23 липня Православна Церква України вшановує Почаївську ікону Божої Матері — одну з найвідоміших православних святинь України, історію якої пов’язують із Почаївською лаврою на Тернопільщині.
Цього дня також згадують священномученика Аполлінарія, єпископа Равенійського, мучеників Трофима, Феофіла та ще 13 християн, які постраждали за віру. У народному календарі дату називали Трохимом Безсонником через напружену пору збирання врожаю.
Розповідаємо, яке сьогодні церковне свято відзначають за новим і старим календарями, як Почаївська ікона опинилася на Волині, про що моляться перед святинею, чому 23 липня не радили довго спати та хто святкує іменини.
Коротко про 23 липня:
- головне церковне свято — вшанування Почаївської ікони Божої Матері;
- також згадують священномученика Аполлінарія та мучеників Трофима, Феофіла і ще 13 християн;
- за старим стилем вшановують преподобного Антонія Києво-Печерського та 45 Нікопольських мучеників;
- народна назва дня — Трохим Безсонник;
- головна церковна настанова — не сваритися, не пліткувати та не відмовляти в допомозі;
- головна народна заборона — не спати до обіду та не байдикувати;
- іменини за новим календарем святкують Аполлінарій, Трохим і Феофіл.
Яке церковне свято 23 липня за новим календарем
За офіційним календарем Православної Церкви України 23 липня вшановують Почаївську ікону Божої Матері, священномученика Аполлінарія, єпископа Равенійського, мучеників Трофима, Феофіла та ще 13 християнських мучеників.
Історія Почаївської ікони на Волині починається у XVI столітті. За церковним переказом, 1559 року грецький митрополит Неофіт, який їхав із Константинополя, зупинився у маєтку православної шляхтянки Ганни Гойської. На знак вдячності за гостинність він подарував їй ікону Богородиці з Немовлям Христом.
Спочатку образ зберігався у домашній молитовні Гойської. Згодом, за переказом, перед іконою отримав зцілення її брат Пилип Козинський, який був сліпим. Після цього приблизно 1597 року Ганна передала святиню ченцям на Почаївській горі та пожертвувала кошти й землі на розвиток монастиря.
Окреме вшанування ікони пов’язане з подіями 1675 року, коли Почаївський монастир опинився під загрозою нападу османсько-татарського війська.
Церковне передання розповідає, що ченці та місцеві жителі молилися перед іконою Богородиці й просили заступництва преподобного Іова Почаївського. Під час облоги над монастирем нібито з’явилася Божа Матір в оточенні ангелів і зі святим Іовом, після чого нападники відступили. Цей епізод належить до церковного переказу, а не до документально підтвердженого опису битви.
Почаївська ікона Божої Матері зберігається у Почаївській лаврі на Тернопільщині та протягом кількох століть залишається однією з найбільш шанованих православних святинь України.
Священномученик Аполлінарій, якого також згадують 23 липня, жив у I столітті та був єпископом міста Равенна. За церковним переданням, він проповідував християнство й загинув за віру.
Мученики Трофим, Феофіл і ще 13 християн постраждали у IV столітті під час переслідувань християн. Вони відмовилися зректися віри, за що були піддані катуванням і страчені.
Яке свято 23 липня за старим стилем
Громади, які користуються юліанським календарем, 23 липня за цивільним літочисленням відзначають церковні пам’яті, що припадають на 10 липня за старим стилем.
Цього дня вшановують преподобного Антонія Києво-Печерського — засновника українського чернецтва та одного із засновників Києво-Печерського монастиря. Святий жив у XI столітті, прийняв чернецтво на Афоні, а після повернення до Києва оселився у печері над Дніпром.
Навколо Антонія поступово сформувалася чернеча громада, з якої виросла Києво-Печерська лавра. Преподобний помер 1073 року, а його мощі, за монастирським переданням, перебувають у Ближніх печерах.
Також за старим стилем 23 липня згадують 45 мучеників, які постраждали приблизно 319 року в Нікополі Вірменському.
Почаївську ікону Божої Матері громади старого стилю вшановуватимуть 5 серпня за цивільним календарем — це 23 липня за юліанським календарем.
Православна Церква України перейшла на новоюліанський календар для нерухомих свят 1 вересня 2023 року. Парафії та монастирі, які бажають дотримуватися старого стилю, мають право його зберігати.
