Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід підозрюваному у корупції і відмиванні грошей Андрію Єрмаку у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 140 млн грн.
Це стало відомо з трансляції із ВАКС.
«Слідчий суддя постановив: клопотання задовольнити частково. Застосувати до Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня фактичного затримання. Визначити заставу у розмірі 140 мільйонів гривень», — проголосив суддя Віктор Ногачевський.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила обрати Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 180 млн грн.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак прокоментував, що не має таких коштів, але має друзів, які можуть допомогти.
«В мене немає таких грошей… Я не готувався до цього. Я думаю, що достатньо є знайомих, друзів, сподіваюсь, що вони зможуть допомогти в цьому».
У разі внесення застави на Єрмака буде покладено низку обов'язків:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, детектива, прокурора та суд;
- повідомляти слідчого, детектива, прокурора чи суд про зміну місця проживання і місця роботи;
- не відлучатися з Києва без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- здати на зберігання свої документи для виїзду за кордон до відповідних органів;
- носити електронний засіб контролю.
Крім того, Єрмаку потрібно буде утримуватися від спілкування з низкою підозрюваних у справі, зокрема з колишнім віцепрем'єр-міністром Олексій Чернишовим та бізнесменом Тимуром Міндічем.
Корупційна справа Андрія Єрмака
28 листопада 2025 року після викриття масштабної корупційної схеми в українській енергетиці Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура провели обшуки вдома у Андрія Єрмака.
На записах НАБУ фігурує «Алі-Баба», який за твердженням депутата Ярослава Железняка є Андрієм Єрмаком. Керівник САП Олександр Клименко заявляв, що «Алі-Баба» роздає накази переслідувати детективів НАБУ.
Пізніше того ж дня Єрмак написав заяву про відставку з посади керівника Офісу президента.
Через кілька годин після звільнення Єрмак заявив, що «не хоче створювати проблем для Зеленського» і вирушає на передову.
У січні 2026 року Міністерство оборони поінформувало, що Єрмак після звільнення з Офісу президента не звертався до ТЦК і не мобілізувався.
У березні 2026 року Єрмак очолив комітет при Асоціації адвокатів України, який сам же запропонував створити. Він збирається захищати права українців, які постраждали від збройної агресії.
У квітні 2026 року стався витік нової порції так звіних «плівок Міндіча», на яких згадували про можливу причетність ексголови ОП до корупційної справи, яку розслідує НАБУ.
11 травня 2026 року НАБУ і САП повідомили Єрмаку про підозру у легалізації 460 млн грн на будівництві елітних котеджів під Києвом.
12 травня антикорупційні органи у цій справі повідомили про підозру іще шістьом учасникам організованої групи, серед яких колишній віцепрем'єр-міністр України Олексій Чернишов і бізнесмен Тимур Міндіч.
За даними слідства, упродовж 2021-2025 років підозрювані відмилипонад 460 млн грн шляхом зведення котеджного містечка у Козині Київської області.
Частину витрачених на будівництво коштів одержали через так звану «пральню», підконтрольну бізнесмену – майбутньому власнику однієї з резиденцій. Йдеться про майже $9 млн.
За даними правоохоронців, фінансування будівництва, зокрема, здійснювалося за рахунок коштів, отриманих унаслідок реалізації корупційних схем «Енергоатомі», викриття яких стало відоме у межах розслідування справи «Мідас».
