній традиції пов’язаний зі свідченням про воскресіння та готовністю служити після пережитого випробування.
До пророка Осії звертаються з проханням про щире покаяння, примирення і відновлення довіри. Його книга особливо виразно говорить про вірність, милосердя і можливість повернення після помилок.
Вшановуючи Андрія Критського, просять витримки й твердості у переконаннях. Пам’ять безсрібників Косми і Даміана спонукає молитися про милосердя, безкорисливість і відповідальне ставлення до власної праці та допомоги ближнім.
Повний перелік головних свят, постів і поминальних днів містить церковний календар на 2026 рік.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