Які традиції існували 23 липня
У народному календарі день називали Трохимом Безсонником. Назву пояснювали тим, що наприкінці липня селяни мали багато роботи у полі, саду та господарстві, тому прокидалися вдосвіта й працювали до вечора.
Цього дня збирали ягоди, городину та перший достиглий урожай, сушили трави, готували запаси на зиму і працювали в полі. Вважалося, що сумлінна праця 23 липня принесе добрі результати.
За народними уявленнями, день був сприятливим для початку нових справ, сватання та укладення шлюбу. Вірили, що розпочате на Трохима завершиться успішно, а подружній союз буде міцним. Це народні прикмети, а не церковні гарантії.
Калину цього дня сприймали як символ роду, дому та захисту. Її намагалися не пошкоджувати без потреби, а ягоди й кору використовували у побуті та народній медицині.
У церковній традиції 23 липня можна відвідати богослужіння, помолитися перед образом Богородиці, допомогти нужденним, підтримати хворих і попросити пробачення у людини, яку образили.
Що не можна робити 23 липня
- лихословити, сваритися та принижувати інших людей;
- поширювати плітки, наклепи й неправдиву інформацію;
- заздрити, тримати образу та бажати іншим лиха;
- відмовляти в посильній допомозі нужденним;
- використовувати молитву або народні засоби замість необхідного лікування;
- приписувати іконі магічні властивості або сприймати її як оберіг.
Церковні настанови. Церква не забороняє 23 липня спати, відпочивати, працювати, прибирати, прати, готувати їжу або укладати шлюб. Важливо не перетворювати відпочинок на постійне нехтування обов’язками, але сама потреба людини у сні не вважається гріхом.
Народні вірування. У народі не радили довго спати та залишатися в ліжку до обіду. Вірили, що той, хто проспить Трохима Безсонника, може пропустити вдалу можливість і накликати нестатки.
Також за народними прикметами не слід ламати гілки калини без потреби. Вважалося, що пошкодження дерева може принести родині сварки та неприємності. Ця заборона не належить до православного віровчення.
Народні прикмети на 23 липня
- ранковий туман — до врожаю грибів;
- туман з’явився ввечері — наступний день буде ясним і тихим;
- перед світанком яскраво сяють зорі — незабаром підуть дощі;
- дощ 23 липня — очікували багатого врожаю;
- сова голосно ухає — до різкого нічного похолодання;
- бджоли зранку активно вилітають із вуликів — день буде теплим і сухим.
Народні прикмети виникли зі спостережень за природою, однак вони не є точним прогнозом погоди та не належать до православного віровчення.
У кого День ангела 23 липня
За святими, яких згадує офіційний календар Православної Церкви України, 23 липня іменини відзначають:
- Аполлінарій;
- Трохим;
- Феофіл.
За старим стилем цього дня іменини можуть відзначати Антон і Антоній, Леонтій, Маврикій, Данило, Олександр, Яникит, Сисиній, Меней і Вирилад.
У різних календарях переліки іменин можуть відрізнятися, якщо вони спираються на інші місяцеслови або поєднують новий і старий календарні стилі.
Про що моляться перед Почаївською іконою Божої Матері
Перед Почаївською іконою віряни звертаються до Богородиці з молитвами про зміцнення віри, духовну підтримку, зцілення від душевних і тілесних недуг, захист родини та допомогу під час важких випробувань.
Також моляться про мир і злагоду між подружжям, захист дітей, звільнення від страху й відчаю, повернення людини на добрий шлях, захист України та справедливий мир.
У православному розумінні молитва спрямована не до матеріального предмета: перед іконою віряни звертаються до зображеної на ній Богородиці. Сам образ не вважається магічним джерелом сили та не гарантує виконання будь-якого прохання.
Коротка молитва своїми словами:
Пресвята Богородице, перед Твоїм Почаївським образом просимо за Україну, наших захисників, поранених, полонених і всіх, хто переживає важкі випробування. Зміцни нашу віру, захисти родини від зла, допоможи хворим і даруй розраду тим, хто втратив надію. Нехай Господь благословить Україну справедливим миром, злагодою та перемогою правди. Амінь.
