У суботу, 26 вересня 2026 року, Православна Церква України відзначає кончину святого апостола і євангелиста Іоана Богослова — одного з найближчих учнів Христа. Церковна традиція називає його апостолом любові та пов’язує з ним четверте Євангеліє, три соборні послання і книгу Одкровення.
За житієм, Іоан дожив до глибокої старості й сам попросив учнів поховати його поблизу Ефеса. Коли інші християни згодом відкрили могилу, тіла апостола там не було. Ця оповідь належить до церковного передання, а не до документально підтвердженої біографії.
Розповідаємо, яке сьогодні церковне свято відзначають за новим і старим календарями, що відомо про Іоана Богослова, чому суботнє богослужіння має окремі святкові читання, чи є піст, що не можна робити 26 вересня та хто святкує День ангела.
- День тижня: субота.
- Головна пам’ять за новим календарем: кончина апостола і євангелиста Іоана Богослова.
- Богослужбова особливість: окремі апостольське та євангельське читання на честь Іоана Богослова.
- Інші важливі пам’яті: праведного Гедеона, преподобного Єфрема Перекомського та благовірного князя Нягу Басараба.
- За старим стилем: субота перед Воздвиженням, передсвято Воздвиження Чесного Хреста та пам’ять оновлення храму Воскресіння Христового в Єрусалимі.
- Піст: посту немає.
Яке церковне свято 26 вересня за новим календарем
За новоюліанським календарем 26 вересня ПЦУ відзначає кончину апостола і євангелиста Іоана Богослова. Також цього дня вшановують праведного Гедеона, суддю Ізраїльського, преподобного Єфрема Перекомського, Новгородського чудотворця, та благовірного князя Нягу Басарабського.
Апостол і євангелист Іоан Богослов
Іоан був сином галилейського рибалки Зеведея та братом апостола Якова. Євангелія розповідають, що Христос покликав братів біля Генісаретського озера, після чого вони залишили човен і батька та приєдналися до Його учнів.
Іоан разом із Петром і Яковом належав до найближчого кола апостолів. Він був свідком воскресіння дочки Яіра, Преображення Христа на горі Фавор і молитви у Гефсиманському саду.
У церковній традиції Іоана ототожнюють з улюбленим учнем, який перебував поруч із Христом під час Таємної вечері та стояв біля Хреста разом із Богородицею. Саме йому були звернені слова: «Ось Мати твоя». Після цього, за євангельською розповіддю, учень узяв Марію до себе.
Церква приписує Іоанові авторство четвертого Євангелія, трьох соборних послань та Одкровення, або Апокаліпсиса. Через глибину текстів про Христа як вічне Слово він отримав найменування Богослова.
За церковним переданням, Іоан проповідував у містах Малої Азії, а під час переслідувань був засланий на острів Патмос. Там він разом з учнем Прохором працював над текстом Одкровення.
Після завершення заслання апостол повернувся до Ефеса. Церковна традиція розповідає, що в похилому віці він часто повторював учням заклик любити одне одного. Через це Іоана називають апостолом любові.
За житієм, перед смертю Іоан попросив учнів викопати хрестоподібну могилу, ліг у неї та наказав засипати себе землею. Коли про це дізналися інші християни й відкрили поховання, воно виявилося порожнім.
Церква називає цю подію кончиною, або преставленням, Іоана Богослова. Документально встановити обставини його смерті неможливо, тому розповідь про порожній гріб подають саме як давнє церковне передання.
Праведний Гедеон
Гедеон — старозавітний суддя, історія якого викладена у Книзі Суддів. Він жив у період, коли ізраїльські племена потерпали від нападів мідіян.
За біблійною розповіддю, Бог покликав Гедеона визволити народ. Спочатку той сумнівався у власних силах і просив підтвердження покликання за допомогою знаку з вовною: одного разу роса мала бути лише на ній, а іншого — лише на землі навколо.
Гедеон зібрав військо, однак залишив біля себе лише 300 людей. Уночі вони підійшли до табору супротивника із сурмами, глечиками та смолоскипами. Раптовий шум і світло спричинили паніку, після чого мідіяни відступили.
Ця історія належить до біблійного тексту. У церковному прочитанні Гедеон уособлює здатність діяти відповідально навіть тоді, коли людина не почувається достатньо сильною.
Преподобний Єфрем Перекомський
Єфрем Перекомський народився 1412 року та при хрещенні отримав ім’я Євстафій. У молодому віці він залишив батьківський дім, вступив до монастиря, а 1437 року прийняв постриг з ім’ям Єфрем.
Згодом чернець оселився поблизу озера Ільмень. Навколо його келії поступово сформувалася громада, для якої звели храм Богоявлення, а пізніше — церкву святителя Миколая.
Назву Перекомський пов’язують із каналом, який Єфрем разом із ченцями прокопав, щоб забезпечити монастир водою. Преподобний помер 1492 року.
