6 вересня, відповідаючи на запит «яке сьогодні церковне свято», Православна Церква України згадує чудо архістратига Михаїла в Хонах — порятунок християнського храму від спрямованого на нього водного потоку.
За церковним переданням, Михаїл ударив жезлом у скелю, утворив розщелину й відвів туди воду двох річок, якою нападники хотіли зруйнувати святиню.
Chas.News розповідає про всіх святих дня, нові українські пам’яті в календарі ПЦУ, недільний статус посту, старостильне свято, народні звичаї та іменини.
Коротко про 6 вересня:
- День тижня: неділя.
- Церковне свято за новим календарем: спомин чуда архістратига Михаїла в Хонах, пам’ять мучеників Євдоксія, Зинона і Макарія, преподобного Архипа та інших святих.
- Особливість дня: це 14-та неділя після П’ятдесятниці; після Літургії календар ПЦУ передбачає молебень за збереження довкілля.
- Свято за старим стилем: пам’ять священномученика Євтихія, мученика Татіона, мучениці Сіри, преподобного Георгія Лимніота та Косми Етолійського.
- Піст: 6 вересня 2026 року не входить до багатоденного посту; загальних обмежень у їжі немає.
- Народна назва: Михайлове чудо, або Чудо; етнографічні записи прив’язують звичаї до 19 вересня за цивільним календарем до календарної реформи.
Яке церковне свято 6 вересня за новим календарем
За новоюліанським календарем ПЦУ 6 вересня відзначає спомин чуда архістратига Михаїла в Хонах, або Колосах. Також вшановують мучеників Євдоксія, Зинона і Макарія; преподобного Архипа в Хонах; мученика Ромила Римського та багатьох інших; священномученика Кирила, єпископа Гортинського; священномучеників Фавста, пресвітера, Авіва, диякона, і з ними 11 мучеників, серед яких названо Киріака; преподобного Давида Гермопольського.
До календаря дня входять і святителі, пов’язані з Руссю-Україною: Михаїл і Марин, єпископи Юр’ївські, а також Лазар і Сильвестр, єпископи Переяславські та ігумени Видубицькі. Окремо вшановують Києво-Братську й Арапетську, або Аравійську, ікони Божої Матері.
Церковне передання відносить чудо в Хонах до IV століття. У Фригії, неподалік Ієраполя, над джерелом стояв храм архістратига Михаїла. Його звели після того, як місцевий чоловік отримав уві сні звістку, що вода з джерела допоможе його німій дочці. Після її зцілення родина прийняла хрещення.
При храмі близько 60 років служив преподобний Архип. За житієм, противники християн з’єднали русла двох річок і спрямували воду на церкву, щоб зруйнувати її та вбити Архипа. Під час його молитви з’явився архістратиг Михаїл і відвів потік у розщелину. Назву Хони церковне передання пов’язує із зануренням води в утворений кам’яний провал.
Євдоксій був воєначальником у Мелитині та відкрито сповідував християнство під час переслідувань на початку IV століття. Він відмовився принести жертву язичницьким богам і загинув разом із Зиноном та Макарієм у 311–312 роках.
Ромил Римський був воєначальником за імператора Траяна. Він виступив проти переслідування християн у війську, визнав власну віру та був страчений на початку II століття. Разом із ним календар згадує багатьох інших мучеників, імена яких не збереглися.
Кирило очолював Церкву в Гортині на Криті та проповідував наприкінці III — на початку IV століття. За житієм, його стратили в глибокій старості. Пресвітер Фавст, диякон Авів і 11 мучеників, серед яких відомий на ім’я Киріак, загинули в Александрії близько 250 року під час переслідування за імператора Деція.
Преподобний Давид Гермопольський жив у Єгипті в VI столітті. За церковним житієм, у молодості він був розбійником, але згодом розкаявся, прийняв чернецтво й присвятив решту життя молитві та зміні власних вчинків.
Святителі Михаїл і Марин очолювали Юр’ївську кафедру в XI столітті. Лазар і Сильвестр були ігуменами київського Видубицького монастиря, а згодом — єпископами Переяславськими на початку XII століття. ПЦУ внесла ці чотири імені до загальноцерковного календаря рішенням Синоду від 2 лютого 2025 року.
Києво-Братську ікону Богородиці пов’язують із Вишгородом і Київським Братським монастирем на Подолі. Її шанування 6 вересня нагадує про події 1654 року; оригінал святині не зберігся. Походження Арапетської ікони достеменно не встановлене, тому легенди про неї не варто подавати як перевірений історичний факт.
Отже, відповідь на запит «яке сьогодні церковне свято» 6 вересня поєднує пам’ять чуда в Хонах, давніх мучеників, подвижника-покаянника, українських середньовічних єпископів і двох богородичних ікон.
Яке свято 6 вересня за старим стилем
Для громад, які користуються юліанським календарем, цивільне 6 вересня відповідає 24 серпня за старим стилем. Різниця між календарями для нерухомих церковних дат нині становить 13 днів.
Старостильні громади цього дня вшановують священномученика Євтихія, єпископа й учня апостола Іоана Богослова. Він жив у I — на початку II століття, проповідував разом з апостолами Іоаном і Павлом та загинув після переслідувань за християнську віру.
Мученик Татіон жив у Віфінії та постраждав за імператора Діоклетіана близько 305 року. Його ув’язнили й катували за відмову зректися християнства; святий помер дорогою до місця страти.
