Військовослужбовець Іван Сестриватовський, який ніс службу на Чонгарі у ніч проти 24 лютого, розповів що відбувалося під час заходу росіян з Криму на материкову Україну і назвав дві версії чому не вдалося підірвати мости.
Про це він заявив під час інтерв'ю «Українській правді».
У розмові з журналістами чоловік пригадує, чи був Чонгар замінований, що відбувалось там у перші години великої війни, як він залишився сам, щоб підірвати мости, і чому цього не сталось. А також про довгий рік полону і повернення в Україну.
Чи був замінований Чонгар
За словами військовослужбовця Івана Сестриватовського, від 2016 року він служить у 137-му окремому батальйоні морської піхоти. Чоловік брав участь в АТО і ООС, та має за плечима три ротації, на Донецькому напрямку. З осені 2021 року він ніс службу на Чонгарі.
«Перед початком повномасштабного вторгнення у нас проводили навчання. Вони проводяться завжди, але на початку 2022-го нам давали настанови, щоб ми посилили спостереження за можливими провокаціями з їхнього боку. Я сподівався, що вони не ризикнуть піти на вторгнення. По-особливому укріплення на Чонгарі не готували. Але там все було заміновано заздалегідь, ще з 2014 року. Усі мости — там був залізничний міст, і так само два мости з Чонгара — були заміновані. Перед повномасштабною війною ці мінування перевіряли. Я можу помилятись, але це було десь за тижні півтора-два", — розповідає чоловік.
Він говорить, що у них був журнал, де зазначалися всі перевірки, тож жодних розмінувань проведено не було.
Військовослужбовець розповідає, що ніч проти 24 лютого добре пам'ятає. 23 лютого вони помітили переміщення росіян на території Кримського півострова, тож тієї ночі ніхто не спав, бо «всі були на нервах».
«Підняли нас близько 3 години ночі. Всіх розставили по позиціях. Я з командиром, старшим позиції, пішов підключати пристрої на підрив мостів. Я там і лишився, а він займався особовим складом. Усе почалось мінометним обстрілом з боку Криму. Обстрілювали наші позиції, позиції прикордонників. Це було близько 4:30 ночі. Наказ підривати мости мені мав віддати безпосередній командир позиції, а він мав отримати наказ вищого керівництва», — розповідає Іван.
Він згадує, що їхні сапери заздалегідь розробили план — його зберігали у спеціальних конвертах. У тих конвертах була інструкція щодо підключення вибухових пристроїв.
«Ми провели це підключення, і я залишився підривати. Зв'язку вже не було, радіостанції не працювали. Командир займався особовим складом, бігав по позиціях, щоб розставити кожного. Уже рвались міни, було дуже гучно – не докричишся ні до кого. Тому діяв я фактично вже сам і рішення про підрив ухвалював особисто», — розповідає військовослужбовець.
За словами військового, десь через 10 хвилин після початку обстрілу зі сторони окупованого Криму він вирішив підірвати мости.
«Я намагався здійснити підрив, але вибуху не сталось. Я мав би його побачити. Я стояв саме біля мостів, на першій лінії. Намагався перепідключити, перепровірити дроти: може, якась помилка сталася, неправильно щось підключили. Підключив заново, знову спробував. Рази три це зробив — вибуху не відбулося. Я не сапер, але тут варіанти два. Або була висаджена диверсійна група, або дроти підриву були пошкоджені мінометним обстрілом. І тоді вже діяв за наказом — треба було відходити на інші позиції», — розповідає Іван.
Після невдалих спроб підірвати мости, він відходячи на інші позиції разом з двома строковиками потрапив в оточення росіян і потрапив у полон.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