Благовірний князь Нягу Басарабський
Нягу Басараб правив Волощиною у 1512–1521 роках. Він підтримував монастирі, будівництво храмів, розвиток освіти та книгодрукування.
Із його ім’ям пов’язують монастирський собор у Куртя-де-Арджеші, один із найвідоміших храмів середньовічної Румунії. Також Нягу вважають автором або замовником «Повчань Нягу Басараба своєму синові Феодосію» — збірки порад про владу, відповідальність і духовне життя.
Князь помер 1521 року. Румунська православна церква канонізувала його у 2008 році, а його пам’ять внесена до календаря ПЦУ.
Богослужіння 26 вересня
На утрені читають завершальний уривок Євангелія від Іоана, де розповідається про розмову Христа з апостолом Петром і згадується улюблений учень.
На Літургії передбачене читання з Першого соборного послання Іоана про любов до Бога та людей. Євангельський уривок об’єднує сцену біля Хреста, де Христос доручає Іоанові піклуватися про Богородицю, і заключні слова четвертого Євангелія.
Рядові суботні читання були перенесені на п’ятницю, 25 вересня. Тому в суботу центральне місце посідають читання пам’яті апостола Іоана Богослова.
У храмах можуть звершувати полієлейне богослужіння, співати тропар і кондак апостолові та виносити його ікону на аналой. В Іоано-Богословських храмах цього дня відзначають престольне свято.
Яке церковне свято 26 вересня за старим календарем
У XXI столітті цивільному 26 вересня відповідає 13 вересня за юліанським календарем. У 2026 році для старостильних громад цей день є суботою перед Воздвиженням та передсвятом Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього.
Також цього дня згадують оновлення, або освячення, храму Воскресіння Христового в Єрусалимі 335 року; священномученика Корнилія Сотника; мучеників Кроніда, Леонтія і Серапіона; Селевка і Стратоника; Макровія і Гордіана; священномученика Юліана, пресвітера; мучеників Іллю, Зотика, Лукіана і Валеріана; преподобного Петра в Атрої та великомученицю Кетевань, царицю Кахетинську.
Субота перед Воздвиженням
Субота перед Воздвиженням є рухомою богослужбовою пам’яттю. Вона завжди припадає на суботу перед святом Воздвиження Хреста, яке старостильні громади у XXI столітті відзначають 27 вересня за цивільним календарем.
На богослужінні читають особливі уривки про вірність Христу, готовність нести свій хрест і відповідальність учня. Ця субота готує вірян до наступного дня, коли у храмах урочисто вшановуватимуть Животворчий Хрест.
Передсвято Воздвиження
Передсвято — це богослужбовий день безпосередньої підготовки до великого свята. У піснеспівах 26 вересня старостильні парафії вже звертаються до теми Хреста, однак сам чин його урочистого винесення і поклоніння відбувається на Воздвиження.
Не слід плутати передсвято з самим святом. Обов’язковий одноденний піст установлений саме на Воздвиження, 27 вересня, а не на попередню суботу.
Оновлення храму Воскресіння Христового в Єрусалимі
Пам’ять пов’язана з освяченням великого храмового комплексу, спорудженого за імператора Костянтина Великого на місці Голгофи та Гробу Господнього. Урочисте освячення відбулося 13 вересня 335 року.
Комплекс охоплював місця, які християнська традиція пов’язує з розп’яттям і Воскресінням Христа. Наступного дня після освячення звершили урочисте вшанування Хреста, що стало основою свята Воздвиження.
Священномученик Корнилій Сотник
Корнилій був римським сотником у Кесарії. Про його навернення розповідає десятий розділ Діянь апостолів.
За біблійною оповіддю, Корнилій був побожною людиною, допомагав нужденним і молився. Після ангельського видіння він запросив до свого дому апостола Петра, вислухав його проповідь і прийняв хрещення разом із родиною.
Корнилія традиційно називають першим наверненим із язичників, якого хрестили без попереднього прийняття юдейських обрядів. Подальша розповідь про його єпископське служіння та проповідь походить із церковного передання.
Інші пам’яті за старим стилем
Кронід, Леонтій і Серапіон були єгипетськими мучениками III століття. За житієм, після катувань їх зв’язали та кинули в море.
Селевк і Стратоник, Макровій і Гордіан, а також Ілля, Зотик, Лукіан і Валеріан належать до груп ранньохристиянських мучеників. Відомості про них збереглися переважно в житійній традиції.
Юліан був пресвітером у Галатії та постраждав у IV столітті. Петро в Атрої жив у VIII–IX століттях і був відомий як аскет та наставник монастирської громади.
Цариця Кетевань правила у грузинській Кахетії. Після багаторічного полону вона загинула 1624 року в Персії, відмовившись зректися християнської віри.