Мучениця Сіра була дочкою перського жерця й у VI столітті сама готувалася до служіння вогню. Після знайомства з християнством вона прийняла нову віру та загинула 558 року. Преподобний Георгій Лимніот був ченцем поблизу Константинополя і постраждав у VIII столітті за шанування ікон.
Рівноапостольний преподобномученик Косма Етолійський жив у XVIII столітті. Він навчався на Афоні, проповідував на Балканах, сприяв відкриттю шкіл і був страчений 1779 року на території сучасної Албанії.
Спомин чуда архістратига Михаїла громади старого стилю відзначатимуть 19 вересня за цивільним календарем. Тому відповідь на запит «яке сьогодні церковне свято» залежить від календаря: ПЦУ 6 вересня згадує чудо в Хонах, а старостильні громади — Євтихія, Татіона, Сіру, Георгія і Косму.
Які традиції існували 6 вересня
Церковна практика. У неділю віряни можуть відвідати Літургію та звернутися до архістратига Михаїла з молитвою про захист від зла, мужність і мир. Шанування ангела не означає поклоніння йому як божеству: у православній традиції молитва є проханням про його заступництво перед Богом.
Календар ПЦУ на 2026 рік передбачає після Літургії молебень за збереження довкілля. Молитву доречно доповнити відповідальними діями: не смітити, ощадно користуватися водою, підтримати природоохоронний проєкт або допомогти відновленню територій, пошкоджених війною.
Народний контекст. Українські етнографічні джерела фіксують назви «Михайлове чудо» та «Чудо». До календарної реформи звичаї були прив’язані до цивільного 19 вересня, коли за юліанським календарем наставало 6 вересня.
У різних регіонах, зокрема на Рівненському Поліссі, на Михайлове чудо уникали важких господарських робіт. Водночас польові записи свідчать, що вже у XX столітті цього правила часто не дотримувалися, коли потрібно було терміново зібрати врожай.
Перенесення церковної пам’яті на 6 вересня не означає, що всі локальні звичаї автоматично перейшли на нову цивільну дату. Народна традиція може зберігати стару дату, а церковне богослужіння ПЦУ відбувається за новоюліанським календарем.
Що не можна робити 6 вересня
- Не варто перетворювати розповідь про чудо на обіцянку гарантованого порятунку від будь-якої небезпеки.
- Не слід використовувати ікону, освячену воду чи інший предмет як магічний оберіг.
- Не можна ігнорувати правила безпеки, евакуацію або допомогу рятувальників, покладаючись лише на молитву.
- Не варто засуджувати медиків, військових, рятувальників, фермерів та інших людей, які мусять працювати у неділю.
- Не слід шкодити природі, марнувати воду або залишати сміття після відпочинку.
Церковні настанови. 6 вересня 2026 року припадає на неділю й не входить до багатоденного посту, тому загальних харчових обмежень немає. Церква закликає присвятити час богослужінню, молитві та добрим справам, але не встановлює повної заборони на працю, прибирання, прання, подорожі чи приготування їжі.
Народні вірування. Етнографи справді фіксували звичай не братися на Михайлове чудо за важку роботу, а подекуди — не ходити до лісу й не справляти весілля. Це локальні побутові повір’я, записані переважно для старої цивільної дати 19 вересня. Вони не є вченням Церкви й не означають неминучого покарання за порушення.
Народні прикмети на 6 вересня
Надійні українські етнографічні джерела не дають сталого загальноукраїнського набору погодних прикмет саме для цивільного 6 вересня. Збережені записи стосуються Михайлового чуда на колишній даті 19 вересня й мають регіональний характер:
- на Волині казали, що Михаїл приїхав «на білому коні», якщо вже випав сніг;
- якщо до свята опадало багато листя, говорили про «чорного коня»;
- похолодання, листопад і завершення осінніх робіт сприймали як природні ознаки зміни сезону.
Популярні твердження про сині хмари, іній, березове листя чи політ гусей не варто видавати за точний прогноз. Народні спостереження не замінюють сучасної метеорології, а старостильні прикмети не слід механічно переносити на 6 вересня.
У кого День ангела 6 вересня
За новим церковним календарем іменини 6 вересня відзначають:
- Михаїл;
- Євдоксій;
- Зинон;
- Макарій;
- Архип;
- Ромил;
- Кирило;
- Фавст;
- Авів;
- Киріак;
- Давид;
- Марин;
- Лазар;
- Сильвестр.
Архістратига Михаїла та єпископа Михаїла Юр’ївського вшановують одного дня, тому ім’я наведене один раз. Імена супутників Ромила та більшості мучеників, які постраждали з Фавстом, Авівом і Киріаком, календар не подає. Шанування богородичних ікон не додає імені Марія до списку іменин.
За старим стилем день ангела можуть святкувати:
- Євтихій;
- Татіон;
- Сіра;
- Георгій;
- Косма.
Про що моляться архістратигу Михаїлу
До архістратига Михаїла звертаються з проханнями про захист від зла, мужність у небезпеці, зміцнення віри, мир і підтримку людей, які обороняють та рятують інших.
Українських святителів Михаїла, Марина, Лазаря і Сильвестра просять про мудрість для духовенства, єдність громад та збереження церковної спадщини. Преподобного Давида — про щире покаяння і сили змінити життя.
