У вівторок, 15 грудня, Верховна Рада в цілому схвалила проєкт держбюджету на 2021 рік. При підготовці проєкту до другого читання дефіцит бюджету, тобто перевищення видатків над дохідною частиною, зменшили з 6% ВВП до 5,5%. Тепер він становить 246,6 млрд грн замість 270 млрд грн.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, зменшення дефіциту дозволить державі заощадити $1 млрд, який не доведеться позичати у міжнародних кредиторів. У середньостроковій перспективі також планується поступове зниження дефіциту бюджету до 4,5% ВВП у 2022 році та до 3,5% — у 2023-му.
Наводимо основні статті видатків держбюджету-2021 у порівнянні з бюджетом-2020 та бюджетом-2020 після весняного секвестру.
Соціальний захист
- 2021 — 324 млрд грн
- 2020 — 293,4 млрд грн
- 2020, після секвестру — 312,9 млрд грн
Міністерство фінансів
- 2021 — 227,4 млрд грн
- 2020 — 166,6 млрд грн
- 2020, після секвестру — 237,8 млрд грн
Охорона здоров’я
- 2021 — 156 млрд грн
- 2020 — 113 млрд грн
- 2020, після секвестру — 128,7 млрд грн
Оборона і безпека
- 2021 — 267 млрд грн
- 2020 — 245,8 млрд грн
Доходи бюджету збільшили на майже 21 млрд грн. Домогтися цього планують за рахунок легалізації азартних ігор, збільшення податкових надходжень, у тому числі з боку державних компаній. Ще однією статтею доходів визначили «Велику приватизацію», від якої очікують надходжень у сумі 12 млрд грн.
Зменшення видатків планують отримати в результаті відтермінування третього етапу підвищення мінімальної заробітної плати. Плани щодо зростання мінімалки до 6000 грн 1 січня наступного року залишаються у силі. А от зростання до 6500 грн відклали з липня на грудень 2021-го.
Ще одним важливим показником бюджету є інфляція: за попередніми прогнозами, на початку наступного року вона має показати суттєве зростання. Ще наприкінці вересня в Мінекономіки пояснювали: причина майбутнього зростання цін — «насичення економіки грошами». Інші аргументи наводить і очільник Мінфіну Марченко.
«Уповільнення інфляції у поточному році викликане дією тимчасових чинників, пов’язаних із пандемією — падінням світових цін на енергоносії та різким скороченням споживчого попиту. Наступного року, навпаки, очікується відновлення попиту та зростання світових цін на сировинні товари, тому інфляція об’єктивно буде вищою», — каже міністр.
