Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду закрила провадження щодо відновлення справи «Роттердам+».
Про це повідомляє УНІАН із посиланням на керівника пресслужби Апеляційної палати ВАКС Вадима Кліщенка. Він пояснив причину: «через відмову від апеляційної скарги заявника на ухвалу слідчої судді від 24 вересня про відмову в задоволенні скарги адвоката на рішення прокурора про закриття кримінального провадження», — сказав він.
За словами Кліщенка, заяву про відмову від апеляції адвокат заявника подав 16 листопада.
Формула «Роттердам+» та критика в її бік
«Роттердам» або «Роттердам плюс» — це методика визначення вартості вугілля як палива для теплових електростанцій при розрахунку прогнозної оптової ціни електроенергії в Україні.
Методика застосовувалася в Україні з 1 травня 2016 року по 30 червня 2019 року.
Вона припинила дію з 1 липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії відповідно до Закону «Про ринок електроенергії», який був прийнятий у квітні 2017 року. Цей закон передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку і відповідає вимогам Третього енергетичного пакета ЄС.
Формула «Роттердам+» починаючи з літа 2016 року була об’єктом постійної критики. Основною підставою для неї було те, що у 2016 році лише 5 % використаного на ТЕС вугілля було імпортним, а методика визначення застосовувалася до всього вугілля, яке споживають ТЕС.
Окрім того, критики формули заявляли, що формула передбачає вартість доставки вугілля з Роттердаму, а фізично вугілля постачалось з ПАР, США та частково з Росії.
Справа «Роттердам+»
8 серпня 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+». На думку НАБУ, підозрювані вчинили дії, в результаті яких споживачі електроенергії зазнали збитків на суму 18,87 млрд грн.
За даними НАБУ, серед підозрюваних — колишній голова Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк та ексзаступник начальника управління енергоринку НКРЕКП Володимир Бутовський.
Дії всіх шістьох осіб НАБУ кваліфікувало за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем), а представникам приватних компаній інкримінувало пособництво.
Вовка оголошено в міжнародний розшук.
У листопаді 2019 року ВАКС заочно арештував Вовка та Бутовського, який також переховується від слідства.
27 серпня 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила провадження у справі «Роттердам+» в частині щодо підозрюваних через невстановлення достатніх доказів для встановлення їхньої вини.
24 вересня ВАКС відмовився відновлювати справу. Слідча суддя Катерина Широка заявила, що суд не бачить підстав «для проведення інших слідчих розшукових дій чи підстав вважати, що орган досудового розслідування не мав можливості зібрати достатньо доказів».
Вона додала, що «правомірним виглядає висновок про те, що не встановлено достатньо доказів для доведення винуватості осіб у суді і вичерпані можливості для їх отримання, що свідчить про обґрунтованість постанови від 27 серпня про закриття кримінального провадження».