Отже, новокалендарні парафії 26 вересня згадують кончину Іоана Богослова. Для старостильних громад це передсвято та субота перед Воздвиженням із пам’ятями юліанського 13 вересня.
Традиції 26 вересня
Церковні традиції
У день пам’яті Іоана Богослова віряни відвідують Літургію, моляться перед іконою апостола та читають уривки з його Євангелія і послань. Головними темами богослужіння є любов до Бога, турбота про ближніх і вірність Христові.
У храмах на честь Іоана Богослова можуть відбуватися святкові служби та хресні ходи. Престольне свято стосується насамперед конкретних парафій і не встановлює загальних побутових обмежень для всіх вірян.
Старостильні громади готуються до Воздвиження. У богослужінні вже звучать передсвяткові піснеспіви, але поклоніння винесеному Хресту відбувається під час самого свята.
Українські народні звичаї
Обряди, які українські етнографи записували на Іоана Богослова за юліанською датою 26 вересня, історично припадали на 9 жовтня за сучасним цивільним календарем. Тому механічно переносити їх на новокалендарне свято 26 вересня не слід.
Наприкінці вересня завершували основні городні роботи, перебирали картоплю та коренеплоди, сушили насіння, впорядковували льохи й комори. У садах збирали пізні яблука та стежили, щоб урожай не пошкодили перші заморозки.
Господарі також оглядали дах, піч і реманент, лагодили теплий одяг та поступово переносили частину роботи до оселі через скорочення світлового дня.
Що не можна робити 26 вересня
Церковні настанови цього дня стосуються насамперед поведінки людини. Не варто:
- сваритися, лихословити та провокувати конфлікти;
- принижувати людей або зловживати довірою;
- обманювати, пліткувати й поширювати неперевірені звинувачення;
- відповідати злом на образу та прагнути помсти;
- відмовляти у посильній допомозі;
- зловживати алкоголем.
Спеціальних церковних заборон на прибирання, прання, рукоділля, необхідну працю, покупки, подарунки, подорожі або початок нових справ 26 вересня немає.
Твердження, нібито цього дня не можна різати овочі, користуватися гострими предметами, працювати в саду чи розчісувати волосся, не підтверджені офіційним церковним календарем. Їх не слід подавати як релігійні приписи.
Чи є піст 26 вересня
26 вересня 2026 року припадає на суботу. Багатоденного або окремого одноденного посту цього дня немає, тому церковний календар не встановлює обов’язкових харчових обмежень.
Пам’ять Іоана Богослова також не передбачає окремого посту. Для старостильних громад субота перед Воздвиженням залишається непісною, тоді як суворий одноденний піст припаде на саме Воздвиження — неділю, 27 вересня.
Народні прикмети на 26 вересня
В українських джерелах збереглися такі загальні сезонні спостереження для кінця вересня:
- якщо прохолодний ранковий туман швидко розходився, чекали ясної погоди;
- коли березове листя починало жовтіти з верхівки, сподівалися на ранню весну, а якщо знизу — на пізню;
- птахи, які сідали на землю, віщували ясний день, а ті, що трималися на дахах, — негоду;
- тонке лушпиння на цибулі пов’язували з м’якою зимою, а товсте — з холодною;
- якщо пізні гриби ще з’являлися у лісі, вважали, що сніг випаде нескоро.
Іменини 26 вересня
Іменини за новим календарем
- Іоан, або Іван;
- Гедеон;
- Єфрем;
- Нягу.
Іоан та Іван — церковна і сучасна українська форми одного імені. Так само Єфрем іноді передається у джерелах як Єфраїм, однак ідеться про одне ім’я.
Іменини за старим календарем
- Корнилій, або Корній;
- Кронід;
- Леонтій;
- Серапіон;
- Селевк;
- Стратоник;
- Макровій;
- Гордіан;
- Юліан;
- Ілля;
- Зотик;
- Лукіан;
- Валеріан;
- Петро;
- Кетевань.
Корнилій і Корній — церковна та поширена українська форми одного імені. Лукіан не слід автоматично ототожнювати з іменем Лука: у святцях це окремі імена.
Ім’я Марія до переліку не додається. Передсвято Воздвиження пов’язане з Хрестом Господнім і не є окремою подією з життя Богородиці, яка визначала б іменини.
Про що моляться 26 вересня
До апостола Іоана Богослова звертаються з проханнями про любов, примирення та добре ставлення між близькими. Його євангельська історія також пов’язана з турботою про батьків і відповідальністю за людей, які потребують підтримки.
У день пам’яті євангелиста моляться про уважне читання Святого Письма, ясність думки, мудрість у навчанні та здатність висловлювати складні речі зрозумілими словами.
Пам’ять Гедеона нагадує про мужність перед складним завданням, а преподобного Єфрема — про терпіння у праці та вміння розбудовувати спільну справу. Старостильні віряни напередодні Воздвиження моляться про витримку, відповідальність і сили гідно проходити життєві випробування.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
